Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Міністерство аграрної політики УкраїниСтр 1 из 8Следующая ⇒
Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Факультет ветеринарної медицини Кафедра епізоотології та інфекційних хвороб МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТУ «ЕПІЗООТОЛОГІЯ ТА ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ТВАРИН» ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.130.501 - «ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА» «ВЕТЕРИНАРНА ДЕЗІНФЕКЦІЯ»
Методичні рекомендації до вивчення предмету «Епізоотологія та інфекційні хвороби тварин» для студентів спеціальності 7.130.501 - Ветеринарна медицина «Ветеринарна дезінфекція» – Дніпропетровський державний аграрний університет. – Дніпропетровськ, 2010. – 32 с.
Укладачі: д.в.н, професор Ткаченко О.А., к.в.н., доцент Алексєєва Н.В. к.в.н., доцент Зажарський В.В.
Методичні рекомендації складені відповідно до типової програми з дисципліни «Епізоотологія та інфекційні хвороби тварин» для вищих аграрних закладів 2–4 рівнів акредитації зі спеціальності 7.130501 “Ветеринарна медицина” і розраховані для студентів 4 курсу повного і 3 курсу скороченого терміну навчання.
Рецензент: зав. кафедри нормальної та патологічної анатомії д.в.н., професор Гаврилін П.М.
ЗМІСТ | |||||
| ВСТУП | 4 | |||||
| 1. | ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕЗІНФЕКЦІЇ ТА ПІДГОТОВКА ДО ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ | 5 | ||||
| 2. | ПРОФІЛАКТИЧНА ДЕЗІНФЕКЦІЯ | 8 | ||||
| 3. | ПОТОЧНА ДЕЗІНФЕКЦІЯ | 11 | ||||
| 4. | ЗАКЛЮЧНА ДЕЗІНФЕКЦІЯ | 14 | ||||
| 5. | ДЕЗІНФЕКЦІЯ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ ТА ІНШИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ | 16 | ||||
| 6. | АЕРОЗОЛЬНА ДЕЗІНФЕКЦІЯ | 17 | ||||
| 7. | ДЕЗІНФЕКЦІЯ БАКТЕРИЦИДНИМИ ПІНАМИ | 23 | ||||
| 8. | АПАРАТУРА ДЛЯ ДЕЗІНФЕКЦІЇ | 24 | ||||
| ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ | 25 | |||||
| РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА | 30 | |||||
| ДОДАТКИ | 31 | |||||
Дніпропетровськ, 2010
Методичні рекомендації розглянуто і ухвалено до друку кафедрою епізоотології та інфекційних хвороб від ________, протокол № ___ та науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини ДДАУ _________, протокол № ___.
ВСТУП
У системі ветеринарно-санітарних заходів, що забезпечують благополуччя тваринництва щодо заразних хвороб, підвищення продуктивності тварин і санітарної якості продуктів, сировини і кормів тваринного походження, дезінфекція займає одне з важливих місць. Основне призначення цих заходів – розірвати епізоотичний ланцюг шляхом впливу на його найважливішу ланку – фактори передачі збудника хвороби від джерел інфекції до сприйнятливого організму.
|
|
Дезінфекцію включають у план протиепізоотичних заходів, який створюють на кожній фермі, комплексі, районі, області, країні.
План передбачає терміни проведення, методи і режими дезінфекції виробничих і допоміжних приміщень, спецодягу і взуття, транспортних засобів, території та інших об'єктів обробки, розрахунок кількості дезінфікуючих засобів, мийно-дезінфекційної техніки і людських ресурсів з урахуванням обсягу робіт, розташування об'єктів обробки, технології виробництва, епізоотичної ситуації й інших особливостей господарства.
Відповідальним за матеріальне забезпечення проведення дезінфекції є керівник суб’єкта господарювання, а за терміни і якість проведення – головний лікар ветеринарної медицини. В межах району (області, країни) за забезпечення і проведення названих робіт відповідальність несе головний лікар ветеринарної медицини району, області, Державний департамент ветеринарної медицини.
Для дезінфекції використовують дезінфікуючі засоби із класу лугів, окислювачів, кислот, хлорвмістимих препаратів, препаратів на основі глутарового альдегіду, чверть амонійних сполук, зареєстрованих в Україні, згідно інструкцій і настанов.
Застосування дезінфікуючих засобів здійснюють відповідно до затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини настанов.
При проведенні робіт з дезінфекції необхідно дотримуватись правил особистої і протипожежної безпеки, вимог безпеки при роботі з дезінфекційною технікою та безпеки довкілля передбачених чинними нормативно-правовими актами.
