Соціальний захист населення, як складова соціальної політики держави

Соціальний захист населення, як складова соціальної політики держави

(на прикладі роботи управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області)

 

АНОТАЦІЯ

Явецька І.Д. Соціальний захист населення, як складова соціальної політики держави (на прикладі роботи управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області). – Рукопис.

Магістерська робота за спеціальністю 8.150101 «Державна служба». – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. – Івано-Франківськ, 2007.

У магістерській роботі «Соціальний захист населення, як складова соціальної політики держави (на прикладі роботи управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області)» розкрито теоретичні основи, сутність та значення соціального захисту та планування фінансового забезпечення на соціальну сферу.

Проаналізовано стан фінансування соціальних допомог в 2004-2007 роках, та проведено аналіз призначення та виплати субсидій і пільг.

За результатами проведених досліджень запропоновано основні напрямки вдосконалення ефективності фінансування системи соціального захисту та перспективи розвитку соціального захисту в умовах ринкової економіки.

Матеріали роботи можуть бути використані при обговоренні питань практичної діяльності управлінь праці та соціального захисту населення в умовах реалізації соціальної політики держави.

Ключові слова: соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальна політика, соціальна допомога, субсидії та пільги

 

ANNOTATION

Yavetska I. Social protection of population as a constituent of social policy of the state (on the example of work of Department of labour and social protection of population of Hotin district state administration of the Chernivtsi region). – Manuscript.

The Master's research. Specialty 8.150101 «State Service». – Ivano-Francivsk national technical university of oil and gas. – Ivano-Francivsk, 2007.

In Master's research «Social protection of population as a constituent of social policy of the state (on the example of work of Department of labour and social protection of population of Hotin district state administration of the Chernivtsi region)» theoretical bases, essence and value of social defence and planning of the financial providing, are exposed on a social sphere.

Consisting of financing of social benefit is analysed of 2004-2007 years, and the analysis of setting and payment of subsidies and privileges is conducted.

As a result of the conducted researches basic directions of perfection of efficiency of financing of the system of social protection and prospect of development of social protection are offered in the conditions of market economy.

Materials of work can be used for the discussion of questions of practical activity of managements of labour and social protection of population in the conditions of realization of social policy of the state.

Key-words: social protection, social insurance, social policy, social benefit, subsidies and privileges.

 

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Сутність і мета соціальної політики в Україні

1.1 Поняття соціальної політики та соціальної держави

1.2 Фінансове забезпечення в галузях соціальної сфери

1.3 Концептуальні засади соціального захисту населення

1.4 Формування системи соціальних допомог, її законодавче та фінансове підґрунтя

Розділ 2. Організаційно-функціональна характеристика соціального захисту населення, його структурних підрозділів в управлінні праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації

2.1 Загальна характеристика соціального стану Чернівецької області та Хотинського району

2.2 Система державних соціальних допомог населенню

2.3 Призначення та виплата субсидій населенню

2.4 Забезпечення реалізації державних гарантій щодо надання адресної допомоги інвалідам війни та праці

2.5 Розвиток системи територіальних центрів області, їх роль у наданні соціальних послуг громадянам похилого віку

2.6 Роль та значення управління праці та соціального захисту населення у галузі охорони праці

Розділ 3. Вдосконалення системи фінансування соціального захисту за умов ринкової економіки

3.1 Підвищення ефективності фінансування системи соціального захисту

3.2 Напрямки удосконалення та перспективи розвитку соціального захисту в умовах ринкової економіки

3.3 Соціальні права: міжнародний досвід

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

соціальний захист населення держава

ВСТУП

3 зернини виростає вагомий колос, із жолудя — могутній дуб, зі струмочка — починається велика ріка... Та ніщо не робиться само собою... Хтось мав спершу підготувати ґрунт, знайти і відібрати добірне насіння, посіяти і зібрати виплекане сумлінною працею. Так і суспільство. Воно теж має певні етапи розвитку і становлення, де поворотними віхами стає відбір апробованих людством лише йому притаманних рис і ознак, серед яких — формування гуманістичного суспільства, нації, державності.

