Нові види і сорти однорічників, які в майбутньому доцільно впровадити в озеленення м. Харкова

 

Для успішного створення нових клумб в парках і скверах міста Харкова доцільно широко використовувати однорічні рослини, зокрема ті з них, що відрізняються посухостійкістю, невибагливістю до ґрунтових умов і декоративністю. Це такі рослини: Адоніс літній, Арктотіс, Базилік зелений, Базилік фіолетово-червоний, Бартонія жовта, Вечірниця, Гілія головчаста, Іберійка зонтична (Іберіс), Клеома рожева, Клеома фіолетова, Конюшина багряна, Лептосіфон гібридний, Лаватера тримісячна, Льон великоквітковий (червоний), Мак сибірський, Тітонія круглолиста, Мак самосійка, Малопа, Нігелла.

В подальшому для озеленення районів Салотовки необхідно збільшити кількість рослин, які за літературними джерелами пристосовані до росту на пісках. Це рослини – сухоцвіти Амобіум і Лонас, і такі маловідомі роди, як Біденс, Брахікома, Каландрінія, Ехія, Фєліція, Лімнантес, Остеоспермум, Урсінія, і інші.

Особливу увагу слід приділяти сортам-гібридам F-1, які відрізняються низкою цінних якостей. Вони дуже витривалі. У порівнянні із сортами-лініями гібриди першого покоління мають більш вирівняні показники (до речі це відповідає першому закону Менделя). Наприклад вони строго однакові за розмірами, тому при масових висадках на клумбах вони утворюють рівний килим.

РОЗДІЛ 5. ДЕЯКІ МЕТОДИЧНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ У СУЧАСНІЙ МІСЬКІЙ ШКОЛІ

 

5.1 Пізнавальна діяльність учнів та особливості її активізації під час вивчення шкільної біології

 

Структура відносин в сучасній цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна рівня технологій в усьому світі - все це потребує створення таких умов, за яких народ України став би нацією, що постійно і плідно навчається.

Система освіти в Україні перебуває в стані, що не задовольняє вимог, які постають перед нею в умовах розбудови української державності, культурного та духовного відродження українського народу. Вона не відповідає запитам особистості, суспільним потребам та світовим досягненням людства; у знеціненні соціального престижу освіченості та інтелектуальної діяльності; у спотворенні цілей та функцій освіти; не ефективності дії деяких ланок освітньої системи.

Потреба сьогодення - необхідність вироблення в Україні цілісної Програми для забезпечення випереджального розвитку цієї галузі в цілому. Проблемами самостійної роботи учнів на уроках біології займалися вчені-методисті Є.П.Бруновт, В.М.Вєрзілін, В.М.Корсунська, В.І.Кузнєцова, В.М.Пасічник, Д.І.Трайтак. Їх дослідження показали, що організація самостійної діяльності учнів має виключно позитивний ефект на якість знань учнів та глибину їх засвоєння, добре впливають на процес становлення особистості. Проблема самостійної пізнавальної діяльності учнів повинна розглядатися у взаємозв’язку з усіма сторонами організації навчально-виховного процесу в сучасній школі. Тому темою нашого педагогічного дослідження ми обрали: “Самостійна робота учнів та питання розвитку їх пізнавальної активності під час контролю знань”.

Під час вивчення біології, особливо під час вивчення першого розділу шкільного курсу біології, який закладає базові основи наступних розділів, самостійна пізнавальна діяльність учнів повинна займати набагато більше місце в навчальному процесі, що і обумовило вибір об’єкту дослідження.

Мета нашої роботи полягала в дослідженні деяких елементів роботи вчителя з підготовки та проведенні самостійних робіт контролюючого плану учнів під час вивчення біологічних об’єктів.

Об’єктом нашого дослідження була пізнавальна діяльність учнів загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.№59 м. Харкова.

Розділи “Рослини”, ”Біологія людини”, “Загальна біологія” як цілісний біологічний навчальний предмет надають великі можливості для проведення різних видів самостійної роботи учнями, особливо під час роботи на уроці та при виконанні домашніх завдань, що є актуальним в умовах роботи міської школи. 

У сучасній методичній літературі з курсу ботаніки різних років видання описані самостійні роботи. Особливе місце на уроці займає робота з навчальними текстами, іншими видами самостійної роботи, особливо з натуральними ботанічними засобами наочності. Проте наш власний невеликий досвід показує, що вчителі ще не достатньо враховують педагогічний потенціал самостійних робіт учнів. Виходячи з цього, ми визначили предмет дослідження.

