Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Студенти мають знати з курсів біології, хімії та фізики основні принципи будови клітини; структуру ліпідів, білків, вуглеводів; будову світлового мікроскопа.

 

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

	Термін	Визначення
1	ПЛАЗМОЛЕМА	Оболонка клітини; включає поверхневий шар олігосахаридних ланцюгів (глікокалікс), елементарну біологіяну мембрану та підмембранний кортикальний шар цитоплазми; відмежовує вміст клітини від зовнішнього середовища.
2	ЕНДОЦИТОЗ	Транспорт за межі клітини (виведення речовин)
3	СЕКРЕЦІЯ	Виділення клітиною продуктів її синтетичної діяльності
4	ЕКЗОЦИТОЗ	Транспорт зі зовнішнього середовища в середину клітини (поглинання речовин)
5.	ФАГОЦИТОЗ	Процес поглинання клітиною твердих частинок
6.	ПІНОЦИТОЗ	Процес поглинання клітиною рідких речовин

 

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Клiтинна теорiя. Етапи розвитку та основнi положення клiтинної теорiї, її значення для бiологiї та медицини.

2. Загальна органiзацiя клiтини. Структурнi компоненти клiтин. Основнi форми клiтин i їх ядер у залежностi вiд виконуваної функцiї. Неклітинні структури.

3. Плазматична мембрана, її будова та функцiї. Надмембранний та пiдмембранний компоненти, їх структура та функцiї.

4. Мiжклiтиннi контакти. Типи контактiв та їх морфо­­­функцiональна характеристика.

           

5. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. За встановленою формою проводиться вивчення та замалювання препаратів:

     а) загальна морфологія клітини (печінка аксолотля), забарвлення гематоксиліном та еозином.Об.40, ок.7;

б) кров амфібії, забарвлення гематоксиліном та еозином, Об.40, ок.7;

в) пігментні клітини шкіри пуголовка; незабарвлений препарат, Об.40, ок.7.

 2. Проводиться вивчення електронних мікрофотографій:

Рис.54-55, 66 (В.Г.Елисеев, Ю.И.Афанасьев, Е.Ф.Котовский (Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов).

 

Зміст   теми:

Клітинна теорія сформульована Теодором Шванном у 1839р.

Основні положення клітинної теорії

1.    Клітина - елементарна одиниця живого.

2.    Клітини різних організмів мають подібну будову.

3.    Розмноження клітин відбувається шляхом поділу вихідної клітини.

4.    Клітина - це частина цілісного організму.

 

 

 

Плазмолема (клітинна оболонка, цитолема, поверхневий апарат клітини)

Плазмолема складається з 3-х шарів:

1)    надмембранний

2)    елементарна біологічна мембрана

3)    підмембранний

Елементарна біологічна мембрана складається з біліпідного шару (2 шари ліпідів), між якими розташовані молекули білків. Молекули ліпідів складаються з гідрофільної головки і гідрофобного хвоста. Хвости молекул знаходяться усередині мембрани, а головки - назовні. Розрізняють 3 види білків:

1)    інтегральні - повністю занурені в біліпідний шар;

2)    напівінтегральні - частково занурені в біліпідний шар;

3)    периферичні - знаходяться на одній з поверхонь мембрани.

Надмембранний шар (гл ікокал ікс) складається з олігосахаридів, що приєднуються до молекул ліпідів або білків. Функція глікокаліксу - рецепторна.

П ідмембранн ий шар (кортикальний) складається з мікротрубочок і мікрофіламентів. Виконує функцію цитоскелета і локомоторну.

Функції плазмолеми:

1)    Бар'єрна (розмежувальна)

2)    Транспортна

3)    Рецепторна

4)    Утворення міжклітинних контактів

5)    Функція цитоскелета

6)    Формоутворююча

      Транспортна функція. Транспорт іонів і дрібних молекул може бути пасивним (шляхом дифузії, без затрат енергії,  по градієнту концентрації) і активним (проти градієнта концентрації, енергозалежний).

Великі молекули транспортуються шляхом ендоцитоз у (транспорт речовин усередину клітини) або екзоцитоз у (виведення речовин із клітини). Ендоцитоз і екзоцитоз відбувається з утворенням вп’ячування або випинання плазмолеми.