Суспільні гарантії виживання, підтримка незаможних людей і тих, що бідують, існували задовго до створення держави. Усі давні цивілізації дають нам такі приклади. Однак соціальні функції держави інституціалізуються на досить пізніх стадіях її еволюційного розвитку.

Соціальний захист – це категорія розподільчих відносин, продукт ринкової економіки. В умовах державної власності їй немає місця у взаємовідносинах держави і населення, оскільки держава не може захищати громадян від самої себе.

Кожному громадянинові потрібні соціально-економічні гарантії, закріплені законодавчо. В іншому випадку не можна досягти соціального миру між населенням, державою і підприємцями, а отже, і економічної стабільності в країні. Соціально-економічні гарантії мають здійснюватися за трьома основними напрямками. Перший полягає в тому, що держава повинна гарантувати кожному громадянинові, зайнятому трудовою діяльністю, нормальний рівень добробуту через мінімальний рівень заробітної плати, її індексацію, помірні податки і невтручання у підприємницьку діяльність.

Другий напрям – це задоволення так званих пріоритетних потреб суспільства, які держава не може довірити кожному громадянину самостійно. До них належать потреби здобуття загальної освіти, виховання дітей і підлітків, проведення культурно-освітньої роботи, організація охорони здоров’я і розвитку фізичної культури членів суспільства. Держава законодавчо гарантує задоволення перелічених потреб за рахунок бюджету, в мінімально достатніх розмірах, у формі безплатних послуг. Співвідношення таких послуг завжди мусить поєднуватися з розміром стягуваних з громадян прямих і непрямих податків. Це також є умовою соціальних гарантій.

Третій напрям має на меті вирівнювання рівня життя окремих груп населення, недостатня забезпеченість яких пов’язана переважно з причинами, що не залежать від їхніх трудових зусиль. Такими причинами можуть бути підвищене навантаження утриманців на працездатних; стан здоров’я; вік; втрата роботи; кризові явища в економіці. У цьому випадку формами задоволення відповідних потреб можуть бути пенсії, допомога, стипендії, грошові виплати, їхня індексація, матеріальна допомога, пільги з податків, платежів і послуг. Наведені форми соціальних гарантій сприяють тому, що стають можливими підтримання життєвого рівня, а також розвиток здібності людини незалежно від її матеріального становища, рівня її заробітної плати і впливу економічних та інших зовнішніх факторів по відношенню до громадян.

Є ще одна група соціальних гарантій, що містить усі можливі пільги. Їхня частка є незначною, а динаміка потребує окремого дослідження.

Соціально-економічні гарантії являють собою метод забезпечення з боку держави задоволення різноманітних потреб громадян на рівні соціально визнаних норм. Соціально-економічні гарантії громадянам – це об’єктивна необхідність для будь-якої правової держави, зміст і доцільність її існування. Обсяг і рівні таких гарантій є мірилом її цивілізованості.

Перехід до ринкової економіки потребував зміни підходів до соціальних проблем, які склалися в державі, регіоні, трудовому колективі. З’явилася зовсім нова галузь економічних відносин між населенням і державою, населенням і місцевими органами влади або суб’єктами господарювання.

Загальна сума благ і послуг, споживаних населенням за відповідний період, становить фонд споживання. Його величина завжди обмежена розмірами створеного валового внутрішнього продукту і національного доходу, а також іншими обов’язковими вирахуваннями з національного доходу, які покликана здійснювати держава (на оборону, наукові дослідження, покриття збитків від стихійного лиха).

При розгляді питань соціального захисту населення (вірніше, можливостей держави щодо його соціального захисту) слід порівнювати розмір стягуваних державою податків і розмір виплат з соціального захисту. Інших джерел для цього у держави немає. Коли ж держава здійснює заходи з соціального захисту, не маючи джерел для їхнього покриття, вона змушена буде вдаватися до емісії грошей, що, в свою чергу, призведе до знецінення грошей, виплачених населенню.

