Поняття фінансів. Фінансова система держави

У країнах з розвинутою ринковою економікою фінанси є головним економічним інструментом впливу на процеси розширеного відтворювання, розподілу й перерозподілу сукупного суспільного продукту.

Особливості фінансів визначаються наступними положеннями:

1) тісно пов'язані з природою і функціями держави, вирізняються особливими його формами та завданнями розвитку;

2) становлять специфічні, однорідні відносини між державою, юридичними і фізичними особами з приводу формування, розподілу й використання централізованих та децентралізованих грошових фондів;

3) нерозривно зв'язані з товарно-грошовими відносинами;

4) пов'язані з розподілом і перерозподілом частини сукупного суспільного продукту.

Поняття "фінанси" розглядають у двох аспектах, з точки зору форми і змісту : в матеріальному та економічному.

У матеріальному значенні фінанси є фондами коштів, які формируються та використовуються державою для здійснення її функцій. При цьому поняттям "грошові фонди" охоплюються готівкові грошові кошти, безготівкові грошові кошти на рахунках і у внесках, іноземна валюта, цінні папери й розрахункові клірингові одиниці, які можуть виступати як грошовий еквівалент.

Термін "фінанси" походить від лат. finis - строк сплати чого-небудь, закінчення справи, тяжби. В середньовічній латині слова finatio, financia означали обов'язковий грошовий платіж. У Німеччині слово finans у XVI-XVII століттях носило негативний характер і означало хабарництво, лихварство, хитрість, обман, підступність. Проте вже в XVIII ст. французьке finance тлумачилось як сукупність державного майна, державного господарства, доходи і витрати держави.

На сьогодні термін "фінанси" міцно пов'язаний з грошима. Причому настільки міцно, що часто вживається як їх синонім, що по своїй суті є неправильним, оскільки фінанси - відносини між людьми з приводу формуванню, розподілу і використання фондів коштів. У цьому значенні розрізняють такі групи фінансів, як фінанси громадян, фінанси юридичних осіб і фінанси держави.

У більш вузькому значенні цей термін співпадає з поняттям "державні кошти".

Державні фінанси (або фінанси взагалі, якщо розуміти їх у вузькому, а точніше - спеціальному значенні) звичайно фондуються, тобто розподіляються за певними відносно відособленими групами, що мають цільове призначення, свій порядок використання, джерела надходження коштів і орган, який ними управляє (розпоряджається). Фінанси держави можна розділити на централізовані і децентралізовані.

Централізовані фінанси відображають суспільні відносини, які пов'язані з мобілізацією, розподілом і використанням централізованих грошових фондів. Вказані фонди знаходяться у розпорядженні держави як суб'єкта влади. За їх рахунок фінансуються витрати держави на виробничі потреби, а також утримання всієї невиробничої сфери - освіти і охорони здоров'я, розвитку фізкультури та спорту, оборони країни, забезпечення органів державної влади і управління, соціального захисту населення та ін.

Децентралізовані фінанси відображають суспільні відносини, які пов'язані з мобілізацією, розподілом і використанням децентралізованих грошових фондів підприємств, установ, організацій.

Фінанси - економічний інструмент, за допомогою якого держава, по-перше, здатна сприяти процесу накопичення капіталу, що багато в чому визначає темпи економічного зростання; по-друге, впливає на процес реалізації сукупного суспільного продукту, в цілому, і його найважливішої складової - національного доходу, зокрема; по-третє, впливає на процес відтворювання робочої сили.

Функції фінансів. Розподільча функція фінансів гарантує забезпечення державою відповідних суб'єктів необхідними грошовими ресурсами, підтримку суспільних пропорцій. Об'єктом регулювання виступає частина сукупного суспільного продукту, що поступає державі, суб'єктами відносин - держава, територіальні громади, юридичні і фізичні особи.

Розподільча функція фінансів реалізується на декількох рівнях:

а) внутрішньогосподарський, що характеризує розподіл грошових ресурсів усередині підприємства (формування фондів матеріальних витрат, заробітної плати, прибутку);

б) внутрішньогалузевий, який забезпечує розподіл грошових коштів усередині галузі, між підгалузями. Перш за все йдеться про розподіл усередині основних галузей матеріального виробництва (промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок, будівництво);

в) міжгалузевий, за допомогою якого здійснюється розподіл грошових ресурсів між основними галузями. В цих умовах формуються основні пропорції суспільного відтворення;

г) міжтериторіальний, що гарантує надходження грошових коштів окремим регіонам держави, залежить від адміністративно-територіального розподілу держави і забезпечує утворення місцевих бюджетів.

Контрольна функція фінансів органічно пов'язана з розподільчою. Вони фактично існують як єдиний механізм. Здійснюючи розподіл грошових фондів, держава одночасно контролює їх розміри, співвідношення, пропорції. Контрольною функцією фінансів відстежується весь процес розподілу і руху грошових ресурсів.

Таким чином, під фінансовою системою слід розуміти сукупність і взаємозв'язок урегульованих фінансово-правовими нормами різних груп фінансових відносин (фінансових інститутів, ланок фінансів), за допомогою яких держава формує, розподіляє та використовує централізовані і децентралізовані грошові фонди.

Фінансова система включає наступні ланки:

1) бюджетну систему;

2) кредитну систему;

3) обов'язкове державне страхування;

4) фінанси підприємств.

Бюджетна система України складається з Державного бюджету і місцевих бюджетів. Зміст, структура бюджетів, їх співвідношення визначаються адміністративно-територіальним устроєм держави.

Кредитна система включає як державне, так і банківське кредитування. Проте якщо державний кредит є безумовною сферою публічного регулювання, де держава виступає позичальником грошових коштів на певні цілі і в особливій формі, то банківське кредитування досить специфічно входить у фінансову систему. Фінансово-правовий аспект банківського кредитування торкається лише тих відносин, які охоплюють і регулюють рух державних грошових коштів, не включаючи диспозитивні, цивільно-правові аспекти банківського кредитування.

Обов'язкове державне страхування пов'язано з розподілом і перерозподілом частини сукупного суспільного продукту, напрямом грошових коштів на виплату пенсій, допомог та ін.

Фінанси підприємств як відособлені грошові фонди пов'язані з формуванням, розподілом і використанням грошових коштів підприємств. Фінанси підприємств складають основу децентралізованих фінансів.

Таким чином, на даний момент фінансову систему України складають наступні елементи:

- Державний бюджет України;

- бюджет Автономної Республіки Крим;

- бюджети органів місцевого самоврядування;

- цільові загальнодержавні і місцеві фонди;

- фінанси обов'язкового державного соціального страхування;

- фінанси галузей народного господарства (децентралізовані фінанси);

- державний кредит.

Особливості, значення і структура кожного елемента фінансової системи України розглядатимуться в наступних розділах.