ТОП 10:

Розділ I. Теоретичні основи екологічного виховання дошкільників



Вступ

 

Сучасний масштаб екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повітря у багатьох містах України досягло критичного рівня.

“Гадаємо, - писав В.Сухомлинський, - що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поновлювати природні багатства, які маємо ”. Екологічні проблеми, що особливо загострились в останні десятиріччя, викликають стурбованість і тривогу чесних людей Землі. Рішенням міжнародного Стокгольмського форуму з 1972 року в календарі з'явився особливий день. Дата 5 червня закликає людство загалом і кожного зокрема зробити все, щоб зберегти дивосвіт кольорів на планеті.

Захистити весняну квітку і спів солов’я, степову балку і поліське болото, молоду вербиченько і могутній віковий дуб, чисте повітря і чисту воду – все це і буде надійною гарантією збереження самого життя в усій його красі і гармонії. Без сьогоднішніх наших колективних зусиль надія на виживання людської цивілізації стає проблематичною.

За даними ЮНЕСКО, Україна за показниками здоров'я населення належить до країн, що вимирають. Так, за останні 6 років захворювання раком щитовидної залози у дітей зросло в 7 разів, лейкозами, вродженими вадами серця — в 2 рази; спостерігається зростання аутоімунних захворювань, значно частіше спостерігається стійкий астенічний синдром. Посилилася демографічна криза: катастрофічне знижується народжуваність за достатньо високого рівня смертності, зменшується середньостатистична тривалість життя.

З 1992 р. територія України оголошена зоною екологічної небезпеки. Але ми мусимо подолати цю екологічну кризу. Серед екологів - педагогів України утвердилася цілком справедлива думка: екологічна освіта і виховання — єдиний послідовний процес, що має здійснюватися протягом усього життя людини на комплексній основі.

В Державних документах “Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття) (Україна. Кабінет Міністрів. Про Державну національну програму "Освіта" ("Україна XXI століття"): Постанова від 3 листопада 1993 р. N 896 // Освіта. - 1993.- №41.-с. 2-4.), “Базовий компонент дошкільної освіти в Україні” (Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти: Постанова від 25 квітня 1998 р. № 26601/33 //Освіта.-1998.-№34.- с.3-4.)

Закон України “Про дошкільну освіту” (Україна. Закон. Про дошкільну освіту: Закон від 11 липня 2001 р. №2628-III //Наша школа.-2001.-№5.- с.75-87.) приділяється велика роль екологічному вихваленню дошкільників, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля. Зокрема, в Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні сфера “Природа” зазначається, що метою є формування елементів екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, розвиток у дитини позитивного емоційного – ціннісного ставлення до природного довкілля, формування реалістичних уявлень про явище природи, практичних умінь, дбайливого ставлення до її компонентів.

Основною її метою в галузі навколишнього середовища є формування екологічної культури особистості як форми регуляції взаємодії людини з природою.

Екологічна освіта спрямована на подолання споживацького ставлення до природи та її ресурсів, поєднання раціонального і емоційного у взаємовідносинах людини з природою, що ґрунтується на принципах добра краси, розуму, свідомості й патріотизму. Зміст її відображує «соціальний досвід взаємодії людства з довкіллям, орієнтований на загальнолюдські цінності, ідеї гуманізму, демократії, вдосконалення самої людини».

Мета екологічної освіти досягається поетапним шляхом вирішення освітніх, виховних і розвивальних завдань: розвиток потреби у спілкуванні з природою; розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно-грамотної поведінки; засвоєння народних традиційних взаємовідносин людини з природою і кращих досягнень світової практики; виховання бережного ставлення до власного здоров'я; залучення підростаючого покоління до активної природоохоронної діяльності на основі здобутих знань і ціннісних орієнтацій.

Зміст екологічної освіти містить соціальний досвід взаємодії людства з навколишнім середовищем. Національний характер змісту екологічної освіти та виховання відображає один з напрямків міжнародної стратегії дій в галузі освіти з проблем навколишнього середовища і виражається у широкому й активному використанні здобутків етнопедагогіки, народних традицій, елементів календарної обрядовості, фольклору з метою виховання у дітей шанобливого ставлення до природи.

