Мета та загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.

& 1. Організація оповіщення та інформування населення.

Одним із головних заходів захисту населення від надзвичайних ситуацій є його своєчасне попередження про небезпеку, обстановку, яка склалася внаслідок її реалізації, а також інформування про порядок та правила поведінки в умовах НС.

Процес оповіщення населення обов’ язково супроводжується організацією оповіщення органів управління та відповідальних посадових осіб, які приймають рішення на проведення конкретних заходів щодо захисту населення, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в районах НС.

Процес оповіщення включає доведення в стислий термін до органів управління, посадових осіб та сил Єдиної системи цивільного захисту (ЄСЦЗ), а також населення на відповідній території завчасно встановлених сигналів, розпоряджень та інформації органів виконавчої влади та місцевого самоврядування відносно загроз та порядку поведінки в умовах, які склалися (рис. 7.3).

Відповідальність за організацію та практичне здійснення оповіщення несуть керівники органів виконавчої влади (начальники цивільного захисту) відповідного рівня.

В ЄСЦЗ України оповіщення населення передбачає спочатку, за будь-якого характеру небезпеки, включення електричних сирен, переривчастий звук яких означає єдиний сигнал небезпеки “Увага всім!” Почувши цей звук (сигнал), люди мають негайно включити наявні у них засоби прийому повної інформації – радіоточки, радіоприймачі та телевізори, щоб послухати інформаційне повідомлення про характер та масштаби загрози, а також рекомендації щодо найбільш доцільної поведінки в умовах, які склалися.

Системою оповіщення будь-якого рівня є організаційно-технічне об’єднання оперативно-чергових служб органів управління цивільного захисту, спеціальної апаратури управління та засобів оповіщення, а також каналів (ліній) зв’язку, які забезпечують передачу команд управління та мовної інформації у надзвичайних ситуаціях.

Системи централізованого оповіщення (СЦО) регіонального рівня є основною ланкою системи оповіщення в цілому. Саме з цього рівня планується організація централізованого оповіщення. Завдання СЦО регіонального рівня є оповіщення посадових осіб та сил місцевого та об’єктового рівня та їх посадових осіб, а також населення, яке проживає на території, на яку поширюється дія СЦО цього рівня. Передача сигналів та мовної інформації здійснюється по каналах зв’язку.

Вищі ланки СЦО регіонального рівня установлюються на робочих місцях оперативно-чергових служб територіальних органів управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій (МНС) за місцем їх постійного розташування та у позаміській зоні.

В територіальні СЦО включено лише райцентри, а для населення інших населених пунктів сільської місцевості оповіщення здійснюється, в основному, по мережі радіо та телебачення, сільській телефонній мережі, мобільними звукопідсилюючими засобами сил цивільного захисту, відділів внутрішніх справ та подвірним обходом.

Система оповіщення об’єктового рівня поділяються на локальні, які створюються на об’єктах підвищеної небезпеки (атомні електростанції, хімічно небезпечні об’єкти, гідроспоруди тощо), і системи оповіщення, які створюються на інших об’єктах економіки, не віднесених до потенційно небезпечних.

Особливістю організації оповіщення у разі аварій на хімічно небезпечних об’єктах є надзвичайно жорстокі вимоги до оперативності проведення захисних заходів, оскільки перебування людей упродовж навіть декількох хвилин в зараженій хмарі може призвести до тяжких наслідків.

Зона дії в локальній системі оповіщення (ЛСО) для хімічного об’єкта становить 2,5 км.

Зона дії ЛСО на атомній електростанції визначена в радіусі 5км навколо неї, з обов’язковим включенням до неї селища працівників станції.

Екстреному оповіщенню підлягають населені пункти, нижче греблі за течією на відстані до 6 км, а також селище працівників даного гідровузла.

 

& 2. Сутність та особливості оперативного управління під час надзвичайних ситуацій.

Управління у надзвичайній ситуації полягає у постійному керівництві з боку органу управління та уповноваженого керівника з ліквідації надзвичайної ситуації залученими службами та силами і в організації виконання завдань з ліквідації НС або її наслідків (рис. 7.2).

Основними завданнями управління є:

˗ підтримання високого рівня морально психологічного стану особового складу та постійної готовності до дій;

˗ завчасне планування дій сил; безперервний збір та вивчення даних про обстановку в районі НС;

˗ своєчасне прийняття рішень та доведення їх до підлеглих; організація безперервної взаємодії;

˗ організований збір та евакуація населення із зони НС;

˗ підготовка сил та засобів до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, пов’язаних з ліквідацією НС;

˗ контроль за своєчасним виконанням заходів та завдань підлеглими та надання їм необхідної допомоги.

Основою управління є рішення керівника ліквідації НС, який несе повну відповідальність за управління підпорядкованими силами та успішне виконання ними завдань з ліквідації наслідків НС.

Принципами управління є безперервність, твердість, гнучкість та стійкість управління в НС.

Органи управління у НС.

До координуючих органів управління в НС відносяться: постійно діюча комісія з питань техногенно-екологічної ситуації та надзвичайних ситуацій та спеціальна комісія з ліквідації НС, яка створюється у разі виникнення НС.

До безпосередньої організації робіт з ліквідації НС або її наслідків та керівництва залученими органами управління, силами та службами призначається уповноважений керівник з ліквідації НС.

Державна, регіональна, місцева та об’єктова комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій є постійно діючими органами, які координують діяльність органів виконавчої влади відповідного рівня та служб об’єкта, пов’язану з безпекою та захистом населення та територій від НС та реагуванням на НС.

Основними завданнями комісій є: координація діяльності відповідних органів виконавчої влади, пов’язаної з функціонуванням ЄСЦЗ; організація та керівництво проведенням робіт з ліквідації наслідків НС.

У режимі повсякденної діяльності комісії координують діяльність відповідних органів виконавчої влади з питань розроблення та виконання цільових та науково-технічних програм та заходів щодо запобігання НС, забезпечення захисту населення, зменшення можливих матеріальних витрат.

У режимі підвищеної готовності комісія вживає заходів щодо активізації спостереження та контролю за станом довкілля, перебігом епідемій інфекційних захворювань, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах, прогнозування можливості виникнення НС та її масштабів.

У режимі діяльності в НС комісія забезпечує координацію, організацію робіт та взаємодію функціональних та територіальних підсистем ЄСЦЗ; залучає до виконання робіт з ліквідації наслідків НС необхідні рятувальні, транспортні, будівельні, медичні та інші формування, використовуючи наявні матеріально-технічні, продовольчі та інші ресурси та запаси.

Роботою комісії керує її голова, а у разі відсутності – перший заступник.