Чи потрібно задавати декілька питань замість одного.

Лекція 10. Створення анкет

1. Етапи процесу розробки анкети та правила створення анкет

2. Структура анкети

 

Слайд

Розробка анкети є доволі складним завданням. В першу чергу треба чітко усвідомлювати, чого саме треба уникати при її створенні. По-перше,це стосується направляючих чи незрозумілих питань. Для початківця існує стандартний порядок етапів для розробки анкети. Більш досвідчені дослідники можуть використовувати власні розробки, але все ж таки вони будуть містити у собі стандартні етапи.

Хоча дані етапи на малюнку зображені послідовно, на практиці часто дослідникам доводиться повертатися к деяким етапам, особливо початковим.

Також дослідники не повинні сприймати дані етапи буквально, вони є більше приблизним зразком. Найкращим варіантом, за допомогою якого, можливо зрозуміти,чи підходить дана анкета для дослідження є її тестування.

Етапи розробки анкети:

· Визначення потрібної інформації

· Визначення виду анкети і методу опитування

· Визначення змісту конкретних запитань

· Визначення форми відповідей на кожне питання

· Визначення формулювання кожного питання

· Визначення послідовності питань

· Визначення фізичного вигляду анкети

· Перевірка попередніх етапів та перегляд рішень цих етапів в разі потреби.

· Попереднє тестування анкети та зміни у її складі чи вигляді в разі потреби.

Розглянемо детальніше дані етапи

(Питання-які бувають види маркетингових досліджень? – Пошукові, описові та казуальні)

Слайд

1. Визначення потрібної інформації

Як описові, так і казуальні дослідження потребують від дослідника знань по темі дослідження, для того, щоб сформулювати деякі гіпотези. Гіпотези будуть визначати характер анкети. Вони визначають, яка інформація потрібна та від кого, оскільки вони визначають, які взаємозв’язки будуть вивчатися. Отже, гіпотези визначають тип питань та форму відповідей, які використовуються для збору даних.

В процесі підготовки анкети можуть виникати нові гіпотези, які можуть біти досліджені при певних часових та грошових витратах. Головне пам’ятати: якщо гіпотези життєво важливі для розуміння проблеми та її дослідження, підключайте їх до анкети та використовуйте їх при розробці анкети. Якщо  вони просто є цікавими, але не є необхідними для дослідження, забудьте про них.

Включення цікавих, але не потрібних питань просто подовжують анкету, та викликають додаткові проблеми при її заповненні та аналізі результатів, а іноді й зумовлюють підвищення рівня відмов від участі в анкетуванні.

Гипотеза – это научное предположение, допущение, истинное значение которого неопределенно. Формулируя гипотезу, исследователь строит предположение о том, каким образом намеревается достичь поставленной цели. В процессе исследования гипотеза корректируется, претерпевает изменения.

 

Слайд

2. Визначення виду анкети і методу опитування

Після того, як вирішено, яка інформація повинна бути зібрана, треба вирішити,як вона буде зібрана. Тобто вирішуються питання про стандартизацію анкети, її відкритість та метод анкетування (особисте інтерв’ю, телефон, пошта). Дані питання є залежними. Тобто, якщо дослідники вирішили використовувати закриту не стандартизовану анкету, в якій використовуються проекційні методики, як наприклад використання малюнків для створення розповідей, то опитування по телефону або поштою є недоречним.

Тобто, дослідник повинен чітко визначити, яка інформація йому потрібна, як ці дані будуть збиратися, який рівень стандартизації та відкритості він використовує та яким методом буде проводитись опитування.

Слайд

3. Визначення змісту конкретних запитань

На 3-му етапі визначаємо, які питання повинні бути включені у анкету.

Треба дати відповіді на наступні запитання.

ЧИ Є ЗАПИТАННЯ НЕОБХІДНИМ?

Кожне запитання в анкеті призначається для отримання певної інформації або для досягнення певної мети. Якщо відповідь на запитання не несе важливої інформації, то його треба виключити.

Існують ситуації, коли потрібно задавати питання, не пов’язані з отримання необхідної інформації. Так на початок анкети зазвичай поміщають нейтральні питання, які допомагають налагодити контакт з респондентом. Іноді задаються питання, які допомагають приховати мету, або замовника дослідження.

Слайд

4. Визначення форми відповідей на кожне питання

На даному етапі визначаються типи питань, які будуть використовуватись в анкеті.

