Порівняльний аналіз результатів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порівняльний аналіз результатів



 

Мета: Визначити результативність та оптимальне місце використання особистісно-орієнтованого навчання під час підготовки руки старших дошкільників до письма в залежності від її типу темпераменту та індивідуальних особливостей.

Завдання:

В процесі проведення діагностичної методики виявити рівень підготовки старших дошкільників до письма;

Зробити якісний і кількісний порівняльний аналіз результатів дослідження.

На початку експерименту було проведено тестування дітей всіх груп (експериментальної та контрольної) з метою визначення їх рівня готовності до письма. Тестування виконувалось за методикою, наведеною у першому параграфі даного розділу, результати зведені в таблицю 2.1.

У кінці експерименту діти всіх груп знову проходили тестування за тією ж методикою, але з іншими завданнями (Малюнок ІІ.).

При проведенні тестувань після експерименту всі діти ставились в рівні умови: вони одержували однакові завдання, папір, олівці однієї твердості і заточки. Завдання виконувались одночасно всією групою, дітям давали тільки словесне роз'яснення без показу. Практична допомога дітям, крім словесного заохочення була повністю виключена. Це дало можливість об’єктивно оцінити рівень готовності дитини до письма.

Зображення графічних тестових завдань, які давались всім дітям в кінці експерименту, наведено на малюнку ІІ. Вони видавались дітям на окремих картках в послідовності, що відповідало нумерації завдань. Чим більший номер завдання, тим більша його складність, причому забезпечувався поступовий перехід від вправ зображувального характеру до елементів графіки, а потім і до письма, від малюнків із відомими для дитини об'єктами до зображення невідомих, від конкретного предмету до абстрактного символу, від приблизних просторових обмежень до складних зображень, більш насичених подробицями. Все це стимулювало у дитини поступовий перехід від простих до складних і більш тонких рухів руки.

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

 

 

8.

9.

мо руг су

 

10          

 

           

 

           
           

 

           

 

           
         

 

         

 

           
         

 

         

 

           
         

 

         

 

           
           

 

           

 

           
         

 

           

 

           
         

 

         

 

         
       

 

       

 

           
         

 

       

 

           
                                           

Малюнок ІІ

Тестові завдання для визначення рівня готовності дошкільників до письма

 

Таким чином, експериментатор спочатку видав всім дітям картки з першим завданням і, слідкуючи за роботою дітей, робив помітки про стан дитини, що характеризується факторами. В ході роботи експериментатор підбадьорював, заохочував дітей, використовуючи відомі способи, але конкретно не допомагав дитині виконати завдання.

Після того, як дитина закінчила виконання першого завдання експериментатор фіксував час, який вона витратила на це, та видавав їй картку із слідуючим завданням і так послідовно до виконання дитиною всіх дев'яти завдань на протязі одного заняття. Згідно загальнодіючим нормам тривалість одного заняття в групі не повинна перевищувати 20-ти хвилин. Для забезпечення рівності умов для всіх груп було прийнято таку тривалість занять. Ті діти, які не змогли за відведений час виконати всі завдання, одержували відповідну оцінку за критерієм "обсяг виконаної роботи".

В тестових завданнях, зображених на малюнку ІІ дев’яте завдання – копіювання беззмістовних складів. Дитині пропонувалося скопіювати набір беззмістовних складів, які втілюють всі графічні елементи, необхідні при прогнозуванні успішності оволодіння навичками письма в школі. Перевага такого завдання у тому, що воно найближче до письма за своєю формою. Таке завдання, крім того, краще ніж змістовна фраза, характеризує природні здібності дитини до зорового сприймання об’єкту і відтворення його копії на папері. В такому випадку перевага дитини, що вміє читати, перед ненавченою цьому дитиною мінімальні. Тестування закінчувалось графічним диктантом (Малюнок ІІ.10).

Діти під час другої перевірки готовності до письма перед виконанням завдань, у переважній своїй частині, деякий час вивчали їх, зрівнюючи з відомим, замислюючись як краще виконати. Маючи вже більший досвід в графічній діяльності вони були менш сковані, більш вільні у своїх діях. Рухи дітей вже більш довільні, вони серйозніше відносяться до виконання роботи, можуть аналізувати свої роботи та роботи своїх товаришів, виявляти недоліки та пояснювати їх. Якість виконання завдань при тестуванні дітей суттєво підвищилась.

Наведемо порівняльну таблицю результатів підготовки руки дитини до письма до і після експерименту (Таблиця 3.1).

