Підприємства в касу обслуговуючого банку для

  зарахування їх на поточний рахунок підприємства

 

Порядок внесення готівкової інвалюти аналогічний тому, який використовується і для нац. валюти. Зазначимо лише, що видача інвалюти з каси підприємства для зарахування її на поточний рахунок в банку оформляється видатковим касовим ордером.

      2). Розрахунки готівковою іноземною валютою за

придбану  продукцію (товари, роботи, послуги)

 

Для того щоб використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу, суб’єкти підприємницької діяльності повинні мати відповідний дозвіл (ліцензію).

Індивідуальні ліцензії на здійснення валютних операцій НБУ видає резидентам і нерезидентам на період, необхідний для здійснення таких операцій.

          3). Інші видачі інвалюти з каси підприємства

 

До інших видач інвалюти з каси підприємства можна віднести:

- видачу інвалюти працівнику підприємства у підзвітну суму (наприклад для закупівлі продукції, на відрядні);

- видачу позик у іноземній валюті тощо.

Незалежно від того, яка з цих операцій здійснюється, в касі підприємства оформлятиметься ВКО.

Як відомо, при заповненні касової книги, в якій відображаються операції в іноземній валюті, необхідно, щоб сума, зазначена в графі "Залишок на початок дня", на дату заповнення касової книги збігалася з сумою, зазначеною в графі "Залишок на кінець дня", за попередній день. Оскільки в такій касовій книзі необхідно відображати суми не тільки у валюті, але й у гривневому еквіваленті, то при зміні курсу валют гривневий еквівалент може не відповідати вартості валюти в гривнях за новим курсом, встановленим НБУ. Виходячи з цього слід вносити корективи в дані касової книги на суму курсової різниці.

Дані в касову книгу вносяться на підставі первинних документів. Для відображення курсової різниці таким документом може бути

Згідно з Наказом №356, дані по касових операціях відображаються в Журналі 1 і відомостях до цього Журналу 1.1, 1.2, 1.3.

Для відображення операцій, здійснених в інвалюті, використовується Журнал 1 і відомості до нього, які заповнюють у валюті здійснення операцій. Для кожної інвалюти, в якій здійснювалися операції, ведеться Журнал 1 і відомості до нього, які позначають назвою валюти, в якій вони заповнюються.

Для кожної інвалюти, що перебуває в касі підприємства, ведеться окрема касова книга. Такий висновок можна зробити виходячи з норм Закону № 996 статті 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»:

"Інформація, що міститься в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного й аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків і платежів за кожною іноземною валютою окремо".

Бухгалтерський облік готівкової іноземної валюти здійснюється на рахунку 3 класу 302 "Каса в іноземній валюті". До цього рахунка відкриваються субрахунки четвертого порядку на кожну іноземну валюту, що перебуває в касі підприємства. Наприклад:

3021 "Каса в іноземній валюті. Долари США";

3022 "Каса в іноземній валюті. Євро".

 

3.1. Поняття про експортні операції. Синтетичний облік експортних операцій.

 

Експорт - продаж продукції (робіт, послуг) іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення продукції за межі митних кордонів України з метою отримання доходів від виробничої або інших форм господарської діяльності.

Експортна операція - комерційна діяльність, пов'язана з продажем та вивезенням за кордон товарів, робіт, послуг для передачі їх у власність іноземному контрагенту.

Будь-яка юридична особа може здійснювати експорт товарів у разі виконання певних вимог:

- здійснення експортних операцій повинно бути передбачене її статутними документами;

- контракт на експорт товарів (робіт, послуг) має бути укладений у письмовій формі і відповідати всім вимогам, встановленим Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

- при визначенні предмету експортного контракту повинні бути враховані такі обмеження, як квотування та ліцензування експорту, визначені законодавством України.

Для декларування суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (юридичними або фізичними особами) товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України у порядку, встановленому МКУ, та іншими актами законодавства України застосовується Вантажна митна декларація (ВМД).

Контроль за оформленням ВМД на стандартних бланках здійснюється митними органами. ВМД складається на партію товарів за умови, що до всіх товарів зазначеної партії застосовується єдиний митний режим.

ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару. Оформлена ВМД засвідчує надання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим і підтверджує права та обов’язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Заповнення ВМД здійснюється за Інструкцією про порядок заповнення ВМД № 307 затвердженою ДМСУ 9 липня 1997 року (додаток 7) ^[10]. Внесення відомостей відповідно до п.1.4 Інструкції проводиться тільки на бланках ВМД.

На сьогодні основними експортними галузями економіки є металургійна промисловість (металопродукція), сільське господарство, машинобудівна та хімічна промисловості, частка яких становить понад 60 відсотків українського експорту. Особливістю сучасного розвитку вітчизняних експортоорієнтованих галузей є високий рівень залежності від кон'юнктурних коливань на світових ринках.

Після переходу права власності від продавця до покупця в бухгалтерському обліку дохід від реалізації відображається по дебету рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» й кредиту рахунку 70 «Доходи від реалізації» з використанням відповідних субрахунків.

Після цієї операції можливе відображення витрат по експортній операції, а саме списання реалізованих на експорт товарів по дебету рахунку 90 «Собівартість реалізації» й кредиту рахунків 28 «Товари» або 26 «Готова продукція» за обліковою вартістю.

У процесі реалізації експортної продукції в підприємства виникають комерційні витрати, зокрема такі, як витрати на підготовку товарів до відвантаження, їх перевезення всередині країни та за кордоном, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування та зберігання вантажів в дорозі, оплату зборів за митне оформлення вантажів тощо. Такі витрати накопичуються на рахунку 93 «Витрати на збут» з подальшим перенесенням до складу фінансових результатів.

Оскільки експортні товари призначені для вивезення з метою реалізації за межами митного кордону України, то вони є експортними з моменту їх відвантаження на адресу іноземного одержувача.

Підтвердженням завершення експортної операції є відбитки печатки митниці країни-одержувача на товаросупровідних документах і довідки банку про надходження грошових коштів на рахунок підприємства.

Реалізація експортної продукції й експортних товарів відображається за контрактною вартістю відповідно до базисних умов поставки. При визначенні контрактної вартості враховуються облікова вартість і базисні умови поставки. ПДВ і акцизний збір по експортних товарах у контрактні ціни не включаються. Додатковими елементами контрактної вартості експортної продукції й експортних товарів є мито, митні збори й транспортні витрати залежно від базисних умов поставки.

Одночасно з реалізацією в бухгалтерському обліку відображається списання первісної вартості реалізованих експортних товарів (собівартості експортної продукції) й накладних витрат, пов`язаних з цією операцією (мито, митний збір, транспортні витрати тощо).

Базою оподаткування ПДВ при експорті товарів (робіт, послуг) є договірна (контрактна) вартість, визначена за вільними або регульованими цінами.

Об`єктом оподаткування є операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України й надання послуг (виконання робіт) за межами митної території України.

Порядок проведення перерахунку дебіторської заборгованості підприємства на дату балансу визначено П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», згідно з яким на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу.

Дохід, отриманий від реалізації товару, не підлягає перерахуванню у зв`язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду.

Аналітичний облік експортних операцій необхідно організовувати за трьома основними напрямками: за кожним покупцем, по кожному платежу та за валютою платежу.