Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Орієнтовний розрахунок проточної частиниСтр 1 из 5Следующая ⇒
Орієнтовний розрахунок проточної частини Попередня оцінка економічності й теплової потужності турбіни Ефективна потужність турбіни може бути визначена по електричній потужності генератора, якщо відомі ККД генератора й ККД редуктора:
,
де - ККД електрогенератора, 0,981, - ККД редуктора, 1. 22,426 . Знаючи ефективну потужність, можна знайти ефективний ККД [1] і відносний внутрішній ККД турбіни:
,
де - механічний ККД, 0,993, 0,805, 0,8107. Приймаючи втрати в клапанах рівними приблизно 3 %, визначаємо параметри робочого тіла на вході в турбіну:
; 8,536 ; ; 528,86 ,
де 3464 ,
0,0408 ; 6,781 .
Визначаємо ізоэнтропний перепад на турбіну , :
, де 2121,1 , 1343,5 .
Визначаємо дійсний перепад на турбіну , :
,
1089,1 . Будуємо процес розширення в турбіні в I-S діаграмі (рис. 2.1) і визначаємо параметри пари за турбіною:
2375,5 ; ; 6,951 , 0,92, 16,65 , 41,51 .
Рисунок 2.1 – Визначення пари за регулюючим ступенем (на вході в ступінь тиску) на номінальному режимі роботи турбіни
Розрахунок ступенів тиску Оскільки проектування в бакалаврському проекті ведеться на базі турбіни-прототипу, то при розподілі теплоперепаду по ступенях середні діаметри й висоти лопаток на першому етапі розрахунку приймаються такими, як у турбіні-прототипі. Спочатку визначаємо ступінь реактивності на середньому радіусі ступеня по залежності, отриманої для закону закручення соплового апарата
Коренева реактивність приймається в інтервалі , причому менші значення відповідають коротким лопаткам, а більші — довгим. Значення кута приймається в діапазоні від 10 до 20° з аналогічною зміною по проточній частині. Знаходимо значення залежно від :
,
тут 0,97. По відношенню й окружній швидкості , обчислюємо швидкість , :
,
і розташовуваний теплоперепад ентальпії на ступінь по загальмованих параметрах , :
Значення адіабатичного перепаду ентальпій на ступінь менше, ніж розташовуваний на величину, еквівалентну енергії з вихідною швидкістю попереднього ступеня , :
Коефіцієнт втрат з вихідною швидкістю для активних ступенів можна прийняти рівним . У загальному випадку
Тут - коефіцієнт використання вихідної швидкості. Він залежить від конструктивних особливостей проточної частини. Для першого ступеня відсіку , для післявідбірних ступенів і тільки для ступенів, розташованих безпосередньо один за одним можна прийняти . Тоді
,
де - розташовуваний теплоперепад попереднього ступеня. Сума адіабатичних теплоперепадів становить теплоперепад у проточній частині ступенів тиску:
З іншого боку, розташовуваний теплоперепад на ступені тиску може бути визначений за допомогою коефіцієнта повернення теплоти :
, ,
де - ізоентропний теплоперепад ступенів тиску (див. рис. 2.1), , - число ступенів тиску, 0.85, в області перегрітої пари. Якщо сума адіабатичних перепадів на ступені не дорівнює тепло перепаду, що мається у розпорядженні, визначеному за коефіцієнтом повернення тепла, то варто ввести корективи в проточну частину машини. Якщо різниця
порівняно з теплоперепадом на ступінь, то можна змінити число ступенів, якщо вона менше, те можна змінити або відношення , або діаметри ступенів (однієї або групи). Домігшись дотримання рівності починаємо будувати процес розширення в ступенях тиску в діаграмі. Для цього спочатку будуємо наближену політропу розширення, з'єднуючи прямою точку із точкою яка визначає параметри пари за турбіною. Починаючи з першого ступеня, послідовно для кожного із ступенів знаходимо статичний тиск за ступенем й інші параметри стану пари. Для цього визначаємо ентальпію за ступенем як різницю ентальпії перед ступенем й її адіабатичним перепадом:
, .
а в точці перетинання відповідної ізобари й політропи розширення в турбіні всі інші параметри за щаблем - (рис 2.2). Результати розрахунку зводимо в таблицю 2.1.
Рисунок 2.2 – Визначення параметрів пари за ступенями тиску Розрахунок ступенів тиску Розрахунок проводиться послідовно від першого до останнього ступеня. Початкова точка розрахунку — параметри в камері регулюючого ступеня на номінальному режимі роботи турбіни . Вихідні дані для розрахунку зводяться в таблицю 2.4, а розрахунок проточної частини в таблицю 2.6, трикутники швидкостей (рис. 2.11) Порядок розрахунку для всіх ступенів однаковий. Знаходимо перепад ентальпій у соплах , :
,
і швидкість витікання із сопел , :
.
