Стилістичні особливості газетних заголовків

 

Серед фонетичних стилістичних прийомів і способів вираження найпоширенішими в газетних заголовках виявилися алітерація, ритм і рифма, сприяючи виконанню заголовком рекламної (зокрема, інтригуючої) і оцінної функцій. Вживання цих стилістичних прийомів обмежено преважно публіцистичним жанром та інформаційними повідомленнями про спортивні події [80, с.106].

У заголовках до інформаційних повідомлень алітерація зустрічається тільки в „масових” газетах Crackers Christmas. Алітерація дає максимальний ефект, коли всі слова, що входять в заголовок, починаються з одного й того ж звуку Passing, Punting, Pageantry, Strictly Stricter (The Daily Mirror, April 26, 2010).

Особливістю рифми газетних заголовків є те, що тут у 80% випадків рифмується два поруч стоячих слова Oregon Ruins Bruins. Звичайно саме ця рифмована пара слів робить весь заголовок інтригуючим, додає йому яскравий характер.

Рифма, як і алітерація, в більшості випадків супроводжується тонкою ритмічною оранізацією або всього заголовка Projection, Infection, Election або частини його There’s Moanin’ in Homin, Scotch Whisky’s On Rocks [80, с.109], Peter Porter (The Daily Telegraph, April 26, 2010).

Важливу роль в заголовках британської преси належить до „експресивного синтаксису”. Перше місце по частотності займають паралельні конструкції різних видів (на них припадає 90% всіх заголовків, що містять синтаксичні стилістичні прийоми). Паралельним конструкціям завжди супроводить ритм. Паралелізм може бути як повним, так і частковим. Повний паралелізм передбачає:

1) повторення синтаксичного малюнка;

2) повторення інтонаційного малюнку (як мінімум, зміст однакової кількості складів);

3) повторення одного або декількох лексичних елементів: Carolina Sees Russians and Usher Seer Reds. В цьому заголовку повтор синтаксичного малюнка сполучається з повторенням інтонаційного малюнка та повторенням лексичних елементів [80, с.111].10 women, 10 awful outfits, 10 reasons to feel a bit smug (The Daily Mirror, April 26, 2010), даний заголовок є прикладом повного паралелізму з повторенням одного з лексичних елементів. Одним з різновидів паралельних конструкцій є хіазматичні конструкції (зворотній паралелізм) - зворотній порядок розташування паралельних елементів, завдяки чому створюється ефект перехрещення. Хіазм як „різновид синонімічного паралелізму" передусім урізноманітнює форму, однак, є важливим і для змісту. Часто цей прийом використовується для акцентування уваги на ключовому слові, центральному елементі. Eat to Live Not Live to Eat. Подібно паралельним конструкціям вони характеризуються ритмічною організацією [80, с.119].

Ще одним засобом експресивного синтаксису є стилістична інверсія (стилістична фігура, яка створюєтся незвичайним порядком слів у реченні, щоб підкреслити значення інверсованих одиниць і посилити виразність мовлення): Uneasy Lies the Head that Wears a Crown, Richer Become the Richest Despite the Weak Economy ( The Guardian, April 26, 2010). Іноді інверсія в заголовку робить його настільки емоційно забарвленим, що на перший план виступають функції емоційного впливу на читача: оцінна, рекламна і в самому незначному ступені інформативна функція [80, с.127].

В газетних заголовках часто зустрічається еліпсис: One Man Down; Brazil Burning, US Confident Of New Sanctions Against Iran (The Times, January 26, 2010). Слід підкреслити, що багато еліптичних речень, які були б стилістично маркованими в інших стилях, в газетних заголовках є нормою.

Серед лексичних стилістичних прийомів, що використовуються в заголовках, перше місце по частотності займає епітет. Оскільки в епітеті експліцитно виражається оцінка суб’єкта або об’єкта дії і суб’єктивне відношення автора або газети до інформації, що подається, то він поширений в жанрах публіцистичного характеру: Valuable Connections. Pityful Excuses (The Daily Telegraph, April 26, 2010).

Друге місце по частотності вживання належить метафорі: HOP OFF, YOU FROGS. Тут в першу чергу звертає на себе увагу той факт, що тенденція до стандарту і експресії підтримується шляхом переважаючого вживання мовних (стертих) метафор, з одног боку, і спробами оживити стертий образ, з другого [80, с.135].

Метонімія використовується в газетних заголовках рідше, ніж такі стилістичні прийоми, як метафора та епітет. Наприклад: Talks Between Washington and Moscow, Watergate Changed the Politics, Israel-Palestine Conflict: Imposing Solutions (The Guardian, April 26, 2010). Типовим явищем для газетних заголовків є дієслівна метонімізація.

