Прикметники як лексичне забарвлення казок

Сутність прикметників

Прикметники в японській мові (形容詞/кеййо:ші) за своїми граматичними та функціональними властивостями значно відрізняються від прикметників у романо-германських або слов’янських мовах, маючи більше дієслівних характеристик, таких як предикативність, категорія часу, умовний та наказовий способи та ін.

І.В. Головнін дає японському прикметнику таке визначення: «Прикметники - це клас лексично знаменних, синтаксично самостійних, морфологічно змінюваних та незмінюваних слів, які характеризуються загальним категоріально-граматичним значенням статичної (ад’єктивної) ознаки предмета, а також ознаки процесу, синтаксичним використанням переважно в позиції означення, а також присудка» [9, с. 127].

Згідно з характерною функцією, прикметники стоять у синтаксичних позиціях в реченні, що зводяться до двох: атрибутивної та предикативної, тобто прикметники постійно виступають атрибутами, модифікаторами іменника або головними предикаторами, вказуючи на характеристики того, про що йдеться в реченні.

М.Г.Зеленцова наголошує на тому, що призначення прикметників називати мислимі уже поза предметами властивості та ознаки протиставляє їх іншим класам слів, і насамперед іменникам. Головне протиставлення базується на різному характері найменувань сторін, властивостей, частин, елементів предмета та їх взаємозв’язків, які пізнає людина. Надзвичайно тісний зв'язок і залежність прикметника від іменника, що є носієм ознаки, становить його найяскравішу функціональну рису [16].

За словами Л.М. Босової, прикметники належать до ознакових імен, посідаючи особливу позицію серед семіологічних підкласів словесних знаків, що характеризують, і характерною рисою ад’єктивних слів є те, що їх категоріальне значення визначається як сигніфікативне значення, що співвідноситься з поняттям про ознаку предмета або явища [4].

Попри існування великої кількості проблемних моментів в інтерпретації категорії прикметника, можна точно стверджувати, що японські прикметник об’єднані категоріально, хоч і мають морфологічні та синтаксичної відмінності. Такої думки тримається, зокрема, І.В.Головнін, який пропонує підхід до класифікації ад’єктивних одиниць в сучасній мові, описаний нижче.

В залежності від змінювання-незмінювання, характеру словозміни, особливостей використання вони діляться на підкласи. Якщо в основу класифікації покласти потенції прикметників, то спочатку можна виділити дві групи: прикметник, які можуть бути як присудком, так і означенням; та прикметники, які можуть бути тільки означенням; та прикметники, які можуть бути тільки означенням, при чому тільки субстантивними. Першу групу можна поділити на прикметник и, які можуть бути присудком самостійно, без службово-предикативних слів та прикметники які виступають в якості присудка в супроводі службово-предикативних слів.

Якщо в основу класифікації покласти морфологічні особливості прикметників, то можна виділити спочатку такі групи: змінювані прикметники та незмінювані прикметники. В свою чергу перше група поділяється на дві групи: предикативно-змінювані прикметники та непредикативно-змінювані прикметники.

Як можна побачити, всі підходи до систематизації слів, які виражають статичні ознаки, хоч і базуються на різних критеріях, приходять загалом до схожих результатів: японські прикметники складаються з трьох розрядів, які мають синтаксичні та морфологічні відмінності, але об’єднуються категоріально:

Змінювані предикативні прикметники (ЗПП);

Змінювані непредикативні прикметники (ЗНП);

Незмінювані непредикативні прикметники (ННП).

Прикметники першого класу використовуються не тільки в функції присубстантивного та при акцидентного означення, але й функції присудка-предикатеми, при цьому в останньому випадку вони не потребують службово-предикативних слів, оскільки самі мають предикативні категорії. Ця обставина зближує їх із дієсловами та дає можливість об’єднати разом з ними у підклас предикатів.

Прикметники другого підкласу використовуються як в функції присубстантивного та при акцидентного означення, так і в функції присудка, але в останній позиції вони потребують службово-предикативні слова та виражають предикативні значення.

Прикметники третього класу не використовуються ні в присудку, ні в приакцидентном означенні, а використовуються тільки в функції присубстантивного означення.

Змінювані предикативні прикметники − це клас прикметників, які виражають статичні якості предметів, які об означаються субстантивами, ознаки процесів, які об означаються дієсловами, а також присудково-предикативні характеристики предметів, які називаються субстантиви-підмети.

