Завдання 11. Перекласти текст

Генная терапия – это метод введения фрагмента ДНК в клетки больного человека с целью замещения функции мутантного гена и лечения наследственных болезней.

Еще в конце 60-х годов выяснилось, что клетки животных и человека способны поглощать экзогенную ДНК, встраивать ее в свой геном, после чего проявляются экспрессия введенных генов, в частности, в виде синтеза отсутствовавших ранее белков и ферментов. Были разработаны методы доставки ДНК в клетки с помощью вирусов и других носителей.

В настоящее время насчитывается более 40 заболеваний, при которых испытывается генная терапия – от редких форм (недостаточность аденозин-деманиазы) до распространенных, таких как рак, болезни сердечно-сосудистой системы и иммунодефициты. Весьма важно, что фрагменты ДНК и соответствующие гены были введены в клетки-мишени, которые были бы способны к последующему делению (клетки печени, стволовые клетки костного мозга и т.п.).

Самая сложная проблема – перенос фрагмента ДНК (гена) в клетку. В большинстве случаев для этих целей используются генетически модифицированные вирусы или вирусные векторы, и чаще всего мышиные ретровирусы.

5.Зміст теми.
Подовжуватися можуть м'які: д, т, з, с, ц, л, н, ж,ч, ш

1.Подвоєння на межі префікса і кореня:

віддати, піддати, роззброїти, переддень, ззаду, віддаль, відділ, віддавна, возз’єднання, беззаконня.

2.Подвоєння на межі кореня та суфікса:

закон-н-ий, причин-н-ий, чавун-н-ий, антен-н-ий, туман-н-ий, денний, кінний, щоденник.

3. Возніс-ся, розріс-ся.

4.У складноскорочених словах на межі поєднання: міськком, юннат, заввідділу.

5.У словах: Ганна, Геннадій, Нонна, Алла, Ілля(Ілле!), лляний, наллють, овва,  ссавці, бовваніти, суддя, суддівський, судде!, (чий?) суддин.

6.У прикметниках з підсилювальним суфіксом –енн(ий): здоровенний, силенний, численний.

7. У прикметниках з наголошеними суфіксами -енн(ий), -анн(ий): нескінченний, нездоланний, недоторканний, несказанний, незрівнянний, невблаганний, непримиренний.

АЛЕ: у подібних словах (дієприкметниках), але з наголосом на корінь, подвоєння не буває: недотóрканий, неподóланий.  

8.У словах: старанний, старанно, навмання, попідтинню, попідвіконню, зрання, спросоння, огненний, священний, мерзенний, окаянний.

Запам’ятайте: СВЯЩЕНИК

9.Подовження приголосних іменників жіночого роду 3-ї відміни в орудному відмінку однини (приголосна між двома голосними): річ — річчю, піччю, ніччю, деталлю, подорожжю, молоддю, сіллю, віссю, тінню, розкішшю, міццю, безліччю, гранню, повінню,

АЛЕ: радість — радістю, старістю, відданістю, можливістю, гордістю, областю, неподоланністю, жовчю.

10.Іменники середнього роду  ІІ відміни на -я зберігають подвоєння в усіх відмінках, крім родового множини, якщо наявне нульове закінчення:

Побужжя, знання —знанню, знанням, у знанні, знань, знанням, знаннями, у знаннях.

Почуття — род. Мн.: почуттів, відкриттів,  життів (Але: знань, завдань)

Не подовжуються приголосні, якщо попереду є інший приголосний: Поволжя, Керчю, радістю, повістю.

 

11. Іменник стаття: статті, статтею, у статті, статей, статтям, статтями, у статтях.

Запозичені слова

1.У загальних назвах подвоєння загалом не зберігається: ефект, маса, клас, траса.

ВИНЯТКИ: ванна, манна, мадонна, тонна, нетто, брутто, булла, білль, мулла, панно, панна, вілла, дурра, мірра, бонна, мотто, пенні.

2.У власних та похідних від них словах зберігається: Марокко, марокканець, марокканський.

3. Подвоєння в запозичених словах є також при збігу однакових приголосних на межі префікса і кореня: ім-міграція, ап-перцепція, ір-раціональний,

ір-реальний, контр-революція, сюр-реалізм.

6.Рекомендована література:

Основна

1. Гриценко Т. Б. Українська мова за професійним спрямуванням: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 624 с.

2. Голод Р.Б. Українська мова (за професійним спрямуванням): [навчальний посібник] / Р.Б. Голод, О.М. Мельничук, Л.І. Сілевич. – Івано-Франківськ: Видавництво ІФНМУ, 2013. – 212 с.

3. Караман С.О. Українська мова за професійним спрямуванням: [навчальний посібник для ВНЗ] / С.О. Караман, О.А. Копусь, В.І. Тихоша. – К.: Літера ЛТД, 2013. – 544 с.

4. Кисіль Г.Г. Культура мовлення медика: [навчальний посібник] / Г.Г. Кисіль, В.Ф. Москаленко, В.З. Нетяженко, І.В. Мельник. – К.: Здоров’я, 2010. – 464 с.

5. Лісовий М.І. Культура професійного мовлення: [навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів] / М.І. Лісовий. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 200 с.

6. Литвин Л.П., Семеренко Г.В. Українська мова за професійним спрямуванням: теорія і практика: навч. посібн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2015. – 424 с.

7. Мялковська Л.М., Тиха Л.Ю. Українська мова (за професійним спрямуванням): навч. посіб. – Луцьк: Луцький НТУ, 2015. – 184 с.

