Фрагмент уроку з української мови у 8 класі «Стилі мовлення»

Мета: поглиблювати знання учнів про стилі мовлення; удосконалювати навички у розпізнаванні стилів мовлення, вміння використовувати різні стилі мовлення практично; виховувати культуру усного і писемного мовлення.

Ділова гра:

клас ділиться на 3 групи:

перша і друга – рекламодавці,

третя – члени експертної комісії.

Завдання рекламодавцям: скласти і представити рекламу на мінеральну воду і соки.

Завдання членам експертної комісії: відредагувати, оцінити рекламу.

Учитель виконує роль керівника експертної комісії, оцінює роботу учнів.

Додаткове завдання (картки роздати учням):

-Визначити, який з поданих текстів є рекламою, оголошенням, афішею:

· Індивідуальні заняття з математики та фізики. Швидкі та якісні результати. Тел.: [phone].

· Національний палац “Україна” 19-21 березня – сольний концерт Павла Зіброва.  Початок о 18.00.

· Питимеш “Росинку” – виростеш, дитинко.

· Пийте з насолодою воду Кремосодову! 

Після виконання завдань члени експертної групи підводять підсумки, вчитель оцінює роботу учнів.

Я переконана, що ніхто із словесників не стане заперечувати, що найважливішим на уроці української літератури є співробітництво, співпраця, безпосереднє спілкування вчителя з учнями! Тому й доцільно на уроках літератури використовувати такий інтерактивний метод як командний пошук інформації або, так званий, пошук інформації в малій групі. Так, наприклад, перед опрацюванням в 9 класі теми „Енеїда” І.П.Котляревського – енциклопедія народознавства”, учням заздалегідь даю завдання: ознайомитися із змістом поеми та зробити відбір матеріалу, що стосується звичаїв, традицій, побуту українського козацтва. Безпосередньо на уроці клас ділиться на 4 групи:

„кухарі” (за текстом „Енеїди” знайти назви різноманітних страв, дібрати рецепт приготування або розповісти про специфіку приготування якоїсь страви);

„ботаніки” (вибрати з поеми назви рослин, дати характеристику деяким з них, використовуючи знання з ботаніки, замалювати їх);

„забавники” (знайти описи козацьких ігор, забав, продемонструвати одну гру);

„модельєри” (вибрати описи українського чоловічого і жіночого одягу, елементи якого описати).

Кожна група обирає спікера (капітана), секретаря і доповідача. Одержавши завдання, дев’ятикласники приступають до командного пошуку відповідної інформації, тобто кожен член групи ділиться своїми думками з даного питання, все разом обговорюється, збираються приклади з твору та додаткової літератури. Все це записує секретар, щоб доповідач мав змогу зробити якомога ясніше і точніше повідомлення. Група працює 15 хвилин, а далі – виступи доповідачів і членів груп. У такий спосіб опрацювання теми учні ведуть дослідницьку самостійну роботу, кожна дитина має можливість розкрити творчі здібності, удосконалити уміння і навички роботи над теоретичним матеріалом, систематизувати набуті знання тощо.

На уроках мови та літератури доцільно використовувати різноманітні ігри, конкурси, змагання, що теж сприяє активізації пізнавальної і розумової діяльності, поглиблює інтерес і увагу школярів, розвиває творчий пошук. Діти дуже люблять ігрові моменти на уроках, старанно і уважно виконують їх. А це, в свою чергу, забезпечує краще засвоєння виучуваного матеріалу. Та це й не дивно. Відомий психолог Д.Ельконін говорив, що гра - це форма творчості, природна потреба організму. А тому неемоційне і занадто „серйозне” навчання здатне пригнічувати дитину, вбивати інтерес до навчальної діяльності, а дидактичні ігри творчо розвивають і вдосконалюють навчально-виховний процес в цілому і в тому числі уроки української мови і літератури. Наприклад, шестикласники вивчають тему „Написання н і нн в прикметниках”. Проводимо гру „Хто уважніший?” Учні будують, так званий „ключ дешифратора” з прикметників, які диктує вчитель, де знаком + позначають прикметники, які пишуться з н, знаком – позначають прикметники з нн: сонний, незрівнянний, усний, осінній, весняний, цінний, невблаганний, серйозний, туманний, деревинний. Для перевірки відкриваю дошку, де заздалегідь була накреслена відповідна таблиця. Учні перевіряють і оцінюють виконану вправу – групою, або самостійно, або використовується взаємоперевірка.