Відкрите питання або запитання з довільним варіантом відповідей – питання, на які респонденти відповідають власними словами. За допомогою таких питань збирається велика кількість первинних даних, від демографічних характеристик до поведінки споживачів та їх мотивів.

Закрите або багатоваріантне запитання передбачає обмежену кількість відповідей, з яких респондент обирає одну або кілька.

Альтернативні питання передбачають тільки дві відповіді: «так» і «ні» або «згоден» та «не згоден» і т.д. Можна додавати і третій нейтральний варіант відповіді, як то «обидві відповіді», «не знаю», «жоден варіант».

Питання зі шкалами – питання, яке використовує деяку шкалу, для того, щоб відобразити відповідь.

Слайд

5. Визначення формулювання кожного питання

Це є важливим завданням, оскільки неправильне та некоректне формулювання запитання може спричинити відмову респондента надавати відповідь, навіть якщо він дав згоду на анкетування. Погане формулювання запитання може сприяти тому, що респондент відповість некоректно або неправильно на запитання.

«Стан відмови від відповіді або некоректної відповіді» може викликати проблеми під час аналізу інформації. Також це породжує помилку вимірювання, яка полягає в тому, що отримана інформація не дорівнює дійсній оцінці респондента того чи іншого факту.

Формулювання питання впливає на майбутню відповідь респондента, тому чим правильніше запитання сформульоване, тим вірогідніше отримати реальну та достовірну відповідь.  

Тому існують загальні рекомендації для правильного формулювання питань.

Слайд

Слайд

Слайд

Слайд

Слайд

Слайд

Слайд

6. Ви значення послідовності питань

Порядок питань анкети є важливим в отриманні достовірних результатів. Існують наступні правила розташування питань анкети.

ВИКОРИСТОВУЙТЕ ПРОСТІ, ЦІКАВІ  ПИТАННЯ НА ПОЧАТКУ АНКЕТИ.

Початкові питання встановлюють зв'язок з респондентом, тому вони повинні бути не тільки простими й цікавими, а також не викликати негативних емоцій. Часто на початку анкети задають питання, які відображають думки респондентів. Іноді вони  можуть бути не пов’язаними з темою дослідження, тому вони не будуть аналізуватися.

Слайд

6.3. ОБЕРЕЖНО ВИКОРИСТОВУЙТЕ РОЗГАЛУЖЕНІ ПИТАННЯ

Розгалужене питання – вказівка переходити до іншого місця в анкеті, яка ґрунтується на відповіді на поточне питання.

Наприклад, запитання 5. «Ви купували автомобіль протягом останніх 6 місяців?». Якщо ні, то респондента просять зразу перейти до питання 10 для того, щоб пропустити питання, які стосуються деталей купівлі.

Найкраще розташовувати питання, які слідують за розвилкою, ближче к вихідним, для того,щоб мінімізувати перелистування сторінок.

РОЗТАШОВУЙТЕ ПИТАННЯ З КЛАСИФІКАЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЄЮ В КІНЦІ АНКЕТИ.

Основна інформація - це інформація, яка стосується предмету дослідження, наприклад мотивації та наміри споживачів.

Класифікаційна інформація – дані, які допомагають класифікувати респондентів та отримати додаткову інформацію о предметі дослідження. Сюди відноситься демографічні та соціо-економічні характеристики.

Питання, що стосуються основної інформації повинні йти на початку анкети.

РОЗМІЩУЙТЕ СКЛАДНІ ТА ДЕЛІКАТНІ ПИТАННЯ В КІНЦІ АНКЕТИ.

Для того, щоб зменшити ймовірність відмови щодо заповнення анкети респондентом.

Слайд

7. Визначення фізичного вигляду анкети

Головні фізичні характеристики анкети – її привабливість, зрозумілість та розмір.

Якість паперу, якість друку та шрифт,який використовується у анкеті – це той мінімум, що впливає на її привабливість та професійність. Деякі респонденти ніколи не стануть заповнювати анкету, надруковану дрібним шрифтом або яка виглядає нерозбірливою, оскільки вона їм здається важкою для заповнення. При оформленні зовнішнього вигляду анкети можна також використовувати кольори. Навіть двоколірна анкета може виглядати більш привабливішою, оскільки відтінки можуть бути дуже ефективно використані для пояснень і диференціацій.

