Шляхи вдосконалення організації бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями та замовниками на ПП «джоні».

 

Облік та аналіз дебіторської заборгованості є одним з ключових завдань у вирішенні проблем, що виникають під час поточного управління підприємствами з позиції оптимального співвідношення між ліквідністю та прибутковістю

За результатами проведеного дослідження дебіторської заборгованості на ПП «Джоні» сформовані стратегії кредитної політики в умовах інфляції, а також надано наступні пропозиції:

- своєчасно здійснювати контроль за співвідношенням. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стабільності підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування;

- винаходити можливості збільшення кількості замовників з метою зменшення масштабу ризику неоплати;

- контролювати стан розрахунків за простроченими заборгованостями. В умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально одержує лише частину вартості виконаних робіт. Тому необхідно розширити систему авансових платежів;

- своєчасно виявляти недопустимі види дебіторської заборгованості, до яких, в прострочена заборгованість покупців понад три місяці.

В даному розділі курсової  роботи досліджено і запропоновано шляхи удосконалення обліку безнадійної і сумнівної заборгованості.

У зв’язку з цим особливої уваги потребує порядок списання простроченої дебіторської заборгованості, оскільки існує прямий взаємозв’язок між списанням такої заборгованості і формуванням оподатковуваної бази податком на прибуток. Правильне і своєчасне списання дебіторської заборгованості відіграє важливу роль при формуванні фінансових результатів діяльності підприємства.

ПП «Джоні», щоб уникнути втрат від оподаткування, необхідно створювати резерв сумнівних боргів.

В роботі обґрунтовано, що рішення про створення резерву сумнівних боргів повинно готуватись комісією підприємства за участю керівників юридичної, бухгалтерської, збутової служб та затверджуватись керівником підприємства. В рішенні про створення резерву сумнівних боргів комісія повинна відображати наступні відомості: дату та причину виникнення заборгованості, строк її погашення (векселів, застав, договорів страхування), дату подання позовної заяви до суду (арбітражного суду) про стягнення заборгованості з покупця (замовника), номер та дату платіжного доручення про перерахування мита.

Резерви сумнівних боргів дозволяється створювати тільки за результатами інвентаризації дебіторської заборгованості в кінці року, в той час як сумнівні борги виникають в ході торгових операцій протягом року. Необхідно нараховувати резерв протягом всього облікового періоду. На нашу думку, розрахувати резерв сумнівних боргів доцільно перед складанням звітності, а використовуватися він буде протягом звітного року при потребі або безпосередньо перед складанням звітності.

Вважаємо, що резерв повинен формуватись на базі експертних оцінок фінансового менеджменту підприємства.

Списання боргу на збиток внаслідок неплатоспроможності боржника не є анулюванням заборгованості. Ця заборгованість повинна відображатися на позабалансових рахунках з метою контролю за можливістю стягнення у випадку зміни майнового стану боржника. Термін, на який заборгованість повинна обліковуватись на позабалансовому рахунку, встановлюють деякі практики в три, деякі – в п’ять років з моменту списання.

Для того, щоб списати безнадійну заборгованість, необхідно правильно документально оформити дану операцію. Дебіторська заборгованість, по якій закінчився строк позовної давності, списується за рішенням керівника підприємства. Сьогодні законодавством не передбачена конкретна форма такого рішення. При використанні довільної форми, пропонуємо наступні обов’язкові реквізити:

- повна назва підприємства-дебітора із зазначенням його ідентифікаційного та індивідуального податкового коду, дати і причини виникнення заборгованості;

- повний перелік первинних документів, що підтверджують даний факт;

- дата прийняття рішення з обов’язковим зазначенням того, що ця заборгованість повинна обліковуватись не менше трьох років поза балансом (а можна і більше) з часу такого списання для нагляду за можливістю її справляння у випадку зміни майнового стану дебітора;

- підпис керівника і головного бухгалтера;

- печатка підприємства, установи.

Незважаючи на те, що облік на ПП «Джоні» є більш-менш автоматизованим, необхідно ввести ще більшу автоматизацію. При цьому найбільш доцільним є проведення саме комплексної автоматизації.

Організацію обліку при автоматизованому способі його ведення слід проводити в два етапи (варіанти):

1. При проведенні автоматизації на рівні центральної бухгалтерії первинні документи складаються в підрозділах вручну обліковцями та передаються до бухгалтерії, де бухгалтером на спеціалізованому АРМі (в якому створено базу даних). Подальша обробка облікової інформації проводиться в машинному варіанті, з створенням проводок, підготуванням та розпечеткою відповідних звітів та передачею інформації до відповідних регістрів та бухгалтерської фінансової та статистичної звітності. Перевагами цього варіанту є відносно невеликі затрати часу на обробку інформації та менша, порівняно з наступним методом вартість впровадження, він не потребує перепідготовки обліковців у виробничих підрозділах. Основним недоліком його є великі затрати часу на внесення інформації з первинних документів до машинної бази даних. Саме такий варіант застосовано на підприємстві.

