Науково–методичне обґрунтування експериментального дослідження

 

Проаналізувавши підручники з української мови для початкової школи, ми побачили, що основу в оволодінні фразеологічним матеріалом становлять вправи на усвідомлення і розуміння значень фразеологізмів.

Тому з метою виявлення ефективності даних вправ для вивчення фразеологічних одиниць, а також рівня фразеологічних умінь (пояснення значення фразеологічних одиниць, знаходження їх у реченні, правильне вживання фразеологічних зворотів у мовленні) ми провели констатувальний експеримент.

У цьому експерименті брали участь учні 3 і 4 класів шкіл м. Тернополя (школа № 7) та с. Олесино Козівського району Тернопільської області. Учні 3-А і 4-А - експериментальні класи, а учні 3-Б і 4-Б – контрольні.

Експеримент полягав у тому, що учням були запропоновані три варіанти завдань, а саме:

1. Пояснити значення стійких словосполучень.

2. У поданих реченнях підкреслити (фразеологізми) стійкі словосполучення.

3. Скласти речення з поданими (фразеологізмами) висловами.

Завдання 1. Учні повинні були пояснити фразеологічні звороти, подані на картках. Для першого завдання фразеологічні звороти добиралися без особливої диференціації. Ми використали ті стійкі словосполучення, які наявні у навчальній літературі з української мови для початкових класів. Зокрема, це такі:

1. Золоті руки;

2. зарубати на носі;

3. ні живий ні мертвий;

4. кіт наплакав;

5. кури не клюють;

6. строчити як з кулемета;

7. наламати дров;

8. дерти носа;

9. пекти раків;

10. взяти ноги на плечі.

Такий варіант завдання виявився важким для учнів. На жаль, далеко не всі учні справилися із розкриттям семантики «ізольованих словосполучень». Повні відповіді були рідкістю. Так, наприклад, учениця 4 класу Тернопільської школи пояснила значення фразеологічних одиниць таким чином:

1. Золоті руки – вміти все робити;

2. зарубати на носі – запам’ятати;

3. ні живий ні мертвий – злякатися;

4. кіт наплакав – мало;

5. кури не клюють – багато;

6. строчити як з кулемета – швидко говорити;

7. наламати дров – зробити щось погане;

8. дерти носа – бути гордим;

9. пекти раків – червоніти;

10. взяти ноги на плечі – втекти.

У більшості робіт немає повних відповідей. Наприклад, робота учениці 3-А класу школи с. Олесино містить такі відповіді:

1. Золоті руки – працелюбні;

2. зарубати на носі – добре запам’ятати;

3. ні живий ні мертвий – ніби вмер;

4. кіт наплакав – мало;

5. кури не клюють – не хочуть їсти;

6. строчити як з кулемета – стріляти;

7. наламати дров – зробити щось;

8. дерти носа – гордувати;

9. пекти раків – пекти на вогні;

10. взяти ноги на плечі – _____________.

Є і ряд робіт, в яких завдання виконані не правильно, або відповіді немає взагалі.

Проте чотири словосполучення з десяти («золоті руки», «зарубати на носі», «кіт наплакав», «дерти носа») були пояснені учнями правильно.

Неточне, розпливчасте уявлення про фразеологічні одиниці показує і відповідне пояснення семантики словосполучень.

Цілком природно, що така варіативність розуміння учнями фразеологізмів призводить до багатьох помилок при вживанні їх в усному чи писемному мовленні учнів, про що буде сказано далі.

Подаємо в таблиці розуміння фразеологічних одиниць учнями початкових класів, враховуючи повноту і правильність відповідей (виражено у %).

 

Таблиця №1. Розкриття семантики фразеологічних зворотів учнями.

Фразеологічний зворот		Виконали повністю		Виконали частково		Не виконали		Виконали повністю		Виконали частково		Не виконали
		3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)
1	Золоті руки	98	96	2	3	-	1	99	97	-	1	1	2
2	Зарубати на носі	93	93	6	4	1	3	94	90	6	9	-	1
3	Ні живий ні мертвий	42	43	17	13	41	44	37	38	41	35	22	27
4	Кіт наплакав	98	99	2	-	-	1	97	96	3	2	-	2
5	Кури не клюють	60	54	14	18	26	28	51	48	19	19	30	33
6	Строчити як з кулемета	6	6	3	1	91	93	18	11	4	8	78	81
7	Наламати дров	29	33	38	38	33	29	9	7	15	13	76	80
8	Дерти носа	96	95	4	2	-	3	95	94	1	-	4	6
9	Пекти раків	17	15	7	9	76	76	63	61	14	13	23	26
10	Взяти ноги на плечі	26	26	63	58	11	16	29	28	38	37	33	35
	Середній показник(%)	56,5	56	15,6	14,6	27,9	29,4	59,2	57	14,1	13,7	26,7	29,3

 

На основі показників таблиці можна зробити висновок, що немає фразеологізмів, які були б зрозумілі 100% учнів.

