Шляхи підвищення ефективності використання українських народних традицій та обрядів у моральному вихованні молодших школярів

 

Народна педагогіка беззаперечно ввійшла в наше життя. Засвоєні і примножені не одним покоління, відшліфовані тисячолітнім досвідом, народні традиції та обрядовість несуть у собі духовні та моральні цінності, що мають велике значення для сучасної системи виховання. Тут закладена мудра народна філософія, моральні заповіді, норми поведінки.

Слід наголосити на необхідності широкого впровадження в практику виховної роботи у школі заходів саме на основі народних традицій та обрядів. Це необхідно тому, що в наш складний час стресів та психологічного перенапруження дитини їй необхідно час від часу це напруження якимось чином знімати, а участь у народному святі чи обряді – один з найкращих видів психологічної релаксації.

Ми вважаємо, що доцільно проводити низку свят, які розкривають сутність народних традицій та обрядів, на основі яких відбувається моральне виховання молодших школярів. Наприклад, восени можна провести свято під назвою "Ой обжинки, господарю, обжинки". Майже все свято базується на обжинкових піснях та обрядах, пов'язаних з ними. Під час проведення цього свята, діти дістають уявлення про традиції та обряди, якими українці користувалися в минулому, збираючи врожай.

Взимку доречно провести свято "Водіння кози" та обряд щедрування "Маланка", які приурочені до 13 та 14 січня. Основа і свято, і обряду – інсценізовані дії, які супроводжують щедрівками. В них щедрівники бажають господарям багато врожаю, здоров'я тощо. Ці свята також супроводжуються обрядами, наприклад: продаж кози та вихваляння здібностей Маланки. На прикладі свята "Водіння кози" та обряду щедрування "Маланка" в учнів розвивається кругозір, поширюються знання про, традиції та обряди нашого народу, адже ці свята ще використовуються на Волині, Львівщині та Закарпатті, а щедрування відбувається і зараз майже у всіх регіонах України.

Навесні доречно провести свято "А вже весна, а вже красна". Під час проведення такого свята слід використовувати веснянки, гаївки, жарти, пісні-ігри "Шум", "Воротарчик".

Використання весняних обрядових пісень та народних ігор розвивають в учнів почуття прекрасного, естетичний смак, повагу до традицій минулого.

Доречним буде і проведення свят або використання усних журналів, присвячених народним символам-оберегам. Добирати теми необхідно які більш або менш відомі дітям, наприклад: "Хата моя, біла хата", "Хліб наш насущний", "Рослини – символи та обереги", "Українська писанка", "І на тім рушникові..." тощо. Дуже вдало проілюстровано сценарій усного журналу в журналі "Початкова школа" (1998, №8), який розробила О.Московенко.

Виховну роботу з дітьми можна здійснювати також на основі народних ігор. Характерною особливістю народних ігор є навчальні змісти, який подається в ігровій формі. Так, наприклад, гра "Гуси" вчить спритності, уважності, "В гороховій скрині" – знанню українських пісень, віршів та танців, "Редька" – як треба працювати на городі тощо.

Ми пропонуємо здійснювати виховну роботу з молодшими школярами, яка]включає проведення:

- систематичних бесід;

- прогулянок;

- екскурсій;

- вечорів питань та відповідей тощо.

Теми до проведення систематичних бесід слід добирати морально-етичного чи народознавчого змісту, наприклад: "Ми діти твої, Україно!", "Бути вихованим, що це значить?", "Година ввічливих малят", "Люби, шануй, оберігай усе, що зветься Україною!".

Прогулянки краще за все проводити по старим вулицям міста, які відомі своїми архітектурними спорудами чи видатними людьми минулого, які тут колись жили. Вчителю до таких прогулянок слід ґрунтовно готуватися. Необхідно з'ясувати, який маршрут обрати краще, які вулиці в місті найстаріші, які з них виникли першими і чому, яка в них була назва раніше і тепер, які видатні постаті жили на цих вулицях, чим вони займалися в роки життя, який вклад внесли в українську історію тощо.

Екскурсії доречно проводити, відвідуючи музеї. Це може бути і шкільний музей, експозиція якого присвячена українському мистецтву та історії українського народу, чи художній музей, де поряд з відомими витворами мистецтва найвідоміших художників Європи зустрічаються і праці українських майстрів (Т.Шевченка, М.Приймаченко, І.Репіна та інших).Також ми пропонуємо з'їздити до Чугуєва і відвідати музей ім. Репіна.

Це будинок, в якому Репін жив і творив наприкінці свого життя протягом 1876-1877 рр. Тут зібрані особові речі художника, його замальовки, картини та пейзажі Чугуєва.