III. ПОТОЧНА ДЕЗІНФЕКЦІЯ
Поточну дезінфекцію проводять відразу після виявлення в господарстві інфекційної хвороби тварин. В залежності від характеру хвороби, ступеня її контагіозності і небезпеки, епізоотичної ситуації, системи утримання тварин, технології виробництва та інших конкретних умов і з урахуванням вимог чинних інструкцій щодо боротьби з тією чи іншою хворобою фахівець ветеринарної медицини, відповідальний за проведення протиепізоотичних заходів, визначає перелік об'єктів, періодичність проведення дезінфекції кожного з них, порядок проведення робіт з механічного очищення і дезінфекції.
|
|
Після виявлення та ізоляції тварин, хворих чи підозрілих в захворюванні на сибірку, чуму великої рогатої худоби, верблюдів, однокопитих і свиней (класична й африканська чума), сказом, туляремію, Ку-лихоманку, злоякісний набряк, енфізематозний карбункул, контагіозну плевропневмонію (ПВЛ), ринотрахеїт і катаральну лихоманку великої рогатої худоби, везикулярну хворобу свиней, катаральну лихоманку, брадзот і ентеротоксемію овець, віспу овець і кіз, орнітоз (пситтакоз), грип, віспу-дифтерит, інфекційний ларинготрахеїт і інфекційний бронхіт птиці, ньюкаслську хворобу і холеру птиці, грип птиці, міксоматоз та вірусну геморагічну хворобу кролів та при перших випадках виділення в благополучних суб’єктах господарювання тварин, хворих на ящур, бруцельоз чи туберкульоз, стійла, у яких знаходилися ці тварини (а при безприв’язному чи груповому утриманні – усе приміщення, внутрішнє обладнання, інвентар), виділення, гній та залишки корму від хворої худоби чи підозрювані в контамінації збудником інші об'єкти, предмети і матеріали, що були прямо чи опосередковано в контакті з хворими чи підозрілими в захворюванні тваринами, відразу ж після ізоляції джерела збудника необхідно зволожити дезінфікуючим розчином, рекомендованим при даній хворобі. Після зволоження дезінфікуючим розчином проводять механічне очищення.
При неможливості проведення очищення і дезінфекції всіх об'єктів у день виявлення хвороби, після їх зволоження дезінфікуючим розчином необхідно прийняти додаткові заходи щодо запобігання поширення збудника хвороби (обмежити доступ до об'єкта, встановити дезванночки для знезараження взуття, застосувати засоби, які відлякують комах) на період до проведення очищення і дезінфекції.
При наступних випадках виділення й ізоляції хворих тварин у тому ж приміщенні знезаражують стійла, гній, підстилку, виділення і залишки корму, які контаміновані та підозрілі в контамінації збудником хвороби.
У приміщеннях для утримання тварин, хворих і підозрілих в зараженні особливо небезпечними хворобами, не рідше двох разів на день проводять вологе прибирання стійл, годівниць і один раз на день (після ранкового прибирання) – дезінфекцію проходів, коридорів, тамбурів. Підстилку, гній і залишки корму, зібрані під час прибирання цих приміщень, відправляють на утилізацію впорядку, передбаченому чинною інструкцією по профілактиці та ліквідації тієї чи інші хвороби. За необхідністю (але не рідше одного разу на день) дозаправляють чи змінюють розчин у дезванночках. Підлоги в проходах періодично посипають негашеним вапном. Не рідше одного разу на місяць дезінфікують чи білять 20%-ною суспензією свіжогашеного вапна стіни в приміщенні (до висоти 1,5-2 м), перетинки.
При поточно-цеховій системі утримання індивідуальні стійла, в яких знаходилися хворі тварини, знезаражують після кожного випадку виявлення й ізоляції хворої тварини (загибелі, аборту), а приміщення чи ізольовану його частину – після звільнення від тварин (у технологічні розриви).
|
|
Індивідуальні стійла чи ізольовані секції в родильних відділеннях, профілакторії і телятники дезінфікують в залежності від їх звільнення від тварин, а також негайно після кожного отелення (аборту), вибракування чи загибелі тварини. При наявності післяпологових захворювань очищення і дезінфекцію забруднених тваринними виділеннями ділянок приміщень проводять не рідше двох-трьох разів на день. Місце, забруднене виділеннями тварин, посипають тирсою (торфом, сінною потертю і т.п.), змішаними з гашеним чи хлорним вапном, чи зрошують дезінфікуючим розчином, після чого забруднення збирають у водонепроникну тару і відправляють на знезаражування чи знищення, а місце повторно зрошують дезінфікуючим розчином.