2. Проведення автоматизації обліку як в центральній бухгалтерії так і в виробничих підрозділах. При цьому первинна облікова інформація відображається в електронному вигляді обліковцями в окремих виробничих підрозділах і по локальній мережі надходить до центральної бухгалтерії на АРМ бухгалтера де проводиться її подальша обробка та створення бухгалтерських проводок з внесенням до облікових регістрів та фінансової звітності. Цей варіант є найбільш досконалим, так як максиально знижує затрати часу на проходження та обробку інформації, забезпечує високу оперативність облікової інформації. Разом з тим через надто високу собівартість впровадження є неможливим для переважної більшості господарств.

Сучасна автоматизована система обліку, контролю та аудиту побудована на основі найновіших засобів обчислювальної техніки і повинна забезпечити:

- повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб споживачів;

- виконання контрольних і аудиторських задач з метою отримання необхідної інформації про можливі відхилення;

- отримання комп'ютерних управлінських рішень;

- здійснення аналізу та прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Введення в практику автоматизованих інтегрованих систем обліку, розподілених систем обробки даних дозволяє комплексно вирішувати задачі не лише по обліку, а і по контролю, аналізу і аудиту. За допомогою таких систем можна здійснювати оцінку фактичного стану підприємства, а також прогнозувати та моделювати управлінські рішення.

Крім того під час застосування комп’ютерних програм у бухгалтерії, прискорюється проведення розрахунків з покупцями і замовниками, полегшує і прискорює отримання виписки банку, а також існує багато переваг в роботі з комп’ютерними програмами ведення бухгалтерського обліку.

Висновком усього вищезазначеного є те, що ПП «Джоні» необхідно провести політику спрямовану на покращення обліку та списання дебіторської заборгованості, адже існує прямий взаємозв’язок між списанням такої заборгованості і формуванням оподатковуваної бази податком на прибуток

Автоматизація обліку значно полегшує роботу бухгалтерії, скорочуючи час та громіздкі розрахунки. Тому основним шляхом вдосконалення обліку на підприємстві є розширення автоматизованої мережі на підприємстві та заміна застарілого обладнання.

 

ВИСНОВОК.

Чітка організація розрахунків між постачальниками і покупцями безпосередньо впливає на прискорення обертання оборотних активів і своєчасне надходження грошових коштів від реалізації.

Надзвичайно важливим є правильно вести документацію розрахунків: правильно та своєчасно заповнювати первинні документи, договори, всі їх реквізити, в установлені терміни передавати всі документи в бухгалтерію, контролювати всі розрахунки, оплату за продукцію, погашення дебіторської заборгованості.

Аналізуючи організацію бухгалтерського обліку на підприємстві, можна зробити висновки, що тут існують суттєві недоліки, наприклад: документування операцій проводиться не достатньо чітко, і, що саме головне, не повністю.

Для усунення всіх недоліків, необхідно покращити систему контролю, дотримуватися вимог П(с)БО, слідкувати за змінами в законодавстві.

Значну частину виробленої продукції підприємство реалізовує, переважно, покупцям та замовникам. Вони можуть розраховуватися з підприємством-постачальником за продукцію перед її отриманням (передоплата), в момент отримання (розрахунок готівкою) та після відвантаження (післяоплата). Підприємства, які випускають продукцію у великих обсягах і зацікавлені у її швидкій реалізації або розширенні ринків збуту, можуть іти на поступки своїм покупцям щодо терміну оплати. Протягом терміну, початком виникнення якого вважається дата відпуску продукції, а кінцем — дата оплати покупцем раніше отриманої продукції, у підприємства-постачальника на суму реалізованої продукції буде існувати дебіторська заборгованість.

В бухгалтерському обліку для групування Інформації про дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги призначений активний рахунок 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками".

По усталених звичаях покупець міг внести гроші вперед, тобто могло мати місце зарахування передоплати. У цьому випадку по рахунку 36 виникає кредиторська заборгованість.

Сучасні П(С)БО вимагають відображення всіх операцій, зв'язаних з реалізацією, у момент їхньої відпустки, що випливає з допущення тимчасової визначеності факту господарської діяльності, тобто "..незалежно від фактичного часу чи надходження виплати коштів".

Зобов'язання покупців і замовників у бухгалтерському обліку повинні бути відбиті в момент їхнього виникнення. У силу того, що зобов'язання покупця виникають у момент виконання продавцем зобов'язань по передачі товару, можливі два варіанти відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості покупця, що визначаються умовами договору про перехід права власності на матеріальні цінності.