Розмір коштів, які направляються на соціальний захист населення, повинен мати загальну науково обґрунтовану величину в загальному обсязі фонду споживання, а будь-яке збільшення ресурсів, що направляються на ці цілі, слід порівнювати з реальними можливостями у кожному конкретному періоді. У протилежному випадку необґрунтоване збільшення ресурсів, які направляються на соціальний захист населення, потребуватиме додаткового вилучення податків з фонду оплати праці, що в кінцевому результаті лише розширить масштаби перерозподілу і не збільшить обсяг фонду споживання.

У сучасних умовах піднесення матеріального добробуту населення може відбуватися тільки за рахунок підвищення оплати праці. Подальше збільшення фондів соціального захисту в загальному обсязі фонду споживання може порушити пропорції в його структурі, призвести до негативних наслідків у функціонуванні фінансового механізму.

Актуальність теми полягає в тому, що в роботі показано стан соціального захисту в Україні, законодавчу базу та організаційне забезпечення. В роботі розкрито механізм удосконалення соціального захисту населення, як необхідна умова на шляху інтеграції Української держави до Європейських та світових структур. Процес трансформації українського суспільства передбачає здійснення зваженої, цілеспрямованої соціальної політики важливим завданням якої є формування нової філософії соціальної політики, яка б органічно поєднала в собі об’єктивне і суб’єктивне в життєдіяльності суспільства, ставила в центр людину, її інтереси і потреби. Все це актуалізує дослідження як теоретичних проблем соціального захисту, так і її практичних аспектів.

Мета магістерської роботи є розкриття соціального захисту України як складової бюджетної системи держави, проведення оцінки та аналізу діяльності управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації за 2004 – 2007 роки, а також пошук шляхів вдосконалення роботи соціального захисту в умовах ринкової економіки.

Об’єктом дослідження є соціальна політика держави у сфері соціального захисту населення.

Предметом дослідження є робота управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області.

У відповідності з темою магістерської роботи поставлені такі основні завдання:

- розкрити поняття соціальної політики та соціальної держави;

- визначити концептуальні засади соціального захисту населення;

- обґрунтувати законодавче підгрунття фінансування та формування системи соціальних допомог;

- дати загальну характеристику соціального стану Чернівецької області та Хотинського району;

- вивчити систему державних соціальних допомог населенню;

- сформулювати окремі практичні рекомендації правового характеру які б сприяли підвищенню ефективності фінансування систем соціального захисту.

У першому розділі магістерської роботи розкрито сутність та значення соціального захисту та планування фінансового забезпечення на соціальну сферу.

У другому розділі висвітлено організаційну та функціональну характеристику управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації, на основі здійсненого аналізу фінансування відділу допомог в 2005-2007 роках, та висвітлено аналіз призначення та виплати субсидій і пільг.

У третьому розділі, підсумковому, розглянуто напрямки вдосконалення та перспективи розвитку соціального захисту в умовах ринкової економіки та підвищення ефективності фінансування соціального захисту.

Теоретичною і методологічною основою написання роботи стали Конституція України, Закони України, Постанови Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента та інші нормативні акти, наукова та періодична література. Робота написана з використанням практичного матеріалу управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації.

 

ВИСНОВКИ

Впродовж кількох останніх років Україна проводить радикальне реформування системи соціального захисту населення. Визначаючи те, що ринкові перетворення приводять до значного падіння рівня життя більшості сімей та зважаючи на обмеженість державних фінансових ресурсів, уряд України створив нові програми адресної соціальної допомоги. Відмінною рисою такого підходу є те, що соціальна допомога надається лише найбільш нужденним.

Привернення уваги до суспільства, державних, комерційних, громадських та інших організацій до проблем нужденних людей, послідовного здійснення політики, спрямованої на створення соціальних і матеріальних гарантій нужденним передбачено Конституцією України та іншими законами.

Сьогодні на порядку денному пошук оптимальних шляхів надання соціальної допомоги та послуг на місцевому рівні. Запровадження нових і вдосконалення діючих соціальних програм дають можливість оптимізувати управління системою соціального захисту населення на рівні кожного регіону, забезпечити високу якість та оперативність надання послуг найуразливішим громадянам і сім’ям.

Ось чому такі актуальні та потребують подальшого вивчення і розвитку нетрадиційні методи соціальної роботи з нужденними людьми, запроваджені в Чернівецькій області і в Хотинському районі зокрема.

Управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації потроху відходять від позиції очікування звернень громадян та формальної відповіді на них і переходять до обстеження умов життя населення, виявлення нужденних та пошуку оптимальних можливостей надання допомоги.

 Працівники управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації усвідомлюють важливість забезпечення комплексного підходу до вирішення соціальних проблем: з’ясування та надання всіх можливих видів соціальної допомоги у кожному конкретному випадку для кожної конкретної людини.

Україна опинилася у стані гострої соціально – політичної кризи. Попри всі переваги ринку не вирішується багато соціальних питань. Навіть якщо ринкова система спроможна забезпечити високий рівень споживання матеріальних благ і послуг, вона все ж заснована нерівності членів суспільства в розподілі суспільного продукту, що призводить до суттєвої диференціації доходів населення, зміни структури суспільства. тому в ринковій системі потрібен захист людини від цих негативних явищ.

Питання соціального захисту громадян – це понад усе прерогатива державної політики. Держава вживає заходів щодо вирішення питань економічного становища і гарантій соціального захисту громадян.

Але треба сказати відверто, що сьогодні держава не готова в наслідок економічних обставин забезпечити виконання програм соціально – орієнтованого напряму.

Тому органи місцевого самоврядування змушені вирішувати питання соціального захисту населення, шукати кошти для фінансування міських програм соціальної допомоги громадянам. Необхідно зазначити, що ці питання завжди були головними в діяльності місцевих Рад та їх виконавчих органів.

Аналіз та визначення рівня достатності наданих допомог показав, що система потребує реформування, впровадження нових шляхів та методів, котрі без додаткових затрат коштів, матеріальних засобів дозволять працювати більш результативно на користь тих, хто потребує соціального захисту.

Пропонуємо наступні удосконалення робіт:

1. В сфері соціальної політики:

─ розроблення і прийняття Соціального кодексу;

─ зменшення податкового тиску на ті підприємства, установи, організації, підприємницькі структури, які роблять внесок у благодійні фонди;

─ розробка методичних рекомендацій для сільських центрів управління праці та соціального захисту населення;

─ поглиблення всебічного вивчення цілісного уявлення про бідність, її критерії та виміри.

2. В сфері реформування системи соціальних допомог:

─ поглибити адресність державної соціальної допомоги через упорядкування пільг та допомоги, що надаються різним категоріям населення;

─ реформувати нормативно-правову базу надання адресної соціальної допомоги малозабезпеченим та одиноким непрацездатним особам на основі урахування їх сукупного доходу;

─ створити систему контролю за ефективним і раціональним використанням коштів для надання державної соціальної допомоги;

─ впровадити єдину обліково-інформаційну систему одержувачів соціальної допомоги;

─ збільшити розміри допомог особливо потребуючим громадянам;

─ запропонувати роботу по паспортизації населених пунктів в інших регіонах.

Безумовно, ці заходи допоможуть кардинально реформувати соціальну політику, її основні складові, зокрема систему соціального захисту населення, що виступає умовою утвердження сталої системи соціальної безпеки людини і суспільства, потребує значних зусиль. Соціодинаміка цього процесу детермінована сукупністю багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів. Серед них - зрілість ринкових відносин у країні, зокрема розвитку малого підприємництва, середнього класу, соціальної, економічної культури населення, характер його соціально-економічних спрямувань, готовність суб’єктів соціальної політики до нововведень, рівень законодавчої забезпеченості їх діяльності в нових умовах та інші чинники, що обумовлюють динамізм розвитку соціально-економічного буття, стабільної соціальної системи.

Одним з найважливіших завдань поліпшення використання ресурсів, що виділяються на утримання соціально-культурних установ, є послідовне впровадження госпрозрахункових форм фінансування їх, зокрема самофінансування. Для цього уже є необхідні економічні передумови, що вимагають відповідних організаційних змін, насамперед у сфері фінансового планування. Сутність питання полягає в тому, що сучасні масштаби та рівень діяльності соціально-культурних установ суттєво змінюють співвідношення джерел фінансових витрат. При переважанні бюджетних асигнувань в стриктурі фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні цих установ, зростає частка позабюджетних джерел.

