Харківський банківський інститут уабс

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКий банківський інститут УАБС

 

Кафедра економічної теорії

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

на тему: “ Еволюція грошових систем та види грошей ”

 

Керівник роботи,

к.е.н., доцент Н.О. Соболєва

 

Студент факультету

банківської справи,

обліку і фінансів,

І курсу, групи 12-БС,

спеціальності 7.050105

"Банківська справа" Я.В.Харіна

 

 

Харків 2009

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Природа грошей

1.1 Поняття та сутність грошей

1.2  Історія появи та еволюція грошей

1.3 Функції грошей, склад і особливості

Розділ 2. Гроші, як двигун економіки

2.1 Види грошей

2.2 Товарне походження грошей

2.3 Проблема «правильної кількості» грошей

2.4 Економічне значення грошей і центральний банк, як провідник банківської системи країни

Висновки

Список використаної літератури

Словник економічних термінів

 

Вступ

 

У сучасному світі пануючою формою організації суспільного виробництва є товарне виробництво. Його найважливіші базові категорії – товар і гроші. Вивчення грошей, закономірностей їх функціювання є досить актуальним, адже, гроші - це невід'ємна й істотна частина фінансової системи кожної країни. Чи називаються вони гривнями, рублями, фунтами або франками, гроші служать засобом оплати, засобом збереження вартості і одиницею розрахунку у всіх, окрім початкових економічних систем.

Об’єктом дослідження цієї роботи є гроші, як один з найбільших винаходів людства, бо вони складають найбільш захоплюючий аспект економічної науки. Гроші зачаровують людей, через них вони страждають, для них люди працюють і вигадують наймайстерніші способи витратити їх. Гроші - єдиний товар, який не можна використовувати інакше, окрім як звільнитися від них. Вони не нагодують вас, не дадуть притулку і не розважать до тих пір, поки ви не витратите або не інвестуєте їх. Люди майже все зроблять для грошей, і гроші майже все зроблять для людей. Гроші, крім того, один з найважливіших розділів економічної науки, вони забезпечують кругообіг товарів і послуг та виступають суттєвим ричагом регуляції всієї сукупності соціально-економічних процесів сучасного суспільства. Вони є чимось набагато більш, ніж пасивним компонентом економічної системи, ніж простим інструментом, сприяючим роботі економіки.

Метою дослідження цієї курсової роботи є розкриття суті грошей, як загального еквівалента та правильне розуміння ролі грошей у житті будь-якого сучасного суспільства. Щоб виконати це завдання ми маємо простежити їх історичну еволюцію від найпростішого товару, що епізодично виконував роль еквівалента, до багатогранного і всемогутнього способу вираження вартості, що є двигуном не тільки виробництва в світі, але й долей і пристрастю більшості людства.

В своїй роботі я використала такі законодавчі нормативні акти, як Конституція України, Закон України «Про Національний банк України», Закон України «Про банки і банківську діяльність» та роботи таких великих економістів як Кемпбелл Р. Макконнелл Стенлі Л.Брю які написали «Экономикс» та К. Маркс і Ф. Енгельс з їх працею «Капітал» та ще декілька хороших сучасних економістів: Н.И. Базильов, С.П. Гурко, М.Н. Базильова, Кисельов Е.А, А.І. Щетинін Самуельсон, Вільям Д. Нордхаус у своїй роботі я також використовував матеріали з тлумачного словника украйнськой мови авторів Ожегов С.І. і Шведова Н.Ю моєю метою було обробити якомога більше інформацій та зробити для себе висновки про суть моєї теми, що я і виконала у моїй праці.