У кожному ізольованому приміщенні (секції) встановлюють посуд з дезінфікуючим розчином для знезараження дрібного інвентарю, та посуд з кришками для збору і тимчасового зберігання послідів, мертвонароджених плодів і трупів дрібних тварин, а також вологонепроникну тару для збору і відправки для знезараження спецодягу, рушників, мішкотари тощо.
При значному поширенні хвороби здійснюють щоденне очищення чи вологе прибирання приміщень (у залежності від характеру хвороби і технології виробництва) і інші заходи, спрямовані на попередження нагромадження збудника в об'єктах довкілля і його розповсюдження за межі вогнища інфекційної хвороби, а дезінфікують приміщення залежно від їх звільнення від тварин чи після ліквідації хвороби.
Одночасно з дезінфекцією приміщень проводять очищення і дезінфекцію вигульних майданчиків із твердим покриттям. На вигульних майданчиках без твердого покриття знімають верхній шар ґрунту на глибину 10-15 см і насипають новий. Зібраний при цьому ґрунт знезаражують методом тривалого зберігання чи іншим шляхом в залежності від особливостей збудника хвороби.
При сибірці й інших особливо небезпечних хворобах верхній шар ґрунту на вигульних майданчиках замінюють тільки після попереднього його знезараження.
На об’єктах господарювання, тобто на фермах, неблагополучних щодо туберкульозу і бруцельозу, які оздоровлюють шляхом систематичних досліджень, окремі стійла, в яких знаходилися хворі тварини, а приміщення повністю – після вигону тварин на пасовища (навесні), перед переходом на стійлове утримання (восени) і при постановці на контроль.
|
|
На об’єктах державного ветеринарного нагляду, тобто на фермах, неблагополучних щодо бруцельозу овець, приміщення (майданчики) для стрижки дезінфікують перед початком сезону стрижки і після закінчення стрижки кожної отари, а в інші дні проводять їх очищення і вологе прибирання. При цьому особливо ретельно очищають і миють (при необхідності з використанням мийних засобів) столи для стрижки, розбирання й пакування вовни. Стригальний інструмент знезаражують щодня, а спецодяг стригалів і підсобних робітників – у міру забруднення і після закінчення стрижки кожної отари.
Для зволоження поверхонь перед механічним очищенням приміщень і для вологої дезінфекції застосовують дезінфікуючі засоби, зазначені в додатку 1 з урахуванням обсягу робіт, наявності чи відсутності в приміщеннях тварин, інтенсивності вентиляції й інших особливостей об'єкта обробки, а також властивостей наявних дезінфікуючих засобів, викладених у настановах щодо їх застосування.
При виборі дезінфікуючих засобів варто мати на увазі, що луги (натрій гідроксид, кальцинована сода) ефективні тільки при використанні гарячих (80-90°С) розчинів. Температура розчину безпосередньо на поверхні об'єкта повинна бути не нижче 40‑45°С. Розчини лугів не проявляють корозійну активність до оцинкованих металів і активно вступають у реакцію з алюмінієм і його сплавами. При контакті їдких лугів із гноєм і сечею можливе утворення значної кількості аміаку. У зв'язку з цим при використанні лужних препаратів для дезінфекції окремих стійл у зайнятих тваринами приміщеннях підсилюють вентиляцію. Активність хлорвмістимих дезінфікуючих засобів збільшується з підвищенням температури їх розчинів. Однак при температурі вище 60°С відбувається інтенсивний розклад препарату і вміст активного хлору в розчині зменшується.