В останні роки спостерігається зростання асигнувань підприємств та організацій в освіту та підготовку кадрів, охорону здоров’я, науку і культуру. Це зумовлено зростанням вимог виробництва до якісних показників діяльності установ цієї сфери.

Важливою функцією бюджету є матеріальне і фінансове забезпечення конституційних гарантій громадян. Коли ж бюджет не в змозі виконати цю функцію, постає необхідність залучення інших джерел фінансування соціальної сфери, що свідчить про неефективність використання бюджетних коштів. Виходом з цієї ситуації може бути або корегування конституційних соціальних гарантій., або виділення асигнувань відповідно до необхідного рівня. Тобто передбачається безліч джерел фінансування бюджетних установ. За такого підходу бюджетними коштами відшкодовується лише частка необхідних видатків, так званий гарантований мінімум видатків бюджету. Частка ж, якої не вистачає, “наповнюється” за рахунок залучених коштів. Загалом, цей вимушений метод привабливий тим, що дає змогу активізувати ефективність господарства, за рахунок чого задовольнити потреби у розвитку і функціонуванні установ соціальної сфери.

Фінансові органи зазвичай у разі нестачі бюджетних коштів занижують норми видатків і витрат, оскільки корегування соціальних гарантій – річ складна і пов’язана із зміною законодавства. Скорочення норм видатків або зменшення загинальної суми бюджетних асигнувань негативно впливає на всі аспекти діяльності бюджетних установ. Саме тому постала необхідність стабілізації норм і нормативів протягом відносно тривалого часу.

 

Список використаних джерел

1.  Базилюк П.В. Соціальний захист населення. - К.: Т-во «Знання» України 1999. с.122.

2.  Березін М. Соціальний захист: не милостинею, а виробництвом. // Віче. - 2004. - №1, ст.64-67.

3.  Буковинський С.А. Шляхи розвитку бюджетної системи України//Фінанси України. –2005.-№9.- c. 3-7.

4.  Бюджетний кодекс України № 2542-ІІІ від 21.06.2001 року. – http: www.rada.gov.ua.

5.  Василик О.Д. Державні фінанси України. Навчальний посібник. Київ: Вища школа, 2001р.-383с.

6.  Воронова Л.К Фінансове право. - Харків: “Консум”, 2003 р.-с.496.

7.  Воронова Л.К.Бекерська Д.А. Фінансове право. Навчальний посібник для студентів юридичних ВУЗів та факультетів.-Київ: Вентурі, 2005р.-с.272

8.  Ганслі Теренс. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки.-К.: Основи. 2005.с.18.

9.  Дробозина М. Загальна теорія фінансів – Київ: «Професіонал», 2004.- с.255.

10. Закон України про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні // Відомості Верховної Ради України. - 1991- №21 ст.252. – http: www.rada.gov.ua.

11. Іванкевич В. Система соціального захисту, що діє в Україні. // Україна: аспекти праці. - 2005. № 1-2.

12. Качан Л. Польовий Л. До Міжнародного року людей похилого віку. // Соціальний захист., - 2004. № 1.ст. 25-28.

13. Ковалева М, Финансы. М.: “Мысль”. 1999.-с.336.

14. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Юрінком, 1996. – http: www.rada.gov.ua.

15. О.І. Іванкевич В. Система соціального захисту, що діє в Україні. // Україна: аспекти праці. - 2006. № 1-2.

16. Об’єднання громадян, благодійництво та соціальний захист в Україні (вибране законодавство). Укладачі: О.І.Сушинський, Г.Г, П.І.Шевчук. - Львів: Ліга-Прес, 2000, -228с.

17. Паламарчук В.М. Соціальна стратегія в Україні в період здійснення економічних реформ. // Національний інститут стратегічних досліджень. - К., 2005.

18. Положення про Міністерство соціального захисту населення України (Затв. Указом Президента України № 988) 96 від 23.10.96 // Урядовий кур'єр. від 29.10.1996 р.

