Співвідношення типів вищої нервової діяльності з властивостями темпераменту

 

Властивості темпераменту, засновані на певний тип нервової системи, найбільш стійкі і постійні в порівнянні з іншими психічними особливостями людини.

Згідно з ученням І.П.Павлова, індивідуальні особливості поведінки, динаміка протікання психічної діяльності залежать від індивідуальних відмінностей у діяльності нервової системи. Фізіологічну основу темпераменту становить нейродинаміка мозку, тобто нейродинамічні співвідношення кори й підкірки. Нейродинаміка мозку знаходиться у внутрішній взаємодії з системою гуморальних, ендокринних факторів. Ряд дослідників (Ленд, Бєлов, почасти Е. Кречмер та ін) схильні були поставити темперамент у залежність, перш за все від цих останніх. Не підлягає сумніву, що система залоз внутрішньої секреції включається до числа умов, що впливають на темперамент.

Було б неправильно, проте, ізолювати ендокринну систему від нервової і перетворювати її на самостійну основу темпераменту, оскільки сама гуморальна діяльність залоз внутрішньої секреції підпорядковується центральній іннервації. Між системою ендокринної та нервової існує внутрішня взаємодія, в якому провідна роль належить нервовій системі. Для темпераменту істотне значення при цьому, безсумнівно, має збудливість підкоркових центрів, з якими пов'язані особливості моторики, статики і вегетатики. Тонус підкоркових центрів, їх динаміка також впливають на тонус кори, і її готовність до дії. У силу тієї ролі, яку вони відіграють у нейродинаміки мозку, підкіркові центри, безсумнівно, впливають на темперамент. Але знову ж таки абсолютно неправильно було б, емансипуючи підкірку від кори, перетворити першу в самодостатній фактор, у вирішальну основу темпераменту, як це прагнуть зробити в сучасній зарубіжній неврології течії, які визнають вирішальне значення для темпераменту сірої речовини шлуночка і локалізують «ядро» особистості в підкірці, в стовбурових апаратах, в субкортикальних гангліях. Підкірка і кора нерозривно пов'язані один з одним. Не можна тому відривати першого від другого. Вирішальне значення має, в кінцевому рахунку, не динаміка підкірки сама по собі, а динамічне співвідношення підкірки і кори, як це підкреслював І.П.Павлов у своєму вченні про типи нервової системи. Намічені їм типи нервових систем І.П.Павлов пов'язує з темпераментом, зіставляючи чотири групи нервових систем, до яких він прийшов лабораторним шляхом.

Встановлена залежність між типом вищої нервової діяльності й темпераментом представлена в таблиці № 1, № 2.

 

Таблиця № 1. Темперамент, тип вищої нервової діяльності та динаміка поведінки.

Тип ВНД	Особливості нервових процесів			Вид темпераменту	Особливості зовнішньої поведінки
	по силі	по врівноваженості	по рухливості
Невтримний	сильні	неврівноважені	рухливі	холеричний	дуже активний
Сильний	сильні	врівноважені	рухливі	сангвінічний	активний
Спокійний	сильні	врівноважені	малорухливі	флегматичний	млявий
Слабкий	сильні	неврівноважені	рухливі або малорухливі	меланхолічний	скутий

Таблиця №2. Залежність темпераменту від особливостей нервової системи.

Тип темпераменту	Поєднання особливостей нервової системи
Сангвінік	Врівноваженість, сила, рухливість
Холерик	Неврівноваженість, сила, рухливість
Меланхолік (неврівноважений)	Неврівноваженість, слабкість, рухливість
Меланхолік (слабкий)	Неврівноваженість, слабкість, інертність
Меланхолік (інертний)	Врівноваженість, слабкість, інертність
Флегматик	Врівноваженість, сила, інертність

Темперамент і особистість

 

Особистість і темперамент пов'язані між собою таким чином, що темперамент виступає в якості загальної основи багатьох інших особистісних властивостей, насамперед характеру. Він, проте, визначає лише динамічні прояви відповідних особистісних властивостей. Від темпераменту залежать такі властивості особистості, як вразливість, емоційність, імпульсивність і тривожність.

Вразливість - ці сила впливу на людину різних стимулів, час їх збереження в пам'яті і сила реакції на них. Одні і ті ж стимули на вразливого людини роблять більший вплив, ніж на недостатньо вразливого. Вразлива людина, крім того, довше пам'ятає відповідні дії і довше зберігає реакцію на них. Та й сила відповідної реакції у нього значно більше, ніж у менш вразливого індивіда.

Емоційність - це швидкість і глибина емоційної реакції людини на ті чи інші події. Емоційна людина надає велику значимість того, що відбувається з ним і навколо нього. У нього набагато більше, ніж у неемоційно людини, виражені всілякі тілесні реакції, пов'язані з емоціями. Емоційний індивід - це той, хто майже ніколи не буває спокійним, постійно знаходиться у владі будь-яких емоцій, у стані підвищеного збудження або, навпаки, пригніченості.

Імпульсивність виявляється в нестриманості реакцій, в їх спонтанності і прояві ще до того, як людина встигає обміркувати ситуацію, що склалася і прийняти розумне рішення з приводу того, як у ній діяти. Імпульсивна людина спочатку реагує, а потім думає, чи правильно він вчинив, часто жалкує про передчасні і неправильних реакціях. Тривожна людина відрізняється від малотривожної тим, що у нього дуже часто виникають пов'язані із занепокоєнням емоційні переживання: боязнь, побоювання, страхи. Йому здається, що багато чого з того, що його оточує, несе в собі загрозу для власного «Я». Тривожна людина боїться усього: незнайомих людей, телефонних дзвінків, випробувань, офіційних установ, публічних виступів і т.п.

Поєднання описаних властивостей і створює індивідуальний тип темпераменту. Ті прояви темпераменту, які в кінцевому рахунку стають властивостями особистості, залежать від навчання і виховання, від культури, звичаїв, традицій, багато чого іншого. Темперамент є природною основою прояву психологічних якостей особистості. Однак при будь-якому темперамент можна сформувати в людини якості, які невластиві даного темпераменту. Психологічні дослідження та педагогічна практика показують, що темперамент дещо змінюється під впливом умов життя та виховання. Темперамент може змінюватися і в результаті самовиховання. Навіть доросла людина може змінити в певну сторону свій темперамент.

Відомо, наприклад, що А. П. Чехов був людиною дуже врівноваженим, скромним і делікатним. Але от цікавий факт з його життя. В одному з листів до дружини О. Л. Кніппер - Чехов Антон Павлович робить таке цінне визнання: "Ти пишеш, що заздриш моєму характеру. Маю тобі сказати, що від природи в мене різкий, я запальний і ін. Але я звик стримувати себе, бо розпускати себе порядній людині не личить. За старих часів я виробляв казна-що". Цікаво відзначити, що деякі люди, пізнавши особливості свого темпераменту, навмисно самі виробляють певні методи, щоб оволодіти ним. Так робив, наприклад, А.М.Горький, який стримував бурхливі прояви свого темпераменту. Для цього він свідомо переключався на різні побічні дії з предметами. З людьми, які висловлювали протилежні йому погляди, А. М. Горький намагався бути безстороннім і спокійним.