У холодну пору року для дезінфекції неопалюваних приміщень застосовують дезінфікуюючі засоби згідно інструкцій і настанов щодо їхнього використання, які зареєстровані в Україні. Із загальновідомих можна застосовувати розчини хлорного вапна, нейтрального кальцію гіпохлориту з вмістом активного хлору: збудників групи чутливих (першої групи) - 2 %; нечутливих (другої групи) – 3 %; при туберкульозі і паратуберкульозному ентериті великої рогатої худоби – 5 %; а при сибірці, інших спорових інфекціях і інфекційних хворобах, що мають гострий перебіг, нез'ясовану етіологію – 8 %; у розчині нейтрального кальцію гіпохлориту. Зазначені розчини готують безпосередньо перед використанням на теплому (40-50°С) 15 %-ному (при температурі до мінус 10°С) чи 20 %-ному (при температурі до мінус 20°С) розчині кухонної солі. При бактеріальних, вірусних, хламідійних й інших інфекціях (крім спорових) розчини наносять у два-три прийоми з інтервалом 0,5 год., по 0,3-0,4 л/м2 при кожному зрошенні, а при спорових інфекціях – триразово з інтервалом 1 год. при нормі витрати 0,5 ‑ 1,0 л/м2 (у пристосованих приміщеннях – до 2 л/м2) при кожному зрошенні. Експозиція при бактеріальних і вірусних інфекціях 6 год., при спорових – 12 год. після останнього застосування розчину. Для знезараження поверхонь з дерева при сибірці застосовують також 10 %-ний розчин йоду однохлористого триразово з інтервалом 15‑25 хв. по 0,3‑0,4 л/м2. Перед кожним нанесенням розчину поверхні зрошують гарячим (70-80°С) 15‑20% розчином кухонної солі по 0,5 л/м2.
|
|
При ящурі для дезінфекції неопалюваних приміщень у зимовий час застосовують різні дезінфектанти, зареєстровані в Україні. Із загальновідомих, 2 %-вий гарячий розчин натрію гідроксиду (натру їдкого) з додаванням 15 %-вої кухонної солі. Розчин наносять дворазово з інтервалом 1 год. Експозиція після другого зрошення – 5 год.
На фермах і комплексах, неблагополучних щодо чуми м'ясоїдних, приміщення і клітки для утримання хутрових звірів при надвірній температурі повітря до мінус 16 °С дезінфікують одним із дезінфікуючих засобів із класу лугів, наприклад, гарячим 4 %-вим розчином натрію гідроксиду при його одноразовому нанесенні й експозиції 3 год. чи гарячим 3 %-вим розчином натрію гідроксиду при дворазовому нанесенні з інтервалом 30 хв. і загальній експозиції 3 год. Можна застосовувати палене негашене вапно і хлорвмістимі препарати в кількості 60‑150 мл/м2.
IV. ЗАКЛЮЧНА ДЕЗІНФЕКЦІЯ
Заключну дезінфекцію здійснюють після ліквідації інфекційної хвороби безпосередньо перед відміною в об’єкті господарювання карантину чи обмежень. На об’єктах господарювання промислового типу і комплексах з поточною технологією виробництва продуктів тваринництва заключну дезінфекцію окремих ізольованих приміщень чи секцій здійснюють також кожного разу при їх звільненні від тварин у періоди технологічних розривів, незалежно від наявності хворих чи підозрілих щодо захворювання тварин в інших приміщеннях чи секціях.
Заключну дезінфекцію проводять після ліквідації інфекційної хвороби перед відміною карантину чи обмежень відповідно окремому для кожного неблагополучного пункту плану. План проведення заключної дезінфекції повинен бути затверджений головним лікарем ветеринарної медицини району, а при особливо небезпечних зооантропонозних захворюваннях – погоджений також з органами охорони здоров'я.
У залежності від особливостей збудника, його витривалості в довкіллі, міри небезпеки хвороби для тварин і людини, системи утримання худоби і з урахуванням вимог інструкції про заходи щодо профілактики і ліквідації тієї чи іншої конкретної хвороби в плані проведення заключної дезінфекції вказують перелік об'єктів, порядок і терміни проведення їх очищення і дезінфекції, способи, засоби і режими знезараження, методи контролю ефективності робіт, технічне і матеріальне забезпечення, відповідальних виконавців щодо кожного пункту плану.
Перед заключною дезінфекцією знищують гризунів і комах, що мешкають у тваринницьких приміщеннях, обробляють інсектицидами місця розведення комах на території ферм і гноєсховищах, звільняють тваринницькі приміщення від диких птахів, видаляють з території ферм бродячих собак, котів. Виконання цих робіт особливо важливе при проведенні заключних заходів стосовно ліквідації вогнищ інфекційних хвороб, фактором поширення чи носіями збудника котрих можуть бути собаки, коти, дикі птахи, мишоподібні гризуни чи комахи.
У плані заключної дезінфекції передбачають знезараження усіх тваринницьких, побутових і допоміжних приміщень (всередині і ззовні), що знаходяться на території епізоотичного вогнища; прилягаючої до них території (вигульні майданчики, проїздні дороги); транспортних засобів, використаних для перевезення кормів, гною, тварин, продуктів забою і сировини тваринного походження; інвентарю, спецодягу й інших об'єктів, з якими прямо чи опосередковано контактували хворі тварини чи обслуговуючий персонал.
