Система стандартизації в Україні та за кордоном

Термін "Стандартизація" пройшов довгий шлях еволюційного розвитку. Раніше це поняття називалося нормалізацією (від анг. Standard - норма, зразок). Та протягом століть нормальним рахували все сіре, буденне, не інтересне. Тому " стандартизація " довгий час мала подвійне поняття. Зараз Стандартизація - це діяльність з метою досягнення оптимальної степені упорядкованості у певній галузі шляхом встановлення положень для загального і многократного використання для вирішення існуючих або можливих задач.

Слід розрізняти об’єкти і області стандартизації.

Об’єктом є предмет, який підлягає стандартизації (продукція, процес, послуга і т.д.). А галузь це сукупність об’єктів називають областю стандартизації. Нею може бути люба область людської діяльності: управління, машино будівництво, сільське господарство, бібліотечна справа, бібліографія, інформатика і т.д.)

Робота по стандартизації проводиться в міжнародному масштабі, в межах груп певних країн, окремих країн або галузях народного господарства, підприємства. Таким чином стандартизація поділяється:

міжнародна стандартизація.

міждержавна

національна.

В нашій країні головним центром в цій області є Державний комітет України по стандартизації, метрології і сертифікації (Держстандарт України), а в області будівництва - Державний комітет України у справах будівництва і архітектури України.

Суспільство давно зрозуміло переваги керованого обмеження, яке забезпечує сукупність методів та зручності виробництва і використання продукції. Ще давні хети сорок століть назад використовували єдині зразки в будівництві міст. В 2700 р. до. н. е. в Китаї була відома " система п'яти вимірів ". Одиницею цієї системи була відстань між двома кінцями бамбукової палиці, яка при використанні її в якості стріли мала дуже конкретний звуковий тон. В Стародавньому Єгипті за часів фараона Тутмоса І в будівництві використовували стандартних розмірів цеглу (410 х 200 х 130 мм). За розмірами цегли слідкували спеціальне чиновники. Стародавні римляни також використовували вироби стандартних розмірів: вони, наприклад, встановили єдиний діаметр труб для водопроводу - п’ять пальців. В ХV ст. в Венеції будували кораблі з однаковими оснащеннями. Це позволяло плисти з однаковою швидкістю. " Золотий пояс " Великого князя Київського Святослава Ярославовича у свій час служив мірилом довжини. Перші відомості про стандартизацію у східнослов’янських народів датується 1555 р. В Росії за часів Івана Грозного спеціальним були введені постійні розміри ядер для пушок, а також калібри для перевірки цих розмірів. Метрологічною реформою Петра І а Росії були введені англійські розміри, які широко використовувалися на флоті і в кораблебудуванні - фути, дюйми.

В 1845 р. в Німеччині зменшили ширину залізної дороги, а в 1870 р. створений єдиний розмір цегли для всієї країни. В 1875 р. в Парижі представники 17 країн прийняли Міжнародне бюро міри та ваги.

З 1925 р. в СРСР діяв Комітет з стандартизації при Раді Праці І Охорони, призначений затверджувати стандарти, обов’язкові для всіх галузей народного господарства.

Державним Комітетом України з стандартизації, метрології та сертифікації в 1992 р. створено науково - дослідний інститут стандартизації, сертифікації і інформатики. З 1992 р. працює Міжнародна рада з стандартизації, метрології і сертифікації.

Зараз питаннями стандартизації займаються більше 450 міжнародні і регіональних організацій. Серед них дві спеціалізовані - Міжнародна організація з стандартизації (ІОС заснована 1906 р.) і Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК заснована 1906 р).

Ці дві організації огортають майже всі сфери людської діяльності і науково - технічний прогрес та передову технологію, регіональне використання сировини та матеріалів, взаємозамінність і технічну сумісність продукції, безпечність експлуатації виробів і охорону навколишнього середовища.

