Аналіз діяльності діяльності підприємства «електротехнічний завод» на ринку

Стисла історична довідка діяльності ВАТ «Електротехнічний завод»

ВАТ «Електротехнічний за­вод» (м. Київ) вже понад 25 років є провідним виробником релейної техніки як в Україні, так і в країнах СНД. Реле серій ВЛ, ВС, ЕЛ, АЛ, НЛ, ПЭ, РЭП добре ві­домі великому колу фахівців, завдяки широкому застосуванню в систе­мах керування автоматикою на промислових підприємст­вах, а також у сис­темах захи­сту електроенерге­тики.

Офіційна історія підприємства почалася з 1983 року, коли у складі науково-виробничого об'єднання «Реле і автоматика» було відкрито спеціалізований завод, де сконцентрувалося виробництво релейної техніки загальнопромислового призначення.

Наступний етап розвитку історії підприємства починається з 90-х років, коли з'явились певні труднощі в постачанні підприємств минулого СРСР релейної техніки, в тому числі релє для енергетики. Тоді силами СКБ «Ритм» почалася розробка серії простих релє в заміну на продукцію Чебоксарских релє  для енергетики. Тоді, завод, який знаходився у складі державного холдингу, переживав не кращі часи.

У 1995 році завод отримав статус самостійного юридичного підприємства «Київський електротехнічний завод» і почався процес приватизації. В кінці 2001 року приватизація закінчилась, і завод став відкритим акціонерним товариством без частки державної власності.

Сьогодні ВАТ «Електротех­нічний завод» є багатопрофіль­ним підприємством, що здійс­нює по­вний цикл робіт з випу­ску конку­рентоспроможної про­дукції під торговою маркою «РЕЛСіС», - починаючи від ма­ркетингових досліджень і ана­лізу запитів спо­живачів, науково дослідних робіт і до серійного випуску сертифіко­ваного ви­робу.

Підтверджуючи провідне мі­сце підприємства в електроте­хніч­ній промисловості, завод щорічно збільшує обсяг вироб­ництва, по­стійно розширює но­менклатуру товарів шляхом впровадження нових видів виро­бів. ВАТ «Електро­технічний завод» поставляє про­дукцію як на внут­рішній, так і на зовнішній ринки.

Основна відмінніть обладнання реле ВАТ «ЕТЗ» - це використання найсучаснішої мікропроцесорної техніки, яка дозволяє проводити цифрову обробку аналогових сигналів та приймати відповідні рішення в зв’язку з закладеним алгоритмом. Це дозволяє, з одного боку задовольнити найширший спектр споживчих вимог, а з другого забезпечити високу надійність виробів.  

Історія розвитку галузі

Загальноочевидним є той факт, що електричні мережі повинні бути захищені від перенавантаження, крім того, відповідного захисту потребують і мережі освітлення в житлових та громадських закладах, в торгівельних приміщеннях, службово-побутових приміщеннях промислових підприємсств, включаючи мережі для побутових та переносних електроприймачів (прасок, плиток, чайників, холодильників, пилососів, пральних та швейних машин та ін.), а також у пожежнонебезпечних зонах.

Отже, поняття «захист енергообладнання» - це, перш за все, захист від струмів короткого замикання та перенавантаження, які можуть з’явитися в електромережах.

Існували наступні етапи розвитку та вдосконалення захисту обладнання:

I. Найпростішим приладом для відповідних цілей був блок контролю з малопотужним трьохфазним транстформатором, який підключався до відповідних фаз в мережі. До виходу трансформатора приєднувався випрямлювач, зібраний по схемі А.Н.Ларіонова, між додатнім та від’ємним виводами включалося реле. При обриві будь-якої фази, пристрій реле відключав споживачів з мережі.

II.  На зміну прийшли пристрої з так названою мережевою логікою дії. Цьому сприяли такі фактори, що найбільш частішими видами аварій мережевого навантаження окрім зриву фаз, стали зміна послідовності, з’єднання, перекос фаз, відхилення, стрибки та провали напруги. Для контролю над ними стали застосовувати реле, що використовуються в ланцюгах автоматики високовольтних мереж, працюючих по схожому алгоритму. Але споживачам доводилося встановлювати не один, а декілька приладів захисту для кожного виду загроз аварій, тому обладнання значно дорожчало з відповідними реле. Внаслідок чого склалася гостра необхідність у розробці приборів з повним набором функцій, що могли б забезпечити повноцінний та надійний захист одразу одним приладом.

III. Для вирішення відовідного завдання стали використовувати компромісні методи: спрацюваня за довготривалими піками, фільтрації вищих гармонік т.ін. Проте надійного захисту так і не отримали, кожний компроміс тягнув за собою цілий ряд недоліків. Робота по пікам була лише в деяких випадках стабільною – коли цей пік тривав достатній проміжок часу.

IV. Зараз стадія аналогових приладів, якщо не закінчилась повністю, то вже на стадії завершення. Однію з причин є відсутність можливості організації складної логіки дії. Проте головним чинником є те, що точність аналогової схеми занадто сильно залежить від навколищнього середовища, в першу чергу, від темератури, а також від характеристик напруги, що вимірюється. Тому на заміну аналоговим схемам приходять цифрові мікропроцесорні, які дають змогу створювати прилади практично з логікою будь-якої складності. Проте насправді цифрові мікропроцесорні прилади з широким набором захисних функцій та складною логікою дії для широкого використання – тобто з низькою ціною, можуть створити небагато компаній. Тому є ще один варіант розробок – порогові прилади, які приймають рішення «так» або «ні», прилад є цифровим, тобто зменшує оточуючий вплив, проте зберігається вузька логіка аналогового приладу.

Отже, сучасні прилади мають ряд суттєвих переваг та нових можливостей, проте основними критеріями вибору правильного та надійного реле залишаються – висока універсальність та широка функціональність.