У простих предикативних прикметників розрізнюють лексичне та граматичне значення. Словотворче значення можна включати в лексичне значення слова в широкому розумінні. Лексичне значення може бути виражено двома коренями, в тому числі двома коренями та словотворчим афіксом. Словотворче значення може об’єднувати і з формально реляційним в рамках граматичного значення в широкому смислі.

Не всі ЗПП мають ярко виражене конотативне значення, але всі вони мають денотативне та сігніфікативне значення. У деяких ЗПП конотативне значення невід’ємне від денотативного та являються як би основним. Деякі значення полісемантичного слова розвились та оформились із переносного значення або являються абстракціями по відношенню до першого конкретного значення.

Змінювані предикативні прикметники мають синтетичні та аналітичні заключними та не заключними словоформами, які виражають приватні граматичні категорії ЗПП та складають їх парадигму [9].

Така класифікація видається доволі стрункою та вичерпную. Однак тепер може виникнути питання стосовно того, чи всі ад’єктивні одиниці включено до відповідної категорії. І тут, у контрактивному плані, надзвичайно цінною видається думка визначного японського лінгвіста Ямада Йошіо, який пише, що японські предикативні прикметники і ті прикметники, про які йдеться у західних граматиках, помітно відрізняються. Прикметник, зокрема в англійській мові, - це слово, що виступає означенням до іменника, і якщо підійти до японського прикметника з такої точки зору, то до категорії прикметника (形容詞/кеййо:ші/) доведеться долучити, по-перше, систему вказівних слів із коренями コ・ソ・ア・ド /ко-со-а-до/ (この人 /коно хіто/-ця людина; あの山 /ано яма/- та гора); по-друге, іменники із відмінковим показником の /но/ (赤色の表紙 /акаіро-но хто:ші/ - обкладинка червоного кольору; 緑の木の葉 /мінорі-но коноха/ - зелене листя); по-третє, частини складених слів (四百四病 /шіхякушібьо:/ - букв.: чотириста чотири хвороби; 八方美人 /хаппо:біджін/ - фразеол.: і вашим, і нашим); по-четверте, дієслова у позиції означення (咲く花/саку хана/ - квіти, що квітнуть; そよぐ風 /сойоту кадзе/ - вітер, що шелестить).

Окрім того, до категорії 形容詞 /кеййо:ші/ Ямада Йошіо не відносить напівпредикативні прикметники, називаючи їх ад’єктивними дієсловами (形容動詞 /кеййо:до:ші/) і даючи їм таке визначення: «Ад’єктивне дієслово - це така частина мови, яка, як показує сама назва, суміщає властивості прикметника ц дієслова».

Отже, на сьогоднішній день доцільно виділяти три підкласи прикметника в японській мові: 1) предикативні прикметники (можуть самостійно виступати присудком) або イ形容詞 /ікеййо:ші/ (оскільки вони закінчуються на い/і/ у формі присубстантивного означення); 2) напівпредикативні прикметники (можуть виступати присудком але не самостійно; «змінювані непредикативні прикметники» за І.В.Головніним) або ナ形容詞/накеййо:ші/ (оскільки вони закінчуються наな /на/ у формі присубстантивного означення); 3) непредикативні прикметники (взагалі не можуть виступати присудком) або 連体詞/рентаіші/ (завжди використовуються у функції присубстантивного означення - 連体修飾語/рентайшю:шьокуго/). сама така класифікація видається найдоцільнішою як з теоретичної, так і з практичної точки зору.

 

Прикметники в казках

Народні казки увібрали в себе протягом свого тисячолітнього існування справжню мудрість багатьох поколінь. Казка може багато в чому навчити людину, стати для неї дороговказом на шляху у таке складне (на жаль) й непросте доросле життя, зробитися своєрідною енциклопедією, за якою можна зрозуміти й засвоїти раз і назавжди суть навколишнього, оволодіти законами співіснування людини у всесвіті. Це стає можливим, на наш погляд, саме завдяки наявності в казкових текстах експресивної лексики, яка глибоко і назавжди вкорінюється в мовленні студента.

