Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Собівартість продукції підприємства. ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4
Собівартість це один з найважливіших показників діяльності будь-якого підприємства, що характеризує рівень продуктивності праці, ступінь використання виробничої потужності, економічність витрати матеріалів, палива, електроенергії, доцільність і ощадливість витрати коштів. Собівартість продукції енергетичного підприємства - це виражені в грошовій формі витрати, які прямо чи побічно зв'язані з виготовленням і реалізацією продукції. Собівартість розраховується для: · того, щоб підприємство знало, у яку суму йому самому обходиться виробництво кожного виду продукції; · встановлення ціни. · розрахунку прибутку. Потрібно відзначити: чим нижче собівартість, тим вище прибуток. Тому кожне підприємство намагається знизити собівартість, тобто скоротити витрати. У собівартості продукції досить повно відбиваються раціональні витрати, пов’язані з використанням природних ресурсів, матеріалів, упредметненої і живої праці. Не включаються в собівартість усякого роду штрафи, пені й інші подібні платежі. Для планування, аналізу й обліку усі витрати групують по економічним елементам і калькуляційним статтям витрат. Угруповання витрат дозволяє установити структуру собівартості, тобто частку окремих елементів чи статей витрат у загальної собівартості. На основі по елементного угруповання витрат можна установити частку живої й уречевленої праці в загальних витратах на виробництво і планувати відтворення основних і оборотних фондів. При по елементній класифікації витрати враховуються по економічних елементах, що характеризує їхню сутність незалежно від місця їхнього виникнення і призначення.
Існує наступна по елементна класифікація витрат: 1. матеріальні витрати; 2. витрати на оплату праці; 3. відрахування на соціальні потреби; 4. амортизація; 5. інші витрати.
Кожен елемент включає однорідні за своїм характером витрати цехів, підрозділів, служб і т.д.. Для конкретного керівництва роботою підприємств і їхніх цехів необхідно знати і затрати на одиницю продукції, облік яких ведуть по калькуляційній класифікації, що передбачає угруповання по статтях витрат, що відбивають їхнє цільове призначення в виробництві і місце здійснення.
Калькуляція - це таблиця розрахунку вартості продукції одного виду по статтях затрат. У калькуляцію включаються наступні статті витрат: 1. Паливо на технологічні цілі; 2. Вода на технологічні цілі; 3. Основна заробітна плата виробничих робітників; 4. Додаткова заробітна плата виробничих робітників; 5. Відрахування на соціальне страхування; 6. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування (у т.ч. амортизація виробничого устаткування). 7. Витрати по підготовці й освоєнню виробництва; 8. Цехові витрати; 9. Загальнозаводські витрати; 10. Покупна енергія.
По способі включення в собівартість продукції розрізняють витрати прямі, що можуть бути віднесені безпосередньо на собівартість того чи іншого виду продукції, і непрямі, що є загальними для декількох видів продукції. Для енергетики найбільш характерним є розподіл витрат на умовно змінні і умовно постійні. До умовно змінних відносяться такі витрати, що в основному залежать від обсягу виробленої продукції (паливо і т.п.); умовно постійні витрати від розміру випуску продукції майже не залежать (амортизаційні відрахування, заробітна плата й ін.). Розрізняють собівартість планову, котра відбиває передбачений планом рівень майбутніх витрат; фактичну (звітну), що визначається за даними бухгалтерського обліку і відбиває минулі витрати; нормативну (проектну), що складається при проектуванні на основі прийнятих прогресивних норм (вона може підраховуватися більш укрупнено, чим планова собівартість).
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 65; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.200.211 (0.004 с.) |