Завдання до практичних занять 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Завдання до практичних занять



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

ОСНОВНІ ЗАСАДИ СУДОВОЇ ВЛАДИ

ТА СУДОУСТРОЮ УКРАЇНИ

Т е м а  2. С удова влада: функції та система принципів

П л а н

1. Поняття судової влади, її характерні ознаки.

2. Функції судової влади.

3. Суд як орган судової влади. Судді як носії судової влади.

4. Судочинство як процесуальна форма здійснення судової влади. Поняття та види судочинства. Відмінність судочинства від інших процедур державної діяльності.

5. Поняття принципів судової влади. Їх система і значення.

6. Характеристика принципів судової влади.

З а в д а н н я

1. Апеляційний загальний суд області розглянув у судовому засіданні кримінальну справу по звинуваченню Х. та інших у скоєнні навмисного вбивства з хуліганських спонукань. З урахуванням великої небезпеки злочину у складі суду брали участь три професійних судді та два народних засідателі.

 

Чи відповідає закону склад суду, якій розглянув справу? У якому складі суддів здійснюється розгляд справ? Охарактеризуйте правові форми і правову природу участі представників народу у здійснені правосуддя?

2.  Учні 9-го класу Г., 15 років, Б., 16 років за попередньою змовою вкрали зі шкільного кабінету комп’ютер, а також два пальта учнів, які зберігалися у гардеробі.

За клопотанням адміністрації школи місцевий районній суд розглянув кримінальну справу в актовому залі школи, де навчались Г. і Б. На процесі були присутні вчителі, батьківській актив та учні.

 

Чи відповідають дії суду принципам судової влади? Охарактеризуйте зміст і значення відкритого розгляду справ у суді. Назвіть правові гарантії реалізації принципу гласності судового процесу.

3. Звинувачений у скоєні посадового злочину, К. заявив у суді клопотання про виклик перекладача, вказавши, що судочинство ведеться українською мовою, усі свідки по справі розмовляють українською мовою, а він українську мову розуміє погано.

Порадившись на місті, місцевий районний суд виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, мотивуючи своє рішення тим, що підсудний володіє російською мовою, яка е його рідною мовою, і тому через велику подібність російської та української мов необхідності у перекладачеві немає. Головуючий при цьому роз’яснив підсудному, що якщо окремі слова для нього будуть незрозумілі, їх йому перекладе один із суд-дів або секретар судового засідання.

 

Чи відповідають дії суду принципам судової влади? Охарактеризуйте зміст і значення принципу державної мови судочинства. Назвіть правові гарантії реалізації принципу державної мови судочинства.

 

4. Суддя загального апеляційного суду області внаслідок автомобільної аварії втратив 90 відсотків зору, однак, незважаючи на наявність необхідного стажу, заяву про вихід у відставку не подавав, аргументуючи свою позицію тим, що справи у апеляційному суді завжди розглядаються колегіально, і він у ході судового розгляду може звернутися при необхідності за допомогою до інших суддів, що будуть спільно з ним в однієї колегії слухати справу.

 

Чи відповідає позиція судді вимогам закону? У чому полягає сенс колегіального розгляду справ?

 

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в т а л і т е р а т у р и

Всеобщая декларация прав человека 1948 г. // Международ. док. по правам человека. – Х.: РИФ “Арсин, ЛТД”, 2000. – С. 6-12.

Європейська хартія про статус суддів // Вісн. Верхов. Суду України. – 1998. – № 4. – С. 2-9.

Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 зі змін. від 08.12.2004 р.

Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України // Відом. Верхов. Ради. – 1994. – № 11. – Ст.50.

Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 груд. 1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51; 2003. – № 16. – Ст.124.

Про Конституційний Суд України: Закон України // Там же. – 1996. – № 49. – Ст.272.

Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 р. № 3477 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 12. – Ст. 792.

Про Вищу раду юстиції: Закон України // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 25. – Ст.146.

Про доступ до судових рішень: Закон України від 22.12.2005 р., № 3262-ІV // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 1. – Ст. 13. 

Про порядок обрання та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 25. – Ст. 354.

Про статус суддів: Закон України // Там же. – 1993. – № 8. – Ст.56.

Про судоустрій України: Закон України від 07 лют. 2002 р. // Там же. – 2002. – № 27-28. – Ст. 180.

Кодекс адміністративного судочинства України // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 35-36, № 37. – Ст.446. 

Про затвердження Порядку ведення Єдиного Державного реєстру судових рішень: Постанова Кабінету Міністрів України № 740 від 22.05.2006 р. // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 22. – Ст.1623.

Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів: Указ Президента України від 10.05.2006 р., № 361/2006 // Уряд. кур’єр (Орієнтир). – 2006. – № 95. – С. 1-8.

Основные принципы независимости судебных органов, принятые резолюциями генеральной Ассамблеи ООН от 29.11.85 и 13.12.85 // Международ. акты о правах человека. Сб. док. – М.: Б.и., 2000. – С. 168-170.

Бринцев В.Д. Організаційне забезпечення діяльності судів на регіональному рівні (нормативна база, проблеми та шляхи вирішення). – К.: Юстініан, 2003. 

Конституція України: Наук.-практ. комент. / В.Б. Аве-рьянов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін. – Х.: Право; К.: Ін Юре, 2003.

Організація судових та правоохоронних органів: Підруч. / І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий та ін.; За ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сібільової. – Х.: Одісей, 2007.

Москвич Л.М. Статус суддів: теоретичний та порівняльно-правовий аналіз. – Херсон, 2004.

Статус суддів: Навч.-практ. посіб. / За ред. І.Є. Марочкіна. – Х.: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006.

Русанова І.О. Суд присяжних в України: проблеми становлення та розвитку: Моногр. – Х.: ВД ІНЖЕК, 2005. 

Сібільова Н.В. Еволюція поняття “правосуддя“ // Питання боротьби зі злочинністю: Зб. наук. праць. – Вип. 10. – Х.: Право, 2005. – С. 186-196.

 

Т е м а 3. Судова система

 

П л а н

1.  Поняття судової системи, її види. Зміст міжнародно-правових стандартів побудови судової системи.

2.  Принципи побудови судової системи за Конституцією України та їх реалізація в Законі України “Про судоустрій України”.

3.  Рівні (ланки) судової системи. Судові інстанції. Їх види та характерні відмінності. Чинники, що впливають на інстанційні повноваження рівнів судової системи.

4.  Передумови, порядок утворення та ліквідації судів.

5.  Система та зміст повноважень голів місцевих та апеляційних судів. У чому полягають і чим обумовлені відмінності у обсягу їх повноважень.

6.  Система та зміст повноважень вищого спеціалізованого суду. Його структурний склад.

7.  Місце в судовій системі Верховного Суду України. Система та зміст його повноважень.

8.  Президія Верховного Суду України: її склад і повноваження.

9.  Пленум Верховного Суду України. Його склад та повноваження.

10. Завдання та основні принципи діяльності Конституційного суду України. Порядок його формування.

11. Повноваження Конституційного суду України.

 

З а в д а н н я

1. У судді місцевого суду Г. 30 червня завершився п’ятирічний строк призначення його вперше на посаду. За поданням Голови Верховного Суду України Вища кваліфікаційна комісія суддів України рекомендувала його кандидатуру для обрання Верховною Радою України, надіславши необхідні документи до відповідного комітету Верховної Ради на початку червня. Однак розгляд у Комітеті та, відповідно, на пленарному засіданні Верховної Ради України був запланований на початок вересня.

З урахуванням цих обставин голова суду видав розпорядження, згідно з яким на період до обрання судді Г. Верховною Радою України, керуючись п. 3 ст. 24 Закону України “Про судоустрій України”, доручив йому розгляд справ лише про адміністративні правопорушення.

 

Чи вірне рішення прийняв голова суду стосовно судді Г.? Чи розповсюджується повноваження голови місцевого суду на запровадження у суді “внутрішньої спеціалізації”. Що означає поняття “спеціалізований суд” і як воно співвідноситься з поняттям “спеціалізація суддів”.

 

2. До голови місцевого суду зі скаргою на суддю М. звернулися потерпілий С. та його представник адвокат Н. Вони скаржилися, що, незважаючи на їх клопотання щодо ознайомлення з протоколом судового засідання, заявлене у передбачений законом триденний строк, ані після завершення 7 діб, що надані законом для виготовлення протоколу, ані протягом трьох діб, що даються законом для ознайомлення з ним, їм не була надана можливість реалізації їх права. Лише за 2 доби до завершення 15-денного строку на апеляційне оскарження вони отримали змогу ознайомитись з протоколом судового засідання, що унеможливило виконання усіх вимог до апеляційної скарги.

Оскільки скарги такого змісту на суддю М. голова суду отримував неодноразово та враховуючи, що згідно з процесуальним законом протокол судового засідання у суді першої інстанції веде секретар судового засідання і підписують головуючий та вказаний секретар, він вирішив притягнути до дисциплінарної відповідальності обох.