У дітей дошкільного віку є необхідні передумови формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи. Їм доступне розуміння різнобічних цінностей природи, вони вміють виразити свої емоції від спілкування з природою у творчій діяльності, знають правила поведінки в природі, можуть оцінити свої вчинки та вчинки інших. У навчально-виховному процесі дошкільного закладу природа, переважно, використовується як засіб розумового, естетичного розвитку дітей; серед методів екологічного виховання переважають вербальні й такі, що забезпечують безпосередню взаємодію з природою.

Але виховання у дітей позитивного ставлення до природи в умовах дошкільного закладу майже не підтримується сім’єю. Досить часто батьки розуміють мету, до якої необхідно прагнути, виховуючи свою дитину, які особистісні якості слід у неї формувати, та зовсім не знають, як цього досягти.

Цей факт спричинений їхньою непідготовленістю до виховної роботи, нерозумінням складного процесу психічного розвитку дитини, самоцінності періоду дошкільного дитинства, а іноді й недостатнім усвідомленням відповідальності перед суспільством за виховання дитини.

Враховуючи актуальність проблеми, її недостатню розробленість в теорії та практиці дошкільного виховання, протиріччя між потенційними можливостями дошкільників і станом виховної практики, було визначено тему цієї курсової роботи: «Екологічне виховання дітей середнього дошкільного віку».

екологічний виховання природа середовище


ВИСНОВКИ

 

Моя курсова була присвячена темі: «Екологічне виховання дітей середнього дошкільного віку». Екологічна обстановка, що склалася, в світі, яка ставить перед людством важливе завдання – збереження екологічних умов життя в біосфері. У зв'язку з цим гостро встало питання про екологічну письменність і екологічну культуру нинішнього і майбутнього поколінь. У нинішнього покоління ці показники знаходяться на украй низькому рівні. Поліпшити ситуацію можна за рахунок екологічного виховання підростаючого покоління, яке повинне проводитися висококваліфікованими, екологічно грамотними педагогами, озброєними крім знань, поряд ефективних методик, що дозволяють комплексно впливати на особу дитини, розвивати всі компоненти екологічної культури як якості особи в частині загальної культури людини. Проблема екологічного виховання достатньо висвітлена в роботах відомих вчених. Визначені цілі, завдання, принципи, засоби, форми і методи, а також зміст екологічного виховання. Проте систематична робота по екологічному вихованню дітей дошкільного віку ведеться слабо.

Виходячи з аналізу експериментальної роботи, можна прийти до висновку, що виховання екологічної культури у дітей середнього дошкільного віку здійснюється успішно, якщо створити такі педагогічні умови:

Давати дітям систематичні екологічні знання; навчити дитину любити життя, природу, людей, себе, активно пізнавати світ. Формувати у дітей систему екологічних знань про предмети і явища природи, тобто вивчати самі предмети і явища в природі, зв'язки і відносини, які існують між ними. Розвивати моральні відчуття, формувати моральну свідомість і опановувати навиками і звичками моральної поведінки. Давати екологічні знання в умовах комплексного використання різних видів діяльності дітей в природі.

Настав час виховувати підростаюче покоління не у згубній традиції якомога більше брати від природи, а в іншому, притаманному українському народові, гармонійному співіснуванні з природою, раціональному використанні та відтворенні її природних багатств, у психологічній готовності постійно оберігати природні цінності. «У вирішенні цих завдань першочергову роль повинна відігравати екологічна освіта». (Див. Україна. Президент. (1999- Кучма Л.Д.) Національна доктрина розвитку освіти: Затверджено Указом від 17 квітня 2002 р. №347/2002 //Дивослово.-2002.- №9.-с.49.)

Розроблені науково-методичні рекомендації можуть бути використані у масовій педагогічній практиці роботи дошкільних закладів, навчальному процесі педагогічних училищ та вищих навчальних закладів, у післядипломній підготовці та перепідготовці педагогічних кадрів, у організації спільної навчально-виховної роботи дошкільного закладу з сім’єю.