 

Розділ 1. Природа грошей

 

Поняття та сутність грошей

 

Карл Маркс у свій праці «Капітал» дав таке визначення грошей: «Специфічний товарний вид, з натуральною формою якого суспільно зростається еквівалентна форма, стає грошовим товаром або функціонує як гроші» [14,Соч., Т.23.С.79]. Гроші – одне з найдавніших явищ суспільства – відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців. Гроші – це багатофункціональна економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості. Гроші є одним з найбільш важливих розділів економічної науки. Вони є набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє розвитку економіки. Добре діюча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повній зайнятості. Та навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці. Гроші – це категорія товарного виробництва і товарного обігу. Вони мають товарне походження і виражають певні виробничі відносини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок. У грошах як загальному еквіваленті втілений безпосередньо суспільний характер праці. Вони дають змогу вимірювати суспільні витрати і отримані результати. Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар. Сутність грошей визначається, як правило, лише на основі їх функціонального застосування. Прикладом такого підходу може бути характеристика суті грошей в підручнику "Економікс" Макконнела та Брю. На питання "що таке гроші?" автори підручника дають відповідь: "Гроші є тим, що вони роблять. Все те, що виконує функції грошей, є грішми»[13]. Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що таке гроші. Уявлення, які не викликали сумнівів в одних суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і відкидалися. Очевидно, все це можна пояснити тим, що сутність грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вони функціонують. Тому для визначення сутності грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення та існування грошей в економічному житті суспільства.[9] Гроші за своєю сутністю – це загальний еквівалент. Функціональна сутність грошей мало змінилася у сучасних умовах, але форма вираження її зазнала суттєвих змін. Трансформувалася товарна природа грошей у нетоварну, що зробило гроші більш гнучкими у виконанні ними своїх функцій і водночас значно ускладнило та посилило роль грошей як самостійного за своїм впливом на економіку елемента.

Сутність грошей виявляється в тому, що гроші – це економічна категорія, яка виражає притаманні товарному виробництву виробничі відносини між людьми, а також це загальноприйнятий засіб врахування кількості і якості суспільно-необхідної праці в товарі. Поява грошей розколює всі товари на товар еквівалент як носій вартості та на всі інші товари як носії споживної вартості.

Гроші це те, що приймають як сплату за товари, послуги і борги. Гроші - це засіб обміну; люди приймають гроші в обмін на товари і послуги, які вони надають у очікуванні, що зможуть потім обміняти гроші на ті товари і послуги, які вони хочуть придбати. Без такого засобу обміну люди повинні звертатися до бартеру - безпосереднього обміну товарів і послуг на інші товари і послуги - дуже неефективному засобу здійснення обміну. При бартері необхідно знайти партнера, у якого є те, що вам треба, а він повинен хотіти те, що ви пропонуєте до обміну. Це вимагає вишукування всіх потенційних партнерів по обміну, здатних задовольнити потреби і побажання один одного в товарах і послугах, а потім досягнення згоди за умов обміну. Таким чином, бартер приводить до високих інших витрат, пов'язаних з пошуком, і трансакційних витрат. Іншими словами, при натуральному обміні людям доводиться витрачати багато часу на пошук, ведення переговорів і брати на себе інші значні витрати в торговій діяльності.

Гроші служать також розрахунковою одиницею або «мірою вартості».[9, С.210].Роль грошей як «одиниці вимірювання» дозволяє використовувати встановлені ціни для операцій. Функції грошей, як розрахункової одиниці, дозволяють вимірювати економічні величини зрозумілим для всіх способом. Крім того, що гроші служать засобом обміну і розрахунковою одиницею, вони ще забезпечують дуже зручний спосіб заощадження (засіб заощадження) і зручний спосіб запозичення грошей (засіб відстроченого платежу). Як «засіб заощадження» гроші полегшують процес здійснення накопичення з поточного доходу за рахунок гарантування майбутньої купівельної спроможності. Як «засіб відстроченого платежу» гроші полегшують запозичення (і надання позик), забезпечуючи ту міру купівельної спроможності, яку на справжній момент часу запозичують і дають у позику. Гроші унікальні по своїй простоті, як засіб платежу за товари і послуги: вони володіють найвищою ліквідністю серед всіх фінансових коштів.