 

Таблиця 3.1

Порівняльна таблиця показників підготовки руки дитини до письма

 

Група

Рівень готовності дітей до письма

До формуючого експерименту

Після формуючого експерименту

високий

середній

низький

високий

середній

низький

К-ть дітей % К-ть дітей % К-ть дітей % К-ть дітей % К-ть дітей % К-ть дітей %
Контрольна  1 6% 5 29% 11 65% 4 24% 9 52% 4 24%
Експериментальна  –  – 6 40% 9 60% 7 46% 8 54%

 

Завдяки порівняльному аналізу видно, що особистісно-орієнтований спосіб навчання дітей письму набагато ефективніший ніж традиційний спосіб.

Завдяки експерименту було виявлено, що краща результативність рухово-діяльнісного способу досягається при заняттях з дітьми, схильними до холеричного темпераменту. Практично-діяльнісний спосіб краще впливає на дітей, у яких у більшій мірі проявляться сангвінічний та флегматичний тип темпераменту: настільні ігри краще впливають на розвиток ручної вмілості у дітей з переважно сангвістичного та холеричного типів. Образотворчий спосіб краще розвиває здібності до письма у дітей, схильних до меланхолічного типу темпераменту, та в дещо меншій мірі - у дітей флегматичного та сангвінічного темпераменту.

Разом з тим, найкращі результати при заняттях з дітьми будь-яких типів темпераменту досягаються при використанні особистісно-орієнтованому навчанні, яке досліджувалось у процесі експерименту, при чому найбільша результативність таких занять спостерігається у дітей з перевагою флегматичного типу темпераменту. Це свідчить про те, що індивідуальний підхід до дітей при проведенні занять, врахування особливостей вищої нервової діяльності кожної дитини, її інтересів та бажань дозволяють з найменшими витратами нервових, розумових, фізичних сил прийти до успішного навчання навичкам письма.

Як видно з результатів у таблиці 3.1 в усіх випадках доцільно використовувати особистісно-орієнтоване навчання на заняттях по підготовці руки дитини до письма, при якому найкращим чином враховуються типологічні особливості дитини, її особисті інтереси, уподобання та бажання.


ВИСНОВКИ

 

Проведений теоретичний аналіз проблеми підготовки дітей дошкільного віку до оволодіння навичками письма, вихідних і кінцевих результатів педагогічного експерименту підтверджує висунуту гіпотезу і свідчить про значні резерви підвищення якості підготовки дошкільника до оволодіння навичками письма. Це дає підставу для таких висновків.

Традиційний спосіб підготовки дошкільника до оволодіння навичками письма є результативним, але в наукових дослідженнях та практиці роботи дошкільних установ не визначені оптимальні умови його використання.

У проведеному дослідженні теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено використання особистісно-орієнтованого способу навчання, який забезпечує диференціацію у підготовці кожної дитини до письма в залежності від індивідуально-типологічних особливостей дошкільника, його інтересів, бажань, рівня готовності до набуття навичок письма тощо.

Результати експериментального дослідження свідчать, що зростання рівня готовності дитини до оволодіння навичками письма в експериментальній групі вище, ніж у контрольній, тобто особистісно-орієнтоване спосіб навчання, який використовувався, позитивно впливає на готовність дошкільника до письма.

Встановлено, що дієвість особистісно-орієнтований спосіб підготовки до оволодіння навичками письма залежить від індивідуально-типологічних особливостей дитини. Так результативність образотворчого способу вища у роботі з дітьми, схильними до меланхолічного типу темпераменту, ігрового - з дітьми холеричного та сангвінічного типів, рухово-діяльнісного - з дітьми холеричного типу темпераменту, практично-діяльнісний спосіб краще впливав на флегматиків та сангвініків.

Виявлено, що на результативність підготовки дошкільника до оволодіння навичками письма в значній мірі впливає врахування інтересів дитини, її бажань та рівня готовності до письма. Це досягається при використанні особистісно-орієнтованого способу підготовки дошкільника до письма.

Під час експерименту вихователем були створені умови для індивідуалізації навчання під час підготовки старших дошкільників до письма та враховувався загальний розвиток здібностей та інтереси дітей.

Проведення експерименту дозволило виявити основні умови успішності організації роботи в дошкільних закладах з підготовки дітей до оволодіння навичками письма:

- знання вихователями різних способів підготовки дошкільника до письма;

- здійснення вибору оптимальних способів підготовки дітей до письма в залежності від індивідуально-типологічних особливостей дітей та конкретно поставлених завдань;

- використання різних форм організації та проведення роботи з підготовки дошкільників до оволодіння навичками письма (індивідуальних, групових, колективних).


Література

 

1. Алфімов В. Творча обдарована особистість – мета діяльності школи // Рідна школа. – 2000. – № 5. – С. 7-10.

2. Амонашвили Ш.А. Как живете, дети? – М.: Просвещение, 1986. – 176 с.

3. Аркин Е.А. Ребенок в дошкольные годы. – М.: Просвещение, 1968. – 445с.