Відтак, можна зробити попередні висновки про те, що невміння пояснити фразеологічні одиниці і незнання їх семантичних особливостей випливає із відсутності уваги учнів до «образних висловів», що пов’язано частіше всього з байдужістю і самого вчителя, або із відсутністю фразеологічної роботи взагалі.

Другий варіант завдання експериментальної роботи дозволив виявити, чи наявні в учнів початкових класів вміння розпізнавати і знаходити фразеологічні звороти у реченні чи тексті.

Для цього ми запропонували учням обох класів таке завдання: «У поданих реченнях знайдіть і підкресліть стійкі словосполучення».

На картках, які були роздані учням, ми запропонували такі речення:

1. П’яний дяк не шкодував для школярів ляпасів та березової каші.

2. За всі зроблені капості малому бешкетникові не раз доводилося пекти раків.

3. Колишній партизан розповідав так цікаво, що всі аж роти порозкривали.

4. «Ти знову, мабуть, ловив гав у школі!» - Докірливо мовила мати до Михайлика.

5. Моя подруга живе за два кроки від мого будинку.

Це завдання учні виконали трохи краще, ніж попереднє. Проте є роботи, в яких учні не підкреслили жодну фразеологічну одиницю.

Проаналізувавши учнівські роботи, ми побачили, що найбільш відомим для учнів 3 і 4 класів є словосполучення «ловити гав», - його підкреслила більша частина учнів. Невідомим зовсім є фразеологізм «березова каша». Це словосполучення не підкреслив жоден учень.

У таблиці №2 показані кількісні показники виконаного завдання (%).

 

Таблиця №2

Фразеологічний зворот		Виконали повністю		Виконали частково		Не виконали		Виконали повністю		Виконали частково		Не виконали
		3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)
1	Березова каша	-	-	-	-	100	100	-	-	-	-	100	100
2	Пекти раків	38	29	33	44	29	27	37	43	41	36	22	21
3	Ловити гав	93	90	7	2	-	5	100	100	-	-	-	-
4	Слухати з розкритим ротом	31	31	51	48	18	21	43	40	49	49	8	11
5	За два кроки	11	14	63	53	26	33	33	29	50	44	17	27
	Середній показник(%)	34,6	32,8	30,8	29,4	34,6	37,2	42,6	42,4	28	25,8	29,4	31,8

 

Третє завдання нашого експерименту мало за мету виявити, як учні використовують фразеологізми у своєму мовленні, чи зберігаються при цьому структурна цілісність фразеологічних одиниць, чи враховуються їх граматичні і стилістичні особливості.

З цією метою учням було запропоновано скласти речення з поданими фразеологічними одиницями (всього по 5).

Фразеологічні звороти були взяті з переліку тих, які пропонувалися учням у завданні № 1 для пояснення.

На початку виконання завдання оголошувалося, що учні можуть включати фразеологічні одиниці у невеликий зв’язний текст (в тому випадку, якщо учень виходить за межі одного речення).

Для цього завдання були обрані такі фразеологічні одиниці:

1. зарубати на носі;

2. ні живий ні мертвий;

3. кіт наплакав;

4. кури не клюють;

5. наламати дров.

Виконання цього завдання дало невтішні результати. Його виконала менша половина учнів (20%). Більша половина учнів не склала речення із жодним із словосполучень (56%). 24% учнів склали речення неправильно, вживаючи фразеологізми як вільні словосполучення (розуміючи їх в прямому значенні).

Наприклад: «Кури не клюють зерна»; «Батько взяв сокиру і пішов ламати дрова»; «Я завжди прибираю те, що кіт наплакав» та інші.

Подаємо кількісні показники виконаного завдання.

 

Таблиця № 3. Складання речень з фразеологізмами учнями 3 і 4 класів.

	3-А (е)	3-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	Загальна кількість (%)
Виконали повністю	23,1	19,3	18,2	18,2	20
Виконали частково	23,1	23,1	27,2	22,8	24
Не виконали	53,8	57,6	54,6	59	56

 

Із наведених у таблиці показників можна зробити висновок про те, що введення фразеологізмів у речення становить для учнів більшу складність, ніж розпізнавання їх у реченні чи пояснення їх значень.

Лише небагато учнів, які правильно пояснили значення фразеологічних одиниць, вміло ввели їх у речення.

Наприклад: «Моя подруга була ні жива ні мертва від страху»; «Ми повинні поважати старших - зарубай це собі на носі»; «Брат приніс у відрі води, ніби кіт наплакав».

Подібні приклади трапляються в учнівських роботах дуже рідко. Більшість складених учнями речень не багаті за змістом, елементарні за формою.

Наводимо типи мовленнєвих помилок, які були допущені учнями під час виконання завдань.