На закріплення стилів і типів мовлення для ефективнішої розумової діяльності учнів можна використати такі невеличкі криптограми:

Р О З П О В І Д Ь                                          П О Р Т Р Е Т

П У Б Л І Ц И С Т И Ч Н И Й                       О П И С

Н А У К О В И Й                                          Р О З М О В Н И Й

С Т И Л І С Т И К А                                      X У Д О Ж Н І Й

Р О З У М

М О В А

У Р О К

Д І Є С Л О В О

З

П Р А Ц Я

О Й

О Б С Т А В И Н А

О Ф І Ц І Й Н О -

Д І Л О В И Й

ГО Р Ь К И Й

Вправи-загадки (значущі частини слова)

1.  

 

 

 

2. Який твір вивчаємо?

 

 

 

Розвивають творчу активність школярів і вправи ігрового характеру, які привчають швидко оперувати засвоєним матеріалом, збагачують лексичний запас. Так, на підсумковому уроці до теми „Будова слова” можна, наприклад, використати вправи-ігри:

Відгадайте слово, яке я задумала:

1)У нього корінь такий, як у слова ліки, суфікс – як у слова поштар (лікар).

2)У нього корінь, як у слова закордонний, префікс, як у слова прилетіти, суфікс – як у слова годинник. Що означає це слово? Складіть з ним речення.

Як бачимо, кожна з наведених вправ потребує насамперед активізації набутих знань, розвиває творчу активність учнів, робить їхні знання більш свідомими, стійкими. Досвід показав: використання таких завдань сприяє тому, що уроки української мови стають цікавими, бажаними для учнів.

Актуалізації розумової діяльності сприяють також тестові завдання з мови і літератури, які може скласти сам вчитель або залучити до цього сильніших учнів (тестові завдання публікуються в журналі „Дивослово”); доцільним є використання лінгвістичних ігор, мовних загадок, шарад, чайнвордів тощо. Так, під час вивчення теми "Омоніми" можна використати загадки-жарти:

1. Яке місто ширяє над головою? (Орел).

2. Яку річку можна зрізати ножем? (Прут).

З. Яку державу влітку можна носити на голові! (Панама).

4. Що спільного між неслухняним хлоп'ям і подорожнім будинком?(І хлопчик і будинок пустують).

5. 3 якого крана не набереш води?(З підйомного) і т.д.

А це чайнворд, складений за творчістю Л.І.Глібова. У ньому слід відгадати слова - назви героїв байок Глібова. Остання буква одного слова є першою буквою наступного. Форма побудови чайнворда довільна (знак питання, ланцюжок, коло...).

1. Велике листяне дерево з плодами-жолудями (Дуб).

2. Рослина - бур’ян з колючками (Будяк).

3. Різновид хліба із загорнутими до середини краями і залитого жиром

(Книш).

4. Перелітний птах (Шпак).

5. Дрібна комаха, що болюче жалить (Комар).

6. Прісноводна або морська тварина з клешнями (Рак).

7. Свійська домашня тварина (Кіт).

8. Багаторічна кущова рослина (Троянда).

Ефективним є використання „сигнальних карток”. Наприклад, коли треба перевірити знання учнями правил про буквосполучення - ЙО-,-ЬО; написання Е, И в коренях чи префіксах слів, написання слів разом і окремо, закріплення життєвого і творчого шляху письменника тощо. Часто використовую, так звані, мовні та літературні ланцюжки, вчу дітей складати їх самостійно. Наприклад, під час закріплення частин мови можна використати такий ланцюжок: Морфологія. Ями. Множина. Активний. Йод. Дієслово. Ознаку предмета. Арбуз. Займенник. Кількість і порядок при лічбі. Іменник. Коси. Сполучник. Кріп. Прислівник. Ключ. Частка. Алфавіт. Тип. Прийменник. Коми.