19. Постанова Кабінету Міністрів України «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку». м.Київ. 26 вересня 1997 року № 1066. – http: www.rada.gov.ua.

20. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. № 315 Деякі питання призначення і виплати допомоги сім`ям з дітьми”. - http: www.rada.gov.ua.

21. Про державний бюджет України на 2006 рік. Закон України № 3235-IV 20.12.2005 р. - http: www.rada.gov.ua.

22. Про державний бюджет України на 2007 рік. Закон України від 19 грудня 2006 року N 489-V. - http: www.rada.gov.ua.

23. Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ. - http: www.rada.gov.ua.

24.  Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням закон України від 18.01.2001 р. № 2240 – ІІІ. - http: www.rada.gov.ua.

25. Про внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" №1045-IV від 09.07.2003 року. - http: www.rada.gov.ua.

26. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні - Закон України від 16.12.93 р. // ВВР. - 1994. - № 4. - С. 18 (із змінами, внесеними Законом України №478 / 95 - ВР від 15.12.95; № 498 / 95 -ВР від 22.12.95.). - http: www.rada.gov.ua.

27. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів іх сімей. Закон України від 20.12.1991р. // ВВР. - 1992. - № 15. - с. 190 (із змінами, внесеними Законом України № 64 / 97 від 12.02.97) // Урядовий кур'єр від 27.02. 1997 р. - http: www.rada.gov.ua.

28. Реденко В. Фінансування соціального захисту в ФРН. // Фінанси України. - 1999. - № 1.

29. Реденко В. Фінансування соціального захисту в ФРН. // Фінанси України. - 1999. - № 1.с-31.

30. Розпорядження Президента України «Про проведення Міжнародного дня інвалідів». м.Київ. 12 листопада 1997 року; №396/ 97-рп. - http: www.rada.gov.ua.

31. Скуратівський В.А. Соціальна політика - як суспільний феномен і вид практичної діяльності. // Вісник УАДУ при Президентові України. - 2005. - №1 ст. 130-147.

32. Скуратівський В.А. Соціальна політика - як суспільний феномен і вид практичної діяльності. // Вісник УАДУ при Президентові України. - 2005. - №1 с. 130-147.

33. Скуратівський В.А. Соціальний розвиток і соціальна політика: сучасні реалії, суперечності і тенденції розвитку. // Вісник УАДУ при Президентові України. -2006. № 1 с. 137-158.

34. Скуратівський В.А., Палій О., Лібанова Є. Соціальна політика. - К.: УАДУ, 2001.

35. Скуратівський В.А., Шевченко М.Ф. Соціальні системи та соціологічні методи та дослідження. Київ.: видавництво УАДУ, 1998. с.36.

36. Скуратівський В.А., Шевченко М.Ф. Соціальні системи та соціологічні методи дослідження. Київ.: видавництво УАДУ, 1998. Ст.181.

37. Соціальний захист. Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. - 2004р. - №1,7; 2005 р. - №3,5; 2006р.-№2,6; 2007 р. - №1,4.

38. Стегній О. Безпека як показник соціального самопочуття населення України. // Україна: аспекти праці. - 1996.

39. Типове положення про управління соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації / Затв. постановою КМ України № 60 від 12.01.96// ЗП України. - 1996. - № 5.-с. 171.

40. Штиньков С.А. Шляхи вдосконалення соціального захисту в України//Фінанси України. –2005.-№12.- c.7.

41. Якимовський А.У. Соціальний захист України//Фінанси України. –2006.-№8.- c.15.

 

Додаток А

 

Додаток Б

Соціальний захист населення, як складова соціальної політики держави

(на прикладі роботи управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області)

 

АНОТАЦІЯ

Явецька І.Д. Соціальний захист населення, як складова соціальної політики держави (на прикладі роботи управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області). – Рукопис.

Магістерська робота за спеціальністю 8.150101 «Державна служба». – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. – Івано-Франківськ, 2007.

У магістерській роботі «Соціальний захист населення, як складова соціальної політики держави (на прикладі роботи управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області)» розкрито теоретичні основи, сутність та значення соціального захисту та планування фінансового забезпечення на соціальну сферу.