Інколи учні стараються відобразити своє знання фразеології при складанні речень, вживаючи поряд із фразеологічними одиницями їх пояснення. В результаті виникає свого роду плеоназм: «Я так злякалася, що була ні жива ні мертва від страху».

Поширеною помилкою, якої допускалися учні, є вживання фраезологізмів в прямому значенні.

Мовленню молодших школярів не властиві фрази з переносним значенням. Учні вживають близько 4 % фраз з переносним значенням (по відношенню до загальної кількості фраз їхнього мовлення), так як їх застосування пов’язане з аналітико – синтетичною діяльністю, достатньо високим рівнем розвитку мислення.

Відомо, що багато фразеологічних одиниць виникли на основі метафор і порівнянь, розуміння яких досліджувалося психологами. Так, деякі психологи справедливо вважають, що дітям властиво спочатку використовувати пряме (конкретне) значення, а на наступних етапах розвитку вони усвідомлюють переносне значення виразів і починають використовувати їх у своєму мовленні.[6, 20].

Названі помилки, яких допускалися учні у використанні фразеологічних одиниць, у мовленні пов’язані, головним чином, з незнанням або з неточністю розуміння їх семантики.

Це пояснюється відсутністю семантичної роботи по засвоєнню фразеологічних одиниць. Така ситуація може бути змінена тільки в тому випадку, якщо вчителі будуть цілеспрямовано працювати над активним словником молодших школярів.

На основі результату проведеного констатувального зрізу була складена таблиця якості знань учнів (у %).

 

Таблиця № 4

Завдання №		Виконали повністю		Виконали частково		Не виконали		Виконали повністю		Виконали частково		Не виконали
		3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)
		%	%	%	%	%	%	%	%	%	%	%	%
	1.	56,5	56	15,6	14,6	27,9	29,4	59,2	57	14,1	13,7	26,7	29,3
	2.	34,6	32,8	30,8	29,4	34,6	37,2	42,6	42,4	28	25,8	29,4	31,8
	3.	23,1	19,3	23,1	23,1	53,8	57,6	18,2	18,2	27,2	22,8	54,6	59

 

На основі проведеного констатувального зрізу ми склали таблицю, в якій у відсотковому співвідношенні представлений рівень знань, умінь і навичок учнів.

Оцінювання здійснювалось за такими критеріями: високий, середній та низький рівні.

Високий рівень: учень правильно визначає фразеологічні одиниці в реченні чи тексті, проводить диференціацію між фразеологічними зворотами і вільними словосполученнями; правильно пояснює значення усіх поданих фразеологічних одиниць; володіє навичкою продукування речень з використанням стійких словосполучень, усвідомлюючи при цьому образність їх значень.

Середній рівень: учень знаходить і підкреслює більшість фразеологічних одиниць, поданих у реченні чи тексті; розкриває лексичне значення більшості стійких словосполучень, враховуючи їх образність; вводить фразеологічні одиниці у речення.

Низький рівень: учні з низьким рівнем знань відзначаються невмінням визначити в реченні стійке словосполучення, відрізнити його від вільного; відсутністю навичок використання фразеологізмів у своєму мовленні; невмінням пояснити значення фразеологічних одиниць.

 

Таблиця № 5.

Клас	Кількість учнів з			Загальна кількість
	Високим рівнем знань (%)	Середнім рівнем знань (%)	Низьким рівнем знань (%)	%
3-А (е)	38	23	39	100
3-Б (к)	36	23	41	100
4-А (е)	40	23	37	100
4-Б (к)	39,4	21	39,6	100

 

На формувальному етапі нашого дослідження ми здійснили відбір і реалізацію змісту навчання. На основі проаналізованої навчальної і наукової літератури, досвіду роботи вчителів з даної проблеми, ми запропонували вправи, які б сприяли формуванню вмінь сприймання і розуміння, а також навичок вживання фразеологічних одиниць у мовленні учнів, були спрямовані на розвиток їх пізнавального інтересу.

Як зазначалося у розділі 1, виховання стійкого інтересу – процес тривалий і залежить від певних умов. Однією з умов є розуміння дитиною змісту і значення виучуваного, а також наявність оптимальної системи тренувальних вправ та пізнавальних завдань до відповідного виучуваного матеріалу.

Запропонована система включає такі типи вправ:

· вправи на знаходження фразеологізмів у тексті та розрізнення фразеологічних словосполучень від вільних;

· вправи на визначення лексичного значення фразеологічних одиниць;

· вправи на підбір синонімів та антонімів до поданих фразеологізмів;

· вправи на визначення джерела походження фразеологізмів;

· вправи на використання тлумачних та фразеологічних словників;

· ігри;

· вправи у формі тестових завдань;

· вправи на вживання фразеологічних одиниць у мовленні молодших школярів.

Детальніше у питанні 2.4.