Топологічні і телекомутаційні характеристики необхідні для проектування мдзк

 N_м - кількість населення у місті (360 000 тис. Чоловік)

 

N_кв = N_м /2,5 - кількість квартир у місті (2,5 – кількість мешканців у квартирі)

Житловий мікрорайон міста забудований дев’ятиповерховими будинками з чотирма під’їздами та трьома квартирами на поверху (108 кв.)

N_буд=N_кв./108 – кількість будинків;

N_оф. = N_м /2,5*2*20 - кількість офісів (20 – середня кількість працівників в офісі)

N_{оф.центр} = N_оф/20 – кількість офісних центрів (1 центр –20 офісів);

N_тел = N_М*0,4 - кількість телефонів у місті (40% - рівень телефонізації у місті);

N_{кв тел} = N_тел*2/3 – кількість телефонів, що припадають на квартирних користувачів (2/3 усіх телефонів);

N_оф.тел = N_тел*1/3 кількість телефонів, що припадають на офісних користувачів (1/3 усіх телефонів);

N_ОпТС = N_рай = N_М/100 000 – кількість ОпТС (1 район 100 000 тис. мешканців);

N_{тел. рай} = N_тел / N_рай - кількість телефонів у кожному районі;

N_ЦАТС = N_{тел. рай} / 7200 - кількість ЦАТС на кожний район (робоча ємність станції –7200);

N_пост = N_м /20000 (постачальник послуг обслуговує 20 000 тис. користувачів);

N_{тел буд.} = N_{кв тел} /N _буд.  - кількість телефонів, що припадає на один будинок;

N_{буд. рай} = N _буд/ N_рай  - кількість будинків на один район;

N_{буд. АТС} = N_{буд. рай} /N_ЦАТС -   кількість будинків на одну ЦАТС;

  N_{буд РШ} =N_{буд. АТС}/5 - кількість будинків на один РШ (на одну ЦАТС припадає 5 РШ);

  N_РШ.кв = N_АТС*N_АТС.РШ  - загальна кількість розподільчих шаф (РШ), до яких підключаються квартирні абоненти (N_АТС – загальна кількість ЦАТС, а N_АТС.РШ  - кількість РШ на кожну ЦАТС);

N_РК = 8*N_буд. – кількість РК (8 – кількість розподільча коробка (РК) на будинок, ємність РК – 10 номерів);

N_{оф.тел.рай} = N_оф.тел. / N_ОпТС - кількість офісних телефонів на оди район;

N_{оф.тел.ЦАТС} = N_{оф.тел.рай} / N_ЦАТС = загальна кількість офісних телефонів на одну ЦАТС;

N_{оф.ЦАТС} =N_{оф.тел.ЦАТС}/5 - загальна кількість офісів на одну ЦАТС (на одну ЦАТС приходиться 5 РШ);

N_{оф. РШ} = N_{оф.ЦАТС}/3 - кількість офісів на один РШ (ЦАТС має 3 РШ для підключення офісних користувачів);

 

Лабораторна робота № 2

РОЗРОБКА ЕСКІЗНОГО ПРОЕКТУ МЕРЕЖІ ДОСТУПУ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ

Мета роботи

1.1 Ознайомлення з проблематикою ескізного проектування мереж зв’язку.

1.2 Розробка структурної і організаційної схем мережі доступу та їх короткого опису.

 

Теоретичні положення

В ході ескізного проектування мереж зв’язку виконується розробка попередніх проектних рішень мережі та окремих її частин – вузлів, ліній зв’язку, мережних закінчень (кінцевих адаптерів мережі, які розташовуються у приміщеннях користувачів), системи експлуатації та управління. Результати розробки фіксуються у документах певного виду, склад і зміст яких регламентовано державними стандартами. Обсяг ескізної документації на мережу повинен бути достатнім для опису прийнятих на цій стадії проектних рішень, а також для виконання наступної стадії (технічний або техно-робочий проект) на основі прийнятих рішень. Результати даної стадії розглядаються і приймаються замовником саме за документацією ескізного проекту.

Мінімальний склад ескізної документації на мережу повинен включати набір схем мережі і її складових частин, а також пояснювальну записку ескізного проекту. Мережі зв’язку є складними об’єктами і тому для їх опису, як правило, використовують кілька типів схем: схема електрична структурна мережі (Е1); схема функціональної структури (Ф1); схема організаційної структури (СО). Усі три види схем для мереж зв’язку, як правило, мають складну ієрархічну будову. Перший рівень – це загальна схема, другий – схеми основних компонентів загальної схеми, третій – деталізуючі схеми для кожної компоненти схем другого рівня і т.д. Така ієрархічність деталізації схем складних об’єктів відповідає ергономіці сприйняття людиною нової інформації. Мозок людини в оперативній пам’яті оптимально маніпулює тільки декількома об’єктами (предметами, поняттями). Експериментально встановлено, що кількість об’єктів, якими людині зручно подумки маніпулювати, складає 5±2. З цього факту випливає, що коефіцієнт деталізації кожного наступного рівня схем мережі по відношенню до попереднього рівня повинен становити не менше трьох і не більше семи.