У економічній літературі розглядаються в основному дві концепції походження грошей: раціоналістична і еволюційна. Перша концепція вперше висловлена в роботі Аристотеля “Никромахова етика”. Вона панувала аж до кінця XVIII ст. і пояснював походження грошей як результат угоди між людьми. Так само трактують гроші і деякі сучасні економісти. Так, П. Самуельсон розглядає гроші як штучну соціальну умовність. [ 15, C. 584].Дж. Гелбрейт вважає, що “закріплення грошових функцій за благородними металами і іншими предметами - продукт угоди між людьми”. [ 18, C. 32]. Еволюційна концепція пояснює походження грошей як продукт розвитку товарного виробництва і процесу обміну. Найбільш послідовним прихильником цієї концепції був К.Маркс, який указував, що “вартість створюється абстрактною працею, але її не можна знайти в товарі навіть за допомогою мікроскопа.» [14, Соч. Т.21.,с.104]. Як суспільна властивість товару вартість можна виявити тільки шляхом прирівнювання одного товару до іншого в процесі обміну, тобто як мінову вартість. Існують два полюси виразу вартості: відносна форма вартості - представляє товар А, який виражає свою вартість в товарі В, і еквівалентна - представляє товар В, що слугує матеріалом для виразу вартості товару А”. К.Маркс у своєму дослідженні походження і суті грошей виділяв п’ять їх функцій: міра вартості, засіб обігу, засіб нагромадження, засіб платежу і світові гроші.

Відносна форма вартості показує, що всі товари, відмінні як споживні вартості, якісно однакові як вартості, як згустки однорідної абстрактної праці. Вона також показує, що вартість будь-якого товару може бути виражена лише побічно, через споживацьку вартість іншого товару.[5]

Еквівалентна форма вартості має особливості: споживацька вартість товару, що знаходиться в еквівалентній формі вартості, стає формою прояву своєї протилежності - вартості; конкретна праця - абстрактної праці; приватна праця - суспільної праці. Існують чотири форми вартості:

1) проста, одинична або випадкова;

2) повна або розгорнена;

3) загальна;

4) грошова.

Гроші - особливий товар, що виконує роль загального еквівалента. У літературі зустрічається і визначення грошей як способу суспільного виразу економічної цінності блага. Як і всі товари, гроші володіють вартістю і споживацької вартістю. Вартість золота полягає у тому, що на його здобич витрачено велику кількість суспільно необхідної праці. Споживацька вартість золота як грошового товару роздвоюється. З одного боку, золото має звичну споживацьку вартість - використовується для технічних цілей, виготовлення предметів розкоші, зубного протезування і т.д. З іншою - золото володіє загальною споживацькою вартістю, тобто є предметом загальної потреби в процесі обміну.

Гроші - це абсолютно ліквідний засіб обміну, тобто товар, що має найбільшу здатність до збуту. Загалом, сутність грошей проявляється через:

1) загальну безпосередню обмінюваність;

2) самостійну мінову вартість;

3) зовнішню речову міру праці.

Гроші - це соціальне явище. Їх випускає держава. Воно ж тримає під контролем емісію, тобто випуск грошей в обіг. У різних країнах склалися різні емісійні системи, що визначають правила випуску грошей, розміри емісії, норми і форми її забезпечення. Якби випуск грошей не був обмежений, їх: міг би друкувати кожен, то ціни б підскочили, гроші знецінилися.[10]

Виникнення грошей стало великим благом для людської цивілізації. Без грошей, без цього загального засобу обміну - не могло б існувати дійсної спеціалізації, не могла б з'явитися розвинена економіка. Економічний розвиток не пішло б далі вбогого, примітивного рівня. З появою товару за назвою «гроші» зникають проблеми неподільності й «розбіжності потреб», що так заважали бартерному суспільству. Тепер Джонс зможе найняти робітників і заплатити їм... грішми. Сміт віддасть зроблений їм плуг в обмін на одиниці... грошей. Грошовий товар ділимо на дрібні одиниці й приймається всіма. Це означає, що всі товари й послуги продаються за гроші, після чого гроші знову використаються для купівлі інших потрібним людям товарів і послуг. Завдяки грошам може бути сформована розвинена «структура виробництва», у рамках якої земля, послуги праці й капітальні товари, спільно беруть участь у розвитку виробництва на кожній його стадії й одержують платежі грішми. [ 16, розд.4, С. 463].