Предметом нашого дослідження є самостійна робота учнів міської школи з різними видами біологічних об’єктів на заняттях в школі та вдома, як засіб підвищення пізнавальної діяльності учнів, ефективності контролю їх знань, умінь, навичок.

Робоча гіпотеза. Запропонована нами система роботи вчителя по підготовці та проведенню самостійної роботи учнів контролюючого плану в школі та підчас виконання домашніх завдань підвищує рівень пізнавальної діяльності учнів під час вивчення біологічних об’єктів.

Педагогічне дослідження проводилося продовж педагогічної практики і складалося з двох частин – констатуючої і формуючої.

Під час проведення нашого педагогічного дослідження ми користувалися наступними методами науково-педагогічного дослідження: індивідуальні та групові бесіди з учнями 6-х класів, які вивчають розділ біологію, вчителями, адміністрацією школи, опитування, анкетування, тестування, огляд комплексу психолого-педагогічної та спеціальної літератури з теми дослідження та власне педагогічний експеримент.

Наше педагогічне спостереження проводилось на базі ЗОШ І-ІІІ ст. № 59 м. Харкова, директор Шуба Р.Т., вчитель біології Цукіло Л.А. на базі 8-А класу – класний керівник Кондратюк Е. Д., під час нашої другої педагогічної практики на 5 курсі.

Пізнавальна активність - діяльний стан учня, який характеризується прагненням до навчання, розумовою напругою та проявом вольових зусиль в процесі засвоєння знаній. Важливість та педагогічне значення активної пізнавальної діяльності учнів в системі навчальної роботи стає зрозумілим після розкриття сутності навчання, як процесу засвоєння знань, вмінь та навичок. З філософської точки зору пізнання - це відображенні людиною природи, розкриття суттєвих властивостей та закономірностей об'єктивної реальності. З педагогічної точки зору знання - це розуміння і збереження в пам'яті основних фактів науки, а також правил, висновків та закономірностей, що з них випливають. Як і будь яка людина, учень засвоює знання не якісно, якщо вони подаються йому в готовому вигляді. Діяльність вчителя, виходячи з цього полягає в більш раціонально побудованому пошуку та добуванню знань, що прискоренню пізнання. Учні повинні виходити за межі вже добутих знань, переживати ситуації пізнавального утруднення, стикатися з парадоксальними явищами та судженнями, на основі зіставлення виділяти більш суттєві та менш суттєві ознаки явищ, що вивчаються. Тобто вчитель створює лише необхідні умови для активізації пізнавальної діяльності учнів, засвоєння знань відбувається в такому ступені, в якому кожен з них проявляє розумову активність і прагнення до пізнання з урахуванням розумових здібностей. Це взагалі узгоджується з даними фізіології, яка визначає процес засвоєння знань як певний і складний вид умовно-рефлекторної діяльності учня, в результаті якої у нього формується знання та відбувається розумовий розвиток. З цього погляду знання - це певна форма тимчасових зв’язків, що утворюються у корі великих півкуль головного мозку під впливом зовнішніх умов та активної розумової діяльності суб'єкту пізнання. Ці тимчасові зв’язки набувають форми уявлень, понять, умінь та навичок.

Кожне з наведених визначень сутності знань розкриває тільки один з його боків, але вони мають велике значення для розкриття закономірностей навчання, як процесу пізнавальної діяльності. Будь яке пізнання починається з відчуття і сприйняття, які в результаті спостережень перетворюються на уявлення, але пізнання не обмежується сприйняттям явищ та формуванню уявлень. Необхідно розкрити сутність явищ; це пов’язане з осмисленням матеріалу та його узагальненням. Продовження пізнавального процесу потребує певних розумових операцій: співставлення, аналізу, виділення більш суттєвих ознак з ряду однорідних явищ та їх узагальнення. Поштовхом до мислення виступають на основі сприйняття пізнавальні задачі. Заключним етапом осмислення є узагальнення, формулювання висновків, правил, законів, тобто формування понять. Формування понять пов'язане з практичною та розумовою активною діяльністю учнів, їх самостійного підходу до осмислення матеріалу. Але пізнання на цьому не закінчується. Матеріал, що вивчається, повинен бути засвоєний до рівня відтворення. Осмисленим стає знання учня тільки тоді, коли він вільно володіє їм і в змозі чітко і вірно його відтворити. Наступна стадія пізнавальної діяльності – запам’ятовування, засвоєння осмисленого. Подальша розумова та практична діяльність пов’язана з виробленням умінь та навичок при виконанні певних дій, пов’язаних з використанням знань на практиці. Наступна пізнавальна діяльність учня вимагає періодичного повторення матеріалу, поглиблення та систематизації знань. Для глибокого та міцного оволодіння знаннями учень повинен здійснити повний цикл розумових дій. Вирішення пізнавального завдання під керівництвом вчителя раціоналізує цей процес.