Види ендоцитозу:

1)    фагоцитоз - поглинання клітиною твердих часток;

2)    піноцитоз - поглинання часток рідини.

Види екзоцитозу:

1)    секреція - виведення з клітини речовин синтезованих у клітині;

2)    екскреція - виведення з клітини шкідливих речовин;

3)    рекреція - виведення з клітини не змінених речовин.

 

Міжклітинні контакти

1. Адгезія - злипання клітин. Відстань між мембранами 10-20нм.

2. Пальцеподібні (по типу замка, інтердигітуючі) - вирости однієї клітини занурюються в заглиблення плазмолеми сусідньої клітини.

3. Десмосоми – це контакти, міцність яких досягається шляхом знерухомлення. Вони мають цитоплазматичні пластинки, до яких приєднуються фібриллярні структури.

4. Щільні контакти - у них спостерігається максимальне зближення плазматичних мембран 2-х клітин. Вони забезпечують ізоляцію міжклітинного простору від зовнішнього середовища. Відстань між мембранами 2-3нм.

5. Щілинні контакти (нексуси) - забезпечують обмін молекулами між клітинами. Між сусідніми клітинами утвориться канал за допомогою білків конексонів.

  6. Синапси - це вид контактів характерний для нервової тканини. Вони складаються з пресинаптичної частини і постсинаптичної. Пресинаптична частина має пухирці, у яких знаходиться медіатор (адреналін, ацетилхолін та ін.)

Матеріали для самоконтролю:

1. Гладкi мiоцити оточенi базальною мембраною з отворами, в дiлянцi

яких клітини взаємодiють мiж собою, утворюючи контакти, що забезпечують iонний

зв' язок мiж сусiднiми мiоцитами. Якi це контакти?

 

A. синаптичнi

B. щiлиннi

C. щiльнi

D. десмосома

E. пальцеподiбнi

 

2. У вісцеральній м’язовій тканині нервові закінчення виявляються

лише на окремих міоцитах і мають вигляд варикозно розширених ділянок тонких

гілочок аксонів. Які міжклітинні контакти передають збудження з однієї клітини на

іншу?

 

A. щiлиннi

B. десмосоми

C. пальцеподiбнi

D. щiльнi

E. синаптичнi

 

3. Еритроцити в процесі диференціації втрачають ядро і органели. До якого типу структур вони відносяться?

 

A. без’ядерні неклітинні структури

B. постклітинні структури

C. синцитії

D. сукліття

Е.симпласти

 

4. Дослідження контактів між кардіміоцитами виявило наявність каналів, стінка яких обмежена молекулами трансмембранних білків (6 суб’одиниць). Канали сусідніх клітин співпадають між собою. Які це контакти?

 

A. щілинні

B. прості адгезивні.

C. пальцеподібні

D. десмосоми

E. щільні

 

5. При дослідженні сперматогенезу були виявлені групи клітин, що поєднувалися між собою за допомогою цитоплазматичних містків. Як називаються такі структури?

 

A. аморфна речовина

B. симпласти

C. постклітинні структури

D. волокна

E. синцитії

 

6. Субмікроскопічне дослідження еритроциту виявило, що біологічна мембрана, яка його оточує, контактує з шаром цитоплазми з великим вмістом мікротробочок і мікрофіламентів. Як називається цей компонент?

 

A. кортикальний шар

B. цитолема

C. глікокалікс

D. плазмолема

E. надмембранний компонент

 

7. Дослідження скелетної м’язової тканини встановило, що вона складається з волокон, які утворюються шляхом злиття окремих клітин, і містять велику кількість ядер. До якого типу структур належать м’язові волокна?

 

A. симпласти

B. посклітинні структури

C. сукліття

D. синцитії

E. без’ядерні неклітинні структури

 

8. В процесi пристiнкового травлення утворюються

низькомолекулярнi сполуки, які розщеплюються до мономерів лiзосомальним

aпаратом стовпчастих епiтелiоцитiв тонкої кишки. Якi мiжклiтиннi контакти

унеможливлюють проникнення нерозщеплених сполук у кров чи лiмфу мiж

епiтелiальними клiтинами?

 

A. замикальнi пластинки

B. пальцеподiбнi

C. нaпівдесмосоми

D. нексуси

E. десмосоми

 

9. В апікальній частині клітин підшлункової залози нагромаджуються мембранні пухирці, що містять ферменти підшлункового соку, які по мірі необхідності виводяться за межі клітини. Як називається виведення таких продуктів?