Території ферми і вигульні майданчики перед проведенням заключної дезінфекції повинні бути очищені від гною, гноївки, сміття, сторонніх предметів і матеріалів. У залежності від особливостей збудника хвороби і міри його небезпеки зібраний гній, сміття і ґрунт із дотриманням відповідних запобіжних заходів вивозять на майданчики для знезараження гною чи спалюють. Закопування на території ферм гною, сміття й інших матеріалів, забруднених збудником хвороби, не допускається.
Перед дезінфекцією тваринницькі й інші приміщення очищають. Приміщення, у яких утримували тварин, хворих чи підозрілих на небезпечні інфекційні хвороби чи зооантропонози, ремонтують після дезінфекції, а потім повторно дезінфікують доступні для худоби ділянки поверхні.
Зібраний під час ремонту ґрунт, сміття, непридатні для використання будівельні матеріали спалюють чи знезаражують будь-яким доступним методом (у залежності від виду збудника). Придатні для повторного використання дошки знезаражують шляхом занурення в дезінфікуючий розчин на 24‑48 год. з наступним їх очищенням і висушуванням на сонці чи методом тривалого витримування в період, який перевищує терміни виживання збудника в довкіллі.
Для зволоження поверхонь перед їх очищенням, а також для дезінфекції застосовують дезінфікуюючі засоби із класу лугів, окислювачів, кислот, хлорвмістимих препаратів, препаратів на основі глутарового альдегіду, четвертинних амонієвих солей, зареєстрованих в Україні, згідно інструкцій і настанов щодо їх використання. Норма витрати розчинів для зволоження поверхонь перед очищенням складає 0,2‑0,5 л/м2, а для дезінфекції – 0,5‑1,0 л/м2 на кожне зрошення залежно від особливостей об'єкта дезінфекції та виду збудника хвороби.
При спорових інфекціях та інфекційних хворобах нез'ясованої етіології дезінфікуючий розчин наносять тричі, при особливо небезпечних інфекційних хворобах бактеріальної, вірусної й іншої етіології – двічі з інтервалом 1 год., рахуючи з моменту закінчення попередньої обробки. Експозиція після останнього нанесення розчину – 12‑24 год. При інших хворобах розчин наносять одноразово. Експозиція – не менше 6 год.
На об’єктах господарювання промислового типу і комплексах з поточно-цеховою системою утримання тварин заключну дезінфекцію окремих приміщень тваринницьких чи ізольованих секцій при наявності хворих чи підозрілих щодо захворювання тварин в інших приміщеннях (секціях) проводять одноразово, використовуючи ті ж дезінфікуючі розчини (додаток 1) у терміни відповідно до технології виробництва (у технологічні розриви). Одночасно очищають і дезінфікують вигульні майданчики з твердим покриттям. Вигульні майданчики без твердого покриття на час хвороби повинні бути закриті для тварин. Їх чистять і дезінфікують перед відміною карантину (обмежень) разом з іншою територією
Заглибини в підпідлогових прошарках тваринницьких приміщень, на вигульних майданчиках без твердого покриття чи на території ферми, що утворилися після видалення гною і забрудненого шару ґрунту, дезінфікують, потім засипають шаром свіжої землі й ущільнюють.
Після проведення заключної дезінфекції складають акт встановленого зразка (додаток 2).
VI. АЕРОЗОЛЬНА ДЕЗІНФЕКЦІЯ
Аерозолі з розчинів дезінфікуючих засобів застосовують для профілактичної і вимушеної дезінфекції тваринницьких (птахівничих) і підсобних приміщень, устаткування і тари, транспортних засобів, інкубаційних і товарних яєць, інкубаторів і інкубаторіїв, боєнь, санітарних боєнь, утильцехів та ін.
Суть дезінфекції аерозолями полягає в тому, що водні розчини хімічних препаратів за допомогою спеціальних генераторів розпилюються до туманоподібного стану – аерозолю. Аерозоль з дезінфікуючої речовини може бути отриманий і безапаратним способом - шляхом хімічної сублімації.
Для одержання дезінфекційних аерозолей застосовують пневматичні (струменевий аерозольний генератор - САГ-1 та ін.), дискові (відцентровий аерозольний генератор на підвищеній частоті струму - ЦАГ), термомеханічні (генератор аерозольний - ГА-2 чи АГ-УД-2) і інші типи розпилювачів. Стиснене повітря до пневматичних розпилювачів можна подати компресорами різних марок з продуктивністю, не менше 30 % і тиском 4 атм.