Проаналізовано стан фінансування соціальних допомог в 2004-2007 роках, та проведено аналіз призначення та виплати субсидій і пільг.

За результатами проведених досліджень запропоновано основні напрямки вдосконалення ефективності фінансування системи соціального захисту та перспективи розвитку соціального захисту в умовах ринкової економіки.

Матеріали роботи можуть бути використані при обговоренні питань практичної діяльності управлінь праці та соціального захисту населення в умовах реалізації соціальної політики держави.

Ключові слова: соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальна політика, соціальна допомога, субсидії та пільги

 

ANNOTATION

Yavetska I. Social protection of population as a constituent of social policy of the state (on the example of work of Department of labour and social protection of population of Hotin district state administration of the Chernivtsi region). – Manuscript.

The Master's research. Specialty 8.150101 «State Service». – Ivano-Francivsk national technical university of oil and gas. – Ivano-Francivsk, 2007.

In Master's research «Social protection of population as a constituent of social policy of the state (on the example of work of Department of labour and social protection of population of Hotin district state administration of the Chernivtsi region)» theoretical bases, essence and value of social defence and planning of the financial providing, are exposed on a social sphere.

Consisting of financing of social benefit is analysed of 2004-2007 years, and the analysis of setting and payment of subsidies and privileges is conducted.

As a result of the conducted researches basic directions of perfection of efficiency of financing of the system of social protection and prospect of development of social protection are offered in the conditions of market economy.

Materials of work can be used for the discussion of questions of practical activity of managements of labour and social protection of population in the conditions of realization of social policy of the state.

Key-words: social protection, social insurance, social policy, social benefit, subsidies and privileges.

 

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Сутність і мета соціальної політики в Україні

1.1 Поняття соціальної політики та соціальної держави

1.2 Фінансове забезпечення в галузях соціальної сфери

1.3 Концептуальні засади соціального захисту населення

1.4 Формування системи соціальних допомог, її законодавче та фінансове підґрунтя

Розділ 2. Організаційно-функціональна характеристика соціального захисту населення, його структурних підрозділів в управлінні праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації

2.1 Загальна характеристика соціального стану Чернівецької області та Хотинського району

2.2 Система державних соціальних допомог населенню

2.3 Призначення та виплата субсидій населенню

2.4 Забезпечення реалізації державних гарантій щодо надання адресної допомоги інвалідам війни та праці

2.5 Розвиток системи територіальних центрів області, їх роль у наданні соціальних послуг громадянам похилого віку

2.6 Роль та значення управління праці та соціального захисту населення у галузі охорони праці

Розділ 3. Вдосконалення системи фінансування соціального захисту за умов ринкової економіки

3.1 Підвищення ефективності фінансування системи соціального захисту

3.2 Напрямки удосконалення та перспективи розвитку соціального захисту в умовах ринкової економіки

3.3 Соціальні права: міжнародний досвід

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

соціальний захист населення держава

ВСТУП

3 зернини виростає вагомий колос, із жолудя — могутній дуб, зі струмочка — починається велика ріка... Та ніщо не робиться само собою... Хтось мав спершу підготувати ґрунт, знайти і відібрати добірне насіння, посіяти і зібрати виплекане сумлінною працею. Так і суспільство. Воно теж має певні етапи розвитку і становлення, де поворотними віхами стає відбір апробованих людством лише йому притаманних рис і ознак, серед яких — формування гуманістичного суспільства, нації, державності.

Суспільні гарантії виживання, підтримка незаможних людей і тих, що бідують, існували задовго до створення держави. Усі давні цивілізації дають нам такі приклади. Однак соціальні функції держави інституціалізуються на досить пізніх стадіях її еволюційного розвитку.

Соціальний захист – це категорія розподільчих відносин, продукт ринкової економіки. В умовах державної власності їй немає місця у взаємовідносинах держави і населення, оскільки держава не може захищати громадян від самої себе.