Мовний ланцюжок (за темою «Мовні терміни» 10-11кл.)

Мова. Антоніми. Мовознавство. Омоніми. Морфеми. Монолог. Граматика. Абзац. Цитата. Алфавіт. Типи мовлення. Ями. Метафора. Автобус. Синоніми. Мак. Корінь. Науковий. Йод. Дієслово. Опис. Слово. Обставини. Називний. Йот. Текст. Тема. Азбука. Архаїзми…

Літературний ланцюжок (за темою «Літературні терміни» 10-11кл.)

Автобіографія. Ямб. Бард. Гумор. Реалізм. Монолог. Гротеск. Кіноповість. Тропи. Псевдонім. Мадригал. Літопис. Сюжет. Тавтологія. Ява. Антитеза. Архаїзми. Міф. Фейлетон. Новела…

Літературні ланцюжки (за творчістю А.Ю.Тесленка)

1.Архип Тесленко. Осінь. Ніч. Чоботи. Тип. Поводир. Розповідь. Діалог. Грім. Миколка. Автор. Рано. Оповідання. Ями.Мир. Руш. «Школяр». Роман. Ніс. Скрипка.

2. «Школяр». Роман. Наука. «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Автор. Рано. Оповідання. Ями. Миколка. Архип. Поводир. Розповідь. Діти. Тесленко. Осінь. Науковий. Йод. Діалог. Гуси. Скрипка. Апостроф. Фініш.

(Бачите, що дітям ставиться запитання, вони дають відповідь, кожна з них починаєтеся останньою ж буквою попереднього слова; закінченим вважається той ланцюжок, який починається і закінчується тією ж самою буквою). Запитання ланцюжків складнішають по мірі врахування вікових особливостей, знань учнів.

Вдало організований на уроці літератури конкурс на кращого читця поезії, наприклад, дає тільки позитивні результати, поглиблює любов та інтерес до рідного слова, вдосконалює декламаторські здібності дітей, розвиває їхні творчі нахили. У кожному класі, як правило, є діти, які пишуть вірші, оповідання, складають казки або загадки. Вміло організована з ними робота приносить відчутні результати. Ось, наприклад, вірш „Рідне село” учня 11 класу Тетюцького Віктора:

 

Є дивовижне місце на Вкраїні

серед полів безкраїх і лісів -

село, що зветься Старий Салтів милий,

І про яке складаються пісні.

Воно чарує подихом природи,

приваблює красою назавжди,

І хто тут побував, шука нагоди

Хоча б ще раз потрапити сюди.

Ніколи позабути він не зможе,

як у діброві листя шелестить,

І як верба, неначе на сторожі,

на березі Дінця самісінька стоїть.

Але земля ця дивна не забуде

великої, печальної війни,

коли в боях вмирали мирні люди,

Її хрещені доньки і сини.

Вони поклали голови за віру,

щоб не віддати Салтів ворогам,

вони зробили все для цього миру,

щоб в спадщину цей край дістався нам.

І можу я лише одне сказати:

- Любіть свій край, як я його люблю,

навіки це я буду відчувати,

для нього - що завгодно я зроблю.

 

Або вірш „Наш Київ” учня 8 класу Печенізького Сергія:

 

Моя Вкраїна – дивовижна,

Її столиця теж розкішна.

Наш Київ – місто ділове

І в Україні головне.

Чудова річка в місті є,

Що користь й радість всім дає.

А через річку чудо – міст,

Ученого Патона хист.

Найкраща вулиця – Хрещатик,

Каштани скрізь на ній ростуть

І насолоду всім несуть.

Там Лавра є, собор Софійський,

Колись був табір запорізький,

Музеї, студії та храми,

Театри, виставки, реклами –

Усе в столиці нашій є

І все величне й чарівне.

Тож закликаю, друзі любі,

Поїдьте в Київ, подивіться,

Чогось нового там навчіться,

Щоб Україною гордиться!

Я був у Києві два дні,

Так любо й хороше мені!