Для знезараження приміщень (при відсутності тварин) з дезінфектантів у формі аерозолю застосовують засоби різних класів, які зареєстровані в Україні, керуючись інструкціями щодо їх застосування.
Для дезінфекції повітря і поверхонь приміщень (у присутності тварин) у формі аерозолю застосовують препарати із класу кислот, йодвмістимих окислювачів, наприклад, молочну кислоту, йодтриетиленгліколь і натрію гіпохлорит.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
1. Дайте визначення поняття «дезінфекція» -
А. часткове знищення всього живого у навколишньому середовищі;
Б. знищення патогенних мікроорганізмів і їх токсинів;
В. знищення у середовищі всього живого;
Г. комплекс заходів спрямованих на знищення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів на об’єктах навколишнього середовища.
2. Дайте визначення поняття «знезараження» -
А. знищення патогенних мікроорганізмів і продуктів їх життєдіяльності;
Б. знищення у середовищі всього живого;
В. знищення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів.
3. В якому випадку проводять вимушену дезінфекцію?
А. перед зняттям карантину;
Б. перед зняттям обмежувальних заходів;
В. перед введенням в експлуатацію тваринницького об’єкта;
Г. при виникненні інфекційних хвороб серед тварин.
4. В яких випадках в тваринницькому приміщенні господарства проводять поточну дезінфекцію?
А. при виявленні серед тварин інфекційної хвороби;
Б. кожен раз при виділенні нових інфекційнохворих тварин;
В. кожен раз при загибелі хворих;
Г. перед введенням в експлуатацію тваринницьких об’єктів;
Д. при проведенні чергового діагностичного дослідження.
5. В якому випадку в господарстві проводять заключну дезінфекцію?
А. після оздоровлення господарства (ліквідації інфекційної хвороби);
Б. перед черговим діагностичним дослідженням;
В. перед зняттям карантину або обмежуючих заходів;
Г. в момент появи інфекційної хвороби.
6. В якому випадку проводять профілактичну дезінфекцію?
А. у неблагополучних господарствах в разі виникнення інфекційних хвороб;
Б. перед зняттям карантину або обмежувальних заходів;
В. у благополучних господарствах із метою запобігання інфекційних хвороб;
Г. навесні після вигону тварин у літні табори;
Д. восени перед постановкою їх на зимове утримання.
7. Назвіть об’єкти довкілля, які можуть бути об’єктами дезінфекції:
А. транспортні засоби для перевезення кормів, тварин, гною, трупів;
Б. приміщення для утримання тварин, територія навколо них;
В. гній, гноївка;
Г. інструменти, спецодяг;
Д. територія пасовищ, виставок, базарів.
8. Який механізм дезінфікуючої дії лугу на мікробну клітину?
А. лізис цитоплазми;
Б. коаглютинація білків;
В. дезінтеграція клітини;
Г. окислення білків у клітині;
Д. нагромадження у клітини води її набрякання і розрив.
9. Який механізм дезінфікуючої дії формальдегіду на мікробну клітину?
А. лізис цитоплазми;
Б. коаглютинація білків;
В. дезінтеграція клітини;
Г. окислення білків у клітині;
Д. нагромадження у клітини води її набрякання і розрив.
10. Який механізм дезінфікуючої дії киснемістких сполук на мікробну клітину?
А. лізис цитоплазми;
Б. коаглютинація білків;
В. дезінтеграція клітини;
Г. окислення білків у клітині;
Д. нагромадження у клітини води її набрякання і розрив.
11. В яких випадках може бути ефективним біологічний метод дезінфекції?
А. при знезаражуванні гною;
Б. при дезінфекції тваринницьких приміщень;
В. при дезінфекції стічних вод;
Г. при знезаражуванні трупів у біотермічних ямах;
Д. при дезінфекції пасовищ.
12. Від яких факторів залежить знезаражуюча дія дезінфікуючої речовини?
А. ступеня стійкості мікробів;
Б. специфічності вибраної речовини;
В. концентрації розчину;
Г. температури розчину;
Д. рН середовища;
Е. фізичної та хімічної природи об’єкта.
13. Назвіть три основні методи дезінфекції?
А. біологічний;
Б. технологічний;
В. хімічний;
Г. фізичний;
Д. актуальний.
14. В чому полягають переваги фізичного методу дезінфекції?
А. мінімальна шкода екології;
Б. не нагромаджуються шкідливі залишки у навколишньому середовищі;
В. діє лише на патогенні форми мікроорганізмів.