 


Додаток

Народні прикмети

Весна: Сій вчасно - вродить рясно. Сині хмари - на тепло. Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає. Сухий березень, теплий квітень, мокрий май-буде. Травнева роса краща вівса. Травневий дощ все одно, що з грибами борщ. У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне. Літо: Бджоли раді цвіту - люди літу. В червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш. Горобці в пилюці купаються - на дощ. Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки. Літо зиму годує. На Тимофія (2 червня) - велика надія.

Осінь: Антонівка добре вродила - наступного року хліб уродить. Багато ягід - зима буде сувора. В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає. Вранці трава пахне сильніше звичайного - на дощ. Горіхів та жолудів багато, а грибів мало - зима буде сувора.

Зима: Іній на деревах - на мороз, туман - на відлигу. Багато снігу - багато хліба. В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз. Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху. Горобці ховаються у хмиз - на мороз або перед завірюхою. Грім узимку - на сильні морози, блискавка - на бурю. Держись, Хома, іде зима! Зима біла, та не їсть снігу, а все - сіно.

Природа: Аби болото, а жаби будуть. Аби дубки, а берізки будуть. Аби земелька була нам доброю матір'ю, аби небо знало, що воно для нас - як батько. Аби ліс, а сокира знайдеться.

Вірші про природу:

«Безмежне поле в сніжному завою...Блакитне небо, мов дугасте море, Безоднею самітною стоїть. Під сонцем степ, козацьке Дике Поле, Огнем переливається-жахтить». Пантелеймон Куліш "Степ опівдні", 1893. «Зелена діброво, скажи мені правду: А що в світі красно процвітає? - Червона малина красно процвітає,Хрещатий барвінок садочок встеляє, А васильок три запахи має». Народна пісня «Червона калиночко, чого в лузі стоїш? Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш? - Сухи не боюся, ягід не жалую, Стала та й думаю, Як зацвісти маю». Народна пісня.«І все то те, вся країна, Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою,Споконвіку вмивається, Сонце зустрічає... І нема тому почину, І краю немає!»Тарас Шевченко "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844. «І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії, мережані Нивами, ланами, Високими могилами, Темними лугами». Тарас Шевченко "А. О. Козачковському", 1847.

«І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п'яний очерет Без вітру гнеться». Тарас Шевченко "І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848«І починається нічна Хрестів і піль розмова, І сповідаються поля, А слухає діброва». Богдан Лепкий "Сповідь землі", 1905.

 

Вступ

 

Сучасний масштаб екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повітря у багатьох містах України досягло критичного рівня.

“Гадаємо, - писав В.Сухомлинський, - що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поновлювати природні багатства, які маємо ”. Екологічні проблеми, що особливо загострились в останні десятиріччя, викликають стурбованість і тривогу чесних людей Землі. Рішенням міжнародного Стокгольмського форуму з 1972 року в календарі з'явився особливий день. Дата 5 червня закликає людство загалом і кожного зокрема зробити все, щоб зберегти дивосвіт кольорів на планеті.

Захистити весняну квітку і спів солов’я, степову балку і поліське болото, молоду вербиченько і могутній віковий дуб, чисте повітря і чисту воду – все це і буде надійною гарантією збереження самого життя в усій його красі і гармонії. Без сьогоднішніх наших колективних зусиль надія на виживання людської цивілізації стає проблематичною.

За даними ЮНЕСКО, Україна за показниками здоров'я населення належить до країн, що вимирають. Так, за останні 6 років захворювання раком щитовидної залози у дітей зросло в 7 разів, лейкозами, вродженими вадами серця — в 2 рази; спостерігається зростання аутоімунних захворювань, значно частіше спостерігається стійкий астенічний синдром. Посилилася демографічна криза: катастрофічне знижується народжуваність за достатньо високого рівня смертності, зменшується середньостатистична тривалість життя.