При реалізації продукції бухгалтерією підприємства-постачальника виписується відповідний первинний документ. До цих первинних документів належать: накладні; рахунки-фактури, акти прийому виконаних робіт (послуг), податкові накладні, товарно-транспортні накладні, товарні накладні. Один примірник залишається в бухгалтерії підприємства і є підставою для здійснення запису в облікові реєстри про виникнення дебіторської заборгованості.

Таким чином, у П(С)БО 10 мають місце старі методи обліку дебіторської заборгованості (нарахування резерву в сумі сумнівної дебіторської заборгованості і списання безнадійної заборгованості за рахунок його) і нові: визначення поняття чистої реалізаційної вартості, метод процентного числення суми резерву і списання безнадійної заборгованості по операціях, не зв'язаним з операційною діяльністю за рахунок інших операційних витрат. Важко назвати такий підхід досить логічним. Крім того не визначений точний порядок визнання дебіторської заборгованості сумнівної: не має переліку достатніх документів, необхідних для підтвердження фактів сумнівності, безнадійності. У той же час немає і вказівки про самостійне визнання підприємством тієї чи іншої заборгованості як сумнівної.

При прийманні товарно-матеріальних цінностей проводиться їх перевірка за кількістю, а також і за якістю. І як результат, можуть бути виявлені: недостача, пересортиця, неналежна якість товарів, їх некомплектність або відсутність супровідних документів і т.п.

Якщо права підприємства порушені, то воно може звернутися до порушника із письмовою претензією-вимогою щодо добровільного усунення порушень законодавства. Така претензія-вимога підписується керівником і надсилається адресату рекомендованим (цінним) листом або вручається під розписку.

При обліку розрахунків за відшкодування підприємству завданих збитків в результаті недостач і втрат від псування цінностей, недостач та розкрадання грошових коштів (якщо виявлено винуватця) застосовують такі документи:

§ інвентаризаційний опис або інвентаризаційний акт (в залежності від об'єкту перевірки);

§ порівняльна відомість;

§ договір про повну матеріальну відповідальність;

§ розрахунково-платіжна відомість.

Весь бухгалтерський облік ведеться за допомогою комп’ютерної техніки та використання програмного забезпечення для бухгалтерів. Це впливає на зміст праці облікового персоналу: зменшується кількість механічних операцій з обробки документів, систематизації облікових показників, заповнення регістрів та звітів. Облікова праця стає більш творчою, спрямованою на організацію та удосконалення обліку.

 

Список використаних джерел

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 «Дебіторська заборгованість»

2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99Р. №996-ХІV

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р № 291 (зі змінами та доповненями).

4. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р № 291 (зі змінами та доповненями).

5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003р. № 561.

6. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 р.№ 135,

7. Закон України «Про позовну давність» №372 від 27.07.95р.

8. Інструкція №228/253 від 07.08.96р. Міністерства статистики і Міністерства транспорту України

9. Господарський кодекс України п.2 ст.180

10. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко та ін.; за ред. Проф. М.Ф. Огійчука. – К.: вища освіта, 2003. – 800 с.

11. Герасим П.М., Кізима А.Я., Забчук В.Д. та ін. Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей: Навч. посібник./ За ред. П.Я. Хомина. – Тернопіль: Астон, 2000. – 432с

12. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 628с.

13. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 578с.

14. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів – 6-те вид. – К.: А.С.К., 2001. – 784с.

15. Чебан Т.Н.Фінансовий облік.Навчально-методичний посібник–2001-130с.

16. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 672с.

17. Чижевська Л.В. Бухгалтерський баланс: проблеми теорії і практики: Наукове видання. – Житомир: ЖІТІ, 1998. – 408с.

18. Пушкар М.С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні: Монографія. – Тернопіль: Економічна думка, 1999. – 424с.

19. Нападовська Л.В. Управлінській облік: Монографія – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – 450с.

20. Нападовська Л.В. Внутрішньогосподарський контроль в ринковій економіці: Монографія - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – 224с.

21. Герасим П.М. та ін. Управлінській облік на підприємстві: Монографія. – Тернопіль: Економічна думка,2001. – 270с.

22. Білоусова І.А., Барановська Т.В. Облікова політика в Україні: Монографія - Житомир: ЖДТУ, 2003. – 408с.

23. Л.К. Сук Теорія бухгалтерського обліку. навчальний посібник. – К.: Інститут післядипломної освіти Київського університету ім.. Тараса Шевченка. – 2002. – 238с.

24. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»./Ф.Ф Бутинець, М.М. Коцупатрий. – Житомир: ПП «Рута», 2003. – 512с.

25. Плаксієнко В.Я., Пісьмаченко Л.М., Рябий Є.І. Бухгалтерський облік України. Підручник/За заг. ред. В.Я. Плаксієнка. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 490с.

26. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. /За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 5-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2003. – 726с.