Аналіз стратегії використання капіталу

У сучасних умовах господарювання капітал підприємства виступає важливим фактором розвитку підприємства. Саме траєкторія руху й розміщення капіталу обумовлює стратегічні напрями діяльності суб’єктів підприємницької діяльності. Тому важливого значення набуває стратегічний аналіз структури капіталу підприємства.

Управління структурою капіталу являє собою систему принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних із забезпеченням ефективного використання капіталу в різних сферах діяльності підприємства і організацією його обороту.

Ефективне управління капіталу підприємства забезпечується реалізацією декількох принципів, основними з яких є:

1. Інтегрованість із загальною системою управління підприємством. Забезпечення ефективності всіх сфер діяльності підприємства прямо пов’язане з використанням капіталу, забезпеченням необхідної його доходності. Управління капіталом пов’язано із всіма напрямами фінансового менеджменту, з виробничим, інвестиційним і декількома іншими видами функціонального менеджменту. Це визначає необхідність органічної інтегрованості управління використанням капіталу з іншими функціональними системами управління і загальною системою управління підприємством.

2. Комплексний характер формування управлінських рішень. Усі управлінські рішення в сфері забезпечення ефективного використання капіталу і організації його обороту пов’язані і здійснюють вплив на кінцеві результати діяльності підприємства. Тому управління капіталом розглядають як комплексну систему, яка забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких робить свій внесок у загальну результативність діяльності підприємства.

3. Високий динамізм управління. Навіть найбільш ефективні управлінські рішення у сфері використання капіталу в операційному або інвестиційному процесі, які розроблені і реалізовані на підприємстві в минулому періоді, не завжди можуть бути повторно використані на наступних етапах його господарської діяльності. Насамперед, це пов’язано з високою динамічною факторів зовнішнього середовища на стадії переходу до ринкової економіки, і в першу чергу, - із зміною кон’юнктури ринку капіталу і окремих капітальних товарів. Крім того, змінюються із часом і внутрішні умови функціонування підприємства, особливо на етапах переходу до наступних стадій його життєвого циклу. Тому система управління використанням капіталу повинна бути динамічною і такою, яка враховує зміну факторів навколишнього середовища, потенціалу формування економічного розвитку, форм організації виробничої і фінансової діяльності, фінансового стану і інших параметрів функціонування підприємства.

4. Варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень. Реалізація цього принципу припускає, що підготовка кожного управлінського рішення у сфері використання капіталу, вибору напрямків і форм використання капіталу в різних видах діяльності підприємства повинно враховувати альтернативні можливості дій. При наявності альтернативних проектів управлінських рішень в цій сфері їх вибір для реалізації повинен ґрунтуватися на системі критеріїв, які визначають фінансову ідеологію, фінансову стратегію або конкретну фінансову політику підприємства. Система таких критеріїв в сфері управління капіталом встановлюється підприємством.

5. Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства. Яким би ефективним не були проекти управлінських рішень в сфері використання капіталу в операційному і інвестиційному процесі в поточному періоді, вони повинні бути відхилені, якщо вони вступають в протиріччя з місією підприємства, стратегічними напрямками його розвитку, підривають економічну основу ефективного використання капіталу в майбутньому періоді.

Система стратегічного управління капіталом реалізує свою головну ціль і основні задачі шляхом здійснення визначених функцій. Ці функції підрозділяються на дві основні групи, які визначаються комплексним змістом системи управління, що розглядається:

1. Функції управління капіталу підприємства як управляючої системи. Ці функції є складовими частинами процесу управління не залежно від виду діяльності підприємства, його організаційно-правової форми, розміру, форми власності і т.п.

2. Функції управління капіталу як спеціальної сфери управління підприємством. Склад цих функцій визначаються конкретним об’єктом цієї керуючої системи.

Підвищення результативності діяльності підприємства тісно пов’язано з стратегічним управлінням розміщення капіталу. В сучасних умовах господарювання оцінка впливу факторів розміщення капіталу на результативність діяльності підприємства і розробка шляхів удосконалення використання і розміщення капіталу є важливим завданням, вирішення якого сприятиме розвитку підприємства.

Показниками, які характеризують результативність діяльності підприємства можуть виступати показники рентабельності, оборотності виробничих активів. Капітал, як вже відзначалося, може бути розміщений в основних і оборотних активах. Тому в якості показників розміщення капіталу можуть виступати показники закріплення капіталу в активах и їх елементах. Він показує, яка кількість капіталу, розміщеного в активах підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції.

У стратегічному аналізі для оцінки структури капіталу на підприємстві шляхами підвищення результативності діяльності можуть бути:

1. Використання „нових” методів управління товарно-матеріальними запасами, які полягають у відмові від створення страхових запасів. Для цього необхідно застосовувати системи „Канбан” і „Точно в термін”.

2. Перегляд існуючих норм і нормативів товарно-матеріальних цінностей.

3. Впровадження логістичних систем управління поставками, збереження і використання товарно-матеріальних цінностей.

4. Використання сучасних товарно-матеріальних цінностей.