Ми також пропонуємо відвідати Полтаву, місто – відоме завдяки Полтавський битві, яка відбулася під час Північної війни в 1700-1721 рр. між Швецією і Росією. Зараз це місце є територією заповідника, на якій розташовані Братська могила та музей історії Полтавської битви. Слід відвідати у Полтаві і музей-садибу І.Котляревського – українського генія, автора безсмертної "Енеїди" та "Наталки-Полтавки". А ще Полтава пишається своїми архітектурними святинями, найстарішими з яких є Хрестовоздвиженський монастир та сучасник Полтавської битви – Спаська церков.

Ми вважаємо, що екскурсії не тільки виховній роботі з учнями, вони розвивають у школярів пам'ять, мислення, пізнання навколишнього та історії українського народу.

Буває, що учні цікавляться деякими традиціями та обрядами українського народу, змістом їх проведення чи історією своїх пращурів, тоді доречно проводити вечори питань і відповідей. Вчитель повинене заздалегіть записати всі питання, які цікавлять учнів, та сформувати їх в одну тему. План проведення такого вечора може мати такий вигляд:

1. Вступне слово вчителя з даної теми.

2. Питання учнів та відповіді вчителя.

3. Практична частина (проведення народної гри чи обряду, які відносяться до даної теми).

4. Підведення підсумків учнями і вчителем.

Ми вважаємо, що проведення таких вечорів сприятиме засвоєнням учнями тих аспектів українських народних традицій та обрядів, які найбільше їх цікавлять.

Отже, на вище зазначених прикладах відбувається формування морального виховання у початковій школі на засадах народних традицій та обрядів. Використання українських народних свят, усних журналів, заочних подорожей, систематичних бесід, прогулянок, екскурсій, вечорів питань та відповідей тощо, необхідно, щоб повною мірою прищепити молодшим школярам любов до українських народних традицій та обрядів.

ВИСНОВКИ

 

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, ми визначили:

1. сутність поняття "моральне виховання", структуру морального виховання, розкрили значення понять "моральна культура" та "моральні норми", визначили особливості формування моральної культури та моральних норм у початковій школі, виявили критерії моральної вихованості молодших школярів;

2. сутність понять "народна педагогіка" та "етнопедагогіка", "народні традиції" та "обряди", визначили, якими бувають обряди, виділили засоби народної педагогіки, класифікацію українських народних пісень і, взагалі, українського фольклору, виділили, що належить до народних промислів і ремесел, які державні символи України і народні символи існують, з'ясували, що українські народні традиції та обряди посідають почесне місце в історії українського народу і тісно пов'язані з моральним вихованням;

3. доцільність використання українських народних традицій та обрядовості у моральному вихованні молодших школярів;

4. сучасні підручники та методичні посібники не достатньо приділяють уваги використанню досвіду українських народних традицій та обрядів на засадах народної педагогіки;

5. формування морального виховання у початковій школі на засадах народних традицій та обрядів здійснюється не тільки у навчально-виховній роботі в школі, але й у повсякденному житті; в цьому допомагає використання українських народних свят, усних журналів, заочних подорожей, проведення систематичних бесід, прогулянок, екскурсій, вечорів питань та відповідей, які при щеплюють молодшим школярам любов до українських народних традицій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Азбука нравственного воспитания / Под ред. И.А.Каирова, О.С.Богдановой. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1979. – 318 с.

2. Андрющенко М.Н. Понятие эффективности и его философский смысл: Философские и социологические исследования. – Л., 1971. – 519 с.

3. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1992. – 398 с.

4. Виноградов Г.С. Народна педагогіка. – Иркутск, 1926. – 263 с.

5. Волков Г.Н. Этнопедагогика. – Чебоксары, 1974. – 396 с.

6. Волков Г.Н. Чувашская народная педагогика. – Чебоксары, 1956. – 416 с.

7. Воропай О. Звичаї нашого народу. – К.: Оберіг, 1993. – 562 с.

8. Вудвуд Л.Ф., Вудвуд І.М. 3 батьківської криниці. Українське народознавство / За заг. ред. А.П. Загнітка. – Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 2000. – 256 с.

9. Гнатюк В. Зміст і форми національного виховання учнів // Рідна школа. – 1999. – № 9. – С. 17–20.

10. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

11. Гусев В.Е. Эстетика фольклора. – Л., 1967. – 423 с.

12. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. – М.: Русский язык, 1978. – Т. 2. – 779 с.

13. Дейч О. Народна творчість у вихованні школярів // Початкова школа. – 1998. – № 7. – С. 54–55.

14. Докутіна О.М. Підготовка батьків до морального виховання дітей // Початкова школа. – 1990. – № 3. – С. 53–55.