Кожному громадянинові потрібні соціально-економічні гарантії, закріплені законодавчо. В іншому випадку не можна досягти соціального миру між населенням, державою і підприємцями, а отже, і економічної стабільності в країні. Соціально-економічні гарантії мають здійснюватися за трьома основними напрямками. Перший полягає в тому, що держава повинна гарантувати кожному громадянинові, зайнятому трудовою діяльністю, нормальний рівень добробуту через мінімальний рівень заробітної плати, її індексацію, помірні податки і невтручання у підприємницьку діяльність.

Другий напрям – це задоволення так званих пріоритетних потреб суспільства, які держава не може довірити кожному громадянину самостійно. До них належать потреби здобуття загальної освіти, виховання дітей і підлітків, проведення культурно-освітньої роботи, організація охорони здоров’я і розвитку фізичної культури членів суспільства. Держава законодавчо гарантує задоволення перелічених потреб за рахунок бюджету, в мінімально достатніх розмірах, у формі безплатних послуг. Співвідношення таких послуг завжди мусить поєднуватися з розміром стягуваних з громадян прямих і непрямих податків. Це також є умовою соціальних гарантій.

Третій напрям має на меті вирівнювання рівня життя окремих груп населення, недостатня забезпеченість яких пов’язана переважно з причинами, що не залежать від їхніх трудових зусиль. Такими причинами можуть бути підвищене навантаження утриманців на працездатних; стан здоров’я; вік; втрата роботи; кризові явища в економіці. У цьому випадку формами задоволення відповідних потреб можуть бути пенсії, допомога, стипендії, грошові виплати, їхня індексація, матеріальна допомога, пільги з податків, платежів і послуг. Наведені форми соціальних гарантій сприяють тому, що стають можливими підтримання життєвого рівня, а також розвиток здібності людини незалежно від її матеріального становища, рівня її заробітної плати і впливу економічних та інших зовнішніх факторів по відношенню до громадян.

Є ще одна група соціальних гарантій, що містить усі можливі пільги. Їхня частка є незначною, а динаміка потребує окремого дослідження.

Соціально-економічні гарантії являють собою метод забезпечення з боку держави задоволення різноманітних потреб громадян на рівні соціально визнаних норм. Соціально-економічні гарантії громадянам – це об’єктивна необхідність для будь-якої правової держави, зміст і доцільність її існування. Обсяг і рівні таких гарантій є мірилом її цивілізованості.

Перехід до ринкової економіки потребував зміни підходів до соціальних проблем, які склалися в державі, регіоні, трудовому колективі. З’явилася зовсім нова галузь економічних відносин між населенням і державою, населенням і місцевими органами влади або суб’єктами господарювання.

Загальна сума благ і послуг, споживаних населенням за відповідний період, становить фонд споживання. Його величина завжди обмежена розмірами створеного валового внутрішнього продукту і національного доходу, а також іншими обов’язковими вирахуваннями з національного доходу, які покликана здійснювати держава (на оборону, наукові дослідження, покриття збитків від стихійного лиха).

При розгляді питань соціального захисту населення (вірніше, можливостей держави щодо його соціального захисту) слід порівнювати розмір стягуваних державою податків і розмір виплат з соціального захисту. Інших джерел для цього у держави немає. Коли ж держава здійснює заходи з соціального захисту, не маючи джерел для їхнього покриття, вона змушена буде вдаватися до емісії грошей, що, в свою чергу, призведе до знецінення грошей, виплачених населенню.

Розмір коштів, які направляються на соціальний захист населення, повинен мати загальну науково обґрунтовану величину в загальному обсязі фонду споживання, а будь-яке збільшення ресурсів, що направляються на ці цілі, слід порівнювати з реальними можливостями у кожному конкретному періоді. У протилежному випадку необґрунтоване збільшення ресурсів, які направляються на соціальний захист населення, потребуватиме додаткового вилучення податків з фонду оплати праці, що в кінцевому результаті лише розширить масштаби перерозподілу і не збільшить обсяг фонду споживання.

У сучасних умовах піднесення матеріального добробуту населення може відбуватися тільки за рахунок підвищення оплати праці. Подальше збільшення фондів соціального захисту в загальному обсязі фонду споживання може порушити пропорції в його структурі, призвести до негативних наслідків у функціонуванні фінансового механізму.