Велику роль у розвитку мовлення студентів, підвищенні його емоційності, культури відіграє робота над виражальними засобами мови, оскільки вони надають нашій мові колориту, збуджують мислення студентів, збагачують їхній словник.

Найдоступнішим з образних засобів мови для студентівів є слова, які здебільшого виражаються прикметником. Щоб студенти впевнилися у багатих виражальних можливостях мови, формувати образне мовлення доцільно саме при вивченні прикметника.

Прикметник, як ніяка інша частина мови, має невичерпні можливості збагачувати й уточнювати словник студентів, надавати висловленню точності чи образності, яскравого емоційного забарвлення, адже мовлення студентів на початку вивчання іноземної мови бідне й безбарвне саме через обмежений вжиток прикметників, невміння використовувати їх багатозначність і синоніміку.

У мовленні прикметники набувають нових значень та емоційних відтінків, конкретизуються, розширюються і збагачуються їх лексичні значення. Вільне та змістовно виправдане використання прикметників у мовленні передбачає формування вмінь застосовувати їх у контекстах, що характеризуються різними стилістичними, жанровими та іншими особливостями.

Відомо, що в активному запасі студентів переважають іменники та дієслова. Прикметників, як показує аналіз усних і писемних висловлювань студентів, значно менше. А це помітно знебарвлює мовлення, позбавляє його образності, знижує емоційність, ускладнює роботу над формуванням умінь будувати тексти. Тому в процесі навчання слід систематично спрямовувати роботу на збагачення словника студентів прикметниками, на розвиток інтересу й уваги до них як до важливих засобів висловлення думки, на вироблення вмінь правильно вживати їх у мовленні

На жаль, і підручники, і дидактичний матеріал з японської мови містять переважно вправи для засвоєння студентами граматичних значень прикметника та правопису його форм. Наше завдання полягає в тому, щоб запропонувати види вправ, завдань і творчих робіт, які сприяють не тільки ефективному засвоєнню граматичного матеріалу й формуванню пізнавальної активності, а й умілому застосуванню набутих знань у мовній практиці, що забезпечить здійснення органічного звязку граматичного матеріалу з лексичним.

Прикметники в казках відіграють важливу роль. Саме прикметники стають лексичним забарвленням казки. В багатьох казках використовується низка синонімічних прикметників, що дає змогу відчути всю красу мови. Вивчаючи той чи інший прикметник можна легко знайти в казках схожі прикметники, тому можна легко виділити синонімічний ряд того чи іншого прикметника.

Також це впливає на зрозуміння студентами прочитаної казки. Студенти можуть знати лише один прикметник з декількох його синонімів, але вже знаючи один, можна здогадатися значення всіх інших прикметників. Саме той факт, що студент сам знайшов відповідь стимулює його до більш плідної праці.

В казках використовуються різноманітні прикметники. При описі будь-якого героя чи місцевості, де відбувається дія, чи емоційному стані героя завжди на допомогу приходить прикметник. Так в японських казках завжди зустрічається опис героя, опис його житла, опис речей, які його оточують. Весь цей опис відбувається за допомогою прикметників. У поєднанні з іменниками прикметники створюють саме ту атмосферу, які відбувається під час дії казки.

Під час вивчення японської граматики, а саме японських прикметників, японська казка стає в нагоді. Використовуючи матеріал японських казок можна проаналізувати граматичне використання прикметників у контексті. Також студенти більш ґрунтовно починають розрізняти різні відтінки лексичного значення прикметників, які вживаються в японських казках.

Опанувати лексичною компетенцією іноземної мови, не перебуваючи в країні досліджуваної мови, завдання досить важке. Тому важливим завданням викладачів є створення реальних й уявлюваних ситуацій спілкування на заняті іноземної мови, використовуючи для цього різні методи й прийоми роботи.

Казка представляє широкі можливості як змістовна основа навчання. На ранньому етапі навчання провідним є розвиваючий аспект, оскільки на першому році навчання здійснюються основи багатьох найважливіших здатностей та їхній початковий розвиток. Казка є прекрасним матеріалом для вирішення розвиваючих завдань, тому що вони є необхідним підґрунтям для розвитку особистості.