8. Мацюк З.О., Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування: [навчальний посібник] / З.О. Мацюк, Н.І. Станкевич. – К.: Каравела, 2010. – 352 с.

9. Півень Н.М. Українська мова за професійним спрямуванням: навч. посібник. – Маріуполь, ПДТУ, 2014. – 280 с.

10. Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Голіченко Л.М. Українська мова фахового спрямування: підручник. – К.: Кондор-Видавництво, 2012. – 350 с.

11. Світлична Є.І. Фахова мова фармацевта: підручн. для студ. ВФНЗ / Світлична Є.І., Берестова А.А., Тєлєжкіна О.О. – Тім Пабліш Груп. – 2012: [б. и.], Б. г.. – 260 с.

12. Тетарчук І.В., Дяків Т.Є. Українська мова за професійним спрямуванням: [навчальний посібник для підготовки до іспитів] / І.В. Тетарчук, Т.Є. Дяків. – К.: «Центр учбової літератури», 2014. – 186 с.

13. Українська мова. Історія України. Історія української культури [Текст]: практикум для студ., аспірантів, викл. вищ. мед. навч. закл. / О. Ю. Колтунов, О. О. Сікорська, О. О. Уварова [та ін.]; Одес. нац. мед. ун-т. - О.: ОНМедУ, 2012. - 358 с. - (Бібліотека студента-медика). - Бібліогр. в кінці модулів. - ISBN 978-966-443-050-7.

14.Українська мова (за професійним спрямуванням): Навч. посіб. / Л.Є. Гапонова, В.М. Голенко, Н.В. Леонова та ін. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2012. – 118 с.

15. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням: [підручник, за програмою МОН]. – 4-те видання / С.В. Шевчук, І.В. Клименко. – К.: Алерта, 2014. – 696 с.

16. Шутак Л.Б., Навчук Г.В. Культура усного спілкування медичного працівника: [навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації] / Л.Б. Шутак, Г.В. Навчук. – Чернівці: Видавництво БДМУ, 2014. – 177 с.

Додаткова

1. Авраменко О.М., Дідух Т.І., Чукіна В.Ф. Українська мова та література. Власні висловлення: рекомендації, критерії, зразки. – К.: Грамота, 2012.

2. Антисуржик ділової мови (3-є вид., випр. і доп.)/ Укладачі: Р.В. Міняйло, З. С. Сікорська. – Луганськ: Луганськ-Арт, 2010. – 218 с.

3. Баранська Л.Б., Прокопович Л.С. Практикум з української мови за професійним спрямуванням. Навчально-методичний посібник. – 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Дрогобич, Швидкодрук, 2014. – 128 с.

4. Козиряцька С.А. Українська мова (за професійним спрямуванням): навчальний посібник для студентів І курсу 1-2-го медичних факультетів. – Запоріжжя: ЗДМУ, 2015. – 74 с.

5. Калита О.П. Раціональний вибір граматичної форми в діалогічному мовленні //Українське мовознавство: Міжвідомчий науковий збірник«Українське мовознавство» No 40/1.– К., 2010.– С.130-132.

6. Сучасна українська ділова мова: підруч. для вищ. та серед. спец. навч. закл./ М.Г. Зубков. – 9-те вид.-Х.: Весна: ФОП Співак Т.К., 2010.- 399с.: табл.

7. Тести з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» (навчальний посібник для студентів-нефілологів) / Л.Є. Азарова, О.В. Ковтун. – Вінниця: ВНТУ, 2014. – 209 с.

Словники

1. Бріцин В. М., Тараненко О. О. Українсько-російський і російсько-український словник: Сфера ділового і професійного спілкування. – К.: Вища школа, 2011 – 551 с.

2. Вусик О.С. Словник синонімів української мови: [понад 2500 синонімічних гнізд] / О.С. Вусик. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2013. – 576 с.

3. Дорошенко Т. С. Сучасний український правопис / Т. С. Дорошенко, І. А. Череп. – Х.: Торсінг плюс, 2011. – 320 с.

4. Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Харків: Торсінг плюс, 2010. – 768 с.

5.Литвиненко Н.П., Місник Н.В. Медицина в термінах і визначеннях. – К.: Книга плюс, 2013.

6. Новий український тлумачний словник: близько 20 000 слів і словосполучень / [уклад.: Н. Д. Кусайкіна, Ю. С. Цибульник]; за заг. ред. В. В. Дубічинського. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2010. — 608 с.

 

7.Орієнтовна картка для самостійної підготовки студента з використанням літератури з даної теми:

Основні завдання	Вказівки	Відповіді
1	2	3
Вивчити: 1. Подвоєння приголосних у власне українських словах.   2. Подвоєння приголосних у запозичених словах	Записати слова, щоб показати подвоєння приголосних у власне українських словах.     Записати слова, щоб показати подвоєння приголосних у власне українських словах.

Матеріали для самоконтролю.

Питання для самоконтролю.

1.Подовження приголосних в орудному відмінку однини іменників жіночого роду ІІІ-ї відміни. 

2.Подовження в іменниках І-ї відміни (Ілля, стаття, суддя, рілля).

3.Подовження приголосних у деяких прислівниках (навмання, зрання, спросоння, попідтинню, попідвіконню).

4.Подвоєні букви у словах іншомовного походження.

Тести для самоконтролю

1.Позначте групу слів, записаних правильно:

А.Цуцення, міддю, безліччю, повінню;

Б. Журавлиний, старанний, притаманний, окаянний;

В. Благословенний, захопленність, незвіданність, левиний;

Г. Ешелонний, скаженний, рослинність, височенний.