Поява грошей приносить величезну користь, ще одного роду, тому що всі обміни здійснюються в грошах. Тим самим люди одержують можливість зрівняти ринкову вартість кожного товару з вартістю будь-якого іншого товару. Так як телевізор обмінюється на три унції золота, а автомобіль обмінюється на шістдесят унцій золота, то кожний розуміє, що на ринку один автомобіль «коштує» двадцять телевізорів. Ці мінові відносини і є ціни, а грошовий товар служить загальним знаменником для всіх цін. Тільки встановлення грошових цін на ринку створює умови для розвитку цивілізованої економіки, оскільки тільки вони дозволяють підприємцям робити економічні розрахунки. Тепер підприємці можуть судити про те, наскільки добре вони задовольняють потреби споживачів, порівнюючи ціни, по яких вони продають свою продукцію, із цінами на фактори виробництва (своїми «витратами»), тому що всі ці ціни виражені в грошах, підприємці можуть установити, чи одержують вони прибуток або зазнають збитків. Саме цими розрахунками керуються підприємці, працівники й землевласники, у своєму прагненні одержати грошовий доход. Тільки за допомогою таких розрахунків ресурси розподіляються по найбільш продуктивних способах їхнього використання, тобто по таким, які найбільшою мірою задовольняють потреби споживачів. У багатьох економічних джерелах стверджується, що гроші виконують кілька функцій. Гроші є й засобом обміну, і одиницею обліку, і «мірою цінності», і «засобом збереження цінності» і т.д. Однак всі ці функції є простими наслідками однієї головної: служити засобом обміну. Саме в силу того, що золото є загальноприйнятим засобом обміну, тобто володіє найбільшою обмінністтю, його можна зберігати для того, щоб використати як засіб обміну в майбутньому, аналогічно тому, як воно використається в сьогоденні. Саме тому всі ціни виражаються в одиницях золота. Оскільки тільки золото є товарним посередником для всіх обмінів, воно може служити як одиниця обліку для дійсних й очікуваних майбутніх цін. Важливо зрозуміти, що гроші не можуть бути абстрактними одиницями обліку або прав вимоги. Вони є такими тільки в тій мірі, у якій служать як засіб обміну.[ 10, C.456]. У цьомі розділі ми зрозуміли, що гроші, як одне із важливіших явищ суспільства, відіграють роль загального еквівалента і виступають засобом виміру вартості всіх інших товарів.

 

Види грошей

 

У окремих сферах грошового обороту і в різні періоди за певних умов застосовуються різні види грошей. Як було сказано вище, розвиток обміну, його інтенсивність зумовили виділення грошей як загальний еквівалент, матеріальної основи якого з'явилися дорогоцінні метали і, перш за все золото. У XIXст.і на початку XXст.у обороті достатньо широко застосовувалася готівка у вигляді золотих монет (у Росії після грошової реформи 1895- 1897рр. до початку І світової війни були і п'ятикарбованцеві золоті монети вартістю десять карбованців). Проте золотим грошам властиві чималі недоліки:

-дорожнеча;

-неможливість забезпечити потребу обороту золотими грошима, оскільки потреби в грошах випереджають здобич золота.[16]

У зв'язку з вищевикладеним і іншими причинами у всьому світі поступово перестали застосовувати золото як матеріал для виготовлення грошей. Стали широко застосовуватися паперові гроші і кредитні гроші (банкноти). При переході від застосування повноцінних грошей до грошових знаків, перш за все з'явилися в обороті розмінні на золото кредитні квитки. У всьому світі продовжувався процес перетворення грошових знаків в самостійний різновид грошей і разом з тим зменшувався їх зв'язок із золотом. Так відбувся перехід від застосування повноцінних золотих грошей до грошових знаків, виготовлених з паперу. До паперових грошейвідносяться такі дензнаки, головною особливістю яких є не те, що вони виготовлені на папері, а то, що вони випускаються державою (як правило, казначейством) для покриття своїх витрат. Головним недоліком паперових грошей є те, що вони поступають в оборот без необхідної ув'язки з потребами в грошових знаках. Надмірний випуск веде за собою знецінення грошей, зменшення їх купівельної спроможності. Кредитні гроші (банкноти). Вони також виготовляються з паперу, але їх випуск в обіг виробляють звичайно банки при виконанні кредитних операцій, здійснюваних у зв'язку з різними господарськими процесами. Тобто, випуск в обіг банкнот і їх вилучення з обороту відбуваються на основі кредитних операцій, виконуваних у зв'язку з господарськими процесами, а не при здійсненні витрат і отримання доходів державою. Головною особливістю кредитних грошей є те, що їх випуск в обіг ув'язується з дійсними потребами обороту. Це припускає здійснення кредитних операцій у зв'язку з реальними процесами виробництва і реалізації продукції. Позика видається під забезпечення, яким служать певні види запасів, а погашення позик відбувається при зниженні залишків цінностей. Так досягається ув'язка об'єму платіжних засобів, що надаються позичальникам, з дійсною потребою обороту в грошах. Така особливість є найважливішою перевагою кредитних грошей. Якщо відбувається порушення зв'язку з потребами обороту, кредитні гроші втрачають свої переваги і перетворюються на паперові грошові знаки. Це підтверджується сучасним досвідом грошового обігу в Росії, де в обіг емітуються банкноти.