ІСО - міжнародна організація, яка займається питаннями стандартизації. Членами ІСО є більше як 90 країн світу. Нею затверджено більше 9 тис. міжнародних стандартів, котрі не мають юридичної сили: кожна країна має право використовувати їх повністю, окремими розділами або взагалі їх не використовувати. Але ці стандарти, визначає потреби і показники, які відповідають світовому технічному рівню, впливають на національні стандарти, а через них обумовлюють і попит на ту чи іншу продукцію на міжнародному рівні. МЕК - одна із провідних організацій у питаннях стандартизації в області електроніки, радіоелектроніки і зв’язку; членами МЕК є 40 країн. З 1993 р. Україна є повноправним членом цих міжнародних організацій.

Нормативний документ по стандартизації: стандарт і технічні умови

Продуктом стандартизації є нормативний документ.(10)

Нормативний документ встановляє правила, загальні принципи і характеристики, які стосуються різних видів діяльності чи їх результатів.

До нормативних документів відносяться:

- стандарти.

-   технічні умови.

Стандарт - це нормативний документ розроблений, як правило на основі відсутності протиріч і суттєвих питань більшості зацікавлених сторін і затверджений компетентним державним органом.

В стандарті встановлені для загального і багаторазового використання правила, вимоги, загальні принципи чи характеристики, які стосуються різного виду діяльності або ж результатів і є допоміжними в досягненні оптимальної степені впорядкування в окремі галузі. Це нормативне промислово - практичне видання, яке має комплекс норм, правил, вимог до об’єкту стандартизації, які встановлюються на основі досягнення науки, техніки і передової практики і затверджуються відповідно діючого законодавства.

Розрізняють такі види стандартів:

Міжнародний - це стандарт, що прийнятий міжнародною організацією по стандартизації.

Міждержавний - це стандарт, прийнятий державами, які приєдналися до угоди про проведення єдиної політики у сфері стандартизації, метрології і сертифікації.

Національний - це стандарт, прийнятий національним органом однієї держави і стандартизації.(12)

За масштабом розповсюдження стандарт поділяється на такі категорії:

. Державний стандарт України (ДСТУ);

. Галузевий стандарт України (ГСТУ);

. Стандарт підприємства.

До державних стандартів прирівнюють державні будівельні норми і правила, державні класифікатори технічно - економічної і соціальної інформації.(9)

Державний стандарт України (ДСТУ) - основний нормативний документ по стандартизації в державі, який підлягає безумовному виконанню органами виконавчої влади, всіма підприємствами і громадянами, на діяльність яких розповсюджується дія стандарту. ДСТУ затверджується Державним комітетом України по стандартизації, метрології і сертифікації (Держстандарт України), а в області будівництва - Державним комітетом України у справах містобудівництва і архітектури.

Галузевий стандарт (ГСТУ) затверджується міністерствам (відомством). ГСТУ розробляють на продукції, послуги при відсутності державних стандартів України, або в випадку необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги ДСТУ. Галузевий стандарт не повинен суперечити державному і підлягати безумовному виконанню підприємствами, організаціями, які входять до сфери управління органа, який затвердив його.

Стандарт підприємства (СТП) затверджується і використовується тільки на конкретних підприємствах; розробляється на продукцію (процеси, послуги), яку виготовляють (виконують, пропонують) тільки конкретні підприємства.

Існує комплекс стандартів (система) стандартів - сукупність взаємозв’язаних стандартів, які належать до окремої галузі стандартизації, які встановлюють збалансовані вимоги до об’єктів стандартизації на основі загальних вимог. Наприклад, в СРСР існувала система стандартів з інформації, бібліотечної та видавницької справи. В Україні створюються серії стандартів з інформації і документації, системі обробки інформації і т.д.

Зважаючи на специфіку об’єкту стандартизації; зміст і вимогами, які йому встановлені, розрізняють такі види стандартів: основоположні, на продукцію і послуги, на процеси, на методи контролю (випробування, зміни, аналіз).

