Дослідження розподілу деревини між зонами колоди та використання деревини при розкрої з

БРУСОВКОЮ ТА ВИГОТОВЛЕННІ ОБРІЗНИХ ДОЩОК

Мета: навчитись тривимірному моделюванню пиловочної сировини та визначенню об’єму окремих її частинпри розкрої з брусовкою; отримати залежності відносних об’ємів частин колоди від товщини та довжини колоди.

Матеріальне забезпечення: лабораторна робота виконується в комп’ютерному класі із застосуванням тривимірної системи автоматизованого проектування.

Короткі пояснення.

При розкрої колоди з брусовкою на першому етапі виробляють такі різновиди дощок:

– необрізні дошки, які не підлягають вкороченню;

– необрізні дошки з двома пропиляними торцями, які підлягають вкороченню;

– необрізні дошки з одним пропиляним торцем (підлягають вкороченню).

На другому етапі виробляють обрізні дошки заданої ширини, які не підлягають вкороченню, а також всі раніше вказані різновиди дошки.

Після цього здійснюють торцювання необрізних дощок та обрізку кромок.

Детальні відомості про розподіл необрізних дощок по зонам колоди наведені в поясненнях до лабораторної роботи №6.

При виконанні даної роботи пропили не враховуються; визначаються тільки кускові та рейкові відходи.

Порядок виконання.

1. Визначте за довідником збіг колоди (товщину та довжину колоди вказує викладач.).

2. У тривимірній системі автоматизованого проектування створіть нову деталь – усічений конус (див. рис. 6.1) заданої довжини, із заданим діаметром верхнього торця та кутом φ між віссю конусу та його утворюючою обчисленим за формулою:

 

φ = arctg (S / 2),                                   (7.1)

де φ - кут між віссю конусу та його утворюючою, град;

S – збіг колоди, м/м.

 

Рисунок 7.1 – Ескіз поперечного перетину колоди

 

3. Виміряйте та запишіть у таблицю 7.1 об’єм колоди.

Таблиця 7.1 – Об’єми частин колоди

Вимірюваний об’єкт	Об’єм, м^3	Частка об’єму колоди, %	Об’єм, використовуваний на виготовлення обрізних дощок, м^3	Об’єм кускових та рейкових відходів, м^3
Колода		100
Перший етап розкрою колоди
Колода без зон дощок параболічної форми		–	–	–
Зони дощок параболічної форми (сумарний об’єм)
Колода без зон укорочення дощок – зона виготовлення обрізних дощок повної довжини		–	–	–
Зони укорочення необрізних дощок з двома пропиляними торцями (сумарний об’єм)
Двокантний брус		–	–	–
Зони необрізних дощок, які не підлягають вкороченню (сумарний об’єм)
Другий етап розкрою колоди
Брус без зон дощок параболічної форми		–	–	–
Зони дощок параболічної форми (сумарний об’єм)
Брус без зон укорочення дощок – зона виготовлення обрізних дощок повної довжини		–	–	–
Зони укорочення необрізних дощок з двома пропиляними торцями (сумарний об’єм)
Чотирикантний брус
Зони необрізних дощок, які не підлягають вкороченню (сумарний об’єм)

Дослідження першого етапу розкрою колоди

4. Видаліть з моделі колоди зони дощок параболічної форми. Для цього створіть дві паралельні вертикальні допоміжні площини, які віддалені від осі колоди на радіус верхнього торця. Видаліть частини колоди, які з

5. находяться за допоміжними площинами.

6. Виміряйте та запишіть у таблицю 7.1 об’єм колоди без зон дощок параболічної форми.

7. Обчисліть та запишіть у таблицю 7.1 сумарний об’єм зон дощок параболічної форми. Для цих зон обчисліть об’єм, використовуваний на виготовлення обрізних дощок (наближено, 57% від об’єму зони), та відповідний об’єм відходів, і запишіть у таблицю 7.1.

8. Видаліть з моделі зони укорочення необрізних дощок з двома пропиляними торцями. Для цього створіть дві паралельні вертикальні допоміжні площини, віддалені від осі колоди на відстань А:

А = ,                    (7.2)

де А – відстань зони укорочення обрізних дощок від осі поставу, м.

Видаліть частини колоди, які знаходяться за допоміжними площинами.

9. Виміряйте та запишіть у таблицю 7.1 об’єм колоди без зон укорочення дощок.

10. Обчисліть та запишіть у таблицю 7.1 сумарний об’єм зон укорочення необрізних дощок з двома пропиляними торцями. Для цих зон обчисліть об’єм, використовуваний на виготовлення обрізних дощок (наближено, 75% від об’єму зони) та відповідний об’єм відходів і запишіть у таблицю 7.1.