15. Назвіть засоби фізичного методу дезінфекції:
А. хлорне вапно;
Б. ультрафіолетове проміння;
В. ультразвук;
Г. висушування;
Д. сонячне світло.
16. Дайте характеристику хімічному методу дезінфекції:
А. широкий вибір хімічних засобів;
Б. простота застосування;
В. діє лише на патогенні форми мікроорганізмів.
17. Назвіть основні вимоги до дезінфікуючих речовин:
А. широкий спектр антимікробної дії;
Б. безпека для людей і тварин;
В. мінімальний показник корозійної активності;
Г. легко розчиняється у воді;
Д. не мають різкого запаху.
18. В яких випадках формальдегід полімеризується і випадає в осад?
А. за t <5ºC; Б. за t <10ºC; В. за t >12ºC; Г. за t >15ºC.
19. Як використовують формальдегід при дезінфекції?
А. у вигляді розчинів;
Б. у вигляді аерозолю;
В. газоподібному стані.
20. Які речовини можуть бути використані у вигляді аерозолю для проведення дезінфекції приміщень у присутності тварин і птахів?
А. перекис водню;
Б. молочна кислота;
В. сірчана кіслота.
21. На які групи поділяють збудників основних інфекційних хвороб за стійкістю до хімічних засобів дезінфекції?
А. стійкі;
Б. нестійкі;
В. малостійкі;
Г. високостійкі;
Д. особливо стійкі.
22. Яка мета проведення «дезінфекції»?
А. підвищити резистентність тварин до інфекційної хвороби;
Б. знищити джерело інфекції;
В. розірвати епізоотичний ланцюг на етапі «механізм передачі».
23. Які види дезінфекції Ви знаєте?
А. термінова;
Б. вимушена;
В. заключна;
Г. поточна;
Д. профілактична.
24. Як часто необхідно проводити профілактичну дезінфекцію в умовах птахофабрики?
А. 1 раз на рік;
Б. 2 рази на рік;
В. 3 рази на рік;
Г. в залежності від виробничого циклу технологічного процесу.
25. Які є різновиди профілактичної дезінфекції?
А. передпускова;
Б. поточна;
В. заключна;
Г. технологічна;
Д. повна.
26. Коли в господарстві проводиться поточна дезінфекція?
А. при загрозі виникнення інфекційної хвороби;
Б. перед постановкою тварин на стійлове зимове утримання;
В. при виникненні інфекційного захворювання;
Г. 1 раз в квартал.
27. Які задачі ставляться при дезінфекції тваринницьких приміщень?
А. зниження кількості умовно-патогенних мікроорганізмів;
Б. знищення всієї мікрофлори, що знаходиться в приміщенні;
В. знищення патогенних мікроорганізмів та їх токсинів.
28. Які методи дезінфекції Ви знаєте?
А. механічний;
Б. фізичний;
В. хімічний;
Г. термічний;
Д. біологічний.
29. З якою періодичністю проводиться дезінфекція при туберкульозі?
А. 1 раз на 3 доби;
Б. 1 раз на тиждень;
В. 1 раз на місяць;
Г. 1 раз на квартал.
30. Назвіть із перелічених нижче препаратів три найбільш вживаних дезінфектанти в ветеринарній практиці України?
А. їдкий калій;
Б. формальдегід;
В. креолін;
Г. гіпохлоріт кальцію;
Д. їдкий натрій;
Е. кальцинована сода;
Ж. марганцевокислий калій.
31. В якій концентрації рекомендується проводити дезінфекцію приміщень при сказі розчином їдкого натрію? А. 1 %; Б. 3 %; В. 5 %; Г. 7 %; Д. 10 %.
32. При якій концентрації активного хлору в освітленому розчині хлорного вапна рекомендується проводити дезінфекцію приміщень при споро утворюючих інфекціях?
А. 1 %;
Б. 3 %;
В. 5 %;
Г. 7 %;
Д. 10 %.
33. Розчин якого препарату можна використовувати для аерозольної дезінфекції пташників в присутності птиці?
А. кальцинована сода;
Б. гіпохлоріт кальцію;
В. формальдегід;
Г. молочна кислота;
Д. їдкий натрій.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Конопаткин А.А. Эпизоотология. – М.: Колос, 1984. –543 с.
2. Загальна епізоотологія – підручник – В.П. Литвин, Б.М. Ярчук. – К.: Урожай, 1995. – 256 с.
3. Практикум з загальної епізоотології / Под. ред. Б.М. Ярчука. – Біла Церква, 1999. – 234 с.