Основоположні стандарти встановлюють організаційно - методичні і загально - технічні положення для виділення області стандартизації, а також терміни і виділені загально - технічні вимоги, норми і правила, які забезпечують впорядкованість, сумісність, взаємозв’язок різних видів технічної і виробничої діяльності при розробці, виробництві, транспортуванні; безпеку продукції; охорону навколишнього середовища.

Стандарти на продукцію, послуги встановлюють вимоги до груп однорідної або конкретної продукції, послугам, які забезпечують їх відповідність до свого призначення.

Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності і методом (спробам, режимом, нормам) виконання різноманітних робіт (операцій) в процесах, які використовуються в різних видах і забезпечують відповідність процесу по призначенню

Стандарти на методи контролю (випробувань, змін, аналізу) встановлюють послідовність робіт (операцій), способи (правила, режими, норми) і технічні засоби їх виконання для різних видів і об’єктів контролю продукції, процесів, послуг.

Стандарти виходять як, і окремо, так і у вигляді збірників. Загальні вимоги до побудови, викладенню, оформленню і змісту стандартів встановлюють відповідні нормативні документи з стандартизації.

Формування стандартів всіх категорій і видів повинні відповідати певній структурі; назва стандарту; ввідна частина; основна частина; інформаційні дані; зміст (при великому об’ємі тексту чи в збірниках). Встановлені вимоги до кожного з елементів структури, що забезпечує чіткість побудови стандарту, змістовність тексту, конкретизація викладених норм і правил, полегшує пошук стандартів за найменуванням, а елементів основної частини стандарту за нумерацією, яка відображає структуру даної частини.

Стандарт - це текстовий документ, який при необхідності доповнюється графічним матеріалом і таблицями.

Вимоги до тексту гарантують точність викладеного матеріалу, використання стандартизованих термінів і визначень, виключенню розмовних зворотів, іноземних слів і термінів при існуванні різноманітних їм в українській мові. Встановлені вимоги до заголовків, до формул, таблиць, географічних матеріалів, алфавітних вказівників, приміток, до умовних визначень і т. д.

Дають типові зразки тексту, наприклад: " Стандарт повністю відповідає міжнародному стандарту ІСО ", " Затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України ".

Оформлення стандартів засновано на використанні єдиних форм для обкладинок і сторінок стандартів всіх категорій, а також на використання єдиних елементів, які входять до цих фори: назва стандарту, порядковий реєстраційний номер (чотири знаки), а через дефіс - дві останні цифри року (ДСТУ 2732 - 94)

Встановлені 256 правил нумерації сторінок, використання форматів листків при виданні стандартів і т.д. Все це зменшує затрати на підготовку і видання стандартів, надає їм необхідну юридичну силу, полегшує їх пошук. Зміст стандартів конкретно деталізують і вказують в певних випадках назву використаних розділів, підрозділів, що спрощує користування ним.

Технічні умови - це нормативний документ, розроблений для встановлення вимог, що регулюють відносини між постачальником і користувачем продукції, якщо на цю продукцію відсутні чи галузеві стандарти.

Технічні умови бувають двох видів:

Технічні умови, що є невід’ємною частиною комплексу нормативних документів на продукцію.

Технічні умови, що є самостійним документом.

Технічні умови складаються із вступної частини і розділів, що розміщені в наступній послідовності: технічні вимоги, вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища, правила, охорону, методи контролю, транспортування і охорони вказівки по експлуатації, а також гарантії виробника.

До основних реквізитів технічних умов відносяться: зазначення технічних умов, індекс документа, скорочена назва держави, код підприємства, порядковий і реєстраційний номер.

Промисловий каталог

Каталог (греч. katalogos - список) - це довідник цін будь - яких предметів (книг, експонатів, товарів), створений в певному порядку.

Каталог - нормативно - виробниче, правочинне і рекламне видання, яке має в собі систематизований список предметів і послуг.

Є такі види каталогів:

видавничий,

книготорговий,

номенклатурний,

промисловий (каталог промислового обладнання і виробів),

бібліотечний.