Розумові процеси пов’язані з подразненням певних центрів кори великих півкуль головного мозку, при чому будь-яке подразнення, що викликає психічний акт, залишає в мозку певний слід і супроводжується біохімічними реакціями.

Обробляючи результати анкетування учнів нашого ЗНЗ – ЗОШ №59, ми звернули увагу, що в одному з двох 6-х класах інтерес до ботаніки в був значно нижче (майже на 13%). З’ясувалося, що методика проведення занять у всіх класах була однаковою, але один раз на тиждень використовувалася різна матеріальна база - кабінет географії. Отже, особистість вчителя і методика не могли зробити значного впливу на розходження результатів. Розходженням з'явилося те, що в першому класі уроки ботаніки проводилися в кабінеті біології, а в другому в звичайній, не зеленій класній кімнаті. Ця класна кімната мала все необхідне для застосування технічних засобів навчання, знаходилася на одному поверсі з кабінетом біології, що дозволяло легко доставляти необхідне устаткування і проводити всі необхідні роботи.

Ми припустили, що саме розходження в місці проведення занять вплинуло на інтерес учнів до ботаніки. Це підтвердилося в ході бесід з учнями. Більшість ‑ указали, що оформлення кабінету біології, наявність у ньому великої кількості різних рослині, акваріумів, приладів з’явилося однією з причин виникнення інтересу до виконання робіт з ботаніки.

Аналіз досвіду роботи вчителів ЗОШ І-ІІІ ст. №59 показав, що скрізь, де є змістовно оформлений, добре обладнаний і раціонально використовуваний у навчальних цілях кабінет біології, в учнів 6 класів спостерігається більший інтерес до вивчення ботаніки в порівнянні з учнями шкіл, де кабінети погано обладнані. Відомо, що інтерес є передумовою позитивного відношення до предмета взагалі і до навчальної роботи, зокрема. Це, як показали дослідження психологів, дидактов і методистів, має вирішальне значення для організації процесу пізнавальної діяльності.

Специфіка навчання ботаніки полягає в тому, що учні в процесі пізнавальної діяльності повинні проводити спостереження, експерименти, працювати з різними засобами навчання, використовувати натуральні об'єкти, різне устаткування і прилади.

Самостійні роботи, у процесі яких учні безпосередньо вивчають натуральні об’єкти, працюють з роздавальним матеріалом, приладами, лабораторним устаткуванням, називають лабораторними.

Аналіз програмного матеріалу й експериментальна перевірка показують, що для активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів і кращого засвоєння матеріалу вчитель повинний провести додаткові лабораторні роботи, практичні, демонстраційні досліди, не передбачені програмою.

У методиках викладання ботаніки чітко визначений, яке устаткування й у якій кількості необхідно вчителю підготувати, роздати на столи учнів для ефективного проведення лабораторної роботи. Спостереження показали, що при організації лабораторних робіт і демонстрації багатьох дослідів необхідно значна кількість устаткування, підготовка і монтаж якого вимагає великих тимчасових витрат учителя. З цього випливає, що однією з умов організації ефективної самостійної роботи учнів є гарне оснащення занять. А тому що поки ще існують труднощів з устаткуванням кабінетів, те це, у свою чергу, спричиняє слабку організацію лабораторних робіт у деяких школах. Цей висновок підтверджується і шкільною практикою: в кабінеті біології нашої школи ЗОШ І-ІІІ ст.№59 є придатними для роботи на початку 2006-2007 навчального року 5 мікроскопів, не є завершеним процес формування нового кабінету біології.

Результати проведеного нами опитування показали, що 30% учителів як один із труднощів при організації лабораторних робіт учнів називають недостатнє оснащення кабінету лабораторним устаткуванням і мікроскопами – усвідомлюючи значення природної та штучної наочності, ТЗН, особливо комп’ютерів, особливо під час проведення самостійних робіт контролюючого плану учнів під час вивчення біологічних об’єктів.

