Вибір типу установки пожежогасіння

 

Згідно таблиці 4.1 групи 2, довідник “Баратова А.Н.”, речовина: бензин найбільш ефективно гаситься дрібно розпиленою водою, піною середньої кратності, вуглекислотою, порошком ПСБ.

При горінні бензину виділяється велика кількість тепла, а згідно фізико-хімічних властивостей піни відомо, що вона понижує температуру і враховуючи, що пожежа буде розповсюджуватися по розлитому бензину по горизонтальній площі найефективнішою гасячою речовиною є повітряно-механічна піна. А також виходячи з економічних розрахунків, дешевшою і ефективнішою гасячою речовиною буде повітряно-механічна піна. Цю гасячу речовину ми і приймаємо.

Повітряно-механічна піна отримується змішуванням в пінних насадках або генераторах водяного розпилу піноутворювача з повітрям. Піна буває: низької кратності (К<10), середньої (10<K 200) і високої (К>200).

Повітряно-механічна піна володіє необхідною стійкістю, дисперсністю, в’язкістю, охолоджуючими і ізолюючими властивостями, які дозволяють використовувати її для гасіння твердих матеріалів, рідких речовин і виконує захисні дії, для гасіння пожеж по поверхні і об’ємного заповнення палаючих приміщень. Найбільш поширені піноутворювачі: ПО-1, ПО-2А, ПО-3А, “Самно”.

Піноутворювач “Самно”. Він складається з синтетично поверхньо-активної речовини (20%), стабілізатора (13%), антифризної добавки (10%), і речовини, що знижує корозійну дію складу (0,1%). Температура застигання - 10С⁰. Для отримання піни використовують водний розчин з концентрацією 6%. Використовують в стаціонарних системах пожежогасіння і для захисту технологічних установок.

Вибір методу гасіння і спонукальної системи проводимо з урахуванням допустимого часу розвитку пожежі, вогнегасного засобу піни, мікроклімату і архітектурно-плануючих рішень захищаючого приміщення.

Площу пожежі визначаємо за формулою:

 

S_п=0,5^.ПR²

R=0,5^.V_л^.

V_л=0,44 м/с

при t = 10 R₁₀ = 0,5^.0,44^.10 = 2,2м; S_п = 0,5^.3,14^.2,2² = 7,6 м²

t = 20 R₂₀ = 0,5^.0,44^.20 = 4,4м; S_п = 0,5^.3,14^.4,4² = 30,4 м²

t = 30 R₃₀ = 0,5^.0,44^.30 = 6,6м; S_п = 0,5^.3,14^.6,6² = 68,4 м²

t = 40 R₄₀ = 0,5^.0,44^.40 = 8,8м; S_п = 0,5^.3,14^.8,8² = 121 м²

 

Далі пожежа набере прямокутної форми і поширюватиметься по фронту. Пожежа охопить усе приміщення коли її радіус буде рівний довжині приміщення. Отже час за який все приміщення буде охоплено вогнем визначимо з рівняння:

 

,5^.0,44^. =34

,22 =34

=155с

 

Для визначення середньооб’ємної температури використовують формулу:

 

t_f=345lg(8 +1)+t₀

 

Розраховуємо середньооб’ємну температуру в приміщенні за анологічні проміжки часу:

 

T₁₀=345lg(8^. +1)+20=149,9⁰С

T₂₀=345lg(8^. +1)+20=214,7 ⁰С

T₃₀=345lg(8^. +1)+20=261,1 ⁰С

T₄₀=345lg(8^. +1)+20=296,6 ⁰С

 

Знаходимо час при якому середньооб’ємна температура в приміщенні досягне значення температури самоспалахування бензину:

 

=345lg(8 +1)+20

=72 с

 

В даному випадку при горінні бензину, граничний допустимий час розвитку пожежі визначається тим моментом, який скоріше настає - а це момент досягається середньооб’ємної температури в приміщенні.

Отже виходячи з вище наведених розрахунків приймаємо пінну дренчерну установку з електричним пуском.