Історико-культурні ресурси Карпатського регіону

 

Одним з важливих чинників забезпечення туристичної діяльності, і в зимовий період зокрема, є наявність історико-культурних ресурсів. Однією із складових цих ресурсів є архітектурні пам’ятки. Тільки на території Івано-Франківської області під охороною держави знаходиться 1423 пам'ятки архітектури, з них 513 культових споруд: 482 церкви (335 дерев'яних і 127 мурованих), 24 костьоли та 7 синагог.

Після Другої світової війни було зроблено вдалу спробу відродження й розвитку гуцульського стилю, пошуки якого велися з кінця XIX століття. Яскравий приклад нової хвилі будівництва в гуцульському стилі - ресторан "Гуцульщина" в Яремче й турбаза під цією ж назвою.

У Карпатах можна помилуватися не тільки мальовничими гірськими ландшафтами, але й красивими старовинними будівлями, створеними у гармонії із самою природою. Традиційні будівлі у Карпатах мають стіни зрубного типу, складені із горизонтально покладених один на одного брусів або півкругляків, найчастіше смерекових. Також використовували бук, і тільки для зведення церков - дуб.

Найбільш довершеними спорудами гуцульського будівництва, що дійшли до нас із далекої минувшини, є дерев'яні церкви. У старій гуцульській коляді співається, що там, де краплини крові Христової впали на землю, виросла церква. Свою власну церкву має кожне, навіть найменше село. І до наших днів у Карпатах збереглися сотні дерев'яних храмів, споруджених від XVI до початку XX століття.

Велику історико-культурну цінність мають архітектурні ансамблі та історичні споруди Ужгорода, Виноградова, Мукачева, Долини, Берегова, Чернівців, Дрогобича, Самбора, Коломиї. До пам’яток садово-паркового мистецтва, що перебувають під охороною держави, до ХVII-XVIII ст. належать Виноградівський, Самбірський, Міженецький (Старосамбірський район) та ін., а з унікальних пам’яток ХІХ ст. - парк санаторія «Карпати» (Свалявський район), Чертизький (Ужгородський район), Чернівецького університету, Вишневський (Самбірський район) та ін.

На окрему увагу заслуговує Манявський Скит у с. Манява Богородчанського району. За вірогідними джерелами у Скиті похований гетьман України І. Виговський (1664 р.). Протягом 1970-1980 рр. тут були проведені значні реставраційні роботи. Після цього Скит був оголошений історико-архітектурним заповідником. Тепер в ньому розташований Хрестовоздвиженський монастир УПЦ КП.

На території Карпат збереглись руїни Старостинського замку в м. Галичі, феодальних замків на Дністрі, в смт. Чернелиці і с. Раковці Городенківського району та с. Пнів на Надвірнянщині. Справжніми шедеврами української архітектури є дерев'яні храми Гуцульщини, зокрема хати-гражди, які також представлені в скансенах - музеях під відкритим небом у Києві, Львові та в с. Крилос Галицького району.

Карпати і Прикарпаття зокрема - важливий центр розвитку народного мистецтва. Створені тут історичні та ліричні пісні, коломийки, гаївки відомі далеко за межами краю. Своєрідні народні легенди і усні перекази, казки й міфи відтворюють давній світ народних уявлень і вірувань. Рахви й шкатулки, топірці й писанки, ліжники й вишиванки, кахлі й кептарі, череси й ґердани, створені місцевими умільцями, викликають загальне захоплення.

Розглядаючи історико-культурні ресурси Карпатського регіону, слід згадати імена видатних людей, що пов’язали з ним свою долю. Нащадки не забувають великих князів Ярослава Осмомисла і Данила Галицького, народних ватажків Олексу Довбуша і Муху. На теренах нашого краю міцнів могутній дух великого церковного й культурного діяча Андрія Шептицького. Тут зростав і виховувався визначний провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бандера. Тут розквітла літературна творчість Василя Стефаника, Марка Черемшини, Леся Мартовича, Гната Хоткевича. Із цим краєм пов'язана художня діяльність Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Ольги Кобилянської. Тут розвивався талант Ірини Вільде і Мирослава Ірчана, Романа Іваничука і Романа Федорова, Дмитра Павличка і Степана Пушика.

Навесні 1915 р. в околицях гори Маківки українські січові стрільці вели важкі бої проти російської армії. Цвинтар полеглих у цих боях стрільців знаходиться близько вершини гори Маківки, на її південних схилах. Тут створено меморіальний комплекс. В різних карпатських містах і селах споруджено символічні могили українських січових стрільців.

Характеризуючи історико-культурні ресурси Карпатського регіону, неможна залишити поза увагою пам’ятки Другої світової війни, пов’язані з героїчною боротьбою українського народу проти загарбників, з бойовими діями Української повстанської армії та Червоної армії.

Яскравими прикладами боротьби проти фашистських окупантів стали рейди партизанських з’єднань С.А. Ковпака, Н.І. Шукаєва, М.І. Наумова, дії партизанського загону А.Б. Тканка.

Місце, що не може залишити байдужим жодного національно свідомого українця - пам’ятник Степану Бандері в с. Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області.

Поряд з пам’ятками, пов’язаними з іменами видатних історичних осіб, до історико-культурних ресурсів належить народне мистецтво. Його цікава складова - виробництво сувенірів. Унікальне й самобутнє мистецтво Гуцульщині, своєю чарівною силою вабить людей з усього світу. Вироби народних майстрів Гуцульщини вже більше 100 років прикрашають десятки музеїв Європи й Америки. Червоно-золотаві писанки, іграшки з сиру, шкатулки, тарелі роботи різьбярів по дереву, вироби з кераміки, шкіри, металу сьогодні знає весь світ. Туристи можуть вибрати собі щось із цих різноманітних сувенірів на сувенірних ринках у Косові та в Яремчі.

Отже, підсумовуючи викладене, доходимо висновку про те, що Українські Карпати - це край, багатий рекреаційними ресурсами, пам’ятками історії і архітектури. На їх базі можна розвивати всі складові рекреаційної індустрії: кліматолікування, туризм, гірськолижний туризм, санаторно-курортне оздоровлення. Важливе місце поміж ними посідає груповий відпочинок, а під час його проведення - екскурсійна діяльність.