5. Підвищення ефективності використання основних засобів, шляхом застосування сучасних машин і обладнання, виявлення невикористаних основних засобів і або їх передачу в оренду, або продажу, або використання у виробничому процесі підприємства.

6. Застосування прискорених методів амортизації основних засобів.

7. Механізація і автоматизація праці робітників.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Які види ризику пов’язані зі структурою капіталу?

2. У чому полягає ефект фінансового левериджу?

3. Які напрями дослідження передбачає стратегічна політика структури капіталу?

4. У чому полягає головна мета при розробці стратегічної політики структури капіталу?

5. На яких засадах ґрунтується питання вирішення завдання оптимальної структури капіталу?

6. У чому полягають особливості різновидів політики фінансування активів підприємства?

7. Яким чином можна розрахувати вартість власного капіталу?

 

Завдання, вправи, тести

Завдання 1

Визначити і проаналізувати фінансові потреби підприємства методом балансу грошових надходжень. Під час проведення аналізу використати дані, наведені в табл.

Визначення фінансових потреб методом балансу грошових надходжень

Місяць	Надходження	Виплати	Чисті грошові надходження	Залишок на початок місяця	Залишок на кінець місяця	Резерв	Надлишок або дефіцит
Січень	8000	5540		790		890
Лютий	8500	8900		810		890
Березень	9000	6300		895		890
Квітень	8500	5920		830		890
Травень	9300	6510		910		890
Червень	11 600	8100		1010		890
Липень	І2400	8660		1120		890
Серпень	11 800	10260		1080		890
Вересень	10300	7210		990		890
Жовтень	10900	7600		1000		890
Листопад	11 100	7700		1090		890
Грудень	12200	8540		1150		890

Порівнюючи майбутні грошові надходження із сумами до виплати, обчислити щомісячний надлишок надходжень або дефіцит грошових коштів.

Завдання 2

Підприємство розглядає можливість впровадити інвестиційні проекти А і Б, які вписуються в його стратегію. Вартість проектів становить 300 тис. грн. і 200 тис. грн. відповідно. Прогнозовані прибутки за проектом А — 60 тис. грн., за проектом Б — 50 тис. грн. Підприємство зіткнулося з нестачею коштів для реалізації обох проектів і може фінансувати за рахунок власних коштів лише 350 тис. грн.

Проаналізувати і дати рекомендації, що доцільніше для підприємства: впровадити один з проектів або, скориставшись кредитом у сумі 150 тис. грн., профінансувати обидва проекти. Відсоткова ставка за користування кредитом - 10 % річних. Аналізуючи проекти, звернути увагу на рентабельність проектів і власних коштів. Зробити висновки.

Завдання 3

1. У модифікованій версії моделі GЕ/МсКіnsey, яку розробив Дж.С. Дей, позиція «переможця» (3) відповідає такій стратегії:

а) селективний розвиток;      

б) інвестування у розвиток;

в) захист позиції на ринку:    

г) захист і зміна орієнтирів.

2.    Згідно з моделлю Shell/DPM, якщо компанія посідає середні позиції у привабливій галузі, її становище відповідає такій стратегії:

а) зростання;                 

б) посилення конкурентних переваг;

в) ґенератора коштів;   

г) обережного продовження бізнесу.

3.    Якщо у центрі уваги під час аналізу з допомогою моделі Shell/DPM перебувають потоки грошових коштів, оптимальним вважається такий розвиток позицій компанії:

а) з нижніх правих клітинок матриці Shell/DPM до верхніх лівих;

б) з верхніх лівих клітинок матриці до нижніх правих;

в) від позиції «Стратегія лідера» - до позиції «Подвоєння обсягу виробництва»;

г) від позиції «Подвоєння обсягу виробництва або згортання бізнесу» - до «Стратегії лідера» - до «Стратегії ґенератора коштів» - до «Стратегії часткового згортання» - до «Стратегії згортання (виходу з бізнесу)».

4.     Додатково необхідні фонди - це:

а) непокрита частина власного капіталу - неоплачений капітал;

б) потреба у додатковому фінансуванні за рахунок збільшення власного капіталу або за рахунок збільшення зобов'язань;

в) частина основних фондів або оборотних активів, яка має бути поповнена для забезпечення прогнозованого зростання обсягів продажу;

г) фонди, які необхідно залучити для посилення ліквідності.

5. Метод відсотка від продажу - це:

а) прогнозування витрат на основі відсотка від минулорічного обсягу реалізації;

б) збільшення або зменшення всіх статей проектованого балансу і звіту про фінансові результати на відсоток зміни обсягу продажу продукції;

в) збільшення або зменшення додатково необхідних фондів на той самий відсоток, на якай змінився обсяг продажу;

г) збільшення або зменшення показника доходу від реалізації продукції та статей проектованого балансу і звіту про фінансові результати (крім тих, що не залежать від зміни продажу) на однаковий відсоток.

6.    Якщо прогноз статей проектованої фінансової звітності складається з
урахуванням інформації про майбутні управлінські рішення, цей метод
називають:

а) методом експертних оцінок;         

б) методом нормативних коефіцієнтів;

в) методом регулювання статей;      

г) методом обробки детермінованих чисел.