За формою каталоги можуть бути карточними, листовими, блок - карточними (складені із окремих карточок, скріплених по краях за жимами), книжними та електронними.

Промисловий каталог має систематизований список промислової продукції, дані про вироби, які серйозного виробництва, або ж для зняття з виробництва, а також відомості про зміну параметрів, технічних і експлуатаційних характеристик, які вносяться в процес виробництва виробу, і забезпечує правдивість, повноту і оперативність інформації.

Інформація для каталожного опису нового виробу, поставленого на серійне виробництво надається одночасно з початком виробництва. Інформація для листів - каталогів на знову розроблені, модернізовані вироби надають в місячний термін після затвердження випробувань цієї продукції.

Інформація з доповненнями і змінами надається в десятиденний термін після їх затвердження.

Розрізняють такі види промислових каталогів:

номенклатурний,

галузевий,

листок - каталог,

Інформаційне повідомлення (бюлетень) про промисловий вибір, який змінюється з виробництвом.

Номенклатурний каталог (НК) - це список і основні технічні характеристики номенклатури промислової серійної продукції; складається за видами виробів, включає список і основні технічні характеристики серійних виробів, номенклатура яких затверджена підприємством - виробником на поточний рік.(10)

НК видається щорічно як книга і включає обкладинку, титульний лист, введення, основний текст, умовні знаки скорочення (при необхідності), алфавітно-предметні вказівки, зміст. (Назви виробів розміщуються за створених в галузях класифікаційних групах, а в середині їх - за типорозмірами.

Основний текст НК для кожного - вибору в відповідності з державними і галузевими стандартами чи технічними умовами де вказані серія, тип, модель, марки і визначення виробу; код за класифікатором промислової чи сільськогосподарської продукції (код КП); основні призначення і особливості використання (обмеження); виконання 9 конструктивне і за умовами експлуатації в тому числі експортне); коротку технічну характеристику виробу; ціну за прейскурантом оптових цін (або умовну) з вказаним номером прейскуранта і рік випуску; галузевий каталог або листок - каталог; дані про виробника.

Галузевий каталог (ГН) - основне джерело інформації для вибору і заказу необхідних промислових виробів для споживача. Він має відомості про серійні промислові вироби і має опис окремих видів чи груп (серійних) виробів одного значення.

ГН формується за тематичними серіями і темами, або ж листовими чи книжними виданнями; включає обкладинку, титульний лист, вступ (в книжці), основний текст, зміст (в книжковому виданні), визначення випуску і індекс УНД (в листковому виданні). Технічні характеристики виробів, відображених в ГК, які відрізняються повнішими даними, ніж дані про ті ж вироби в НК.

Лист - каталог має відомості про рекомендовані в серійному виробництві знову розроблені, модернізовані або модифіковані промислові вироби. Його мета - інформування споживача про новіші чи вдосконаленіші, покращені вироби, надання можливостей попереднього виробу. Видання каталогу листове. Назва вибору проводиться відповідно з державними, галузевими стандартами і технічними умовами, вказується серія, тип, модель, марка і визначення вибору. Перед текстом розміщується індекс УНК, вказується вид каталог і номер.

Зміст і структура листа - каталогу максимально наближені до змісту і структури ГК.

Інформаційне повідомлення (бюлетені) призначено для інформації про промислові вироби, підлягають для зняття з серійного виробництва в межах одного - двох років. Бюлетень на ГК, що дає можливість простежити за інформацією від початку випуску і до зняття з виробництва.

Види каталожної інформації поділяються на:

проспекти (рекламні і стендові листки),призначені для експонації на виставках;

каталоги деталей і збірних одиниць;

паспорт-вставка;

Інструкції з монтажу і експлуатації обладнання.

Основними видами іноземних каталогів є: проспекти, рекламні, стендові листки, книги, брошури, каталоги, де є повний огляд і опис всієї продукції, яку випускає фірма.

Каталоги іноземних фірм видаються на продукцію одного виду чи різної номенклатури. В них вказується вид продукції, торгові фірми, марки виробу. Рік випуску каталогу часто не вказують.