Однієї з важливих і важких методичних проблем, у дозволі яких у даний час відчуває потребу наша школа, є методика самостійних робіт учнів з біології і, зокрема, з ботаніки. Проблема надання домашніх завдань взагалі, та під час проведення занять з біології періодично вивчається дидактами, методистами, вчителями-практиками. У період пошуків у двадцяті роки ХХ ст.. у педагогіці вважалося, що досить надати учнів самим по собі свободу - і вони почнуть самостійно працювати. Подальша практика засвідчила, що це далеко не так: досамостійності треба привчати, і привчати систематично, послідовно. Методичні прийоми обумовлюються завданнями виховання, змістом уроку, підготовкою учнів і повинні бути різноманітні. Від цього залежать і різні види самостійної роботи учнів.

Робота шкіл переконує, що проведенням самостійних робітможна розвити:

1. Самостійне мислення учнів — уміння аналізувати матеріал, зіставляти, доводити, робити висновки.

2. Уміння проводити спостереження.

3. Уміння вести експериментальну роботу — розв’язувати питання: за допомогою досвіду, користуватися інструментами і приладами.

4. Навички фіксації матеріалу (замальовка, складання таблиць, гербаризація, монтування колекцій і ін.).

5. Уміння працювати з книгою — працювати над підручником, читати науково-популярні книги, складати конспекти, реферати. Викладання ботаніки допускає різноманітні форми самостійних робіт учнів: на уроках, екскурсіях, вдома, у кабінеті, на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці, у природі.

Найбільш важливими й найменш розробленими є самостійні роботи учнів з наочністю на уроці і вдома. Самостійні роботи з ботаніки варто розрізняти за змістом і техніці проведення і насамперед у залежності від досліджуваного розділу курсу. Можна установити наступні дослідницькі види робіт з натуральним матеріалом:

1) з морфології (розбирання і визначення форм органів рослин робота на живих рослинах, гербарії);

2) з анатомії (макроскопічні лабораторні роботи, готування препаратів, роботи з лупою, мікроскопом);

3) з фізіології (спостереження демонстрації опиту або рослини, постановка експерименту);

4) з систематики й екології (визначення рослин, спостереження, збір і зіставлення матеріалу (У природі:у зв'язку з місцем виростання).

роботи на ілюстративному і словесному матеріалі (по всіх темах курсу):

5) по таблицях (порівняння, визначення);

6) на основі розповіді вчителі (умозаключення, висновки, заповнення таблиць і малювання схем на дошці);

7) по книгах (відповіді на питання, складання таблиці, конспекту, реферату).

Цим видам робіт приходиться привчати учнів поступово й окремо, тому що кожен вид має свої особливості, свою техніку.

Тим часом при обстеженні шкіл іноді приходиться констатувати, що не тільки в 6 класі, але навіть у 11 учні не вміють користуватися мікроскопом, не говорячи вже про те, що не можуть приготувати найпростішого препарату. Це означає, що протягом курсу 6 класу і усього наступного періоду вони не привчалися до правильної самостійної роботи.

Робота з вчителями і вивчення досвіду діяльності харківських шкіл переконали нас у тім, що при проходженні програми 6 класу цілком можливо за рік повідомити учнем ряд навичок самостійної роботи.

У зв’язку з профілізацією сучасної української школи питання самостійної роботи учнів, особливо її керівництво з боку вчителя біології, стає знову актуальним. Весь хід навчання у сучасній школі свідчить - учитель керує роботою не тільки в присутності учнів. Здавалося б, робота учня вдома є цілком самостійною. Ступінь самостійності його роботи визначається завданням вчителя і матеріалом, над яким він повинний працювати (підручник, книга або обрана рослина, досвід).

Завдання для роботи вдома або на позаурочних заняттях учитель теж планує таким образам, щоб поступово привчати дітей до більшої самостійності. Домашні завдання охоплюють роботу не тільки з підручником, але й експериментальну - з рослинами. Учитель на початку курсу привчає школярів до точного, регламентованого виконання роботи, а потім ставить перед ними завдання для усе більш і більш самостійного плану.

Застосування практичного методу, що розвиває навички самостійної роботи учнів під час виконання домашніх завдань.

1.Гербаризація органів рослин і невеликих рослин.

2.Засушування і монтаж з написами розібраних частин рослин.

3.Відтворення будинку досвідів, поставлених у класі.

4.Постановка досвідів вдома за практичними завданнями.