Розмір анкети є також важливим параметром. Короткі анкети є більш зручними як для респондента, так і інтерв’юєра. Їх швидше заповнювати та аналізувати. Але якщо невеликий розмір анкети досягається за рахунок незрозумілого змісту, то така анкета втрачає всі свої переваги, оскільки веде до помилок при зборі інформації, надає більш короткі та менш інформативні відповіді.

Дуже великі анкети часто відштовхують респондентів від заповнення. Важко сказати,скільки конкретно запитань повинна містити анкета, але не більше 50. Взагалі респондент повинен витрачати 10-15 хвилин на заповнення анкети, в іншому разі існує ймовірність відмови від заповнення.

8. Перевірка попередніх етапів та перегляд рішень цих етапів в разі потреби.

Повторна перевірка та перегляд анкети є важливою складовою створення анкети. Кожне питання повинно бути переглянутим, щоб переконатись, що воно є легким для відповіді і не викличе труднощів у респондента та його невдоволення. Кожне питання повинно відповідати всім правилам створення анкети

Слайд

9. Попереднє тестування анкети та зміни у її складі чи вигляді в разі потреби

Попереднє тестування анкети – це її використання в якості об’єкта випробування в маленькому пілотному дослідженні, з метою визначити, наскільки ефективно вона працює. 

Збір даних ніколи не повинен розпочинатись без попереднього тестування анкети. Відповіді, отримані в результаті попереднього тестування повинні бути закодовані та зведені у таблиці. Це допоможе перевірити правильність формулювання проблеми дослідження, допоможе визначити, чи потрібна інформація зібрана та чи правильно вона проаналізована.

Попереднє тестування – самий дешевий метод, який має дослідник, та за допомогою якого можливо досягти успіху. 

Слайд

Структура анкети

Анкета як правило складається з: її назви, преамбули (короткого звернення), основної змістовної частини та соціально – демографічного паспорту.

Слайд

1. Назва анкети – перша ланка знайомства з нею респондента, яка здатна відіграти важливе значення у всій процедурі подальшого заповнення анкети респондентом.

Назва анкети складається з 2 х частин: предметної (про що повинна йти мова) та адресної (на кого розрахована анкета). Наприклад

Досліднику слід звернути увагу на формулювання першої частини. Саме вона повинна привернути увагу респондента та зацікавити його. Наприклад,назва анкети «Одна державна мова чи дві. Ваша думка?». Головна вимога до формулювання назви анкети – це вимога до її ідеологічної нейтральності. Ні в я кому разі не можна супроводжувати анкету гаслами та девізами, як приклад «В житті завжди є місце подвигам». Хоча назва повинна бути неординарною, вона повинна бути короткою.

Слайд

2. Преамбула

Сенс преамбули – ненав’язливе прохання дати відповіді на запитання анкети.

Зміст преамбули – послідовне й коротке формулювання мети або завдання дослідження, з акцентом на його значення; пояснення технології заповнення анкети; гарантії анонімності в разі якщо це необхідно. Робиться також акцент на вичерпні відповіді, наприклад «Пам’ятайте, що Ваші відповіді будуть мати лише сенс тоді, коли Ви дасте відповіді на всі запитання». Наприкінці – висловлення вдячності за участь у дослідженні та визначення авторства (хто проводить дослідження).

Слайд

3. Змістовна частина

Основна або програмна частина може мати моно структурний характер (послідовне розташування запитань) або блочну структуру. Тобто, коли анкета складається з окремих блоків, кожний з яких несе в собі певне вузьке смислове навантаження. Але в обох випадках формулювання питань відбувається за правилами, які ми розглянули, основне з я ких – від простих питань до складних.

4. Соціально-демографічний паспорт

В цій частині анкети фіксуються всі демографічні та соціальні характеристики респондента, тобто вікові, статеві, етнічні, професійні, освітні, сімейно-шлюбні та інші ознаки респондентів.

Лекція 10. Створення анкет

1. Етапи процесу розробки анкети та правила створення анкет

2. Структура анкети

 

Слайд

Розробка анкети є доволі складним завданням. В першу чергу треба чітко усвідомлювати, чого саме треба уникати при її створенні. По-перше,це стосується направляючих чи незрозумілих питань. Для початківця існує стандартний порядок етапів для розробки анкети. Більш досвідчені дослідники можуть використовувати власні розробки, але все ж таки вони будуть містити у собі стандартні етапи.