Через залучення до казки іноземною мовою в студентах розвивається інтерес до життя народів інших країн. Дуже важливу роль казка відіграє на початку навчання іноземній мові, коли коефіцієнт мотивації навчання є дуже високим. Це незамінний засіб підтримання інтересу до предмета при навчанні будь то фонетичному, лексичному чи граматичному аспекту іноземної мови. Крім того, останнім часом інтерес до казок виріс, тому що казка є найцікавішим прийомом викладання іноземної мови.

Японська казка − це віддзеркалення життя та побуту японського народу. Якщо казки були складені в різних префектурах Японії, то і мова цих казок відрізняється. Тож, окрім вивчення стандартної японської мови, можна відстежити деякі діалекти. Також в японській казці використовується багато прикметників, що збагачують мову казки, стають її лексичним забарвленням. Прикметник, як ніяка інша частина мови, має невичерпні можливості збагачувати й уточнювати словник студентів, надавати висловленню точності чи образності, яскравого емоційного забарвлення, адже мовлення студентів на початку вивчення іноземної мови бідне й безбарвне.

РОЗДІЛ 2. Методичний комплекс вправ щодо формування лексичної компетенції за допомогою казок (на матеріалі прикметників)

 

Лексико-граматична насиченість японських казок дозволяє використовувати їх не тільки під час пояснення та активізації багатьох граматичних явищ, але й для збагачення лексичного запасу. Використання казок під час вивчення вживання прикметників грає дуже важливу роль. Але формування лексичної компетенції неможливе без побудови граматичного підґрунтя. Таким чином, нами було розроблено дві групи вправ спрямованих на відпрацювання використання граматичних конструкцій з прикметниками у реченні та на формування лексичної компетенції за допомогою казок на матеріалі прикметників на базі вивчених граматичних конструкцій. Також знання лексики японської мови невід’ємне від знання ієрогліфів, якими ці слова записуються. Тому японські методисти в міжнародному іспиті з японської мови використовують поєднані завдання з одночасної перевірки знань з лексики та ієрогліфіки. Тому серед лексичних вправ, поданих в даній роботі є вправи на формування вміння записувати прикметники ієрогліфами та знати їх читання.

 

Групи вправ

 

Перша група вправ спрямована на відпрацювання граматичного використання прикметників у реченні.

. Вид вправ, спрямованих на відпрацювання прикметників у різних категоріях часу:

А) Вправи на відпрацювання вживання прикметників теперішнього часу

例：ワンさんは（元気です→元気な）人です。

１・ＩＭＣは（新しいです→）会社です。

２・富士山は（有名です→）山です。

３・東京は（おもしろいです→）町です。

４・桜は（きれいです→）花です。

５・インドネシアは（あついです→）国です。

例：おおきい・ちいさい（かみ）

[たなか]

あれはおおきいかみです。

あれもおおきいかみです。

[やまだ]

これはちいさいかみです。

これもちいさいかみです。

１・くらい・しろい（じてんしゃ）

２・たかい・やすい（ジュース）

３・あたらしい・ふるい（うち）

４・あかい・あおい（さかな）

 

例：大阪・町（にぎやか）大阪はどんな町ですか。

にぎやかなです。

１・｢七人の侍｣・えいが（おもしろい）

２・田中さん・人（親切）

３・IMC 会社（新しい）

４・日本・国（きれい）

Б) Вправи, спрямовані на відпрацювання вживання прикметників в минулому часі.

例：しゅくだい（とても）（むずかしい・やさしい）

→しゅくだいはむずかしかったですか。やさしいかったですか。どうでしたか。

→しゅくだいはとてもむずかしかったです。

なつやすみ（すこし）（みじかい・ながい）

ひこうき（とても）（はやい・おそい）

そのテレビ（とても）（やすい・たかい）

おてら（すこし）（えきからとおい・ちかい）

例：きゅう（あつい）

→きゅうはあついです。きのうもあつかったです。

→おとといもあつかったですか。

→いいえ、おとといはあつくなかったです。

こんしゅう（さむい）

こんげつ（いそがしい）

 

2. Вид вправ на відпрацювання заперечних форм прикметника:

А) Вправи, спрямовані на відпрацювання вживання прикметників теперішнього часу в заперечній формі.