 

Активізують пізнавальну і розумову діяльність учнів і уроки розвитку зв'язного мовлення, які є плановими на уроках мови і літератури у всіх класах; уроки позакласного читання, уроки по ознайомленню учнів з літературою рідного краю. Так, наприклад, вже традиційним у школі стало проведення уроку - зустрічі з місцевим поетом С.І. Ступаком (на жаль, нині покійним). Станіслав Іванович - цікава людина, ветеран Великої Вітчизняної війни, ветеран праці. Він був закоханим у рідне село, у рідне слово, любив і знав літературу. Свій досвід, свої знання вміло передавав підростаючому поколінню, щедро ділився з дітьми своїми поглядами на життя, на значення загальнолюдських цінностей для сьогодення. Учні захоплено слухали твори Станіслава Івановича у його виконанні, продовжують вчити і декламувати їх самі, аналізують прочитане, пишуть відгуки-побажання, самі пробують творити.

Програма з рідної мови орієнтує учителя-словесника на формування мовної особистості учня, що характеризується свідомим ставленням до опанування мови, розвиненим мовленням і мисленням. Відповідно, в першу чергу уроки розвитку зв’язного мовлення повинні стимулювати учнів до активної мовленнєвої діяльності, до розвитку їхніх творчих здібностей. Та вчитель може сам виявити й розвивати письменницький талант учнів, практикувати вправи на удосконалення творчих умінь школярів, бо більшість дітей уже в ранньому віці пробують самостійно написати свій перший твір (вірш, казку, оповідання тощо). Я вважаю, що це дуже важлива і корисна справа, яку обов’язково і необхідно правильно організувати, вчасно підтримати і допомагати «письменнику-початківцю». Цьому сприяють конкурси «Проби пера», «Творчі перлини», «Мої перші твори», а також організація гурткової роботи. Уже в 5 класі намагаюсь виявити учнів, які відчувають «слово», які пробували або продовжують творити, щоб сприяти розвитку творчих здібностей обдарованих дітей. Прикладом такої роботи можуть бути твори таких учнів школи: Тетюцького В., Чеботарьова А, Попович Н., Зубко Я., Печенізького С., Півень О., Єщенко Н., Неділько О. та інші. Позитивно впливають на розвиток творчої письменницької діяльності учнів уроки літератури рідного краю, зустрічі з письменниками, тематичні літературні вечори. У 5-6 класах, аналізуючи художні твори, слід особливу увагу приділяти розвитку відтворюючої уваги, практикувати словесне малювання, ілюстрації учнів, вирішення проблемних питань. Все це не тільки активізує навчальну діяльність учнів, а й формуватиме у них культуру почуттів і переживань, викликатиме душевні хвилювання та яскраве бачення навколишнього світу.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів, з метою підвищення інтересу до навчального предмету та любові до рідного слова практикую цікаві матеріали з мовознавства, лексикології, мовні та літературні ігри, вправи-загадки, кросворди тощо. Так, наприклад, щоб довести старшокласникам багатство та мелодійність мови, використовую такий матеріал:

Було це давно, ще за старої Австрії в далекому 1916 році. У купе вагона 1-го класу швидкого поїзда «Львів – Відень» їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць і українець, відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки велися навколо різних проблем і тем, нарешті заговорили про мови: чия мова краща і котрій із них належить світове майбутнє.

Першим заговорив англієць:

- Англія – країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно, англійській мови належить світове майбутнє.

- Ні в якім разі, - гордовито промовив німець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Міллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова претендує на світове панування.

Італієць посміхнувся і тихо промовив:

- Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пучіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійська мова має бути провідною в світі.

Українець довго думав, нарешті промовив:

- Я також міг би сказати, що моя рідна мова – це мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. До пророчих передбачень Шевченкової поезії досі ніхто в світі так і не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу – Лесі Українки, мова нашого філософа-мислителя Франка, який вільно володів чотирнадцятьма мовами, в тому числі й названими тут. На нашій мові звучить понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство і можливості своїх мов. Чи могли б ви своїми мовами написати невеличке оповідання, в якому усі слова починалися б з однакової літери?