Якщо масштаб і найменування грошової одиниці не має економічного значення, то цього не можна сказати про форму грошового металу. З того моменту, коли товари з якогось металу стають грішми, весь доступний людям запас металу утворить світовий запас грошей. Не має значення, у якій формі перебуває весь цей металевий фонд. Якщо грішми є залізо, то грішми є все залізо, незалежно від того, чи існує воно у формі брусків або втілено в деталях складних механізмів. Золото використовувалося як гроші у вигляді самородків, золотого піску й навіть у вигляді ювелірних прикрас. Не повинне викликати подиву, що золото або інші гроші можуть торгуватися, перебуваючи в самих різних формах, оскільки єдиною важливою характеристикою є їхня вага.[15.C 541]

Треба, однак, визнати, що одні форми часто більше зручні, чим інші. Протягом століть для обслуговування дрібних повсякденних угод золото й срібло використалося у формі монет, а для великих угод - у вигляді більших брусків. З іншого золота виготовлялися ювелірні прикраси й інші коштовності. Будь-яке перетворення металу з однієї форми в іншу вимагає витрат часу, зусиль й інших ресурсів. Виконання цієї роботи - такий же бізнес, як і будь-який іншої. Ціни на ці послуги будуть установлюватися так само, як звичайно. Багато хто згодні з тим, що виготовлення ювелірами прикрас із самородного золота законно. Але люди часто заперечують застосовність цього принципу до виготовлення монет. Однак на вільному ринку карбівка монет представляє із себе по суті справи такий же бізнес, як і будь-який іншої. У часи золотого стандарту багато монет вважалися в деякому змісті більше «дійсними» грішми, чим прості, не викарбувані золоті «злитки» (у формі брусків, болванок або в будь-який іншій). Дійсно, монети містили в собі премію в порівнянні зі злитком, але причина була не в якихось містичних властивостях монет. Просто виготовити монети зі злитка коштує дорожче, ніж переплавити монети в злиток. Внаслідок цієї різниці на ринку монети цінувалися вище (на наш погляд, це порозумівається додатковою цінністю монет, премією, пов'язаної з економією на зважуванні й посвідченні проби, а вже ця додаткова цінність робить економічно виправданої відповідної витрати).[4]

 

Товарне походження грошей

 

Питання про походження грошей різними теоретичними школами зв'язується із процесом розвитку обміну товарів.

Для того щоб який-небудь продукт став товаром, він повинен відповідати наступним умовам:

1. повинен вироблятися не для власного споживання, а для продажу;

2. повинен задовольняти певні потреби, тобто, мати корисність; причому товар повинен бути корисним для покупця, що знаходить своє підтвердження у факті купівлі-продажу;

3. повинен мати вартість; вартість товару - це якісь витрати, пов'язані з ним, причому не індивідуальні витрати виробника (собівартість), а витрати, визнані суспільством, що також повинне бути підтверджене за допомогою купівлі-продажу.

Тільки сукупність всіх цих трьох умов робить продукт товаром. Відсутність кожного з них означає, що даний продукт товаром не є. Наприклад, коли який-небудь продукт виробляється для особистого споживання або його неможливо купити або продати - тоді цей продукт товаром не є.

