Аналіз стану зайнятості молоді та жінок

 

За даними Міжнародної організації праці, останнім часом кількість безробітних у світі серед молоді віком 15-24 роки зросла, сотні мільйонів працюють, але живуть на межі зубожіння. Щоб забезпечити повну реалізацію продуктивного потенціалу нинішньої молоді в світі необхідно створити принаймні 400 млн. робочих місць. Експерти МОП відзначають, що серед молоді вірогідність стати безробітними в три рази вища, ніж серед дорослої частини населення. Ці висновки поширюються й на ситуацію в Україні, що доводить динаміка чисельності, економічної активності та безробіття серед молоді, розраховані за даними Держкомстату України (рис.2.2, рис.2.3.).

 

Рис. 2.2. Динаміка чисельності та деяких показників ринку праці України щодо населення вікової групи 15-24 років

Рис. 2.3. Динаміка рівня безробіття в Україні в цілому та серед молоді віком 15-24 роки

 

В Україні розв’язати проблеми зайнятості молоді можна тільки шляхом цілеспрямованих систематизованих і скоординованих дій. При цьому держава повинна піклуватись розвитком соціальної стабільності і захищеності молоді (по мірі зміни ситуації на ринку праці – корегування політики в області працевлаштування, перегляд і доопрацювання законодавчої бази, своєчасне фінансування державних програм зайнятості, розробка системи заохочень і пільг регіонам з низьким рівнем безробіття серед молоді) [19; c. 22-30].Необхідна також суттєва перебудова освітньої діяльності українських навчальних закладів вищої школи. Так випускник ВУЗу повинен мати чітку професійну спрямованість і бути впевненим у зажаданні своїх знань на ринку праці. Сучасний ВУЗ, у свою чергу, має бути спрямований не на набір студентів, а на їх випуск, тобто на базі будь-якого сучасного вищого учбового закладу повинна працювати власна спеціалізована служба з маркетингу студентів-випускників. Метою її діяльності може бути працевлаштування випускників, забезпечення стійких двосторонніх зв’язків з підприємцями-роботодавцями, організація курсів додаткової спеціалізації і підвищення кваліфікації тощо.Органи місцевої адміністрації мають активно слідкувати за станом на ринку праці в регіоні: сприяти створенню необхідної кількості державних і комерційних закладів, спеціалізованих у сфері працевлаштування, професійного консалтінгу, психологічної підтримки; проводити постійний моніторинг діяльності державних служб зайнятості і місцевої біржі праці; забезпечувати тісний взаємозв’язок у системі «місцеві органи самоврядування – ВУЗи – ринок праці»; формувати державне замовлення для ВУЗів; стимулювати підприємства і приватних підприємців щодо зростання кількості молодих фахівців при формуванні кадрового потенціалу підприємства, фірми, організації, установи [13].Зрозуміло, що система заходів щодо зниження рівня безробіття молоді не обмежується наведеним, існує багато можливостей для творчого пошуку шляхів виходу зі складної ситуації, що склалася зараз на ринку праці, але у будь-якому разі тільки комплексний підхід до розв’язання проблеми дозволить досягти певних позитивних зрушень у сфері працевлаштування молоді в Україні [17].Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, зросла з 526,3 тис. осіб на 1 листопада 2009 року. до 536,7 тис. осіб на 1 грудня 2009 р. Число зареєстрованих безробітних на 1 грудня 2009року становило 512,2 тис. осіб, становить 80% аналогічного періоду минулого року. Також спостерігається зменшення кількості безробітних жінок, молоді у віці до 35 років, але збільшилася кількість звільнених з економічних причин (табл.1).

 

Таблиця 2.3.