Судді М. він оголосив зауваження, а секретареві судового засідання догану, про що видав відповідний наказ.

 

Хто має право накладати дисциплінарні стягнення на секретаря судового засідання? Чому? Який вид повноважень здійснював голова місцевого суду? Яка природа взаємовідносин голови суду і судді суду?

3. Голова загального апеляційного суду області вніс на затвердження президії суду запропонований ним персональний склад судових палат. Президія затвердила пропозицію голови суду.

Суддя Р., який після розподілу почав працювати у судовій палаті з цивільних справ, через декілька тижнів звернувся до голови суду з проханням перевести його до судової палати з кримінальних справ, оскільки його попередній досвід у якості судді і професійний та науковий інтерес більш пов’язані з розглядом кримінальних справ, ніж цивільних. Голова суду відмовив у проханні, мотивуючи тим, що існуючий персональний розподіл його як керівника суду задовольняє, він є оптимальним, оскільки враховує у міру можливості професійні якості й схильності усіх суддів, а не лише одного. Тоді суддя Р., керуючись ч. 5 ст. 105 Закону України “Про судоустрій України”, звернувся до зборів суддів апеляційного суду області з проханням підтримати його бажання працювати в судовій палаті з кримінальних справ. Загальні збори, вислухавши усі доводи судді Р. та заперечення голови суду, прийшли до висновку, що доцільніше суддю Р. ввести у склад судової палати з кримінальних справ.

 

Чи були компетентні збори суддів у вирішенні питання, з яким звернувся до них суддя? Які наслідки позитивного вирішення прохання судді? Які повноваження зборів суддів? Яке призначення органів суддівського самоврядування, які вони мають організаційні форми?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в т а л і т е р а т у р и

 

Конституція України від 28 черв. 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. Ст. 141 зі змін. від 8.12.2004 р.

Про судоустрій України: Закон України від 07.02.2002 р. // Там же. – 2002. – № 27, 28. – Ст. 180.

Про Вищу раду юстиції: Закон України // Там же. –1998. – № 25. – Ст.146.

Про Конституційний Суд України: Закон України // Там же. – 1996. – № 49. – Ст.272.

Про статус суддів: Закон України // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 8. – Ст.56.

Про порядок обрання та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України: Закон України // Там же. – 2004. – № 25. – Ст. 354.

Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів: Указ Президента України від 10.05.2006 р., № 361/2006 // Уряд. кур’єр (Орієнтир). – 2006. – № 95. – С. 1-8.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 3 ч. другої ст. 18, ст. 32, 33, 34, 35, 36, 37, пп. 5 п. 3 розд. VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій України” (справа про Касаційний суд України) від 11.12.2003 р. № 20-рп/2003 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 51, ч.1. – Ст. 2705.

Банчук О.А., Куйбіда О.Р. Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод до процедури здійснення судочинства. – К.: ІКЦ “Леста”, 2005.

Про судоустрій України: Коментар до Закону / За заг. ред. В. Г. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

Конституція України: Наук.-практ. комент. / В.Б. Аверьянов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін. – Х.: Право; К.: Ін Юре, 2003.

Організація судових та правоохоронних органів: Підруч. / І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий та ін.; За ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сібільової. – Х.: Одісей, 2007.

Організація судової влади в Україні / За наук. ред. А.О. Селіванова. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

Шишкін В. І. Судові системи країн світу: Навч. посіб. у 3 кн. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

Т е м а  4. Статус носіїв судової влади

П л а н

1. Суддя – носій судової влади. Гарантії незалежності суддів.

2. Вимоги, що ставляться до кандидатів на посаду суддів. Порядок заняття суддею посади.

3. Права, обов’язки та повноваження суддів.

4. Юридична відповідальність суддів. Підстави і порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

5. Припинення повноважень суддів.

6. Соціальний захист суддів.

7. Народні засідателі та присяжні як носії судової влади.

8. Вимоги до народних засідателів та присяжних.

9. Права народних засідателей і присяжних та гарантії їх захисту.

 

З а в д а н н я

1. Громадянин України С. 26 років, відпрацювавши три роки юрисконсультом за контрактом на одному з приватних підприємств, звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з проханням, щоб Президент України призначив його суддею місцевого загального районного суду.

 

Чи відповідає закону такий порядок призначення суддею? Назвіть вимоги, що встановлені у законодавстві до кандидатів на посаду суддів? Якій порядок обрання та призначення на посаду суддів в України?