Втрати в соплах
, :
Використаний теплоперепад у соплах
, :
Параметри пари за соплом (рис. 2.7).:
, де ; ; ; ; . .
Якщо в соплових решітках установлюється критична швидкість, то в розрахунку необхідно врахувати відхилення потоку в косому зрізі решіток і знайти площу горлового перетину решітки. Тут витрата через сопловий апарат виявляється менше витрати на вході в ступінь на значення втрат через діафрагменне ущільнення. Наприклад, для першого ступеня тиску
. Витік через диафрагмене ущільнення рахується по тим самим формулам, що й витік через переднє кінцеве ущільнення.
Рисунок 2.7 – Процес розширення в ступені тиску
Уточнюємо висоту соплових лопаток , , зберігаючи прийняте в орієнтовному розрахунку значення й :
.
Кут входу на робочі лопатки у відносному русі , :
, і швидкість входу потоку на робочі лопатки , :
.
Перепад тепломісткості на робочих лопатках , :
і відносна швидкість виходу з робочих лопаток , :
.
Втрати на робочих лопатках, , :
.
Далі обчислюємо параметри гальмування на вході в робочі решітки:
; .
Параметри дійсного стану за робочою лопаткою (рис. 2.7):
; ; ; ; .
Далі можна розрахувати осьову складову швидкості виходу з робочих лопаток в абсолютному русі , :
.
Вважається, що весь витік через діафрагмове ущільнення іде в розвантажувальні отвори диска, витрату через робочі лопатки , , можна визначити як різницю витрати через сопло й периферійний витік:
.
Значення відносної витрати через периферійне ущільнення можна знайти з вираження
, де ;
; - число гребенів в ущільненні, можна прийняти з інтервалу ; - коефіцієнт витрати сопла [1]
Рисунок 2.8 – До визначення втрат від витоку в периферійний зазор
Знаходимо кут виходу потоку у відносному русі , :
,
і кут виходу в абсолютному русі , :
,
швидкість виходу з робочих лопаток в абсолютному русі , :
.
При цьому необхідно виконати умову: . Втрати з вихідною швидкістю , :
. ККД на окружності колеса (лопатковий ККД)
.
Далі для визначення відносного внутрішнього ККД ступеня необхідно обчислити внутрішні втрати: втрати на тертя й вентиляцію ,
,
де , - потужність тертя й вентиляції, , визначається так само, як і при розрахунку регулюючого ступеня; втрати від витоку в периферійне ущільнення обандаженого ступеня , :
, .
Втрати від витоків необандаженого ступеня можна знайти з вираження
,
де . Втрати від витоку через діафрагмове лабіринтове ущільнення вважається пропорційними витраті через них , : .
Відносний внутрішній ККД ступеня:
Якщо ступінь працює в області вологої пари, то додаткові втрати від наявності вологи , , можна визначити з вираження
,
де й - початкова й кінцева вологість процесу розширення в ступені; - перепад ентальпії, що спрацьовується в ступені в області вологої пари (рис. 2.9).
Рисунок 2.9 – До визначення втрат від вологості
Розраховуємо внутрішній ККД ступеня з урахуванням втрат від вологості:
.
Визначаємо потужність щабля N, квт:
.
Для більшої точності на діаграмі відкладаємо суму втрат від точки, що відповідає ізоентропійному розширенню на робочих лопатках, і знаходимо точку, що відповідає стану пари за ступенем без обліку втрати з вихідною швидкістю:
; .
Точка початку процесу розширення в наступному ступені залежить від умов використання кінетичної енергії потоку на виході з попереднього ступеня:
,
де - коефіцієнт використання вихідної швидкості , що залежить від конструктивних особливостей проточної частини на ділянці ступенів, що розраховують. Якщо й кінетична енергія потоку використається повністю, то початок процесу в наступному ступені перебуває в точці
; ,
і розташовуваний теплоперепад наступного ступеня
.
Якщо швидкість виходу з попереднього ступеня губиться повністю, то параметри на вході в наступний ступінь , , . Якщо ж швидкість використається частково, то загублена енергія :
; ; .
Після розрахунку всіх ступенів визначаємо сумарну внутрішню потужність турбіни , :
21838.047 і відносної внутрішній ККД турбіни
,
де -теоретична потужність турбіни, (рис. 2.10):
23643,618 0,924
Рисунок 2.10 – До визначення теоретичної потужності турбіни
Завдяки поверненню тепла ККД турбіни більше, ніж ККД окремих ступенів.
|