Техніка виробничий невиробничий суспільство

Сьогодні розвиток науки й техніки створив унікальну ситуацію - найчастіше застосування новітніх технологій і встаткування стає очевидною конкурентною перевагою. Саме тому використання сучасних систем і механізмів стало звичайним у різних областях промисловості. Однак складність і інтелектуальність агрегатів вимагає відповідного до них відносини - кваліфікованої експлуатації й обслуговування. Значна частина провідних виробників сучасного встаткування при його продажі чітко домовляється про умови його роботи й необхідні регламенти. При цьому способи реалізації такого сервісу можуть бути різними. Як правило, організація, що експлуатує техніку, вибирає найбільш оптимальний для її конкретних умов метод обслуговування складних агрегатів. Вибір умов звичайно обмовляється з фірмою-виробником і є предметом договору. Проте, можна виділити ряд істотних аспектів, єдиних для всіх, на які можна орієнтуватися при організації сервісного обслуговування складної техніки.

 

 

Техніка

 

Техніка (ін.-гречок. τεχνικός від τέχνη – мистецтво, майстерність, уміння) – це сукупність засобів людської діяльності, створених для здійснення виробничих процесів і задоволення невиробничих потреб суспільства.

Техніка ставиться до групи штучно перетворених фрагментів природи на відміну від природних об'єктів, які людина втягує в різні сфери життєдіяльності. Технічна діяльність на основі природних процесів створює нові неприродні утворення, що задовольняють потреби людини. Таким чином, технічними об'єктами є матеріальні явища й штучні явища.

До штучних матеріальних утворень ставляться й твору мистецтва, що одержують матеріальне втілення. Однак, результати художньої діяльності, як правило, не є технікою.

Поняття «технічний об'єкт» позначає таке технічне явище, що має всі основні ознаки загального класу технічних утворень. Окремий технічний об'єкт є найбільш повною одиничною кліткою технічного миру (техносфери).

Таким чином, технічні об'єкти - це такі утворення, які, виконуючи функцію засобу людської діяльності, інтегрують у собі основні сторони діяльності людини (матеріальну, наукову, художню). Всі інші утворення існують відносно самостійно й утворять суміжні явища, що представляють окремі частини цілого. До них можна віднести: явища духовного життя людини; твору мистецтва; використовувані незмінені природні форми; технічні системи, що володіють штучною природою, але не виконуючої цілісної соціальної функції.

Основне призначення техніки – рятування людини від виконання фізично важкої або рутинної (одноманітної) роботи, щоб надати йому більше часу для творчих занять, полегшити його повсякденне життя.

Різні технічні пристрої дозволяють значно підвищити ефективність і продуктивність праці, більш раціонально використовувати природні ресурси, а також знизити ймовірність помилки людини при виконанні яких-небудь складних операцій.

Створення матеріальних і культурних цінностей

Виробництво, перетворення й передача різних видів енергії

Збір, обробка й передача інформації

Створення й використання різних засобів пересування

Підтримка обороноздатності

Універсальна класифікація технічних засобів ще не створена, та й навряд чи буде створена в майбутньому. У цей час в основному техніка класифікується по областях застосування, наприклад:

промислова техніка,

транспорт, побутова техніка,

обчислювальна техніка й т.д.

До техніки відносять все різноманіття створюваних комплексів і виробів, машин і механізмів, виробничих будинків і споруджень, приладів і агрегатів, інструментів і комунікацій, пристроїв і пристосувань, деталей, електронних виробів.

Додатково техніку можна розділити на виробничу, наприклад, верстати, інструменти, засоби виміру й т.д., і невиробничу – побутова техніка, легковий транспорт, техніка для дозвілля.

Окремим класом також коштує військова техніка, у яку входять всі технічні пристрої й машини, призначені для підтримки обороноздатності й ведення бойових дій на суші, у морі, у повітрі й у космосі.

Під властивостями мається на увазі незаперечний, реально спостережуваний фактор – вага, розмір, потужність і ін.

Узагальнюючим терміном «техніка» звичайно називають сукупність засобів людської діяльності, створених для здійснення виробничих процесів і задоволення невиробничих потреб суспільства. До техніки відносять все різноманіття створюваних комплексів і виробів, машин і механізмів, виробничих будинків і споруджень, приладів і агрегатів, інструментів і комунікацій, пристроїв і пристосувань, деталей, електронних виробів.

Термін «система» має широкий діапазон значень. У науці й техніку система - це безліч елементів, понять, норм із відносинами й зв'язками між ними, що утворять деяку цілісність. Так, можна говорити про систему елементів обчислювальної машини, системі сигналів лінії зв'язку, системі допусків. У теорії керування під системою розуміють сукупність взаємодіючих пристроїв керування й керованого об'єкта. У цьому змісті система є деякої абстрактно виділюваною частиною техніки (виробу, природи), зручної для вивчення й дослідження. Прикладами систем є: система телемовлення, система обслуговування й ремонту побутової електронної апаратури й т.д. І хоча можна говорити про створення, розробку, виготовлення технічної системи, терміном «технічна система» підкреслюється, що зразок техніки (технічний засіб) розглядається як засіб задоволення потреби (засіб виробництва, засіб досягнення деякої мети). Коли говорять, що завод (конструкторське бюро) виготовив і поставив систему керування деякого виробу, наприклад, прокатного стана, то мають на увазі, що поставлено апаратуру (пристрій керування), що без керованого об'єкта не є системою керування в точному значенні.

Під елементом системи розуміють частина системи, призначену для виконання певних функцій і неподільну на складові частини при даному рівні розгляду.