5.Постановка дослідів як вирішення задач.

Питання про розвиток практичного методу стосується і ще одному досить істотного у викладанні курсу ботаніки додавання - про перехід одних умінь і навичок в інші.

Ми вже бачили, як практичні уміння морфологічного характеру переходять, переростають в уміння систематичного характеру, як багато робіт фізіологічного характеру сплітаються з роботами агротехнічного характеру (живцювання, щеплення і т.п.).

Застосування практичного методу має величезне значення при політехнічному навчанні в курсі ботаніки.

Виконуючи практичну роботу, учні повинні вміти користуватися різними методами спостереження і фіксації. Такого роду роботи з дослідження і повинні входити в систему практичних робіт на учбово-дослідній ділянці.

Окремі уміння, що здобуваються учнями, і навички (анатомічні, морфологічні, систематичні, фізіологічні агротехнічні) до кінця вивчення курсу ботаніки і головним чином у результаті проведення практичних робіт (постановка дослідів) на учбово-дослідній ділянці повинні бути об’єднані. Потрібно пропонувати, особливо в 6 класі, такі роботи, при виконанні яких учні могли б застосувати різні уміння розглядати явища багатосторонньо. Наприклад, при плануванні досліду на ділянці учень застосовує цілий комплекс: креслить план, у точності за планом намічає ділянки, обчислює потрібну кількість насіння і добрив на дану площу, виконує необхідні роботи по обробці ґрунту і посівові. Він повинний також: провести спостереження за розвитком рослин, зробивши морфологічнийопис рослини; визначити місце його в систематиці; ознайомитися з внутрішньою будовою основних органів, переглянувши зрізи в мікроскоп; врахувати врожай і результат досліду, провівши порівняння контрольних і дослідних ділянок і відібравши кращі рослини на насіння; загербаризувати рослини і зробити навчальну таблицю.

Такого роду досліди з різнобічними спостереженнями і фіксацією дають позитивний педагогічний результат, їх слід проводити як у роботах на ділянці, так і в позаурочний час, головним чином у гуртках юних натуралістів, при заняттях у куточку живої природи.

Пропоновані програмою різноманітні практичні роботи не зв’язані між собою. Однак у дослідах з рослинами можна провести цілу систему таких робіт, і кожен учень, працюючи з тією або іншою рослиною, може одержати цілісну систему практичних умінь і навиків, потрібних для політехнічного навчання.

Розвиток політехнічних умінь і навичок повинний йти на основі знань закономірностей природи, досліджуваних у курсі ботаніки.

Безсумнівно, системою політехнічних умінь і навичок з агрономії учні можуть опанувати при роботі на навчально-дослідній шкільній ділянці. Але для того, щоб школярі дійсно придбали ці знання в системі, необхідно проводити з ними систематичну, планомірну роботу протягом усього курсу вивчення ботаніки. У методиці варто не тільки розрізняти ботанічні і політехнічні знання й уміння, але і встановлювати спільність між ними, перехід одних знань і умінь в інші. У даному випадку можна говорити про закономірний розвиток політехнічних умінь у курсі ботаніки на базі знань і умінь ботанічних. Цей взаємозв’язок між ботанічними і політехнічними (тобто агрономічними) роботами і їхній поступовий розвиток потрібно мати на увазі.

Практичні роботи на пришкільній навчально-дослідній ділянці, що вводять у систему знання й уміння, отримані в курсі ботаніки в 6 класі, не можуть бути добре перевірені без належної підготовки. У той же час правильне використання ділянки підвищить якість уроків ботаніки, проведених протягом усього навчального року. Розвиток і взаємозв’язок практичних робіт із усього курсу полягають у правильній підготовці доробіт на ділянці і використанні їх у викладанні протягом року. Практичні роботи розвивають уміння і навички самостійної роботи учнів. Усе це можливо тільки при правильному, планомірному проведенні самостійних робіт учнями. До них школярів необхідно привчати систематично, поступово переходячи від коротких за часом і легких по техніці й організації до більш тривалим і складним. Потрібно розвиватипрактичні навички. У школах же часто спостерігається статичність практичних робіт, складні практичні роботи даються відразу, без попередніх, більш легких.