Фірмовий каталог на відміну від проспекту має повний опис виробу, його технічну характеристику, тип моделі, укомплектованість. Текст має в наявності креслення, таблиці, схеми, графіки. Промислові каталоги належать до одного з найбільш оперативних джерел інформації про нову продукцію, мають в собі різні відомості, які необхідні для працівників промисловості.

Прейскурант

Прейскурант (нім. Preiskurant від фр. Prixcourant, де prix - ціна + courant - поточний) - це довідник цін на продукцію товарів і послуг. Це нормативне, виробничо-практичне, або довідкове видання, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, готові продукції, а також послуги із вказівкою цін, а інколи подаються також короткі характеристики.

Прейскуранти поділяються на два види:

Ті, що містять інформацію про оптові, роздрібні і закупівельні ціни на продукцію;

Про тарифи на послуги транспорту підприємств і фірм.

До першого виду відносяться прейскурантні ціни на продукти харчування, товари народного вжитку, метал, обладнання, меблі і т. д.

Друга група включає ціни на послуги населенню: ремонт, переговори (або послуги зв’язку), радіо, проїзд в міському і інших видах транспорту і т.д.

В текстовій частині прейскуранта вказують: назву продукції по державних чи галузевих стандартах або технічних умовах, присвоєну марку(шифр, модель, артикль, номер стандарту),одиницю виміру, ціну і ін.

Існують не тільки вітчизняні, але і зарубіжні прейскуранти, які інформують про ціни, встановленні на міждержавному рівні.

В бібліотеках та інформаційних центрах для зручності користування патентні і нормативні документи виділяють в окремий фонд.

 

Висновки

Опрацювавши вище поданий матеріал я дійшла такого висновку, що " патентний " та " нормативний " документ є важливим в житті людини. Оскільки, патентна документація - це сукупність первинних і вторинних документів, що створюється у відповідності з патентним законодавством і встановлюють офіційне визнання винаходів, промислових зразків і корисних моделей.

Дана курсова робота складається з трьох розділів. В першому розділі розкривається суть патентного документа, як в Україні так і за кордоном. Патентна система як в Україні так і за кордоном пройшла довгий шлях становлення і розвитку. В давнину в країнах Західної Європи патентом називали документ, який засвідчував вчену ступінь, звання, чин. Батьківщиною патенту вважається Англія. Саме тут був прийнятий перший патентний закон, який став основою сучасного права. Також в цьому розділі, я ознайомилася з правами на винахід документа, який засвідчується авторським свідоцтвом, або патентом.

Авторське свідоцтво - це документ, що посвідчує права автора на винаходи. Практично на всіх етапах розвитку винаходу необхідно використовувати патентну документацію, яка має особливе значення у житті людей.

В описі винаходу викладається ціль, що досягається винаходу в області техніки до яких він відноситься, а також способи застосування технічної характеристики. В першу чергу у винаході визначають те нове, що запропонував автор, а також межі прав власника патенту. Оскільки опис винаходу є невід’ємним додатком до охоронного документу.

Отже, в порівнянні з іншими видами документів, патентна документація має ряд переваг, а саме: її вивчення дає високий рівень розвитку світової техніки, вона має в собі найновішу інформацію, яка в інших джерелах може з’явитися тільки через пару років. Тому, що дані про винахід публікуються раніше ніж винахід реалізується, а також в ній є найдостовірніша інформація, яка пройшла перевірку і державну експертизу.

В другому розділі я ознайомилася з правами та обов’язками, що виникають з патентів. Тут я дізналася що право на патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. І те що, порушенням прав на об’єкти права інтелектуальної власності вважається злочином, якщо його скоєно умисно.

У цьому розділі я дійшла ще до таких висновків:

. Промислова власність є невід'ємним елементом господарської власності, тобто діяльності підприємства усіх форм власності, вона органічно пов’язана з економічними процесами, що відбуваються в будь-якій країні.