11. Видаліть з моделі зони необрізних дощок, які не підлягають вкороченню. Для цього створіть дві паралельні вертикальні допоміжні площини, відстань між якими дорівнює висоті бруса (висоту вказує викладач).

12. Виміряйте та запишіть у таблицю 7.1 об’єм двокантного брусу.

13.  Обчисліть та запишіть у таблицю 7.1 об’єм зон необрізних дощок, які не підлягають вкороченню.

14. Для цих зон обчисліть об’єм, використовуваний на виготовлення обрізних дощок (наближено, 90% від об’єму зон) та відповідний об’єм відходів і запишіть у таблицю 7.1.

Дослідження другого етапу розкрою колоди

15. Видаліть з моделі зони дощок параболічної форми. Для цього створіть дві паралельні горизонтальні допоміжні площини, які віддалені від осі колоди на радіус верхнього торця. Видаліть частини брусу, які знаходяться за допоміжними площинами.

16. Виміряйте та запишіть у таблицю 7.1 об’єм брусу без зон дощок параболічної форми.

17. Обчисліть та запишіть у таблицю 7.1 сумарний об’єм зон дощок параболічної форми. Для цих зон обчисліть об’єм, використовуваний на виготовлення обрізних дощок (наближено, 57% від об’єму зони), та відповідний об’єм відходів і запишіть у таблицю 7.1.

18. Видаліть з моделі зони укорочення необрізних дощок з двома пропиляними торцями. Для цього створіть дві паралельні горизонтальні допоміжні площини, які віддалені від осі колоди на відстань А. Видаліть частини брусу, які знаходяться за допоміжними площинами.

19. Виміряйте та запишіть у таблицю 7.1 об’єм двокантного брусу без зон укорочення.

20. Обчисліть та запишіть у таблицю 7.1 сумарний об’єм зон укорочення необрізних дощок з двома пропиляними торцями. Для цих зон обчисліть об’єм, використовуваний на виготовлення обрізних дощок (наближено, 75% від об’єму зони) та відповідний об’єм відходів і запишіть у таблицю 7.1.

21. Видаліть з моделі зони необрізних дощок, які не підлягають вкороченню. Для цього створіть дві паралельні горизонтальні допоміжні площини, відстань між якими дорівнює ширині бруса (у вершинному торці).

22. Виміряйте та запишіть у таблицю 7.1 об’єм чотирикантного брусу без зон укорочення дощок. При розкрій брусу на дошки кускові та рейкові відходи не утворюються, тому весь об’єм використовується на виготовлення обрізних дощок.

23. Обчисліть сумарний об’єм частин колоди, використовуваний на виготовлення обрізних пиломатеріалів, та запишіть у таблицю 7.1 (в рядок “Колода”), а також, сумарний об’єм відходів; обчисліть їх відносні долі в об’ємі колоди.

24. Обчисліть співвідношення об’ємів дощок:

– заданої товщини;

– дощок повної довжини, але шириною менше ніж задана;

– укорочених дощок.

25. Запишіть висновки з лабораторної роботи, порівнюючи узагальнені результати (відносні долі відходів в об’ємі колоди та співвідношення об’ємів різних типів дощок) для колод різних розмірів.

 

Вимоги до звіту: у звіті наводять номер, назву та мету роботи; розрахункові формули; результати вимірювань та розрахунків; висновки.

 

Контрольні питання

 

1. Яка мета лабораторної роботи?

2. Які різновиди дощок виробляють на першому етапі розкрої колоди з брусовкою?

3. Які різновиди дощок виробляють на другому етапі розкрої колоди з брусовкою?

4. Які зони виділять в колоді?

5. Який порядок виконання лабораторної роботи?

6. Яка частка колоди втрачається на кускові та рейкові відходи при розкрої колоди з брусовкою (орієнтовно)?

7. Яке співвідношення об’ємів укорочених дощок та дощок повної довжини при розкрої колоди з брусовкою (орієнтовно)?

 

 

Список рекомендованої літератури

 

1. Азаренок В.А., Левинская Г.Н., Меньшиков Б.Е. Основы технологии лесопиления на предприятиях лесного комплекса. –Екатеринбург: Урал. гос. лесотехн. универ., 2002. –279с.

2. Носовський Т.А., Мацюк Р.І., Маслій В.В. Технологія лісопильно-деревообробних виробництв. –К.: НМК ВО, 1993. –196 с.

 

Навчальне видання

 

Шевченко Сергій Анатолійович

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ОЧНОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМОМ 6.051801 «ДЕРЕВООБРОБЛЮВАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ»

 

ТехнологіЇ