4. Асмолов А. Содействие ребенку – развитие личности. // Новые ценности образования. 1995. – №2. – С.39-45.

5. Бабаева Т.И. Совершенствование подготовки детей к школе в детском саду. – Л., 1990. – 81с.

6. Багатеева З.А. Подготовка руки ребенка к письму на занятиях рисованием // Дошк. восп. – 1987. № 8 – с. 49-52.

7. Березина Р.Л. Проблема индивидуального подхода к детям дошкольного возраста //Сб. науч. трудов. - Пермь.,1978 – 36с.

8. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн.: Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Наук. видання. – К.: Либідь, 2003.

9. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Науково-метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.

10. Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей: сутність та шляхи реалізації. // Дошкільне виховання. – 1999. - №6. – С. 3-5.

11. Богуш А.М. Підготовка руки дитини до письма. – К.: Рад. шк., 1986.-72с.

12. Богуш А.М. Речевая подготовка детей к школе: Радянська школа, 1984. – 176с.

13. Богуш А.М., Ямщицький В.М. Корекційно-педагогічна робота з дітьми, котрі мають відхилення в розвитку. // Педагогіка і психологія. – 1996. - №1. – С. 196-199.

14. Бодрова Е.В., Давыдов В.В., Мухина В.С., Петровский В.А. Опыт построения психолого-педагогической концепции дошкольного воспитания // Вопросы психологии – 1989. - № 3.

15. Бондаревская Е.В., Кульневич С.В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания. – Ростов-на-Дону: Творческий центр «Учитель», 1999. – 560 с.

16. Венгер Л.А., Венгер А.Л. Готов ли ваш ребенок к школе? – М.: Знание, 1994 – 191с.

17. Выготский Л.С. Предистория развития письменной речи. Сбор. соч. Т.3.- М.: Педагогика, 1983. – 366с.

18. Гуманізація процесу навчання в школі: Навч. посібник / За ред. С.П.Бондар. – К.: Стилос, 2001. – 256 с.

19. Державна національна програма “Освіта” /Україна ХХІ століття/. – Освіта, № 44-46-грудень, 1993. – 33с.

20. Зинченко В.П. О целях и ценностях образования // Педагогика. – 1997. – №5. – С. 3-17.

21. Истрин В.А. Возникновение и развитие письма. – М.: Наука, 1965. - 599с.

22. Казакова Т.Г. Изобразительная деятельность и художественное развитие дошкольников. – М.: Педагогика, 1983. – 110с.

23. Калмыкова 3.И. Педагогика гуманизма. – М.: Знание, 1980. – 80 с.

24. Кларин М.В. Личностная ориентация в непрерывном образовании // Педагогика. – 1996.– №2. – С. 14-21.

25. Климов Е.А. Психология: Воспитание и обучение. – М.: Владос, 2000. – C. 20.

26. Козленко М.О. Розвиток моторики в учнів допоміжної школи // Початкова школа. – 1987. №17.-с.57.

27. Комарова Т.С. Формирование графических навыков у дошкольников. – М.: Просвещение, 1970.- 152с.

28. Кононенко О.Л. Психологічний комфорт як передумова морального становлення особистості. // Дошкільне виховання, 1996. - №5. – С. 4-5.

29. Кононенко О.Л. Стратегічна мета виховання – життєва компетентність дитини. // Дошкільне виховання. - 1999. - №9. – С. 3-6.

30. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К., 1989.

31. Кошелева А.Д. Эмоциональное развитие дошкольников. – М., Просвещение,1985. – 175с.

32. Кульневич С.В. Личностная ориентация методологической культуры учителя // Педагогика. – 1997. – №5. – С. 108-115.

33. Куцакова Л.В. Консультирование и ручной труд в детском саду/ Пособие для воспитателей детского сада. – М.: Просвещение, 1990. – 158с.

34. Лещинский В.И. Личностная парадигма в истории образования. // Личностно ориентированная педагогика. Вып.3. – Воронеж, 1999. – С. 15-19.

35. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навч. посібник для студентів пед. навч. закладів–Харків: ХДПУ, 1997.–338 с.

36. Пилипенко В.Д., Коваленко О.А. Впровадження особистісно-орієнтованих освітніх технологій у школі.–Запоріжжя: Просвіта, 2001.–180 с.

37. Плохий З. П. Дай руку, малыш!, - К.: Молодь, 1988. – 62с.

38. Подмазин С.И. Личностно ореинтированное образование: Социально-философское исследование. – Запорожье: Просвіта, 2000. – 250с.

39. Покроєва Л.Д. Проблеми підготовки до школи шестилітніх першокласників. // Початкова школа. – 2000. - №1. – С. 7-9.