Обмін одиничними продуктами суспільної праці між первісними громадами носив випадковий характер. Розвиток товарного обміну був пов'язане з першим великим суспільним поділом праці - між скотарськими й землеробськими племенами. На базі другого великого поділу праці - відділення ремесла від землеробства - відбулося товарне виробництво й регулярний обмін між приватними власниками.[6]

Адам Смит писав про це: "…Кожна розумна людина на будь-якому щаблі розвитку суспільства після появи подолу праці, повинен був так улаштувати свої справи (business), щоб постійно мати деяка кількість такого товару, що, на його думку, ніхто не відмовиться взяти в обмін на продукти свого промислу".[16, с. 340].

У результаті розвитку товарного обміну із всіх товарів виділився особливий товар, що володів найбільшою здатністю до збуту - гроші, що розділили процес взаємного обміну товарів (Т-Т) на два різночасне здійснюваних процесу: продажу (Т-Д) і придбання (Д-Т), що дозволило перебороти індивідуальні, кількісні, тимчасові й просторові границі, властивому бартеру й тим самим істотно скоротити транзакційні витрати обміну. [ 9, C. 586]

 

Висновок

 

Закінчуючи цю роботу ми бачимо, що гроші є одним із найдавніших і найважливіших інструментів регулювання товарних відносин в суспільстві. Гроші – це багатофункціональна економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості. Гроші в сучасних умовах відіграють надзвичайно велику роль в організації усього суспільного виробництва. Без грошей не можна уявити собі обмін товарів. Так, він можливий врешті-решт і у вигляді обміну товарів на товари (бартер), але як ми дослідили, це дуже примітивна форма обміну вже несумісна з сучасним виробництвом і його ефективній організації. Припустимо, що можливо обійтися без грошей, перейшовши на простий товарообмін, хоч і в цьому випадку гроші не зникнуть. Один з товарів виконуватиме роль грошей, роль загального еквіваленту. Гроші – це важливий елемент організації суспільного виробництва. Для того щоб розпочати виробництво, здійснити його модернізацію, розширення та інше, необхідно спочатку накопичити певну кількість вартості як такої, а її носієм в сучасному виробництві саме і є гроші. Взагалі роль грошей у суспільному виробництві настільки велика, що за станом грошового обігу в країні можна робити висновки про фінансовий стан країни і про ті чи інші напрямки розвитку її виробництва. Гроші відіграють вирішальне значення як механізм в вирішенні багатьох соціальних проблем сучасного суспільства. Наприклад, надання допомоги, виплати компенсацій, дотацій та інше щодо певних категорій населення країни. Здійснити такі заходи без грошей практично неможливо. Особливого значення гроші і сфера їх обігу набувають у сучасних умовах організації державного регулювання економікою. Найбільш прогресивною формою організації позитивного втручання держави в суспільне відтворення є втручання через гроші. Не менш важливе значення гроші мають і в умовах перехідної економіки. Саме тому в Україні на сучасному етапі її розвитку так багато уваги приділяється грошам, грошовому обігу й усім тим процесам, що пов’язані з грошовим середовищем, бо як показує досвід різних країн, які успішно долають або вже подолали перехідний період у своєму розвитку, саме гроші є досить гнучкою й ефективною системою забезпечення позитивного і прискореного розвитку ринкових відносин. Грошово-кредитним відносинам у ринковій економіці відведено надзвичайно важливу роль. Будь яке їх порушення призводить до небажаних наслідків у суспільному виробництві. Саме тому в сучасних ринкових системах ці відносини перебувають під постійним контролем держави, що реалізується в її грошово-кредитній політиці. Розвиток суспільного виробництва в сучасних умовах уже не може бути незалежним від тих тенденцій у розвитку світового господарства, які мають місце. А це ставить країну перед певним вибором і перетворює політичні чинники у важливий фактор формування й реалізації грошово-кредитної політики. Прикладом цього може бути Україна. Не бажаючи бути осторонь потужного процесу інтернаціоналізації світового господарства, і ставлячи за конкретну мету вступ до Світової організації торгівлі, нажа держава мусить проводити таку грошово-кредитну політику, яка б давала можливість мати адекватну сучасним вимогам систему грошових і кредитних відносин.