- Ні, ні, ні! Це неможливо, - відповіли в один голос англієць, німець та італієць.

- Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву, - звернувся він до німця.

- Хай буде буква «П», - сказав той.

- Добре. Оповідання називатиметься «Перший поцілунок».

 

Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку поштою прийшло приємне повідомлення: «Приїздіть, Павле Петровичу, - писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич, - погостюєте, повеселитесь».

Павло Петрович поспішив, прибув першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони – приятелі Паскевичів. Посадили Павла Петровича поряд із панночкою – премилою Поліною. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора – попросили пообідати.

Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пілзнерське пиво. Принесли печених поросят, приправлених перцем півників, пахучих паляниць, печінковий паштет, пухких пампушок під печеричною підливкою, пирогів, підсмажених пляцків…

Потім Поліна попросила прогулятись Підгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташиних переспівів…

Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами.

Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, пошепталися, пригорнулися. Прозвучав перший поцілунок.

Прощай, парубоче привілля! Прийдеться поетові приймакувати.

У купе зааплодували. Всі визнали, що милозвучна, багата українська мова житиме вічно. Та зазнайкуватий німець ніяк не міг примиритися з тим, що програв.

- А коли б я назвав іншу букву? – вигукнув він. – Наприклад букву «С».

- Гаразд, хай буде «С». Своєю мовою я можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, в якому всі слова починатимуться літерою «С».

Самотній сад

Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток – срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад солодкий спокій снить,

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки –

Спить самотній сад.

- Геніально! Незрівнянно! – закричали англієць та італієць.

Потім усі змовкли. Говорити вже не було потреби.

 

Подобаються учням і нестандартні форми пояснення і опрацювання нового матеріалу. Наприклад, «Вживання літер з-с у префіксах з-, с-, зі-» (5 клас):

Вчителька. Є у мене знайома бабуся, та от тільки ім’я у неї незвичне – Капетеха.

Учні (здивовано). Як-як?

Учителька. Ось давайте запишемо бабусине ім’я на дошці та в зошитах, і, щоб швидше вимовити, розіб’ємо його на склади.

Учні. Цими літерами є: к п т х.

Учителька. Ой, а оце днями у бабусі Хапетехи випав передній зуб, і вона вимовляє: «Ф-ф, ф-ф». То ви діти добре запам’ятали. як звати мою бабусю і який приголосний найчастіше повторює вона відтоді, як втратила зуб?

Учні. Т-а-к!

Учителька. А якщо так, то ви швидко запам’ятаєте приголосні, перед якими вживається на письмі префікс с- (к, п, т,+ф), у решті випадків пишеться префікс з-. Вживання цих префіксів і є темою сьогоднішнього уроку.

Скажімо, на уроці вивчається «Ялинка» М. Коцюбинського. Діти легко переказують сюжет оповідання, обминаючи при цьому і описи природи, і душевні переживання героїв. Я запропоную дітям подумати над тим, яким постає перед читачем Василько як людина на початку твору, як реагує хлопчик, коли батько вирішив продати ялинку. Нехай учні перекажуть близько до тексту епізод оповідання Яким і Василько в саду». Зосереджую увагу п’ятикласників на тому, що у творі ялинка зображена як жива істота. Коли Яким замахнувся на неї сокирою і вдарив по стовбурі, вона затремтіла. Василькові було жаль молодого деревця, і йому здалося, що ялинка от-от застогне. Варто, щоб учні поміркували над тим, чому, побачивши свіжий пеньок, Василько швиденько почав нагортати на нього сніг, що міг почувати він у цю хвилину і як це характеризує хлопця.

Описи зимового лісу допомагають зрозуміти переживання юного героя, риси його характеру. А тому важливо, щоб учні глибоко сприйняли картини природи. З цією метою проводжу усне малювання епізодів «Василько у лісі». Нехай вони уявлять зимовий ліс, засніжені здорові кострубаті дуби, коли лютує хуртовина, виють вовки, бурхає холодний вітер, тоді вони зрозуміють і кмітливість хлопчика, який, зустрівшись один на один з природною стихією, не розгубився, і те, що описи у творі не випадкові. Вдома діти можуть зробити ілюстрації.