15. Журавський В.С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. – К.: Вид. дім „Ін Юре”, 2003. – 416 с.

16. Загрева В.Я. Народознавство в навчально-виховному процесі // Початкова школа. – 1995. – № 5–6. – С. 35–39.

17. Измайлов А.Э. Народная педагогика. Педагогические воззрения народов Средней Азии и Казахстана. – М., 1991. – 316 с.

18. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К.: Вища шк., 1997. – 304 с.

19. Ковальчук О.В. Українське народознавство. Книга для вчителя. – К.: Освіта, 1992. – 176 с.

20. Критерії моральної вихованості молодших школярів: Книга для вчителя / За ред. І.Д. Беха, С.Д. Максименка. – К.: Рад. шк., 1989. – 96 с.

21. Кукушин В.С. Современные педагогические технологии. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2003. – 448 с.

22. Кучинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів // Початкова школа. – 1995. – № 1. – С. 13–19.

23. Лозова В.І., Троцько Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. – Харків, 1997. – 338 с.

24. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української педагогіки. – К., 1998. – 357 с.

25. Маленкова Л.И. Теория и методика воспитания. – М.: Пед. общество России, 2002. – 480 с.

26. Матвієнко О.В. Основи морального виховання особистості молодшого школяра. – К.: Стилос, 1999. – 154 с.

27. Медвідь Л.А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні. – К.: Вікар, 2003. – 335 с.

28. Мишанич С.В. Усна народна творчість // Культура і побут населення України. – С. 169–174.

29. Монахов Н.И. Изучение эффективности воспитания: теория и методика: (Опыт экспериментального исследования). – М.: Педагогика, 1981. – 144 с.

30. Моковенко О. Народні символи України // Початкова школа. – 1998. – № 8. – С. 57–60.

31. Національна доктрина розвитку освіти України // Освіта. – 11-18 липня 2001 р. – С. 2–6.

32. Нова радість стала (колядки та щедрівки) / За ред. А.С. Лук'яненка. – К.: Веселка, 1991. – 33 с.

33. Освітні технології / За ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002. – 255 с.

34. Педагогика / Под ред. Г. Нойнера, Ю.К. Бабанского. – М.: Педагогика, 1984. – 368 с.

35. Педагогика / Под ред. Ю.К. Бабанского. — М.: Просвещение, 1983. – 608 с.

36. Педагогическая энциклопедия / Под ред. И.А. Каирова, Ф.Н. Петрова и др. – М.: Советская Энциклопедия, 1966. – Т. 3. – 880 с.

37. Пересунько О.О. Виховання любові до рідної мови через народні традиції // Початкова школа. – 1990. – № 6. – С. 15–20.

38. Подласый И.П. Педагогика начальной школы. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 400 с.

39. Програми середньої загальноосвітньої початкової школи 1–4 (1–3) класи. – К.: Блиц, 1997. – 205 с.

40. Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – Л., 1971. – 519 с.

41. Сисоєва С.О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки. – К.: Центр навч. літ., 2003. – 308 с.

42. Стельмахович М.Г. Етнопедагогічні основи вивчення народознавства в школі // Початкова школа. – 1990. – № 12. – С. 2–8.

43. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. – К., 1985. – 256 с.

44. Суханов И.В. Обычаи, традиции и преемственность поколений. – М., 1976. – 362 с.

45. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т. – К.: Рад. школа, 1976. – Т. 2. – 670 с.

46. Сявавко С.І. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку. – К., 1974. – 241с.

47. Українське народознавство / За ред. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994. – 608 с.

48. Український дитячий фольклор / За ред. В.С. Шило. – К.: Академія наук УРСР, 1962. – 248 с.

41. Українські народні прислів'я та приказки. – К., 1963. – 263 с.

49. Ушинський К.Д. Про народність у громадському вихованні. Виховання і характер // Історія дошкільної педагогіки. Хрестоматія / Упоряд. З.Н. Борісова, В.З. Смаль. – К., 1990. – 652 с.

50. Художні промисли: Теорія і практика // Зб. наукових праць. – К., 1985. – 603 с.

51. Цимбалюк В. Українська література: Підручник для 7 кл. Пробний. – К.: Освіта, 1995. – 543 с.

52. Читанка: підручник 4(3) класу початкової школи / За ред. Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савченко, П.Й. Волошина. – 4-те вид. – К.: Освіта, 1995. – 336 с.

53. Читання в 4 кл. чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителя / За ред. Л.К. Балацька, М.М. Миронов, Т.Ю. Горбунцова. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Рад. шк., 1979. – 143 с.

54. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии. – М., 1998. – 250 с.