Ідеї Гусачерез його проповіді проникали у свідомість простого народу. Ця обставина особливо непокоїла католицьку церкву .

Незважаючи на переслідування з боку верхівки католицького духовенства, Гус продовжував відстоювати свої ідеї. Він викривав лихварство, розпусту і зажерливістьтих, хто здирав останню сорочку з простолюдина. «Покайтеся, грабіжники бідних людей, вбивці, злодії, святотатці,- говорив Ян Гус, звертаючись до католицького кліру,- Той, хто обманює бідняка,- кривава людина, хто забирає хліб, добутий в поті чола, винний стільки, скільки вбивця ближнього свого».

Ян Гус посягнув іна авторитет самого папи римського, критикуючи практику продажі за гроші церковних посад. «Звичайно корінь всього зла,- говорив Ян Гус,- любов до грошей. Церковні пастирі замість того, щоб оберігати свої стада, «безбожно стрижуть вовну» з християнських овець».

В очах католицького духовенства Ян Гус перетворився в небезпечного ворога, і в 1410 р. його було відлучено від церкви. У 1412 р. після публічного виступу Гуса папа римський прокляв його. Мислитель змушений був покинути Прагу. Восени 1414 р. Ян Гус поїхав уКонстанцу, де на соборі католицької церкви сподівався захистити своє вчення. Але, незважаючи на охоронну грамоту імператора Сигізмунда І, Гус був ув'язнений і засуджений собором як єретик. Всі твори мислителя були спалені на його очах, і сам він загинув на вогнищі папської інквізиції.

Незабутній образ Яна Гуса, який мужньо відстоював справу свого життя перед верхівкою католицького духовенства на соборі, створив у своїй поемі «Єретик» Т. Г. Шевченко:

...Мов кедр серед поля

Ливанського,- у кайданах

Стояв Гус перед ними!

І окинув нечестивих

Орліма очима.

Затрусились, побіліли,

Мовчки озирали

Мученика...

«Єретик» Т. Г. Шевченко

 

Ідеї Яна Гуса, його літературна діяльність залишили помітний слід у чеському літературному процесі, сприяли демократизації літератури. Іскри констанцського багаття запалили в Чехії велике вогнище національно-визвольної боротьби, антифеодального і антикатолицького руху, відомого під назвою гуситські війни. На боротьбу проти німецько-католицького засилля піднявся увесь народ - селяни, ремісники, дрібна шляхта. Повстанці палили монастирі, усували від влади у містах німецький патриціат, захоплювали церковні землі.

Папа і німецький імператор підняли проти гуситів, всю феодальну європейську реакцію. Однак усі п'ять хрестових походів, скерованих проти гуситської Чехії, були розгромлені військами повстанців, на чолі яких стояли прославлені полководці Ян Жижка, Ян Рогач та ін.

Література періоду гуситського революційного руху (1419-1437) представлена гострими, полемічними творами, духовними піснями, хроніками тощо. Особливо поширеним був жанр хроніки. Хроністи часто вступали в полеміку з іншими політичних таборів. Найцікавіші хроніки: «Гуситська хроніка» і «Пісня про перемогу біля Домажлиць» Вавржинця з Бржезове. У хроніках звучить пристрасний заклик до мирного життя:

 

...Ми викуєм плуги з мечів,

Зі списа серп,

Як бог велів,

І дзвони знову возвестять,

Що наступила благодать.

Народ не піде на народ -

Сусідський нищити город.

Бо явить мир свою красу

І людям возвістить ясу.

(Переклад В. Лучука)

Жанр духовної пісні набув великої популярності в той період. Гуситська література дала прекрасні взірці бойової пісні, («Хто ж ви, божії бійці», «Повстань, повстань, велике місто празьке» та ін.).

Гуманістичний рух у Чехії особливо пожвавився наприкінці XV- в XVI ст. у зв'язку з виникненням і розвитком книгодрукування (перша друкована чеська книга - «Троянська хроніка» - вийшла у Плзні в 1470 p.). Ідеями гуманізму були наповнені художні, філософсько-дидактичні, наукові твори, які друкувалися по всій Чехії.

Яскравою постаттю в літературі цього періоду був Ян Благослав (1529-1571) - високоосвічений гуманіст, знавець літератури, музичного мистецтва. У його творах порушувалися питання історії, філології, теорії віршування, музики, філософії, освіти.

Важливим є трактат Я. Благослава «Про ворогів освіти» ( 1567), в якому пристрасно відстоюється велике значення освіти в житті людини. Ян Благо; слав і його послідовники протягом десятиріч багато зробили для розвитку шкільної справи.

Значне місце у творчості Яна Благослава займає перекладацька діяльність, зокрема, переклад біблійного «Нового завіту» став класичним взірцем чеської літературної мови XVI ст.

Помітного розвитку в XV-XVI ст. в Чехії досягла народна література. Як правило, це були збірки невеликих розповідей, об'єднаних одним героєм. Цікавою народною книгою була, наприклад, «Історія про брата Яна Палечка, блазня, короля Іржі», анонімного автора. Розумним, веселим, дотепним, правдивим захисником скривджених - таким постає перед нами Ян Палечек.

Гніт Габсбурзької монархії, яка панувала вЧехії з XVI ст., негативно позначився на економічному, політичному та культурному житті країни. У ній не вщухали повстання проти гнобителів, особливого розмаху вони набули на початку XVII ст. Все це негативно вплинуло на розвиток чеської літератури  і культури.

«Катастрофа, яка спіткала чехів на Білій горі і була потім довершена жорстокою католицькою реакцією,- писав Іван Франко,- у великій мірі знищила давні культурні надбання чехів, придушила національне життя, спинила просвіту, підрізала літературу». Тридцятилітня війна (1618-1648) довершила справу занепаду економіки країни. Визначні представники чеської культури, зокрема Я- А. Коменський, змушені були емігрувати за кордон.

Велику роль у роз витку чеської літератури відіграв Ян Амос Коменський - великий чеський гуманіст, найяскравіша постать у культурі, літературі, науці Чехії XVII ст., творчість якого увібрала в себе все те найкраще і найцінніше, що було в чеській культурі XV-XVII ст.

Вставка № 7 Творчість Яна Коменського (Долиняна, Голосенко) + ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Культура Чехії XV-початку XVII ст. відіграла значну роль у розвитку культурного прецесу у слов'янських країнах цього періоду: в Карловому університеті здобували освіту студенти з різних слов'янських країн, у Празі працював Ф. Скорина (1490-1540)-один із першодрукарів східних слов'ян; гуситські ідеї проникали в Польщу, на Русь, позначились вони й на духовному житті інших європейських народів.