 

2. Суддя місцевого загального суду, призначений вперше на посаду судді, був одним із засновників юридичної фірми. Ставши суддею, він після робочого дня, а також у вихідні консультував постійних клієнтів фірми, які переводили кошти за його послуги на банківський рахунок фірми.

Коли про це стало відомо, його запросили до кваліфікаційної комісії суддів, щоб він або спростував цю інформацію, або дав стосовно неї пояснення.

Суддя підтвердив правдивість інформації і пояснив, що він не бачить у його вчинках порушень закону:

– по-перше, він давав консультації поза приміщенням суду і не в робочий час, тобто на його службових обов’язках це ніяк не відбивалося.

– по-друге, він консультував клієнтів із питань законодавства у сфері підприємницької діяльності, спори з яких, якщо такі виникають, розглядаються господарськими судами, а він працює у загальному місцевому і за внутрішньою спеціалізацією розглядає кримінальні справи.

– по-третє, у юридичній фірмі працюють тільки його син зі своєю дружиною, які ще не мають значного досвіду і тому не можуть консультувати зі складних питань права, що може відбитися на іміджі фірми, а звідси і на розмірах доходів, а існуюча ситуація дозволяє його сім’ї бути матеріально забезпеченою, а отже, і він як суддя є більш незалежним, ніж його колеги.

 

Чи сумісна вказана діяльність зі статусом судді? Якщо ні, то яке рішення має прийняти кваліфікаційна комісія? Який орган і в якому порядку приймає рішення про несумісність?

 

3. 4 вересня 2006 р. громадянин Р. подав заяву до кваліфікаційної комісії суддів про призначення його на посаду професійного судді вперше, а 22 вересня він передав до відповідного територіального управління державної судової адміністрації всі необхідні документи для зайняття посади судді.

Територіальне управління державної судової адміністрації відмовило у прийнятті пакету документів.

 

На якій підставі громадянину Р. було відмовлено в прийнятті документів? Яка процедура прийняття документів на заняття посади професійного судді вперше?

 

 

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в т а л і т е р а т у р и

Конституція України від 28 черв.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 зі змін. від 08.12.2004 р.

Основні принципи незалежності судових органів від 6 верес. 1985 р. / Международ. защита прав человека: Док. и коммент. – Х.: Синтекс. – 1998. – С. 162-166.

Європейська хартія про статус суддів // Вісн. Верхов. Суду України. – 1998. – № 4. – С. 2-9.

Рекомендація № R (94) 12 Комітету Міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів // Там же. – 1997. – № 4 (6). – С. 10-11.

Про судоустрій України: Закон України від 07 лют. 2002 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 27-28. – Ст. 180.

Про статус суддів: Закон України // Там же. – 1993. – № 8. – Ст.56.

Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 груд. 1993 р. // Там же. – 1994. – № 11. – Ст. 51; 2003. – № 16. – Ст.124.

Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України // Там же. – 1994. – № 11. – Ст.50.

Про Вищу раду юстиції: Закон України // Там же. – 1998. – № 25. – Ст.146.

Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів: Постанова Пленуму Верховного Суду України // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид. / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: А.С.К., 2003. – С. 23-30.

Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду i правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві: Постанова № 10 Пленуму Верховного Суду України від 18 черв. 1999 р. // 3аконодавство України про судову правоохоронну діяльність: Зб. нормат. актів. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 176-180.

Про статус суддів: Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч. 1, 2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 01.12.2004 р. № 19-рп/2004 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 49. – Ст. 3220.

Конституція України: Наук.-практ. комент. / В.Б. Аверьянов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін. – Х.: Право; К.: Ін Юре, 2003.

Про судоустрій України: Коментар до Закону / За заг. ред. В. Г. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Матеріали наук.-практ. конф., 18-19 квіт. 2002, м. Харків / Голов. ред. В.В. Сташис. – К.-Х.: Юрінком Інтер, 2002.

Організація судових та правоохоронних органів: Підруч. / За ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сібільової. – Х.: Одісей, 2007.

Організація судової влади в Україні / За наук. ред. А.О. Селіванова. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. – Х.: Вища шк., 1975.

Москвич Л.М. Статус суддів: теоретичний та порівняльно-правовий аналіз. – Херсон, 2004.

Скомороха В.Э. Судова незалежність // Вісн. Конституц. Суду України. – 2001. – № 1. – С.71-74.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2020-12-09; просмотров: 200; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.125.219 (0.049 с.)