Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Загальні положення внутрігосподарської оцінки земельСтр 1 из 5Следующая ⇒
Таблиця 23 Диференціація балів оціночної групи грунтів по грунтових відмінах /озима пшениця/
, балів Аналогічно розраховуються середні бали бонітету ґрунтів по ґрунтових відмінах, пропорціонально яким визначається оціночна /розрахункова/' урожайність культури. Знаючи за шкалою оціночного району бал оцінки агрогруп ґрунтів за урожайністю культури і урожайність їт за ґрунтовими відмінами розраховуються відповідні бали оцінки в розрізі ґрунтових відмін диференційовано відносно до агрогрупи земель. Оцінка земель за урожайністю культур може бути виконана на основі регресійного аналізу урожайності культур і бонітеті в ґрунтів. Залежність урожайності аналізується за лінійною і криволінійними /показникова, ступенева, параболічна і ін./функціями. Для цього методу необхідно відібрати найбільш вірогідне рівняння, яке краще від інших відображає аналізовану залежність і на його основі складається шкала оцінки земель за урожайністю культур» суміщена з шкалою бонітет і в ґрунтів. Оцінку земель за урожайністю зернових культур /Б3/ переважно суміщають з даними бонітування ґрунтів /Бб/, тобто Б3=Бб. Показники оцінки, земель по інших культурах /Бі/ розраховують за рівнянням параболи другого порядку:
Бі=а+Ббх+Ббх2, [43] де а - вільний член рівняння регресії; 3_ - бал бонітету ґрунтів; х - коефіцієнт регресії, який характеризує урожайність культур. Оцінка земель на основі розрахунку коефіцієнтів співвідношення урожайності культур /табл. 24/ може бути використана у випадку, коли у земельнооціночному районі по якійсь культурі шкали не складались. Коефіцієнт співвідношення урожайності показує, у скільки Таблиця 24 Визначення коефіцієнтів співвідношення урожайності картоплі і зернових культур
разів урожайність відповідної культури більша або менша від урожайності зернових або іншої основної культури, яка приймається за одиницю. Цей коефіцієнт визначається за даними урожайності культур у господарствах, внутрігосподарських підрозділах шляхом ділення середньої багатобічної урожайності конкретної культури на урожайність основної культури. На цій підставі оціночна урожайність ґрунтової відміни відносно до відповідної культури визначається перемноженням оціночної урожайності основної культури на коефіцієнт співвідношення урожайності культур. Диференційовані показники оцінки земель за урожайністю культур в розрізі ґрунтових відмін представляють собою шкалу на земельнооціночний район, на основі якої визначаються середньозважені бали оцінки земель по контурах, полях сівозмін, сівозмінних і інших масивах за формулою середньозваженої величини.
Таблиця 25
Фрагмент відомості загальної внутрігосподарської оцінки земель ціна балу за: валовою продукцією – 103,3 тис. крб; окупністю затрат – 20,2 тис. крб. / 100 крб. затрат;
диференціальним доходом – 14,62 крб. – 70,2 тис. крб. Структура посівів культур: зернові без кукурудзи – 30%; кукурудза на зерно – 7,0 %; цукрові буряки – 6,8 %; льон /соломка/ - 8,1 %; картопля – 0,7%; кормові культури – 48,7%.
Продовження таблиці 25
на плані оцінки земель /рис. 9/. Спеціальним навантаженням плану оцінки земель будуть оцінювані групи грунтів, їх шифри, площі, показники часткових і загальної оцінок земель. З практиці земельнооціночних робіт склалось два підходи до відображення даних внутрігосподарської оцінки земель на планово-картографічному матеріалі. Перший, коли на плані даються показники кожної оцінюваної групи грунтів в цифровому вигляді і другий, коли оцінка груп грунтів показується способом якісного, локалізованого фону або штрихуванням в вигляді інтервальних груп цифрових величин. Виходячи із теоретичних положень земельного кадастру, кожної його складової частини, в тому числі і оцінки земель, повинна бути забезпечена необхідна точність і повнота даних. Оскільки інформація про оцінку земель представлена з точністю до цілих балів, на плані внутрігосподарської оцінки земель показники оцінюваних груп грунтів необхідно з цією точністю відображати в цифровому вигляді. Складений таким чином план оцінки земель вихідним планово-картографічним матеріалом при складанні планів і картограм, необхідних для вирішення конкретних, планово-економічних і інженерних завдань. Зокрема, показники оцінки землі можуть бути відображені на проектному плані внутрігосподарського землевпорядкування, що дозволить одержати порівняльну оцінку якості земель окремо оброблюваних ділянок полів сівозмін, середньозважені показники оцінки земель по полях сівозмін, бригадних, гуртових і інших проектних ділянках, сівозмінних і бригадних масивах землеволодінню. па основі плану оцінки земель можна скласти картограму масивів екологічної придатності земель для розміщення посівів сільськогосподарських культур.
