Операції які має право здійснювати банківська установа у разі отримання ліцензії

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

· приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

· відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

· розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

За наявності банківської ліцензії банки мають право без отримання письмового дозволу здійснювати такі операції та угоди:

· надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

· придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);

· лізинг;

· послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

· випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

· випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

· надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати такі операції:

1) операції з валютними цінностями:

а) неторговельні операції з валютними цінностями;

б) ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

в) ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

г) ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

ґ) відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

д) відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

е) залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

є) залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

ж) операції з банківськими металами на валютному ринку України;

з) операції з банківськими металами на міжнародних ринках;

и) інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках;

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

5) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

6) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

7) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

8) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

а) з інструментами грошового ринку;

б) з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

в) фінансовими ф’ючерсами та опціонами;

9) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

10) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Діяльність, що регулюється нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і на здійснення якої потрібно мати її ліцензію, може здійснюватися банком лише після отримання ліцензії цієї комісії, що видається у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам’ятних та ювілейних монет) і страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

 

Поняття кредитного ринку

Суть кредиту, його види

Кредит є системою стосунків по мобілізації тимчасово вільних грошових коштів і надання їх в позику на умовах зворотності, терміновості і платності. Кредит – це форма руху позикового капіталу.

Принципи кредитування є основними положеннями кредитного механізму, що визначають процес кредитування. Відповідно до Положення НБУ банківське кредитування здійснюється відповідно до наступних принципів:

· зворотність;

· терміновість;

· цільова спрямованість;

· забезпеченість;

· платність.

В ході історичного розвитку кредит придбав багато форм:

Комерційний кредит – надання кредиту господарюючими суб'єктами один одному в товарній формі шляхом відстрочення платежу. Сучасним різновидом цієї форми кредиту є міжгосподарський кредит, здійснюваний підприємствами шляхом випуску і розміщення облігацій і інших коштовних паперів.

Банківський кредит – надається  банками і іншими кредитовий - фінансовими організаціями юридичним і фізичним особам, державі, іноземним клієнтам у вигляді грошових позик. Банківський кредит долає обмеженість комерційного кредиту і виступає головною формою кредитних стосунків.

Споживчий кредит надається торгівельними підприємствами, банками і іншими кредитно-фінансовими організаціями населенню для придбання товарів і послуг з відстроченням платежу.

Іпотечний кредит надається у вигляді довгострокових позик під заставу нерухомості для придбання житла, землі і тому подібне

Державний кредит – система кредитних стосунків, коли кредитором або позичальником виступає держава.

Міжнародний кредит є рухом позикових капіталів у сфері міжнародних економічних відносин. Надається міжнародний кредит в товарній або грошовій (валютною) формі. Носить як приватний, так і державний характер.

По термінах користування кредити бувають короткостроковими (до 1 року), середньостроковими (від 1 до 3 років), довгостроковими (понад 3 роки).