Порівняння доволі рідко зустрічається в заголовках до текстів публіцистичного характеру: Busy as a Bee the New President Will Be; As You Sow, So Shall You Reap (The Times, January 26, 2010)

У арсеналі мовних засобів вираження суб”єктивно-оцінної конотації одне з найважливіших місць належить перифразі: The Great Powers Leaders Council.

Для газетних заголовків характерне вживання оказіоналізмів, утворення яких відбувається за рахунок продуктивних словотворчих моделей, зевгм, заснованих на взаємодії основного і похідного значень слова, і каламбуру [80, с.148]: It's Sex O'clock! (The Guardian, April 26, 2010).

Висновки до розділу 2

 

Газетні заголовки виконують наступні функції: інформативна, оцінна, спонукальна та інтригуюча.

Заголовок виконує інформативну функцію, коли у стислій формі дає чітке уявлення про зміст повідомлення. Іноді цю функцію називають комунікативною, оскільки вона пов”язана з повідомленням про зміст тексту.

Оцінну функцію заголовок виконує в тому випадку, коли лексичне та стилістичне наповнення дозволяє зрозуміти ставлення автора до змісту статті.

Враховуючи установку на масового читача, деякі заголовки виконують спонукальну функцію, тобто, у них виражається заклик до дії. Структурно такі заголовки є наказовими реченнями, у кінці яких може бути знак оклику.

Інтрига визначається як складне і напружене сплетення дій персонажів, що переслідують свої цілі за допомогою витончених хитрощів і прихованих намірів. Інтригуючу функцію виконують заголовки, які привертають увагу читача, спонукають його до певного тлумачення змісту, але не дозволяють заздалегідь зробити висновок про зміст повідомлення.

Семантика заголовків журнальних статей формується навколо опорних елементів ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ у результаті згортання всіх складників тексту. Виділяють наступні семантичні типи заголовків:

Заголовки-резюме характеризується максимальною наявністю опорних елементів тексту ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ, які в компресованій формі передають його зміст. Такі заголовки розрізняються залежно від ступеня об’єктивності передачі змісту й уживаються як а) інформативно-нейтральні або б) інформативно-оцінні;

Заголовок-індикатор вказує на предмет повідомлення, але не містить інформації, яка дозволяє заздалегідь передбачити зміст статті. Семантика заголовка-індикатора максимально згорнута та має мінімальну кількість опорних елементів;

Заголовок-локалізатор зазвичай має усічену форму та закінчується трьома крапками. Така форма заголовка привертає увагу читача й заохочує його ознайомитися з усім текстом, оскільки заголовок не дає можливості передбачити зміст повідомлення.

Серед фонетичних стилістичних прийомів і способів вираження найпоширенішими в газетних заголовках виявилися алітерація, ритм і рифма, сприяючи виконанню заголовком рекламної (зокрема, інтригуючої) і оцінної функцій. У заголовках до інформаційних повідомлень алітерація дає максимальний ефект, коли всі слова, що входять в заголовок, починаються з одного й того ж звуку. Рифма, як і алітерація, в більшості випадків супроводжується тонкою ритмічною організацією або всього заголовка або його частини. Важливу роль в заголовках британської преси належить до „експресивного синтаксису”. Перше місце по частотності займають паралельні конструкції різних видів. Паралельним конструкціям завжди супроводить ритм. Одним з різновидів паралельних конструкцій є хіазматичні конструкції (зворотній паралелізм) - зворотній порядок розташування паралельних елементів, завдяки чому створюється ефект перехрещення. Ще одним засобом експресивного синтаксису є стилістична інверсія - стилістична фігура, яка створюється незвичайним порядком слів у реченні, щоб підкреслити значення інверсованих одиниць і посилити виразність мовлення. Серед лексичних стилістичних прийомів, що використовуються в заголовках, перше місце по частотності займає епітет. Оскільки в епітеті експліцитно виражається оцінка суб’єкта або об’єкта дії і суб’єктивне відношення автора або газети до інформації, що подається, то він поширений в жанрах публіцистичного характеру. Друге місце по частотності вживання належить метафорі та метонімії. Порівняння доволі рідко зустрічається в заголовках до текстів публіцистичного характеру. Для газетних заголовків характерне вживання оказіоналізмів, утворення яких відбувається за рахунок продуктивних словотворчих моделей, зевгм, заснованих на взаємодії основного і похідного значень слова, і каламбуру.