Учні не зможуть навчитися добре виготовляти препарати і користуватися мікроскопом, якщо вони дивляться в мікроскоп лише під час вивчення теми “Клітина”. Проте виготовлення препаратів школярами зручно провести майже по всіх темах курсу ботаніки. У 6 класі учні звичайно не вміють не тільки відрізнити рослини, але навіть і виділяти найголовніші відмітні ознаки. Відразу навчити визначати рослини не можна, необхідно привчати школярів до цього протягом усього курсу ботаніки 6 класу. У першій темі вони визначають частини диких і культурних рослин, у наступних темах — насіння і сходи, кореневу систему, форми листів, бруньок, стебел, крон дерев, будівля квіток, суцвіть, плодів. Ці вправи у визначеннях є найпростішими, у вигляді порівняння частин двох - чотирьох рослин, але вони вже дадуть навичку в розрізненні ознак рослин.

Точно так само виявляються в безпомічному стані учні 6 класу навесні, коли їм уперше необхідно закласти досвід на ділянці. Вони не знають, як правильно поставити досвід, що відзначати при спостереженнях і як враховувати результати. Тоді як, починаючи з теми “Насіння” протягом усього року можна привчати них до правильної постановки дослідів, спостереженню за ними, облікові й оформленню результатів їх як на уроці, так і в куточку живої природи й у домашніх роботах.

Відразу, протягом часу відведеного для літніх завдань наприкінці 6 класу, неможливо навчити учнів якісно гербаризувати рослини. Учні повинні починати гербаризацію рослин з першої теми 6 класу, засушуючи.рослини від поставлених досвідів і використовуючи на наступних заняттях гербарний матеріал. Отримані у 6 класі навички використовуються й удосконаляться в таких багатих живим матеріалом темах, як “Квіткові рослини” і “Основні групи рослин”. Тільки за умови системи, ірозвиткуметодів викладання ботаніки, як і викладання будь-якого іншого предмета в українській школі, може бути правильним, тобто цілеспрямованим.

Знання й уміння не будуть розвиватися, якщо їх не розвивати. Не розвиваючи понять і умінь у взаємозв’язку й асоціаціях, можна викликати тільки завчання, запам’ятовування на час навчального матеріалу учнів.

Плани розроблених уроків та особливості їх реалізації

 

Наше педагогічне дослідження проводилося в продовж другої педагогічної практики на базі ЗОШ І-ІІІ ст. №59 Харкова, та складалося з двох частин – констатуючої і формуючої.

На етапі підготовки до проведення педагогічного експерименту нами після опрацювання комплексу методичної літератури була висунута робоча гіпотеза: “Запропонована нами система роботи вчителя по підготовці та проведенню самостійної роботи учнів в школі та підчас виконання домашніх завдань підвищує рівень пізнавальної діяльності учнів при вивченні біологічних об’єктів”.

Під час проведення нашого педагогічного дослідження ми користувалися наступними методами науково-педагогічного дослідження: індивідуальні та групові бесіди з учнями 6, 8 та 10-х класів, які вивчають розділ “Біологія людини” та розділ “Загальна біологія”, вчителями, адміністрацією загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.№59, опитування, анкетування, тестування, огляд комплексу психолого-педагогічної та спеціальної літератури з теми дослідження та педагогічний експеримент, як метод педагогічного дослідження.

На першому етапі нашого педагогічного дослідження, ще підчас проведення першої педагогічної практики на 4 курсі нами було проведено цілий ряд індивідуальних та групових бесід з учнями які вивчали ботаніку ю по питаннях які торкались проблеми ступеня їх зацікавленості біологією як навчальним предметом, розвитком їх пізнавальної активності, ступеня їх самостійності. Також були опитані всі вчителі біології та адміністрація школи щодо особливостей використання різноманітних методик спрямованих на розвиток пізнавальної активності учнів

На нашу думку, при вивченні курсів анатомії та фізіології людини і загальної біології в підручнику недостатньо інформації саме з фізіології, гігієни та практичною значення багатьох питань. Тому ми пропонуємо самостійну роботу з навчальними текстами та додатковою літературою, яка сприяє поглибленню знань учнів з даної теми та усвідомленню значущості вивчення.

Нами було розроблено самостійні завдання до теми „Значення покритонасінних у природі та житті людини” для учнів 8 класу. Завдання, які ми пропонуємо, можуть вирішуватися усім класом або письмово окремими учнями. Нижче наведено завдання такого уроку.

План уроку.

Тема: ЗНАЧЕННЯ ПОКРИТОНАСІННИХ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Мета та завдання: узагальнити знання учнів про різноманітність квіткових рослин як найбільш високоорганізовану та широко розповсюджену групу рослинного світу; з'ясувати місце квіткових рослин у флорі України та світу, їх екологічне та практичне значення;продовжити виховувати в учнів дбайливе ставлення до рослин.