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКий банківський інститут УАБС

 

Кафедра економічної теорії

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

на тему: “ Еволюція грошових систем та види грошей ”

 

Керівник роботи,

к.е.н., доцент Н.О. Соболєва

 

Студент факультету

банківської справи,

обліку і фінансів,

І курсу, групи 12-БС,

спеціальності 7.050105

"Банківська справа" Я.В.Харіна

 

 

Харків 2009

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Природа грошей

1.1 Поняття та сутність грошей

1.2  Історія появи та еволюція грошей

1.3 Функції грошей, склад і особливості

Розділ 2. Гроші, як двигун економіки

2.1 Види грошей

2.2 Товарне походження грошей

2.3 Проблема «правильної кількості» грошей

2.4 Економічне значення грошей і центральний банк, як провідник банківської системи країни

Висновки

Список використаної літератури

Словник економічних термінів

 

Вступ

 

У сучасному світі пануючою формою організації суспільного виробництва є товарне виробництво. Його найважливіші базові категорії – товар і гроші. Вивчення грошей, закономірностей їх функціювання є досить актуальним, адже, гроші - це невід'ємна й істотна частина фінансової системи кожної країни. Чи називаються вони гривнями, рублями, фунтами або франками, гроші служать засобом оплати, засобом збереження вартості і одиницею розрахунку у всіх, окрім початкових економічних систем.

Об’єктом дослідження цієї роботи є гроші, як один з найбільших винаходів людства, бо вони складають найбільш захоплюючий аспект економічної науки. Гроші зачаровують людей, через них вони страждають, для них люди працюють і вигадують наймайстерніші способи витратити їх. Гроші - єдиний товар, який не можна використовувати інакше, окрім як звільнитися від них. Вони не нагодують вас, не дадуть притулку і не розважать до тих пір, поки ви не витратите або не інвестуєте їх. Люди майже все зроблять для грошей, і гроші майже все зроблять для людей. Гроші, крім того, один з найважливіших розділів економічної науки, вони забезпечують кругообіг товарів і послуг та виступають суттєвим ричагом регуляції всієї сукупності соціально-економічних процесів сучасного суспільства. Вони є чимось набагато більш, ніж пасивним компонентом економічної системи, ніж простим інструментом, сприяючим роботі економіки.

Метою дослідження цієї курсової роботи є розкриття суті грошей, як загального еквівалента та правильне розуміння ролі грошей у житті будь-якого сучасного суспільства. Щоб виконати це завдання ми маємо простежити їх історичну еволюцію від найпростішого товару, що епізодично виконував роль еквівалента, до багатогранного і всемогутнього способу вираження вартості, що є двигуном не тільки виробництва в світі, але й долей і пристрастю більшості людства.

В своїй роботі я використала такі законодавчі нормативні акти, як Конституція України, Закон України «Про Національний банк України», Закон України «Про банки і банківську діяльність» та роботи таких великих економістів як Кемпбелл Р. Макконнелл Стенлі Л.Брю які написали «Экономикс» та К. Маркс і Ф. Енгельс з їх працею «Капітал» та ще декілька хороших сучасних економістів: Н.И. Базильов, С.П. Гурко, М.Н. Базильова, Кисельов Е.А, А.І. Щетинін Самуельсон, Вільям Д. Нордхаус у своїй роботі я також використовував матеріали з тлумачного словника украйнськой мови авторів Ожегов С.І. і Шведова Н.Ю моєю метою було обробити якомога більше інформацій та зробити для себе висновки про суть моєї теми, що я і виконала у моїй праці.

 

Розділ 1. Природа грошей

 

Поняття та сутність грошей

 