 

A. секреція

B. трансцитоз

C. клазматоз

D. екскреція

E. рекреція

 

10. При субмікроскопічному дослідженні епітелію між сусідніми клітинами виявлені ділянки, заповнені електронно-щільною речовиною з трансмембранними фібрилярними структурами. Кортикальний шар в зоні контакту утворює пластинки прикріплення, до яких приєднані проміжні філаменти. Який білок входить до складу пластинок прикріплення?

 

A. десмоплакін

B. оклюдин

C. кадгерин

D. конектин

E. десмоглеїн

 

Література

Основна:

1.Гістологія людини, О.Д.Луцик, А.Й.Іванова, К.С.Кабак, Ю.Б.Чайковський   Київ: “Книга плюс”, 2003.

2.Чайковський Ю.Б.,Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ-Івано-Франківськ, 199б.

 3.Гистология, цитология и эмбриология /Ред. Ю.И.Афанасьев, Н.А.Юрина,-М.:Медицина,1999.

4. Елисеев В.Г., Афанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов.- М.:Медицина, 1970.

                                                 

Додаткова:

1. Алмазов Ю.В., Сутулов И.В. Атлас по гистологии и эмбриологии. М., Медицина, 1978.

2. Быков В.Л. Общая гистология человека. Сотис, Санкт-Петербург, 1997,300 с.

3. Практику з цитології ембріології та загальної гістології під ред. проф. З.Ф. Баринова, а проф. Ю.Б. Чайковського, Київ 1999.

4. Практикум по гистологии, цитологии и змбриологии /под. ред. Н.А. Юриной, А.И. Радостиной, М., 1989.

5. Гистология. Хзм А., Кормак Д., М; Мир, 1983.

б. Введение в нейробиологию. Немечек С. и др. Изд. Медлитературы, Прага, 1978.

7. Питерс А., Палей С, Уобстер Г. Ультраструктура нервной системы. Москва: Мир. 1972.

Відповіді до тестів: 1-В; 2-Е; 3-В; 5-Е; 6-А; 7-А; 8-А; 9-А; 10-А.

 

 

Модуль№1

Тема заняття:: Цитоплазма її структура та функції.

1.Актуальність те ми:

 Цитоплазма клітин неоднорідна за своєю будовою. До її складу входять гіалоплазма, органели та включення. У цитоплазмі буде відбуватися частина процесів життєдіяльності клітин, що забезпечує їх специфічну функцію і нормальне функціонування цілісного організму. Порушення будови та функції органел призводить до виникнення ряду хвороб.

     Вивчення мікроструктури, ультраструктури та гістофізіології клітин і їх окремих компонентів необхідно майбутньому лікарю для розуміння механізмів функціонування тканин, органів і систем, виникнення адаптивних або патологічних морфо-функціональних змін у клітинах під впливом факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

 

2. Конкретні цілі:

1. Знати класифікацію та функціональне значення цитоплазматичних включень.

2. Знати основні структурні компоненти цитоплазми.

3. Засвоїти класифікацію, будову і функції органел клітини.

4. Ідентифікувати на мікропрепаратах та електронних мікрофотографіях органели загального та спеціального призначення, цитоплазматичні включення.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

Студенти мають знати з курсів біології, хімії та фізики основні принципи будови клітини; структуру ліпідів, білків, вуглеводів; будову світлового мікроскопа.

 

 

Завдання для самостійної праці підчас підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

	Термін	Визначення
1	МІТОХОНДРІЇ	— Мікроскопічні мембранні органели клітини, що здійснюють синтез АТФ і забезпечують клітину енергією, необхідною для життєдіяльності.
2	ОРГАНЕЛИ	— постійні структури цитоплазми клітини, які мають певну будову і виконують спеціалізовані функції; розрізняють мікроскопічні і субмікроскопічні, мембранні та немембранні, загальні та спеціальні органели.
3	ВКЛЮЧЕННЯ	- це непостійні структури цитоплазми, які не мають чітко визначеної будови
4	ОРГАНІЗОВАНІ СТРУКТУРИ ЦИТОПЛАЗМИ	— сукупність органел та включень, які знаходяться в гіалоплазмі клітини; гіалоплазма разом з організованими структурами формує цитоплазму.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1.  Які основні структури цитоплазми?