Обладнання: стенди кабінету біології, магнітна дошка з картками, живі та гербарні екземпляри покритонасінних рослин, малюнки, таблиці, муляжі

плодів фруктів та овочів, букети квітів, хліб, реферати, повідомлення, листівки.

Основні поняття і терміни: флора, рослинність, покритонасінні рослини, фітоценози, зернові, технічні, олійні, лікарські рослини.

Тип уроку: узагальнюючий.

Форма проведення уроку: урок-подорож.

Метод проведення уроку: робота в групах.

ХІД УРОКУ

1.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Вчитель оголошує тему і мету уроку, які записані на дошці. На дошці також записано план проведення уроку та основні терміни. На магнітній дошці кріпляться кольорові картинки з рослинами, які позначають відповідні зупинки під час подорожі. На стенді кабінету біології (на еволюційному дереві) відмічається місце покритонасінних серед всіх рослин. На підготовчому етапі уроку клас ділиться на сім груп (по 4-5 учнів у кожній групі). Кожна група має свою назву і включає спеціалістів з різних професій., які пов'язані з покритонасінними рослинами.

(1) Вступне слово вчителя

Перш ніж почати подорож країною "Покритонасінні рослини", ми повинні з'ясувати, як ви орієнтуєтесь в різноманітті цього відділу рослин.

Проводиться гра "Знайди родичів", мета якої - перевірка знань учнів про представників різних родин з класів Дводольні та Однодольні. Кожна група отримує конверт з картками, на яких зображено рослини з різних родин. Завдання гри:відібрати представників тільки із зазначеної в конверті родини.

Тривалість гри - дві хвилини. Група, яка впоралась із завданням, подає сигнал. Після цього підбиваються підсумки гри та виставляються бали.

Під час другого етапу підготовки до подорожі учні відповідають на проблемне питання: "Чому покритонасінні є панівною групою серед сучасних рослин?".

Учні обговорюють питання в групах і дають відповіді. Вчитель підбиває підсумки другого підготовчого етапу.

Зароблені групами бали дають їм можливість "придбати квитки" і вирушити в подорож. Путівником під час подорожі є підручник біології, а також матеріали, що були заздалегідь підготовлені учнями кожної групи (виступи, повідомлення, реферати, легенди про квіти, вірші тощо).

Вчитель Ми вирушаємо у подорож країною "Покритонасінні рослини". Ще раз нагадую, що головна мета нашої подорожі - глибше вивчити покритонасінні рослини та узагальнити свої знання про цю групу рослин.

ПОДОРОЖ КРАЇНОЮ "ПОКРИТОНАСІННІ РОСЛИНИ"

Подорож триває із зупинками, під час яких подорожуючих зустрічають "спеціалісти" різних професій, пов'язаних з вивченням чи використанням покритонасінних рослин. Вони розповідають учням про їх значення в природі та житті людини

Перша зупинка: "Лісова"

Виступають учні першої групи - "лісівники". Вони розповідають про покритонасінні рослини, які є основними лісоутворюючими породами й, одночасно, основним джерелом кисню.

Покритонасінні рослини входять до складу природних ланцюгів живлення. Ліс - це ще й домівка для багатьох тварин. Потім учні розповідають про рослинну сировину та продукцію, яку виготовляють з покритонасінних рослин. Загалом це складає більше двадцяти тисяч найменувань. Заслуговують на увагу і лісові ягоди, про які також розповідають "лісівники". Розповідь супроводжують демонстрацією гербарних зразків, малюнків, листівок, стендів кабінету біології із зображеннями відповідних покритонасінних рослин.

Друга зупинка: "Садова"

На цій зупинці подорожуючих зустрічають "садівники" з дарами садів. Вони демонструють муляжі і натуральні плоди: яблука, груші, апельсини, лимони, банани, вишні, сливи та ін. Учні розповідають про покритонасінні рослини, які використовують в садах, про їх застосування та значення в житті людини, а також про досягнення селекціонерів у садівництві.

Третя зупинка: "Польова". На зустріч подорожуючим виходять хлібороби із запашним буханцем хліба.

Група "агрономів" розповідає про польові культури (хлібні злаки, зернобобові, городні, олійні, прядильні, технічні, кормові культури, а також про бур'яни, які є покритонасінними рослинами). Розповідь супроводжується демонстрацією гербаріїв, таблиць, листівок, малюнків, муляжів овочевих та польових культур. Особлива увага звертається на стенд кабінету біології з розділом "Хліб - усьому голова".

