Принципи лікування хворих на неалергічну БА.

       І. Етіологічне лікування

       1. Ліквідація гострого чи загострення хронічного запального процесу в

         бронхопульмональній системі, в ЛОР-органах, порожнині рота, ШКТ тощо:

       а) антибіотики (з урахуванням чутливості флори і індивідуальної непереносимості);

       б) антивірусні препарати (за показами);

       в) бронхологічні санації (при наявності гнійного мокротиння);

       г) фітонциди (хлорофілліпт, інші фітопрепарати - у період

            реконвалесценції, найчастіше інгаляційно).

       2. Корекція гормонального дисбалансу у жінок (за показами).

       3. Психотерапія, голкорефлексотерапія, седативні препарати (за пока-

     зами).

       ІІ. Патогенетичне лікування

       1. Протизапальна терапія ( з урахуванням важкості перебігу БА):

       а) недокроміл натрію;

       б) фенспірид (ереспал);

       в) модифікатори лейкотрієнів (монтелукаст, зафірлукаст);

г) стабілізатори мембран опасистих клітин (при БА фізичного

зусилля);

  д) глюкокортикоїди (переважно топічні, при загостренні - системні).

2. Бронхолітична терапія (як при лікуванні алергічної БА).

       3. Поліпшення дренажу бронхів:

       а) відхаркуючі препарати (рекомендують періодичний прийом відварів відхаркуючих трав з профілактичною метою у фазі неповної ремісії і ремісії);

     б) муколітики (рекомендують амброксол, карбоцистеїн, у меншій мірі - ацетилцистеїн, бромгексин).

       в) інгаляції лужні та з мінеральними водами;

       г) постуральний дренаж (при великій кількості мокротиння);

       д) масаж і вібромасаж грудної клітини;

       е) фізіотерапія, ЛФК.

       4. Імуномодулююча терапія (за показами, після імунологічного

       обстеження), ефективне використання бактеріальних лізатів

       (бронхомунал, бронховаксом, рибомуніл, ІРС-19).

       5. Підвищення неспецифічної резистентності організму (як при лікуванні алергічної БА).

 

БАЗИСНА ТЕРАПІЯ БА.

       Головним в базисному лікуванні БА є, перш за все, певний об’єм протизапальної терапії і відповідна бронхолітична терапія залежно від важкості перебігу захворювання.

       1-й крок. Інтермітуюча БА. Лікування проводиться за потребою при погіршенні стану.

       Протизапальна терапія (при загостренні):

- антигістамінні препарати 2-3 покоління;

- кромони.

Бронхолітики:

- β₂-агоністи, холінолітики та теофіліни короткої дії при необхідності;

2-й крок. Легка персистуюча БА.

Базисна протизапальна терапія в низьких дозах постійно поєднується з бронхолітиками за потребою.

Протизапальна терапія (постійно):

- кромони;

- недокроміл натрію;

- модифікатори лейкотриєнів;

- топічні глюкокортикоїди в низьких дозах (100-500мкг/добу).

 

Бронхолітики:

- β₂-агоністи, інгаляційні холінолітики та теофіліни короткої дії при необхідності.

3-й крок. Персистуюча БА середньоважкого перебігу.

Протизапальна терапія постійно, можливе поєднання з бронхолітиками:

- топічні глюкокортикоїди у середніх і високих дозах (>400-500мкг/добу);

- поєднання топічних глюкокортикоїдів з β₂-агоністами пролонгованої дії (серетид, асмонекс);

- поєднання топічних глюкокортикоїдів у низьких дозах з модифікаторами лейкотрієнів та β₂-агоністами пролонгованої дії.

Додатково бронхолітики короткої дії при необхідності.

      

       4-й крок. Важка персистуюча бронхіальна астма.

       Базисна протизапальна і бронхолітична терапія постійно (поєднання двох і більше препаратів):

- поєднання топічних глюкокортикоїдів у середніх і високих дозах з пролонгованими β₂-агоністами;

- поєднання топічних глюкокортикоїдів і пролонгованих β₂-агоністів з модифікаторами лейкотрієнів і/або пролонгованими теофілінами.

При необхідності додатково глюкокортикоїди per os. При неефективності – спаринг-терапія (поєднання глюкокортикоїдів і імунодепресантів - метотриксад, циклоспорин А).

ЗНЯТТЯ НАПАДУ БА.

       Об’єм терапії при нападі БА залежить перш за все від важкості нападу з урахуванням звичної для пацієнта бронхолітичної терапії.

       1. Тактика лікування при легкому нападі БА.

       1) Забезпечити доступ свіжого повітря, заспокоїти хворого. Можуть проводитися певні види дихальних вправ.

       2) Дозовані b₂-агоністи (сальбутамол, беротек) – 1-2 вдохи.

       2. Тактика лікування при нападі БА середньої важкості.

       1) Доступ свіжого повітря

       2) Дозовані b_2-агоністи (2 вдохи).

       3) При відсутності ефекту, або відразу (залежно від базисної терапії) вводять в/в еуфілін 2,4% – 5,0-10,0мл.

       3. Тактика лікування при важкому нападі БА.

       1) Забезпечити доступ свіжого повітря. Оксигенотерапія.

       2) Еуфілін 2,4% – 10 мл в/в на фіз. розчині.

       3) При відсутності ефекту – глюкокортикоїди в/в струйно (преднізолон 30-60мг, дексаметазон 4-8 мг на фізрозчині). У хворих з гормонозалежною БА доза глюкокортикоїдів може бути збільшена. При недостатньому ефекту, введення еуфіліну і преднізолону можна повторити. Сумарна доза еуфіліну не більше 15 мл 2,4% розчину.

       4) При відсутності ефекту слід вважати, що розвивається астматичний ситатус і проводити відповідне лікування.