Вивчення теми уроку рідної мови чи літератури розпочати вправою-загадкою, що дає можливість учням у цікавій формі самостійно визначити цю тему та одночасно закріпити раніше набуті знання.  

Наприклад, у 5 класі розглядаємо тему «Лексикологія». Після організаційного моменту звертаюся до п’ятикласників:

- Діти, щоб з’ясувати тему уроку, необхідно виконати вправу-загадку. Якщо усі відповіді будуть правильними, одержимо тему, над якою будемо працювати кілька уроків. Умови: відповіді записувати в стовпчик, першу літеру підкреслити (можна одного учня запросити до дошки, він буде виконувати завдання на звороті дошки для подальшої самоперевірки або взаємоперевірки).

Л ітература

Е рудит

К нига

С интаксис

И

К орінь

О значення

Л ист

О пис і т.д.

Важко уявити нині наше письмо без розділових знаків, з якими, на жаль, не завжди дружать учні. К. Паустовський писав: «Розділові знаки – це як нотні знаки, які міцно тримають текст і не дають йому розсипатися». Заперечити потрібність і важливість цих маленьких значків неможливо. А дізнатися про них якомога більше природно. І тому намагаюсь при нагоді ознайомлювати учнів з походженням назв розділових знаків.

От, скажімо, чи кожний знає походження їхніх назв? Виявляється, кома, тире, апостроф – слова-чужинці. Назва «кома» прийшла до нас із латинської мови. У латинській мові слово comma («кома») мало значення: «ударяю», «кую», «б’ю», «відсікаю», «відрубую», «відділяю». І справді, схожу роль кома виконує в реченнях нашої мови. Назва кома споріднена також із праслов’янським «копати». 

Крапка – найбільш уживаний наш розділовий знак. Слово «крапка» в латинській мові звучить як punctum («пунктум»). Звідси слова – родичі: пункт, пунктуація, пунктир, пунктуальний, пунктограма. Деякі вчені вважають, що назва крапка запозичена з польської мови (пор. кропити). А як із «кропки» стала крапка здогадатися неважко.

Тире – слово французьке. Перекладається як «тягти». І справді. Тире ніби тягне за собою другу частину речення.

Є в українській мові ще один цікавий знак – апостроф. Помітили: слово має подвійний наголос? І в усіх слов’янських мовах у нього таке ж звучання і значення, як і в нашій. Це слово, як і сам знак, прийшло до нас через посередництво французької мови із грецької. У грецькій мові слово «апостроф» (зверніть увагу на наголоси!) означало «повернутий у бік, кривий, зігнутий». Так воно і є! Поставили вгорі перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф повернутий у бік, кривий, зігнутий знак – і вже знаємо: приголосні у слові вимовляються твердо, роздільно, а букви я, ю, є, ї передають по два звуки.

А ще є знак, який завжди передає на письмі захоплення. Так, це знак оклику. Його знають усі школярі, але не всі використовують його можливості.

Працюючи з п’ятикласниками, я помітила, що в 10-12 років наші діти відчувають чужий біль, вболівають за долю скривджених, жаліють їх, вірять у добро, правду і справедливість. Так, вивчаючи оповідання «Школяр» Архипа Тесленка, майже всі п’ятикласники сподіваються на кращу долю головного героя Миколки, а саме: частина дітей залишає хлопчика у вчителя, з допомогою якого дитина закінчує школу і продовжує вчитися в інституті; інші вважають, що Миколка з вчителем переїздять до міста, де учитель працює і допомагає довчитися хлопчику, потім знайти роботу, щоб допомагати батькові. Отже, треба робити все, щоб наші діти залишалися милосердними, добрими, щирими і в старшому віці, щоб не відбувалося негативних і небезпечних змін у їхніх характерах. Вагомими і необхідними для вирішення цієї проблеми можуть бути уроки позакласного читання, які необхідно планувати уважно, враховувати інтереси та вікові особливості учнів. Так, після вивчення у 5 класі оповідання «Федько-Халамидник» В. К. Винниченка проводжу разом з учителем музики і співів урок позакласного читання на тему: «Біблія – книга людства».

