Кукурудзяний стебловий метелик

Нещодавно основним шкідником кукурудзи був кукурудзяний стебловий метелик, якого багато в районах правобережжя Лісостепу й передгір'я України, де метеорологічні умови для нього сприятливі, а його шкодочинність велика. Останніми роками через порушення сівозмін та істотне розширення площ під кукурудзою шкодочинність кукурудзяного метелика різко зросла та ще й набула дуже небезпечного «компаньйона» - бавовникову совку, що породило у виробничників цілу низку проблем. Передусім, це питання фенології розвитку цих двох шкідників, які не суміщаються й потребують перегляду наявних методик застосування трихограми за строками, кратністю й нормами випускання.За ретельного розгляду даного питання стає зрозумілою потреба збільшення кратності й норм випускання трихограми, особливо тоді, коли в агроценозі наявна бавовникова совка, яка відкладає яйця поодиноко або групами по чотири штуки.

 

Яблунева плодожерка

 

В боротьбі з яблуневою плодожеркою застосовують жовту і безсамцеву трихограму. Вони дають позитивні наслідки за умов підвищеної вологості повітря і якщо шкідник утворює одну генерацію. На Поліссі та в Лісостепу хороші результати дає застосування трихограми в поєднанні з хімічною боротьбою за такою схемою: перший обробіток проти плодожерки проводять інсектицидами в дозах, прийнятих на виробництві. Потім тричі випускають трихограму по 50 тис. яйцеїдів на 1 гектар. За ефективністю такий спосіб боротьби не поступається перед триразовим обприскуванням дерев інсектицидами. Проте в садах трихограма не завжди дає стійкий ефект, особливо в зоні з двома генераціями шкідника.

 

РОЗДІЛ 4. ЗАСТОСУВАННЯ ТРИХОГРАМИ

Застосування трихограми

Трихограма випускається вручну або за допомогою дельтаплана та літака в агроценози в період яйцекладки певних видів шкідників.

Розселяти трихограму бажано на стадії імаго або за 5-10 год до її відродження (за механізованого застосування), щоб запобігти втратам біоматеріалу, бо добове перебування яєць ситотроги (лабораторний хазяїн ентомофага), заражених трихограмою, на землі й листках рослин призводить до 15-30% - ного знищення їх природними хижаками: - турунами, стафілінідами, павуками, кліщами. Якщо трихограму готують для розселення вручну, тоді за добу до початку льоту яйця ситотроги розфасовують у скляні банки з розрахунку 100000 особин на 1 л ємності, кладуть туди по 200 шматочків м'якого фільтрувального паперу й закривають бяззю або дрібнодірчастою капроновою сіткою. Зберігають їх за температури 27...30°С і яскравого освітлення до початку масового льоту. Трихограм, які вилетіли, підгодовують 20%-ним цукровим або медовим сиропом протягом 5-10 год. Така підгодівля сприяє підвищенню пошукової здатності паразита й збільшенню плідності самок на 20-30%. Доросла трихограма в природі може живитися пасокою рослин і нектаром квіток, що теж сприяє її життєздатності.

Технологічна схема за ручного розселення передбачає розкладення ентомофага в 100-200 точк./га. За механізованого способу із використанням малої авіації важливо здійснювати цю роботу в безвітряну погоду, щоб запобігти знесенню біоматеріалу повітряними потоками. Розселяють трихограму в ранкові (з 5 до 10) або вечірні (з 18 до 22) години.

При цьому дуже важливо правильно оцінити можливості обраної трихограми та природних популяцій ентомофагів на певній культурі. Так, визначено, що в агроценозі кукурудзяного поля, особливо на початку яйцекладки кукурудзяного стеблового метелика, недостатньо природної ентомофауни, а природної трихограми в цей період практично немає.

 Важливим моментом успішного застосування трихограми можна вважати випускання її в агроценози якомога раніше навіть на тих ділянках, де шкідники не являють особливої небезпеки і де трихограма може накопичуватися в достатній кількості. До того ж, паразити, які розмножилися в природі, активніші.

Зважаючи на те, що трихограма має слабкі літальні здатності, а яйця шкідників знаходить переважно способом прямого контакту, то з появою серед шкідників кукурудзи ще й бавовникової совки неминуче постає питання збільшення норми випускання трихограми.

Використовують трихограму методом сезонної колонізації. Вважається, що трихограма, випущена на початку яйцекладки шкідника, розмножуватиметься на оброблених полях і дасть ще одне-два покоління протягом однієї генерації свого господаря. При цьому принципово важливою умовою одержання ефекту від трихограмування є своєчасні й, за можливості, дуже ранні випускання паразита.

Особливо це стосується бавовникової совки, перше покоління якої розвивається на бур'янах і залишається не поміченим фахівцями, що забезпечує шкідникові добрі стартові можливості для нагромадження в агроценозах. І ще один важливий момент: метелики совки дуже плідні й здатні долати значні відстані. Тому боротьба з ними має бути масштабною: в межах районів і областей.