4. Практикум по эпизоотологии и инфекционным болезням с ветеринарией санитарией. В.П. Урбан. – Л.: Агропромиздат. Ленинградское отделение, 1987. – 271 с.
5. Вскрытие и патологоанатомическая диагностика болезней сельско-хозяйственных животных. – учебник В.П. Шишкова, А.В. Жаров, Н.А. Налётов – М.: Колос, 1981. – 271 с.
6. Лабораторные исследования в ветеринарии. Бактериальные инфекции: Справ. / Под ред. Б. И. Антонова. — М., 1986.
7. Патологическая диагностика вирусных болезней животных: Справ. изд. / Н.И. Архипов, С.Ф. Чевелев, Г.И. Брагин и др. — М., 1984.
8. Патологоанатомическая диагностика болезней крупного рогатого скота / Под ред. В. П. Шишкова, А. В. Жарова, Н. А. Налетова. — М., 1987.
9. Петрович С. В. Микотические заболевания животных. — М., 1982.
10. Практикум із загальної епізоотології / Б.М. Ярчук, М.М. Паска, Л.Є. Корнієнко та ін.; За ред. Б.М. Ярчука. — Біла Церква, 1999.
11. Сюрин В. М., Белоусова Р. В., Фомина Н. В. Диагностика вирусных болезней животных: Справ. изд. — М., 1991.
Додаток 1
Концентрація розчинів хімічних дезінфікуючих засобів для профілактичної та вимушеної дезінфекції, %
| Дезінфікуючий засіб | Групи стійкості збудників | |||
| перша | друга | третя | четверта | |
| Натрій гідроксид | 2 | 4 | 3 | 10 |
| Формалін, параформальдегід | 2 | 2 | 3 | 4 |
| Хлорне вапно | 2 | 3 | 5 | 5 |
| Нейтральний кальцію гіпохлорит | 2 | 3 | 5 | 5 |
| Глутаровий альдегід | 0,5 | 1 | 1 | 2 |
| Лізол | 5 | н/з | н/з | н/з |
| Дезонол | 5 | 10 | н/з | н/з |
| Феносмолін | 3 | 5 | 8 | 18 |
| Технічний розчин фенолятів натрію | 4 | 5 | н/з | н/з |
| Йод однохлористий | 5 | 5 | 10 | 10 |
| Свіжогашене вапно | 20 | 20 | 20 | н/з |
| Кальцинована сода | 5 | н/з | н/з | н/з |
| Препарати на основі надоцтової кислоти | 0,3 | 0,5 | 1,0 | н/з |
| Фрезет | 2 | 4 | 3 | н/з |
Примітка. Для профілактичної дезінфекції об'єктів тваринництва застосовують хімічні дезінфікуючі засоби в концентрації, зазначеній для збудників першої групи стійкості.
У господарствах промислового типу і комплексах профілактичну дезінфекцію проводять за режимами, відповідно до чинної інструкції з дезінфекції.
Наважку свіжегашеного вапна і кальциновану соду використовують тільки для профілактичної і поточної дезінфекції.
Додаток 2.
АКТ
На проведення дезінфекції
"____" __________20 __ р.
населений пункт________________________________________________________
об’єкту господарювання _________________________________________________
району ___________________________ області ______________________________
Ми, що нижче підписалися _______________________________________________
(посада, прізвище, ім'я, по батькові фахівця ветеринарної медицини
______________________________________________________________________
і інших працівників, що проводили дезінфекцію, дезінесекцію)
у присутності __________________________________________________________
(вказати посаду, прізвище представника ферми, об’єкта господарювання)
у період з_______по______20_р. провели ___________________________________
(профілактичну, поточну чи заключну дезінфекцію)
із приводу неблагополуччя щодо ______________ приміщень _________________
(захворювання)
______________________________________________________________________
(яких і скільки квадратних метрів площі (кубічних метрів) чи приміщень території навколо приміщень)
предметів догляду ____________________гноєсховища та інше ________________
(яких, скільки) (якої ємності)
Дезінфекція (дезінсекція) проведена _______________________________________
(вказати яким методом, засобом)
при наступних режимах: _________________________________________________
Концентрація препарату _________________________________________________
Температура повітря в приміщенні ______ Температура робочого розчину ______
Витрата дезінфікуючого розчину на 1 м2 площі (аерозолю на 1 м3) _____________
Після дезінфекції (дезінсекції) приміщення залишене закритим на __ год.
Залишки препаратів нейтралізовані ________________________________________
(нейтралізатор, концентрація, %)
Після провітрювання годівниці, перегородки промиті водою.
Усього оброблено приміщень ____________________________________________