 

例：スープ（まずかい・たかい）→スープはまずかった。そしてたかかったです。

→スープはまずくて、たたかったです。

へや（しずか・明るい）→部屋はしずかでした。そして、明るかったです。

→部屋はしずかで、あかるかったです。

食事（やすい・おいしい）

しょくだい（ながい・むずかしい）

こうえん（しずか・きれい）

かばん（じょうぶ・やすい）

例：日本の食べ物は安いですか。

いいえ、（安くないです）。とてもたかいです。

あなたのパソコンは新しいですか。

いいえ、古いです。

イギリスはいま暑いですか。

いいえ、あまり

大阪はしずかですか。

いいえ、とてもにぎやかです。

この手帳は便利ですか。

いいえ、あまり。

 

Б) Вправи, спрямовані на відпрацювання вживання прикметників минулого часу в заперечній формі.

 

例：こんばん・ゆうべ（あつい）

→こんばんはあついですか。

→いいえ、こんばんはあまりあつくないですか。

→ゆうべはあつかったですか。

→いいえ、ゆうべはあまりあつくなかったです。

けさ・きのうのあさ（さむい）

こんしゅう・せんしゅう（いそがしい）

きょうのパーテイー・きのうのパーテイー（たのしい）

ことしのなつやすみ・きゅねんのなつやすみ（なかい）

3. Вправи на відпрацювання серединних (дієприкметникових форм) прикметників:

 

例：冬は＿＿＿またお金も食べ物もなくなってしまいました。（長い）

→冬は長くてまたお金も食べ物もなくなってしまいました。

その上、つばめのすからとったのは、こやすがいではなくて、＿＿＿＿かたいつばめのふんでした。（古い）

いっすんぼうし歩きつつけましたが、行けどもみやこは＿＿＿まだつけません。（遠い）

おじいさんとちょんはおたがいに＿＿＿＿、いろいろな話をしました。（うれしい）

そこで、さるは＿＿＿＿、かたいみをえらんで、ちからいっぱいかにになげつけました。（あおい）

 

Друга група вправ спрямована на формування лексичної компетенції за допомогою казок на матеріалі прикметників на базі вивчених граматичних конструкцій.

Підібрати вірний переклад прикметника з трьох поданих. Наприклад:

 

やさしい心のおじいさんは｢じろうさまはさむいだろう。｣とおもいました。

 

а) добрий

б) ввічливий

в) приємний

お米、お酒、おもち、お魚、お正月のかざり、あたたかいふとんときもの、いろいろ物がありました。

 

а) гарний

б) теплий

в) прохолодний

 

男はそのうつくしいむすめににようぼうになってほしくなって、うふになりました。

 

а) вродливий

б) чарівний

в) зворушливий

 

もともとおれがそのかきのたねをひろったんから、おねがおいしいかきをたべるぞ。

 

а) смачний

б) гарний

в) спілий

Виходячи з контексту, необхідно підібрати з поданих 3 прикметників той, що найбільш підходить за змістом. Наприклад:

 

あの＿＿＿すずめがわたしの大切なのりをたべたから舌をちょんきらって追い出してやって。

а)わるい

б)わかい

в)うつくしい

おじいさんは家へ帰って、おばあさんがしんでいるのを見つけて、おいおいなきました。そのうちうさぎが来て｢おじいさん、どうしてないているんですか。｣と聞くと＿＿＿＿おじいさんがたぬきのことを話しました。

а)きたない

б)かわいそうな

в)ちいさい

 

Прочитайте уривок з казки «Ісумбосі», виберіть прикметники та підберіть до них відповідні синоніми. Наприклад:

 

1)苦しい→重い、むずかしい、からい、くどい。

2)大きい→ふとい、ひろい、浩瀚

3)古い→むかし、旧い

 

Прочитайте уривок з казки «Момотаро», виберіть прикметники та підберіть до них відповідні антоніми. Наприклад:

 

1)うつくしい→醜い、不恰好な

2)汚い→しろい、せいじょうな、ほがらかな

3)高い→ひくい、みじかい

 

Надаються прикметники, використані в казці «Бамбукова принцеса». В одному стовпці подані прикметники записані ієрогліфами, в іншому - хіраганою. Необхідно підібрати до ієрогліфів відповідне читання хіраганою.