2. Органели клiтин. Поняття “органела”. Органели загального та спецiального призначення, мембранної та немембранної будови, мікроскопічні та ультрамікроскопічні. Їх морфофункцiональна та цитохiмiчна характеристика.

3. Які загальні ознаки будови властиві органелам, що виконують захисну та травну функції в клітині.

4.  Будова та функції органел, що входять до синтетичного апарату клітини.

5. Класифікація лізосом. Послідовні стадії змін лізосом при фагоцитозі.

6. Взаємодія зернистої ендоплазматичної сітки та пластинчатого комплексу Гольджі в процесі утворення лізосом.

7. Мікротрубочки, мікрофіламенти та мікрофібрили. Їх морфофункцiональна та цитохiмiчна характеристика, функції.

8. Цитоплазматичнi включення. Визначення поняття “включення” та їх класифiкацiя.

9. Взаємодiя клiтинних структур у фiзiологiчних процесах: синтезу, секрецiї, бiонергетики, руху, розмноження, захисних реакцiях, процесах ендо- та екзоцитозу.  

 

5. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

   1. За встановленою формою проводиться вивчення та замалювання препаратів:

а) пластинчастий комплекс Гольджi (спинномозковий ганглiй); обробка чотириокисом осмiю.Об.40, ок.7.

  б) жировi включення в клiтинах печiнки аксолотля; забарвлення - чотириокис осмiю - сафранiн. Об.40, ок.7.

  в) включення глiкогену в клiтинах печiнки аксолотля; забарв­­­лення - кармiн за Бестом. Об.40, ок.7.

  2. Проводиться вивчення:  електронних мікрофотографій:

Рис.21 - 38 (Ультраструктура клітин і тканин, К.С.Волков, Н.В.Пасєчко, 1997)

Рис. 9a, 10, 13, 14, 15, 17, 18, 21, 22, 37 (Атлас, В.Г.Елисеев и др., 1970); Рис. 4, 12-15, 19-27, 57,58 (Атлас, И.В.Алмазов и др., 1978).

 

 

Зміст   теми:

Структурно-логічна схема:

 

		ОРГАНЕЛИ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 

Мембранні органели

   Мітохондрії - це мембранні органели загального призначення. Вони мають 2 мембрани: зовнішню гладку і внутрішню,  яка утворює складки (кристи). Між кристами знаходиться мітохондріальний матрикс.

   Функція мітохондрій - утворення енергії і нагромадження її у вигляді АТФ.

   Ендоплазматич на сітка - це мембранна органела загального призначення. Розрізняють 2 види ендоплазматичної  сітки: гранулярну та агранулярну (гладку).

     Гранулярна ендоплазматична сітка складається з плоских канальців і цистерн, на поверхні яких розташовані рибосоми. Функція цієї органели синтез білків для мембран клітини, а також білків на експорт, тобто за межі клітини.

    Агранулярна ендоплазматична сітка складається з цистерн і пухирців, на поверхні яких рибосом немає.

     Функції: 1)детоксикация (знешкодження токсичних речовин);

                       2)синтез ліпідів;

                       3) нагромадження іонів кальцію;

   Апарат Гольдж і - це мембранна органела загального значення. Розташовується в клітині біля ядра, складається з 3-10 плоских цистерн із розширеними кінцями і пухирців, що відокремлюються від цистерн. Окрема сукупність цистерн і пухирців називається диктіосомою.

       Функції: 1) модифікація продуктів синтезу; 2) нагромадження продуктів синтезу;                         3) упакування секреторних гранул; 4) участь у формуванні лизосом і перооксисом.

     Лізосоми - це мембранні органели загального призначення. Лізосоми- це мембранні пухирці, оточені мембраною, усередині яких знаходяться ферменти. Маркерний фермент - кисла фосфатаза. Розрізняють первинні, вторинні і третинні лізосоми. Первинні лізосоми містять неактивні ферменти. Вторинні лізосоми містять активні ферменти і називаються фагосомами. Третинні лізосоми (залишкові тільця) містять нерозщеплені залишки. Функція лізосом - розщеплення біополімерів (внутрішньоклітинне травлення).