Загальні положення внутрігосподарської оцінки земель Аналіз змісту виробничого процесу з оцінки земель показує, що у його трактуванні спостерігається деяка неузгодженість відносно встановлення послідовності і взаємозв’язанності дій, які відповідають завданням оцінки земель. Маються на увазі різні погляди на кінцеві результати оцінки земель, практично всі тури земельнооціночних робіт закінчуються даними, які характеризують цінність земель господарства в цілому на рівні середніх економічних показників їх використання у земельнооціночному районі. Такі середньозважені дані по господарству приймалися як кінцеві результати оцінки земель для вирішенння практичних завдань. Іноді таку оцінку земель іменують як міжгосподарську оцінку земель, хоч більш правомірно її вважати, як погосподарську в цілому по господарству/ оцінку. Ефективне здійснення основних напрямів організації використання земель у сільськогосподарських підприємствах потребує більш глибоких знань про землю, особливо про її порівняльну оцінку внутрі їх землеволодінь. Тому в системі земельнооціночних робіт, які входять до складу земельного кадастру, важливе місце займає одержання відомостей про внутрігосподарську оцінку земель в розрізі окремих земельних ділянок, полів сівозмін, сівозмінних, виробничих масивів, угідь, які характеризують продуктивність, ефективність використання і доходність земель в цілому по господарству. Згідно із загальноприйнятими теоретичними основами оцінки земель у складі державного земельного кадастру, земельнооціночний процес необхідно проводити за такою схемою: районування території - агровиробниче групування грунтів - збір і обробка даних про признаки і властивості грунтів і економічних показників про використання земель - складання і затвердження шкал оцінки земель; у земельнооціночних районах - внутрігосподарська оцінка земель -оцінка земель у адміністративному районі і на більш високих адміністративних рівнях. Основною ланкою в системі земельнооціночних робіт є одержання даних внутрігосподарської оцінки земель.
Відсутність даних про внутрігосподарську оцінку земель стримує науково обґрунтоване вирішення багатьох питань економічного регулюванні виробництва у сільськогосподарських підприємствах. Зокрема, дані внутрігосподарської оцінки земель повинні застосовуватися для наукового обгрунтованого вирішенню таких практичних, завдань: - обґрунтування завдань виробничим підрозділам щодо урожайності культур і затрат на виробництво продукції рослинництва і регулювання госпрозрахункових відносин, визначення земельного податку і орендної плати за землю; організація раціонального використання земель; удосконалення розміщення посівів сільськогосподарських культур і організація системи сівозмін; складання технологічних карт на вирощування сільськогосподарських культур, нормування і оплату праці на польові механізовані роботи; аналіз виробничої діяльності госпрозрахункових підрозділів, заохочення виробничих колективів і окремих працівників господарств; розробка заходів щодо поліпшення продуктивних і технологічних властивостей земель з метою підвищення родючості ґрунтів і зниження технологічних затрат у сільському господарстві.
Об’єктом внутрігосподарської оцінки земель є окремо оброблювані робочі ділянки ріллі, контури кормових угідь, поля і масиви сівозмін, сінокосозмін і пасовищезмін, рілля і кормові угіддя виробничих підрозділів в цілому. Оцінка земель проводиться на немеліорованих і меліорованих землях окремо. Предметом внутрігосподарської оцінки земель прийнята ґрунтова відміна. При проведенні земельне оціночних робіт на території України на початковому етапі, у зв’язку із обмеженістю статистичної інформації, була проведена генералізація окремих агровиробничих груп ґрунтів у оціночні групи, які виступали предметом по господарської оцінки земель. Пізніше проводилася диференціація оціночних показників по агровиробничих групах ґрунтів, яка у даний час передбачає виділення у їх складі ґрунтових відмін, які приймаються предметом внутрігосподарської оцінки земель. При обгрунтуванні внутрігосподарської оцінки земель на практиці часто висуваються пропозиції про те, що вона повинна проводитися за природною родючістю грунтів, обмежуючись таким чином тільки бонітуванням грунтів. Як відомо, бонітування ґрунтів дає оцінку природних властивостей, які корелюють з урожайністю основних сільськогосподарських культур. Наявність кореляції ще не говорить про ідентичність показників природних властивостей і урожайності культур. Бонітування ґрунтів у багатьох випадках дає оцінку потенціальної родючості грунту, яку на нинішньому етапі часто неможливо повністю використати /торфяні грунти /, або має низьку відзивчивість на удобрення /піщані грунти/. Тому при внутрігосподарській оцінці земель необхідно використовувати економічну оцінку, яка враховує у повній мірі штучну родючість грунту, реальну частину потенціальної родючості і рівень господарської діяльності в межах області і конкретного земельнооціночного району.
Для включення результатів внутрігосподарської оцінки земель у систему даних державного земельного кадастру по адміністративному району необхідно визначити якість земель по затверджениху земельнооціночних районах шкалах у розрізі оцінюваних господарств. Слід зазначити, що у методичному відношенні питання про проведення внутрігосподарської оцінки земель ще недостатньо розроблене. У зв’язку з цим окремі пропозиції зводяться до того, щоби в процесі внутрігосподарської оцінки земель складати або уточняти шкали оцінки земель по кожному господарству зокрема. Для цього необхідно визначити дані про урожайність, затрати виробництва і валову продукцію по ґрунтових відмінах /групах грунтів/ господарства. Іншими словами, при внутрігосподарській оцінці земель рекомендується такий же порядок дій, як і при негосподарській оцінці. Однак, очевидним е те, що внутрігосподарська оцінка земель має бути логічним завершенням негосподарської оцінки, забезпечуючи наступність і співставимість даних на всіх рівнях. Вона повинна базуватися на шкалі показників, середніх по земельнооціночному району. Разом з тим, для врахування впливу технологічних властивостей земель на результати їх оцінки у конкретних господарствах, необхідно застосовувати систему поправок на ці умови у виді коефіцієнтів. Базою для вирахування поправок на технологічні умови земель при Їх внутрігосподарській оцінці є величина технологічного коефіцієнту, який виражає збільшення нормативу часу на польові механізовані роботи відносно кращих, еталонних умов виробництва.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-11-23; просмотров: 57; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.227.161.132 (0.037 с.) |