Наприклад:

 

1)さびしい

2)きたない

3)うつくしい

4)おいしい

а)淋しい

б)汚い

в)美しい

г)美味しい

 

Подані речення з казок, де прикметники написані ієрогліфами, нижче надається декілька варіантів читання хіраганою. Треба обрати необхідне читання прикметника. Наприклад:

 

ある日、竹やぶに行くと、不思議な竹をみつけました。

а)ふしぎな

б)きれいな

в)にぎやかな

ちいさないっすんぼうしにとって、こんでいる道が危ないばしょでした。

а)あぶない

б)きたない

в)しらない

 

Опишіть героя казки (оселю, місцевість), використовуючи подані прикметники. Наприклад, треба описати образ Мамотаро з однойменної казки. Наприклад:

 

こんとくな、ぶしょうな、きつい、いんけん、さくしい

Цю вправу можна проводити коли подаються групи прикметників японською мовою, а також українською мовою, коли студенти мають перекласти прикметники японською мовою, таким чином завдання ускладнюється.

Надається група прикметників, які описують певних персонажів казок. Студенти мають відгадати про кого йдеться мова і потім використовуючи ці прикметники розповісти про героя. Таким чином перевіряється зміст казок, знання лексичних значень прикметників і тренується монологічне мовлення, коли студент використовує лексичні одиниці у власному мовленні. Наприклад:

а)きれいな、こんとくな、いじらしい (прикметники, які описують героїню японською казки Ісумбосі)

б)ぶしょうな、きつい、いんけん(прикметники, які описують героя японської казки Момотаро)

 

Фрагменти занять

 

Фрагмент заняття №1

Тема: Вживання японських прикметників в різних категоріях часу.

Мета: Дати основні поняття про використання різних категорій часу прикметників.

Обладнання: Посібник з граматики японської мови, підручник з японськими казками, підручник з японської мови.

Завдання:

Вчитель ставить питання, коментує відповіді учнів, уточнює та поширює їх.

Що таке прикметник?

Які суфікси мають прикметники теперішнього часу?

Як відрізнити прикметник теперішнього часу від прикметників минулого часу?

Вчитель розповідає про особливості використання японських прикметників. Потім пояснює граматичні конструкції формування прикметників теперішнього та минулого часу. Для закріплення вивченого матеріалу, студенти виконують завдання на відпрацювання даних граматичних конструкцій.

Фрагмент заняття №2

Тема: Вживання заперечних форм японських прикметників.

Мета: Навчити студентів правильно використовувати заперечні форми японських прикметників.

Обладнання: Граматичний посібник японської мови, підручник з японськими казками, підручник з японської мови.

Завдання:

Студентам спочатку пояснюється правила вживання заперечних форм прикметників в теперішньому та минулому часі. Потім студенти виконують завдання на відпрацювання заперечних форм прикметників.

Фрагмент заняття №3

Тема: Вживання прикметників дієприкметникової форми.

Мета: Ознайомити студентів з основами вживання прикметників в середині речення.

Обладнання: Посібник граматики японської мови, підручник з японськими казками, підручник з японської мови.

Завдання:

Викладач пояснює студентам граматичні правила з використання прикметників в середині слова. Потім студентам подаються речення з японських казок, де прикметники зустрічаються в середині речень. Спочатку студенти мають пояснити правила вживання цих прикметників. Потім студентам роздаються речення, де необхідно вставити прикметник в необхідну граматичну форму.

Фрагмент заняття №4

Тема: Систематизація знань з використання різних граматичних категорій прикметників та ознайомлення із лексичним значенням прикметників.

Мета: Перевірити знання студентів з вивченого матеріалу та ознайомити студентів з лексичним значенням прикметників за допомогою казок.

Обладнання: Посібник з японської граматики, підручник з японськими казками, підручник з японської мови.

Завдання:

Спочатку студенти виконують вправи на закріплення вивчених граматичних форм прикметників. Потім студентам пропонується уривок з казки «Ісумбосі». Студентам спочатку необхідно знайти прикметники. Потім до цих прикметників студентам необхідно підібрати синоніми. Наприклад:

 

1)苦しい→

)大きい→

)古い→

 

Фрагмент заняття №5

Тема: Лексичні антоніми прикметників.

Мета: Перевірити знання з вивчених прикметників та вміння застосовувати їх на практиці, розвивати вміння працювати самостійно.

Обладнання: Підручник з японськими казками, картки з завданнями.