    Пероксисоми - це мембранні органели загального призначення. Це дрібні органели, усередині яких знаходяться ферменти. У центрі мають більш щільну структуру - кристалоїд. Маркерний фермент - каталаза. Функція - беруть участь у детоксикації шкідливих речовин у клітині (перекису водню, алкоголю та ін.)

Немембранні органели

     Рибосоми - це немембранні органели загального призначення, це дрібні (субмікроскопічні органели). Кожна рибосома складається з 2-х субодиниць (великої і малої). Хімічний склад цих органелл - РНК і білок. Функція рибосом - синтез білка (для потреб клітини).

      М ікроф іламенти - це немембранні органели загального призначення; це тонкі нитки, що складаються з білків актину або міозину. Ці органели знаходяться на периферії клітини. Функція –скоротливо-рухова (забезпечують рухливість клітин, зміну форми клітини)

      Мікротрубочки - це немембранні органели загального призначення. Вони складаються з білка тубуліну, представляють собою циліндри, усередині яких знаходиться порожнина. Функції: підтримують форму клітини, утворюють веретено поділу, входять до складу центриолей, війок, джгутиків.

  Центросома (клітинний центр) - це немембранна органела загального призначення. Вона складається з 2-х центриолей оточених центросферою. Кожна центріоль складається з 9 триплетів мікротрубочок (9 х 3). Центросфера утворена радіально розташованими мікротрубочками і мікрофиламентами. У клітині, що не ділиться, центросома розташовується біля ядра. Під час мітозу центріолі розходяться до полюсів клітини і беруть участь в утворенні веретена поділу.

 

 

 

Включення - це непостійні структури, що не мають чіткої структури.

 

 

Матеріали для самоконтролю:

1. При ультрамiкроспiчному дослiдженнi в цитоплазмi виявлена

структура, яка складається iз сукупностi канальцiв, мiшечкiв, цистерн, утворених

суцiлъною біомембраною, до якої iз зовнiшньої сторони прикрiпленi рибосоми. Яку

функцiю виконує ця структура?

 

A. синтезує бiлки

B. синтезує лiпiди

C. синтезує ферменти глiколiзу

D. синтезує тубулiн

E. синтезує вуглеводи

 

2. При субмікроскопічному дослідженні клітини в її цитоплазмі виявлена структура, яка складається із замкненої сукупності канальців, мішечків та цистерн, утворених суцільною біомембраною. Яка це структура?

 

A. агранулярна ендоплазматична сітка

B. комплекс Гольджі

C. мікрофіламенти

D. гранулярна

E. мікротрубочки

 

3. При субмікроскопічному дослідженні у цитоплазмі клітини виявлена двомембранна структура овальної форми, яка заповнена гомогенною дрібнозернистою речовиною (матриксом). Що являють собою гранули матриксу?

 

A. т – РНК

B. ДНК

C. рибосоми

D. оксисоми

E. пероксисоми

 

4. При ультрамiкроспiчному дослiдженнi в цитоплазмi виявлена

структура, яка складається iз сукупностi канальцiв, мiшечкiв, цистерн, утворених

суцiлъною біомембраною, до якої iз зовнiшньої сторони прикрiпленi рибосоми. Яка

це структура?

 

A. лiзосома

B. гранулярна ендоплазматична cіткa

C. комплекс Гольджi

D. мiкpотрубочка

E. агранулярна ендоплазматична ciткa

 

5. При ультрамiкроспiчному дослiдженнi в цитоплазмi виявлена

структура, яка складається iз сукупностi канальцiв, мiшечкiв, цистерн, утворених

суцiлъною біомембраною, до якої iз зовнiшньої сторони прикрiпленi рибосоми. Яку

функцiю виконує ця структура?

 

A. синтезує стероїди

B. синтезує бiлки бiомембран

C. синтезує фосфолiпiди

D. синтезує вуглеводи

E. депонує iони кальцiю

 

6. При субмікроскопічному дослідженні клітини в її цитоплазмі виявлена структура, яка складається із замкненої сукупності канальців, мішечків та цистерн, утворених суцільною біомембраною. Яка функція не характерна для цієї структури?

 

A. детоксикація шкідливих хімічних сполук

B. метаболізм вуглеводів

C. синтез білків

D. дипонування іони кальцію

E. метаболізм ліпідів

 

7. При суправетальному дослідженні клітин печінки, зафарбований спеціальним барвником янусом зеленим, в їх цитоплазмі виявлені нитчасті і зернисті структури. Які це структури?