Кількість зареєстрованих безробітних

Показник	На 1.12.2009 р. тис. осіб	У % до 1.12.2008 р.
Безробітні (всього)	512,2	80,0
з них: жінки	290,4	75,0
Молодь у віці до 35 років	203,3	84,2
особи, які потребують особливого соціального захисту	102,2	84,4
вивільнені з економічних причин	59,3	220,9
Особи, які проживають у сільській місцевості	187,5	58,8

Офіційного статусу безробітних на зазначену дату набули 95,4% незайнятих громадян, із них 78,2% отримували допомогу по безробіттю. Серед безробітних майже кожний другий раніше займав місце робітника, майже кожний третій – посаду службовця, а кожний шостий не мав професійної підготовки. За сприяння державної служби зайнятості у листопаді 2009р. було працевлаштовано 44,7 тис. осіб, що на 36,3% менше, ніж у жовтні п.р. Серед працевлаштованих незайнятих осіб жінки становили 47,4%, а молодь у віці до 35 років – 50,3% [23].Не дивлячись на негативні прогнози на 2009 рік, рівень безробіття в Україні виявився нижче, ніж у деяких країнах Європи. До того ж, згідно з даними офіційної статистики, кількість безробітних у державі продовжує зменшуватися.

На рис. 2.4. наведено дані про кількість безробітних за статтю за 2006-2010 роки, де показано, що кількість зареєстрованих безробітних жінок вище ніж чоловіків близько 8% осіб.

 

Рис. 2.4. Порівняння кількісті зареєстрованих безробітних за статтю за 2005 – 2010 роки на 31.01.

 

Таблиця 2.4. демонструє співвідношення резюме чоловіків і жінок в найбільш популярних професійних напрямах. Серед переважно «жіночих»

«Адміністративний персонал» (74%), «Управління персоналом/тренінги» (65%), Бухгалтерія/управліньський облік/фінанси підприємства» (58%).

Більшість найбільш масових і затребуваних професійних напрямів «захоплені» чоловіками - «ІТ/ІНТЕРНЕТ/ТЕЛЕКОМ» (86%), «Виробництво» (83%), «Продажі» (76%), «Будівництво/Нерухомість (76%)» і ін. Чоловіче переважання очевидне і в професійній області «Вищий менеджмент» (83%).

 

Таблиця 2.4.

.

 

Рис. 2.5. Вік жінок які прагнуть працювати

 

На рис. 2.5. можна побачити, що найактивніша частина дорослого населення - від 20 до 35 років -практично завжди готова розглядати нові пропозиції і міняти роботу. Тому не дивно, що кількість претендентів-жінок на працю в цьому віковому діапазоні превалює. 45% здобувачок - у віці від 20 до 30 років. Всього 3,5% жінок, відносяться до вікової групи 40-50 років і 3% - до групи до 20 років.

Україна підписала декілька міжнародних договорів, що забороняють дискримінацію жінок в області зайнятості, зокрема Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації відносно жінок і Антидискримінаційної конвенції Міжнародної організації праці. Національне законодавство також забороняє дискримінацію за гендерною властивістю при прийомі працівника на роботу.

Як одну із перспективних форм зайнятості можна розглядати зайнятість жінок у громадському секторі. На сьогоднішній день активність київських жінок у створенні і розвитку недержавних організацій найвища по Україні. Але більшість жіночих об’єднань обмежується суто жіночими проблемами, тому їх значного впливу на розвиток суспільства та громадську думку поки що не спостерігається. Свідченням цього є результати останніх виборів. Враховуючи той факт, що за статистикою більшість виборців складають саме жінки, окремого дослідження потребує проблема їх ставлення до реалії “жінка і влада”. На зростання авторитету жінки впливає також Гендерна нерівність на ринку праці, а також матеріальна залежність від осіб чоловічої статі.

Можна стверджувати, що сприяння зайнятості жінок повинно бути щоденною турботою державних органів влади усіх рівнів. Звичайно, ця проблема не може бути успішно вирішена, поки не виправиться загальна економічна ситуація. Але вже сьогодні необхідні дієві кроки в напрямку ефективного залучення жінок до суспільно-корисної праці та включення до економічного та соціального механізмів України [18].