40. Покроєва Л.Д. Проблеми реформування дошкільної освіти. // Наукові записки. Серія: Педагогіка. – Випуск 8. – Тернопіль: ТДПУ, 2000. – С. 120-122.

41. Покроєва Л.Д. Шляхи підвищення ефективності навчально-виховного процесу в дошкільному закладі. // Засоби навчання та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць ХДПУ. – Випуск 11 – Харків: ХДПУ, 2000. – С. 131-139.

42. Програма виховання дітей дошкільного віку “Малятко”. – К.: НДІ педагогіки України, 1991. – 198 с.

43. Проскура О В Развитие познавательных способностей дошкольника/ Под ред. Л А Венгера. – К: Рад. школа, 1985. – 128 с.

44. Психология воспитания. / Под ред. В.А. Петровского, 2-е изд.– М.: Аспект Пресс,1995 – 152 с.

45. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие – М.: Нар. образование, 1998. – 256 с.

46. Сериков В.В. Образование и личность. Теория и практика проектирования педагогических систем. – М.: ИК “Логос”, 1999. – 272 с.

47. СериковВ.В.Особистісний підхід в освіті: концепція і технології. Волгоград, 1994. С. 42-43.

48. Силивон С.А. Формирование двигательных предпосылок письма у дошкольников: Дис…канд.пед.наук. – Минск, 1988. – 223 с.

49. Сихин Ф.А. Занятия по развитию речи в детском саду. – М.,1993.- 271с.

50. Слободчиков В.И. Психологические основы личностно ориентированного образования // Мир образования – образование в мире. – 2001. - № 11.

51. Снайдер М., Снайдер Р. Ребенок как личность: становление культуры справедливости и воспитание совести. – М.: Смысл. СПБ.: Гармония.

52. Снурнікова Л.Д. В центрі уваги дитина // Розвиток освітніх систем і технологій. – 1998. – №8. – С. 14-18.

53. Стрюк К.І., Скрипченко Н.Ф. Підготовка дитини до письма // Дошк. вих. – 1996.- № 4.

54. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. – К.: Радянська школа, 1977. – 244 с.

55. Сухомлинська О.В. Сучасні цінності у вихованні: проблеми, перспективи // Шлях освіти. – 1996. – №1. – С. 7-12.

56. Сухомлинський В.А. О воспитании. – М.: Политиздат, 1985. – 270с.

57. Сухорукова Л. Теория и практика личностно ориентированного образования // Педагогика. – 1996.– №5. – С. 72-80.

58. Сущенко А.В. Концептуальні підходи до гуманізації педагогічного процесу в загальноосвітній школі // Гуманізація навчально-виховного процесу. – Вип.. 6. – Слов’янськ, 1999. – С. 123-128.

59. Цукерман Г. А, Мастеров Б.М. Психология саморазвития. – М.: Интерпракс, 1995. – 88 с

60. Якиманская И.С. Личностно ориентированное обучение в современной школе. – М.: Проосвещение, 1998. – 164 с.


Додаток 1

Розрахунок середньої оцінки за результатами тестування дитини по десяти завданнях.

 Прізвище та ім'я дитини: Коваль Дмитро

 Стать дитини: хлопчик

 Тип темпераменту: сангвінік

№ завдання

 

Критерії оцінки 0 Ц І Н К

Примітка

 точність   Плавність Сила натиску   Обсяг виконаної роботи Швидкість виконання роботи
1. 0,1 0,05 0,05 0,1 0,05

Настрій хороший

 

 

Проявляє зацікавле-ність

 

2. 0,05 0 0,1 0,05 0,1
3. 0,1 0,1 0,05 0,1 0,05
4. 0,1 0,05 0,05 0,1 0,05
5. 0,1 0,1 0,1 0,05 0,1
6. 0,05 0,05 0,1 0,1 0,05
7. 0,05 0 0,05 0,1 0,05
8. 0,1 0,1 0,05 0,05 0,1
9. 0,1 0,05 0,1 0,05 0,05
10. 0 0,05 0,05 0,1 0,1

 

Середній бал – 3,5

Рівень виконання робіт – високий.


Додаток 2

Образотворчі завдання для підготовки руки дитини до письма

Завдання 1.

Обведення трафаретів казкових персонажів, штрихування їх у різних напрямках різними лініями (ламаними, хвилястими); штрихування овалами, півовалами.

 


Завдання 2.

Малюймо по крапках

 


Додаток 3

 

Завдання на координацію рук

Тема: Веселі палички.

Мета: Розвивати зорову пам’ять, просторове мислення та координацію руки.

Завдання: Приготуйте палички, подивіться на малюнки, складіть малюнок без зразка.

 


Додаток 4

Графічні завдання

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 125; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.221.46.132 (0.204 с.)