З 1992 р. територія України оголошена зоною екологічної небезпеки. Але ми мусимо подолати цю екологічну кризу. Серед екологів - педагогів України утвердилася цілком справедлива думка: екологічна освіта і виховання — єдиний послідовний процес, що має здійснюватися протягом усього життя людини на комплексній основі.

В Державних документах “Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття) (Україна. Кабінет Міністрів. Про Державну національну програму "Освіта" ("Україна XXI століття"): Постанова від 3 листопада 1993 р. N 896 // Освіта. - 1993.- №41.-с. 2-4.), “Базовий компонент дошкільної освіти в Україні” (Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти: Постанова від 25 квітня 1998 р. № 26601/33 //Освіта.-1998.-№34.- с.3-4.)

Закон України “Про дошкільну освіту” (Україна. Закон. Про дошкільну освіту: Закон від 11 липня 2001 р. №2628-III //Наша школа.-2001.-№5.- с.75-87.) приділяється велика роль екологічному вихваленню дошкільників, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля. Зокрема, в Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні сфера “Природа” зазначається, що метою є формування елементів екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, розвиток у дитини позитивного емоційного – ціннісного ставлення до природного довкілля, формування реалістичних уявлень про явище природи, практичних умінь, дбайливого ставлення до її компонентів.

Основною її метою в галузі навколишнього середовища є формування екологічної культури особистості як форми регуляції взаємодії людини з природою.

Екологічна освіта спрямована на подолання споживацького ставлення до природи та її ресурсів, поєднання раціонального і емоційного у взаємовідносинах людини з природою, що ґрунтується на принципах добра краси, розуму, свідомості й патріотизму. Зміст її відображує «соціальний досвід взаємодії людства з довкіллям, орієнтований на загальнолюдські цінності, ідеї гуманізму, демократії, вдосконалення самої людини».

Мета екологічної освіти досягається поетапним шляхом вирішення освітніх, виховних і розвивальних завдань: розвиток потреби у спілкуванні з природою; розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно-грамотної поведінки; засвоєння народних традиційних взаємовідносин людини з природою і кращих досягнень світової практики; виховання бережного ставлення до власного здоров'я; залучення підростаючого покоління до активної природоохоронної діяльності на основі здобутих знань і ціннісних орієнтацій.

Зміст екологічної освіти містить соціальний досвід взаємодії людства з навколишнім середовищем. Національний характер змісту екологічної освіти та виховання відображає один з напрямків міжнародної стратегії дій в галузі освіти з проблем навколишнього середовища і виражається у широкому й активному використанні здобутків етнопедагогіки, народних традицій, елементів календарної обрядовості, фольклору з метою виховання у дітей шанобливого ставлення до природи.

У дітей дошкільного віку є необхідні передумови формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи. Їм доступне розуміння різнобічних цінностей природи, вони вміють виразити свої емоції від спілкування з природою у творчій діяльності, знають правила поведінки в природі, можуть оцінити свої вчинки та вчинки інших. У навчально-виховному процесі дошкільного закладу природа, переважно, використовується як засіб розумового, естетичного розвитку дітей; серед методів екологічного виховання переважають вербальні й такі, що забезпечують безпосередню взаємодію з природою.

Але виховання у дітей позитивного ставлення до природи в умовах дошкільного закладу майже не підтримується сім’єю. Досить часто батьки розуміють мету, до якої необхідно прагнути, виховуючи свою дитину, які особистісні якості слід у неї формувати, та зовсім не знають, як цього досягти.

Цей факт спричинений їхньою непідготовленістю до виховної роботи, нерозумінням складного процесу психічного розвитку дитини, самоцінності періоду дошкільного дитинства, а іноді й недостатнім усвідомленням відповідальності перед суспільством за виховання дитини.

Враховуючи актуальність проблеми, її недостатню розробленість в теорії та практиці дошкільного виховання, протиріччя між потенційними можливостями дошкільників і станом виховної практики, було визначено тему цієї курсової роботи: «Екологічне виховання дітей середнього дошкільного віку».

екологічний виховання природа середовище


Розділ I. Теоретичні основи екологічного виховання дошкільників







Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.200.222.93 (0.013 с.)