Карл Маркс у свій праці «Капітал» дав таке визначення грошей: «Специфічний товарний вид, з натуральною формою якого суспільно зростається еквівалентна форма, стає грошовим товаром або функціонує як гроші» [14,Соч., Т.23.С.79]. Гроші – одне з найдавніших явищ суспільства – відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців. Гроші – це багатофункціональна економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості. Гроші є одним з найбільш важливих розділів економічної науки. Вони є набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє розвитку економіки. Добре діюча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повній зайнятості. Та навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці. Гроші – це категорія товарного виробництва і товарного обігу. Вони мають товарне походження і виражають певні виробничі відносини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок. У грошах як загальному еквіваленті втілений безпосередньо суспільний характер праці. Вони дають змогу вимірювати суспільні витрати і отримані результати. Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар. Сутність грошей визначається, як правило, лише на основі їх функціонального застосування. Прикладом такого підходу може бути характеристика суті грошей в підручнику "Економікс" Макконнела та Брю. На питання "що таке гроші?" автори підручника дають відповідь: "Гроші є тим, що вони роблять. Все те, що виконує функції грошей, є грішми»[13]. Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що таке гроші. Уявлення, які не викликали сумнівів в одних суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і відкидалися. Очевидно, все це можна пояснити тим, що сутність грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вони функціонують. Тому для визначення сутності грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення та існування грошей в економічному житті суспільства.[9] Гроші за своєю сутністю – це загальний еквівалент. Функціональна сутність грошей мало змінилася у сучасних умовах, але форма вираження її зазнала суттєвих змін. Трансформувалася товарна природа грошей у нетоварну, що зробило гроші більш гнучкими у виконанні ними своїх функцій і водночас значно ускладнило та посилило роль грошей як самостійного за своїм впливом на економіку елемента.

Сутність грошей виявляється в тому, що гроші – це економічна категорія, яка виражає притаманні товарному виробництву виробничі відносини між людьми, а також це загальноприйнятий засіб врахування кількості і якості суспільно-необхідної праці в товарі. Поява грошей розколює всі товари на товар еквівалент як носій вартості та на всі інші товари як носії споживної вартості.

Гроші це те, що приймають як сплату за товари, послуги і борги. Гроші - це засіб обміну; люди приймають гроші в обмін на товари і послуги, які вони надають у очікуванні, що зможуть потім обміняти гроші на ті товари і послуги, які вони хочуть придбати. Без такого засобу обміну люди повинні звертатися до бартеру - безпосереднього обміну товарів і послуг на інші товари і послуги - дуже неефективному засобу здійснення обміну. При бартері необхідно знайти партнера, у якого є те, що вам треба, а він повинен хотіти те, що ви пропонуєте до обміну. Це вимагає вишукування всіх потенційних партнерів по обміну, здатних задовольнити потреби і побажання один одного в товарах і послугах, а потім досягнення згоди за умов обміну. Таким чином, бартер приводить до високих інших витрат, пов'язаних з пошуком, і трансакційних витрат. Іншими словами, при натуральному обміні людям доводиться витрачати багато часу на пошук, ведення переговорів і брати на себе інші значні витрати в торговій діяльності.

Гроші служать також розрахунковою одиницею або «мірою вартості».[9, С.210].Роль грошей як «одиниці вимірювання» дозволяє використовувати встановлені ціни для операцій. Функції грошей, як розрахункової одиниці, дозволяють вимірювати економічні величини зрозумілим для всіх способом. Крім того, що гроші служать засобом обміну і розрахунковою одиницею, вони ще забезпечують дуже зручний спосіб заощадження (засіб заощадження) і зручний спосіб запозичення грошей (засіб відстроченого платежу). Як «засіб заощадження» гроші полегшують процес здійснення накопичення з поточного доходу за рахунок гарантування майбутньої купівельної спроможності. Як «засіб відстроченого платежу» гроші полегшують запозичення (і надання позик), забезпечуючи ту міру купівельної спроможності, яку на справжній момент часу запозичують і дають у позику. Гроші унікальні по своїй простоті, як засіб платежу за товари і послуги: вони володіють найвищою ліквідністю серед всіх фінансових коштів.

У економічній літературі розглядаються в основному дві концепції походження грошей: раціоналістична і еволюційна. Перша концепція вперше висловлена в роботі Аристотеля “Никромахова етика”. Вона панувала аж до кінця XVIII ст. і пояснював походження грошей як результат угоди між людьми. Так само трактують гроші і деякі сучасні економісти. Так, П. Самуельсон розглядає гроші як штучну соціальну умовність. [ 15, C. 584].Дж. Гелбрейт вважає, що “закріплення грошових функцій за благородними металами і іншими предметами - продукт угоди між людьми”. [ 18, C. 32]. Еволюційна концепція пояснює походження грошей як продукт розвитку товарного виробництва і процесу обміну. Найбільш послідовним прихильником цієї концепції був К.Маркс, який указував, що “вартість створюється абстрактною працею,