Ніколи не будуть результативними знання учнів з рідної мови без регулярної копіткої роботи над підвищенням їхньої грамотності, без ціле напрямленої роботи над помилками. Після кожної письмової роботи обов’язково проводжу її аналіз та роботу над помилками. Для більш успішної роботи повторюємо види помилок, акцентую увагу на вмінні учнів бачити, пояснювати і обґрунтовувати і свої помилки, і помилки однокласників. Як правило, після загального аналізу учнівських робіт, проводжу колективне опрацювання типових орфографічних та пунктуаційних помилок (словникові диктанти, коментоване письмо, вправи «Хто уважніший?» тощо) Індивідуальна робота здійснюється учнями за таблицею.

 

Наприклад:

№	Орфограма або пунктограма	Правило	Приклади
1	Висна	Перевірочне слово в е сни	Сестра-с е стри
2	Мати подарувала тобі життя навчила говорити і пробудила в душі вічне світло доброти	Кома між однорідними членами речення	Петрик любить читати, малювати і грати в футбол

Обов’язково опрацьовуються й інші види помилок (граматичні, мовленнєві…) з використанням і групової роботи, і роботи «в парах», і самостійної роботи. Доцільним при цьому є редагування текстів чи речень, вправи-переклади, робота із словниками та «ключем дешифратора», використання таблиць-опор, сигнальних карток тощо. Видів роботи над помилками багато, усі вони по-своєму ефективні. Але слід уникати одноманітності, постійно шукати і впроваджувати щось нове. Тільки за цієї умови, безумовно, прийде успіх. Підвищенню грамотності, збагаченню словникового запасу, розширенню кругозору учнів допомагають комп’ютерні ігри з мови та літератури (якщо є комп’ютерний клас і сам словесник володіє комп’ютером). Цікаві та оригінальні програми допомагають молодшим школярам в оволодінні знаннями, старшокласники мають можливість використати Internet: взяти участь у web-олімпіадах з різних предметів, дистантно опанувати найважливіші розділи шкільної програми, дібрати необхідні матеріали до рефератів, позакласних заходів тощо.

Хочу нагадати крилатий вираз: «Учитись важко, а учить ще важче». Це, безперечно, так. Та професіонально підготовлений і проведений урок не буде тягарем ні для учнів, ні для вчителя. Структура уроку має бути продуманою і чіткою, а значить і результативною. Неабияку роль відіграють фізкультхвилинки, які можуть бути якнайрізноманітнішими, при чому обов’язково пов’язаними з мовними чи літературними темами чи термінами. Наприклад, закріплюємо тему «Самостійні та службові частини мови». Учні встають, учитель чи фізорг класу (підготовлений раніше вчителем) пропонує учням «політати»: називаючи різні частини мови, учитель (фізорг) постійно піднімають руки і «летять», а учні «літають» тоді, коли чують, наприклад, самостійні частини мови, а коли чують службові частини мови, стоять. Така фізкультхвилинка дає можливість закріпити відповідну тему, приносить позитивні емоції, створює мікроклімат для співпраці.

При цьому важливу роль мають відігравати домашні завдання. Вони повинні бути посильні для учнів, але не прості, бо їх головна мета – викликати пізнавальний інтерес, активність учнів. А це можливо тільки тоді, коли завдання становить для них такі труднощі, які вони спроможні подолати.

Викладання рідної мови в загальноосвітній школі має сприяти саморозвиткові, самовдосконаленню підсвідомості дітей, її впорядкуванню, а на цій основі формуванню здібностей, а може, й талантів. Не здобування знань основне в навчанні мови (знання, зрештою, забуваються, можуть бути неточними, а то й фальшивими), а активна пізнавальна робота дітей, вироблення в них уміння вичленовувати й аналізувати явища, помічати в них суттєве, визначальне, робити логічні висновки і таким чином самостійно доходити до істини, правильно орієнтуватися в сучасному світі.

Висновки