Четверта зупинка: "Наукова"

Представники групи "науковців" розповідають про рослини імуно-стимулятори (женьшень, горіх, ехінацею тощо), вітаміновмісні рослини (обліпиху, горобину, смородину, шипшину), рослини-медоноси (малину, липу, акацію, гречку). Вони демонструють гербарні зразки і малюнки рослин, наголошують на необхідності дбайливого ставлення до рослин і природи взагалі.

  П'ята зупинка: "Лікарська"

Група "фітотерапевтів" розповідає про лікарські рослини, а також про переваги фітотерапії над іншими методами лікування. Водночас учні демонструють гербарій і малюнки лікарських рослин, а також медичні препарати рослинного походження. Увага звертається на стенд кабінету біології "Лікарські рослини".

Шоста зупинка: " Квіткова"

Подорожуючих зустрічають "квіткарі" з букетами чудових квітів. Вони розповідають про безліч квіткових рослин, які здавна вирощують і дарують до різноманітних свят. Демонструються живі квіти і листівки. Наголос робиться на особливому значенні кімнатних рослин, які роблять наше життя більш яскравим. Кімнатні рослини покращують настрій і очищають повітря у наших домівках.

Серед покритонасінних є й декоративні рослини, що прикрашають парки, сквери, сади, клумби біля осель та на площах у містах і селах. Під час розповіді демонструються гербарії декоративних квіткових рослин.

Сьома зупинка: "Заповідна"

Група, до складу якої входять "працівники заповідників", розповідає про рідкісні, зникаючі види рослин, "Червоної книги України".

Демонструються відповідні гербарні зразки і-малюнки. Звучить заклик охороняти рідкісні та зникаючі рослини.

ЗАВЕРШЕННЯ ПОДОРОЖІ

Вчитель підбиває підсумки подорожі. Звертається увага на деякі сфери застосування покритонасінних рослин, про які ще не згадували під час уроку: це косметологія, парфумерія, отруйні рослини, рослини - символи, рослини - барометри, застосування рослин у геральдиці.

Учні розповідають легенди про рослини (нарцис, калину, вербу, дуб), декламують вірші про квіти та необхідність охорони природи. Вони здають написані вдома реферати про квіткові рослини.

Завершується урок визначенням величезної ролі покритонасінних у природі і житті людини. Звучить вірш про квіти:

Я квітку не можу зірвати.

Бо їй, як людині, болить.

Як нам, моє серце крилате,

Під сонцем їй хочеться жить.

І ти - наче квітка у полі.

І в тебе душа - як блакить.

Не можу завдать тобі болю.

Щоб серце твого не розбить.

А такі рослини - символи, як верба і калина, дійсно настільки увійшли в наше життя, що з'явився вислів: ”Без верби і калини нема України”

Учням вихованцям інтернату настільки сподобалася така нетрадиційна форма проведення уроків, що вони звернулися до нас та вчителя біології з проханням провести ще одну таку подорож. Умовою проведення такої подорожі ми висунули більш глибоку індивідуальну підготовку кожного учня 6-А класу з питань про лікарські рослини. Нижче наведемо розробку гри, яку ми створили при допомозі учнів і вчителя Цукіло Л.А.

Тема: Подорож до зеленої країни.

Форма проведення заняття: інтелектуально-розважальна гра.

Мета та завдання: -поглиблення знань учнів з розділу ботаніки – вищі рослини (особливостей застосування); розширення розуміння значення зелених рослин у житті та здоров’ї людини; роль у природних угрупуваннях.

-формування розуміння бережного ставлення до навколишнього середовища; любові до природи; розвиток естетичних смаків.

-розвиток творчої уяви, художніх і ораторських здібностей; розвиток навичок спільної роботи у групі.

Підготовчий етап:

1. Оголошення теми гри за два тижні до її початку;

2. Ознайомлення зі списком запитань (вивішується на дошці об’яв), які потрібно опрацювати учасникам команд: систематика вищих рослин, значення рослин (господарське, лікувальне), рідкісні види, іх історія.

3. Правила участі у грі: назва команди, кількість її учасників і капітан, емблема, візитка (девіз, стіннівка, плакат-емблема);

4. Вибір журі;

Умови гри: команда формуються з п’яти учасників, кількіс