Аналіз тенденцій складу структури і динаміки доходних активів

 

Загальний аналіз активів банку як і аналіз доходних активів ґрунтується на застосуванні методики вертикального та горизонтального аналізу, які передбачають обчислення ті подальшу оцінку наступних показників:

процентні співвідношення окремих показників з агрегованим показником;

абсолютні зміни кінцевих показників порівняно з початковим (базисними);

темпи росту або приросту показників в аналітичному періоді.

В процесі вертикального або структурного аналізу активів визначається питома вага активів за їх цільовим використанням, ступенем ліквідності рівнем доходності, а також склад та структура кожного виду активів кредитного портфелю, портфелю цінних паперів, високоліквідних та інших активів. Результати цього аналізу використовуються в процесі оцінки якості складу активів та їх оптимізації.

Результати вертикального аналізу, як правило, оформляються графічне у формі секторних та стовпчикових діаграм.

Горизонтальний або трендовий аналіз дає змогу вивчити динаміку активів в цілому і окремих їх видів у часі, визначити загальні тенденції їх зміни або тренда.

Результати цього аналізу оформляються графічно у формі стовпчикових діаграм та лінійних графіків, що полегшує визначення лінії тренда.

Вертикальний та горизонтальний аналіз, при загальному вивченні активів, зазвичай, здійснюються одночасно.

Тип робочих активів

 

До робочих активів належать: “Готівка”, портфель цінних паперів, кредитний портфель.

Валюту, монети і банківські метали, дорожні та інші чеки, кошти на кореспондентських рахунках в НБУ та інші кошти в НБУ можна об'єднати в одну групу і охарактеризувати під загальною назвою "Готівка". Даний актив є першим джерелом банку на випадок вилучення депозитів і для задоволення початкових потреб клієнтів. Банки зацікавлені тримати мінімально допустиму суму, оскільки запас готівкових коштів не приносить доходу або забезпечує невеликий відсотковий доход. Актив у вигляді готівки задовольняє потреби банку у ліквідних коштах, тобто в коштах, які необхідні для покриття непередбачених та термінових зобов'язань. Грошові кошти та кошти в НБУ показують наявність у банку ліквідних активів для здійснення власних та клієнтських розрахункових операцій. Щодо цього показника не можна застосовувати формулу "чим більше - тим краще", адже ці кошти здебільшого не приносять банкові доходу. Відтак їх надмірний рівень фактично призводить до невикористання банком можливості розширення своїх операцій. Однак, у період фінансової нестабільності значні обсяги зазначених активів можуть вважатися позитивною ознакою стабільності банку.

Портфель цінних паперів включає "ОВДП", "Інші цінні папери" та "Вкладення капіталу";

Кредитний портфель відображає залишки всіх наданих кредитів, за винятком міжбанківських.

Тип недоходних активів

 

У складі недоходних активів відображаються банківські метали, товарно-матеріальні цінності, витрати майбутніх періодів, дебіторська заборгованість тощо.

Дебіторська заборгованість розглядається за такими видами: за податком на прибуток; за іншими податками та обов'язковими платежами; за операціями з банками; за операціями з купівлі-продажу валюти (для клієнтів і за рахунок банку); з придбання основних засобів та нематеріальних активів;

за операціями з фінансовими інструментами; працівникам банку; інші сумнівні заборгованості.

Аналіз перелічених активів здійснюється в окремій таблиці за їх видами, обсягами, структурою і в динаміці за ряд років. Це дає можливість співставити темпи зростання цих недоходних активів з доходними, робочими, власним капіталом.

Аналіз якості активів

 

Аналіз якості активів аналізує конкретну по кредитному портфелю, портфелю ЦП, грошових коштів і відвернутих або іммобілізованих активів. Найбільш важливим є аналіз якості кредитного портфелю. Його аналізують за напрямками: за галузями економіки; за ознакою забезпеченості; за термінами погашення; за групами ризику.

За галузями економіки вказані кредити аналізуються за обсягом та структурою всього кредитів, в т.ч. в промисловість, будівництво, с/г, торгівлю. Сферу послуг, матеріально-технічне постачання, інші галузі.

Рівень питомої ваги по галузях дає можливість визначити пріоритетність на певну дату. Найбільша питома вага як і найменша свідчить про високу гарантію поверненості кредитів і навпаки.

Наступним етапом є аналіз динаміки забезпеченості виданих кредитів. За ознакою забезпечення за виданими позиками найбільша питома вага належить заставі. Інші види забезпечення – гарантія, страхування. Зростання питомої ваги гарантії, страхування свідчить про підвищення ризикованості видачі кредитів за такої забезпеченості. На наступному етапі якість кредитного портфелю аналізують шляхом структуризації виданих кредитів по продовженості кількості днів пролонгації або кількості днів прострочення. Такий аналіз розкриває якість кредитів на предмет їх ризиковості і безнадійності.