 

A. ендоплазматична сітка

B. перокисоми

C. лізосоми

D. комплекс Гольджі

E. мітохондрії

 

8. У нервових клітинах, імпрегнованих азотно-кислим сріблом, в навколоядерній зоні цитоплазми виявляється сітчаста структура, яка забарвлюється в чорний колір. Яка функція не характерна для цієї структури?

 

A. модифікація (процесінг) продуктів секреції

B. синтез полісахаридів і глікопротеїнів

C. транспорт секрету за межі клітини

D. синтез білків

E. конденсація секреторного продукту

 

9. При ультрамiкроскопiчному дослiдженнi клітини в її цитоплазмi виявили структуру, яка складається з двох субодиницъ - великої i мало. Яка це структура?

 

A. мiтохондрiя

B. лiзосома

C. рибосома

D. протеосома

E. клiтинний центр

 

10. При субмікроскопічному дослідженні клітини в її цитоплазмі виявлена структура, яка складається із замкненої сукупності канальців, мішечків та цистерн, утворених суцільною біомембраною. Яку функцію виконує ця структура?

 

A. метаболізм вуглеводів і ліпідів

B. синтез АТФ

C. синтез білків для потреб клітини

D. синтез секреторних білків

E. внутрішньоклітинне травлення

 

Література

Основна:

1.Гістологія людини, О.Д.Луцик, А.Й.Іванова, К.С.Кабак, Ю.Б.Чайковський   Київ: “Книга плюс”, 2003.

2.Чайковський Ю.Б.,Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ-Івано-Франківськ, 199б.

 3.Гистология, цитология и эмбриология /Ред. Ю.И.Афанасьев, Н.А.Юрина,-М.:Медицина,1999.

4. Елисеев В.Г., Афанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов.- М.:Медицина, 1970.

                                                 

Додаткова:

1. Алмазов Ю.В., Сутулов И.В. Атлас по гистологии и эмбриологии. М., Медицина, 1978.

2. Быков В.Л. Общая гистология человека. Сотис, Санкт-Петербург, 1997,300 с.

3. Практику з цитології ембріології та загальної гістології під ред. проф. З.Ф. Баринова, а проф. Ю.Б. Чайковського, Київ 1999.

4. Практикум по гистологии, цитологии и змбриологии /под. ред. Н.А. Юриной, А.И. Радостиной, М., 1989.

5. Гистология. Хзм А., Кормак Д., М; Мир, 1983.

б. Введение в нейробиологию. Немечек С. и др. Изд. Медлитературы, Прага, 1978.

7. Питерс А., Палей С, Уобстер Г. Ультраструктура нервной системы. Москва: Мир. 1972.

 

Відповіді до тестів: 1-А; 2-В; 3-С; 4-В; 5-В; 6-С; 7-Е; 8-Д; 9-С; 10-А

Модуль№1

Тема заняття: Ядро. Клітинний цикл. Поділ клітини

 

1. Актуальність теми:

 

Ядро - важлива складова частина клітини. Разом з цитоплазмою утворює єдину інтегровану систему. Репродукція клітин має велике значення у підтримці структурної цілісності організму. Розмноження клітин становить основу процесів відтворення та росту організмів і є неодхідною умовою диференціювання клітин. Тому вивчення основних способів розмноження клітин і механізмів цих процесів та їх регуляція необхідна для закономірностей еволюції орга­нізмів, формоутворюючих процесів і перебудови тканин протягом індивідуальногорозвитку та при регенерації. З'ясування основних форм аномалій мітозу є передумовою для вивчення особливостей перебігу ряду патологічних процесів. Вивчення морфологічних проя­вів старіння та смерті клітин дає уявлення про фізіологічну регене­рацію, притаманну ряду клітинних популяцій.

2. Конкретні цілі:

1. Ідентифікувати на мікроскопічному та субмікроскопічному рівні будову ядра, пояснити функції ядра та його структур.

2. Ідентифікувати на мікроскопічному та ультрамікроскопічному рівнях структурні компоненти ядерного апарату.

3. Ідентифікувати на мікроскопічних препаратах основні фази мітозу.

4. Визначати на мікроскопічних препаратах морфологічні прояви фізіологічної дегенерації клітин (каріопікноз, каріорексис).