У пояснювальній записці, як правило, подають опис розроблених схем мережі та їх компонентів на усіх рівнях деталізації, наводять методики та результати розрахунків основних параметрів мережі і її компонентів. В заключній частині пояснювальної записки, на основі розроблених схем наводять оцінки основних техніко-економічних характеристик мережі. Такі оцінки є дуже важливими для визначення доцільності наступних стадій розробки або напрямів концентрації зусиль розробників або ресурсів розробки при проведенні наступної стадії.

 

3. Контрольні питання

3.1 Яке місце у життєвому циклі інфокомунікаційного об’єкту займає стадія ескізного проекту?

3.2 Які документи розробляються на стадії ескізного проекту для мереж зв’язку?

3.3 Які види схем і за якими правилами розробляються на складні інфокомунікаційні об’єкти?

3.4 З якою метою на стадії ескізного проекту провадиться оцінка основних техніко-економічних характеристик мережі?

Домашнє завдання

4.1 Вивчити основні питання тем “Мережі доступу” та “Роботи стадії ескізного проекту” за літературою [1- 4].

    4.2 Підготуватися до обговорення контрольних питань.

4.3 Підготуватися до виконання лабораторної роботи переглядом літератури [4].

Лабораторне завдання

5.1 Кожна з шести проектних бригад, відповідно до шести можливих технологічних видів МДЗК обласного міста та до технічного завдання на свій варіант МДЗК, користуючись відомостями з [1, 3 та 4], при консультативний допомозі викладачів складає дворівневі електричну і організаційну структурні схеми МДЗК:

- схема електрична структурна (Е1);

- схема організаційної структури (СО).

При розробці електричних схем повинні бути вяті до уваги технологічні схеми організації зв’язку для шести варіантів МДЗК, наведені на рис.1-6.

5.2 Для кожної схеми проектна бригада повинна скласти спрощений опис, який містить розшифровки позначень на структурних схемах, призначення та функції окремих компонентів структурних схем для свого, окремого виду МДЗК.

5.3 Результати роботи оформлюються протоколом лабораторної роботи № 2 в окремому робочому зошиті з дисципліни “Телекомунікаційні та інформаційні мережі”.

Зміст протоколу

6.1 Мета роботи.

6.2 Структурна та організаційна схеми фрагменту мережі доступу до вузлів провайдерів (згідно технологічного варіанту мережі для кожної проектної бригади студентів).

6.3 Короткий опис розроблених схем.

Рекомендована література

7.1 Олифер В., Олифер Н. Компьютерные сети. “Эко-Трендз”, М., 2001.

7.2 Хиленко В.В., Михайлов В.Ф. Сети доступа: тенденції, технологии. “Зв’язок”, № 5,6, 2001.

7.3 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Стадии создания. ГОСТ 34.601­- 90.

7.4 Проспектні матеріали фірм-виробників обладнання та статті в періодичній літературі зі схемами побудови мереж доступу за останні два роки.

Додаток 1

Таблиця 1. Характеристики навантаження від користувачів мережі доступу (у годину найбільшого навантаження – ГНН)

Види послуг	Мінімальний набір послуг		Максимальний набір послуг
	Максимальна швидкість, кбіт/с	Інтенсивність навантаження Ерланг	Максимальна швидкість, кбіт/с	Інтенсивність навантаження Ерланг
А. Квартирний користувач Електронна пошта Пересилання файлів Web-сеанси Телефон Відеотелефон Аудіо-програми Відео-програми звичайної чіткості Відео-програми високої чіткості Б. Виробничий користувач Електронна пошта Пересилання файлів Web-сеанси Телефон Відеотелефон Аудіо-програми Відео-програми звичайної чіткості Відео-програми високої чіткості	9,6 19,2 19,2 19,2 - - - -   19,2 64 128 19,2 128 - - -	0,01 0,01 0,2 0,1 - - - -   0,1 0,2 5х0,2 10х0,1 2х0,1 - - -	128 512 512 32 2048 512 2048 8448   512 2048 1024 32 2048 512 2048 8448	0,01 0,01 2х0,2 2х0,1 0,05 2х0,2 2х0,3 0,1   0,1 0,2 10х0,2 20х0,1 5х0,1 2х0,2 2х0,2 0,1

 

Додаток 2