Хоча дані етапи на малюнку зображені послідовно, на практиці часто дослідникам доводиться повертатися к деяким етапам, особливо початковим.

Також дослідники не повинні сприймати дані етапи буквально, вони є більше приблизним зразком. Найкращим варіантом, за допомогою якого, можливо зрозуміти,чи підходить дана анкета для дослідження є її тестування.

Етапи розробки анкети:

· Визначення потрібної інформації

· Визначення виду анкети і методу опитування

· Визначення змісту конкретних запитань

· Визначення форми відповідей на кожне питання

· Визначення формулювання кожного питання

· Визначення послідовності питань

· Визначення фізичного вигляду анкети

· Перевірка попередніх етапів та перегляд рішень цих етапів в разі потреби.

· Попереднє тестування анкети та зміни у її складі чи вигляді в разі потреби.

Розглянемо детальніше дані етапи

(Питання-які бувають види маркетингових досліджень? – Пошукові, описові та казуальні)

Слайд

1. Визначення потрібної інформації

Як описові, так і казуальні дослідження потребують від дослідника знань по темі дослідження, для того, щоб сформулювати деякі гіпотези. Гіпотези будуть визначати характер анкети. Вони визначають, яка інформація потрібна та від кого, оскільки вони визначають, які взаємозв’язки будуть вивчатися. Отже, гіпотези визначають тип питань та форму відповідей, які використовуються для збору даних.

В процесі підготовки анкети можуть виникати нові гіпотези, які можуть біти досліджені при певних часових та грошових витратах. Головне пам’ятати: якщо гіпотези життєво важливі для розуміння проблеми та її дослідження, підключайте їх до анкети та використовуйте їх при розробці анкети. Якщо  вони просто є цікавими, але не є необхідними для дослідження, забудьте про них.

Включення цікавих, але не потрібних питань просто подовжують анкету, та викликають додаткові проблеми при її заповненні та аналізі результатів, а іноді й зумовлюють підвищення рівня відмов від участі в анкетуванні.

Гипотеза – это научное предположение, допущение, истинное значение которого неопределенно. Формулируя гипотезу, исследователь строит предположение о том, каким образом намеревается достичь поставленной цели. В процессе исследования гипотеза корректируется, претерпевает изменения.

 

Слайд

2. Визначення виду анкети і методу опитування

Після того, як вирішено, яка інформація повинна бути зібрана, треба вирішити,як вона буде зібрана. Тобто вирішуються питання про стандартизацію анкети, її відкритість та метод анкетування (особисте інтерв’ю, телефон, пошта). Дані питання є залежними. Тобто, якщо дослідники вирішили використовувати закриту не стандартизовану анкету, в якій використовуються проекційні методики, як наприклад використання малюнків для створення розповідей, то опитування по телефону або поштою є недоречним.

Тобто, дослідник повинен чітко визначити, яка інформація йому потрібна, як ці дані будуть збиратися, який рівень стандартизації та відкритості він використовує та яким методом буде проводитись опитування.

Слайд

3. Визначення змісту конкретних запитань

На 3-му етапі визначаємо, які питання повинні бути включені у анкету.

Треба дати відповіді на наступні запитання.

ЧИ Є ЗАПИТАННЯ НЕОБХІДНИМ?

Кожне запитання в анкеті призначається для отримання певної інформації або для досягнення певної мети. Якщо відповідь на запитання не несе важливої інформації, то його треба виключити.

Існують ситуації, коли потрібно задавати питання, не пов’язані з отримання необхідної інформації. Так на початок анкети зазвичай поміщають нейтральні питання, які допомагають налагодити контакт з респондентом. Іноді задаються питання, які допомагають приховати мету, або замовника дослідження.

ЧИ ПОТРІБНО ЗАДАВАТИ ДЕКІЛЬКА ПИТАНЬ ЗАМІСТЬ ОДНОГО?

Після того, як визначена необхідність питання, треба упевнитися,чи достатньо його для отримання інформації, що нам потрібна. Іноді для того, щоб уникнути неясної відповіді, треба задавати 2 запитання.

Наприклад, неправильно запитувати:

«На Вашу думку Coca-Сola смачний та охолоджуючий напій?»

Правильно:

 «На Вашу думку Coca-Сola смачний напій?» «

На Вашу думку Coca-Сola охолоджуючий напій?»