Завдання:

Спочатку студентам роздаються картки з завданнями, що містять декілька завдань на застосування граматичних конструкцій прикметників. В наступному завданні подаються декілька прикметників із казки «Момотаро», студентам необхідно підібрати до цих прикметників антоніми.

Наприклад:

)うつくしい→

)汚い→

)高い→

 

Фрагмент заняття №6

Тема: Визначення лексичного значення прикметників в японських казках за допомогою контексту.

Мета: Навчити студентів аналізувати лексичні значення прикметників у контексті казок.

Обладнання: Посібник з японської граматики, підручник з японськими казками.

Завдання:

Спочатку викладач робить усне опитування щодо основних граматичних правил вживання прикметників. Студенти згадують всі випадки вживання прикметників та їх основні правила. Потім студентам надаються речення з японських казок з використанням прикметників. Нижче запропоновані три варіанти перекладу підкресленого прикметника. Студенти мають перекласти цей прикметник українською мовою з допомогою контексту.

 

1. やさしい心のおじいさんは｢じろうさまはさむいだろう。｣とおもいました。

 

а) добрий

б) ввічливий

в) приємний

お米、お酒、おもち、お魚、お正月のかざり、あたたかいふとんときもの、いろいろ物がありました。

 

а) гарний

б) теплий

в) прохолодний

 

男はそのうつくしいむすめににようぼうになってほしくなって、うふになりました。

 

а) вродливий

б) чарівний

в) зворушливий

 

もともとおれがそのかきのたねをひろったんから、おねがおいしいかきをたべるぞ。

 

а) смачний

б) гарний

в) спілий

Фрагмент заняття №7

Тема: Описання героя, місцевості, оселі на матеріалі прикметників.

Мета: Навчити студентів вживати прикметники в усному мовленні.

Обладнання: Посібник з японської граматики, підручник з японськими казками, картки з завданнями.

Завдання:

На дошці вчитель записує прикметники різного характеру. Кожному студенту дається завдання описати характер героя, його оселю або місцевість, в якій він мешкає. Студентам необхідно спочатку вибрати ті прикметники, які підходять для їх опису. Потім студенти мають скласти невеличку доповідь з використанням цих прикметників.

Фрагмент заняття №8

Тема: Формування мовленнєвих навичок за допомогою прикметників.

Мета: Навчити студентів вживати відповідні форми прикметників у монологічному мовленні.

Обладнання: Посібник з японської граматики, підручник з японськими казками, картки з завданнями.

Завдання:

Студенти поділяються на групи по дві людини. Кожна група отримує картку, де написані прикметники, які описують деякі риси характеру людини. Студентам спочатку необхідно самим здогадатися, про кого йдеться мова. Потім використовуючи ці прикметники кожна група має розповісти про свого героя, не називаючи а ні його імені, а ні назви казки, героєм якої він є. Іншим студентам необхідно здогадатися, виходячи з цієї розповіді, про якого героя говорять його одногрупники.

Фрагмент заняття №9

Тема: Узагальнення особливостей використання прикметників у казках.

Мета: Закріплення вміння використання різноманітних прикметників з японської мови у власному мовленні.

Обладнання: Картки з завданнями.

Завдання:

Вчитель роздає картки з двома видами завдань. Перший вид вправ спрямований на перевірку знань щодо вживання прикметників у середині речення (приклади з японських казок). Після речення в дужках стоїть прикметник, який треба вжити у відповідній граматичній формі. Другий вид вправ спрямований на перевірку лексичних навичок студентів (речення з японських казок). Нижче наводяться три варіанти прикметників. Необхідно вписати відповідний до контексту прикметник.

1. 例：冬は＿＿＿またお金も食べ物もなくなってしまいました。（長い）

→冬は長くてまたお金も食べ物もなくなってしまいました。

その上、つばめのすからとったのは、こやすがいではなくて、＿＿＿＿かたいつばめのふんでした。（古い）

いっすんぼうし歩きつつけましたが、行けどもみやこは＿＿＿まだつけません。（遠い）

おじいさんとちょんはおたがいに＿＿＿＿、いろいろな話をしました。（うれしい）

そこで、さるは＿＿＿＿、かたいみをえらんで、ちからいっぱいかにになげつけました。（あおい）

2. あの＿＿＿すずめがわたしの大切なのりをたべたから舌をちょんきらって追い出してやって。

а)わるい

б)わかい

в)うつくしい