. Згідно із чинним законодавством України, право власності на об’єкт промислової власності подається першому заявнику.

. Щоб стимулювати використання світового інтелектуального та інвестиційного потенціалу, в патентне законодавство нашої країни закладено принцип рівних прав для національних та іноземних суб’єктів.

. Винахід - це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології. Об’єктом винаходу в Україні може бути продукт, спосіб, що відповідає умовам патентоспроможності. Винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Рівень техніки включає усі відомості, які стали загальнодоступними в світі, до дати подання заявки до Держпатенту України, якщо заявник пріоритет до дати пріоритету. Право власності на винахід засвідчується патентом, строк дії патенту на винахід становить 20 років, або якщо патент виданий без проведення експертиз по суті - 5 років.

Об’єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою і промислово придатною.

. Промисловий зразок - результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання. Об’єктом промислового зразка в Україні може бути форма, малюнок, розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового зразка.

Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим і промислово придатним.

В третьому розділі я ознайомилася з продуктом стандартизації яким є нормативний документ, а також промисловим каталогом (нормативно - виробничим, справочним і рекламним видання) та довідником цін на продукцію товарів і послуг (прейскурант).

Нормативний документ встановлює загальні правила, принципи і характеристики, які стосуються різних видів діяльності чи їх результатів.

Отже, бачимо, що ознайомлення із поняттям патентного та нормативного документа є дуже важливим для людей. Адже, знаючи суть " патентного " та " нормативного " документа, а також права та обов’язки, що виникають з патентів кожен громадянин може захистити свої права.

 

Список джерел і літератури

1." Про охорону прав на винаходи і корисні моделі " Закон України від 15 грудня 1993 р. №3687.// Відомості Верховної Ради України. - 1991.

. " Про внесення змін до Закону України " Про охорону прав на винаходи і корисні моделі " Закон України від 1 червня 2000 р. №1771. // Відомості В Ради України. - 1991.

. " Про тимчасовий порядок видачі патентів України без проведення експертизи заявок по суті " Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 1994 р. №593. // Офіційний вісник України. - 1994.

. Закон України " Про охорону прав на винаходи і корисні моделі "

. Головчук С.І. Орфографічний словник.

6. Иноземцев Л.А., Чихачев Н.А. Патентоведение советских изобретений в зарубежных странах. - М.: Машиностроение, 1979. - 207 с.

7. Кочеран М.А. Вступ до мовознавства.

. Крайнєв П.П., Работягова Л.І., Дятлик І.І., Патентування винаходів в Україні. - К.: Видавничий дім " Ін Юре ", 2010. - 340с.

. Кушнаренко Н.Н " Документоведення ". Учебник. - 4-е изд. Истр. - К.: Знання, 2003 - 459 с.

. Нормативні документи про правову охорону об’єктів промислової власності в Україні. - К.: Державне патентне відомство України 1992. - 290 с.

11.Сергеев А.П. Патентное право. - М.: БЕК, 1994. - 191с.

12. Сусліков Л. М., Дьордяй В.С. Патентознавство. Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2009. - 232с.

. Цивільне право: підручник для студентів юридичних вузів та факультетів. - К.: Вен турі, 1991. - 480с.

. Цивільне право України: Підручник. У 2-х кн./ Д.В.Баброва, О.В.Дзера, А.С.Довгерт та ін.. За ред. О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864с.

. Право України. - №7. - 2008.

. Право України. - №6. - 2008.

. Право України. - №9. - 2010.

. Конституція України. - К., 1996.

. Нова редакція Закону від 1 грудня 1998. - Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №284.

. Постанова Уряду України. - 1994. - №11. - С.278.

. Інновація. - 1995. - №10-13.

. Закону України «Про охорону прав на промислові зразки». - 15 грудня 1993.

. Збірник нормативних актів з питань промислової власності. - К., 1998. - С.214-221.

. Мошинська Н. Закон і бізнес. - №20. - 1995. - 17 травня.

. Чобот О.А. «Ноу-хау». - Харків, 1994. - С.9.