Причини виникнення, періодичність, методи лікування і основні заходи захисту

Спалахи поширення біологічних шкідників відбуваються постійно. Великої шкоди лісонасадженням завдає сибірський шовкопряд. Від нього в Східному Сибіру загинули сотні тисяч гектарів хвойної тайги, передусім кедрової. У 1835 р. гусениці дубового заболотника згубили 30 тис. дубів у Біженському лісі в Німеччині. Надзвичайно шкодять будівлям, рослинності і продовольству терміти. Відомий випадок знищення термітами р. Джонстауна на о. Святої Олени.

Загибель і хвороби рослин можуть стати наслідком (неправильного) приме-нения різних хімічних речовин, наприклад, гербіцидів, дефоліантів, десикантов, які в певних дозах використовуються для знищення бур'янів і дикорослих кущів при освоєнні нових земель, видалення або підсушування листя сільськогосподарських рослин перед прибиранням, а так само як стимулятори зростання і дозрівання. Великої шкоди сільському господарству завдають рослини-паразити, що повністю або частково живуть за рахунок поживних речовин інших рослин. Вони знижують врожайність сільськогосподарських культур або взагалі знищують їх. Наприклад, квіткові рослини-паразити знижують урожай соняшнику, томатів, сарго, тютюну та ін. Сарана завдає ні з чим незрівняного збитку сільському господарству у багатьох країнах Африки, Азії і Близького Сходу. До її нальотів схильно майже 20% поверхонь земної кулі. Сарана, пересуваючись із швидкістю 0,5-1,5 км/год, знищує на своєму шляху буквально усю рослинність. Так, в 1958 р. одна лише зграя знищила в Сомалі за день 400 тис. т зерна. Під тяжкістю зграй сарани, що осідають, ламаються дерева і кущі. Личинки сарани живляться по 20-30 раз на день. Серйозними вредите-лями сільського господарства являються гризуни (бабаки, ховрахи, сірі полівки, форель та ін.). Під час масових розмножень їх чисельність може різко зростати в 100-200 разів. Це збільшене число гризунів вимагає величезної кількості їжі, якою і стають сільськогосподарські культури, особливо зернові.

Основними діями, спрямованими на відвертання захворювань рослин, є дератизація, дезинсекція, біологічна, хімічна і механічна боротьба з шкідниками сільського і лісового господарства (обприскування, запилення, оточення канавами осередків поширення шкідників).

Основними заходами по захисту рослин є:

- виведення і вирощування стійких до хвороб культур;

- дотримання правил агротехніки;

- знищення осередків інфекції;

- хімічна обробка посівів, посіяного і посадочного матеріалу;

- карантинні заходи.

Класифікація пестицидів проводиться незалежно від призначення, способу проникнення, характеру впливу на організм, хімічної природи, міри небезпеки теплокровних, довкілля.

Класифікація пестицидів за призначенням ділиться на такі групи:

- інектициди - для боротьби з шкідливими комахами;

- акаріциди - для боротьби з кліщами;

- овадіциди - для знищення яєць небезпечних комарів;

- нематоциди - для боротьби з круглими черв'яками;

- німациди - для боротьби з різними молюсками, в т.ч. і членистоногими;

- фунгіциди - для боротьби з хворобами рослин і різних грибів;

- бактеріциди - для боротьби з бактеріями і бактерійними хворобами рослин;

- антисептики - для попередження руйнування мікроорганізмами не металевих матеріалів;

- зооциди (родентіциды) - для боротьби з гризунами;

- гербіциди - для боротьби з бур'янами;

- арборіциди - для знищення небажаної деревної і чагарникової рослинності;

- альгіциды - для знищення водоростей і інших шкідливих рослин.

Класифікація пестицидів за способами проникнення їх в об'єкт обробки. Їх умовно ділять на:

- контактні, які труять комах контактом з якою-небудь частиною тіла;

- кишкові, які проникають разом з їжею в шлунково-кишковий тракт;

- фуміганти - проникають в організм комах і тварин дихальним шляхом, у вигляді пари або газу.

За впізнанним принципом усі пестициди діляться на дві великі групи: контактної і системної дії.

Контактні пестициди вбивають або пригноблюють шкідливі організми або контакти з ними, системні проникають в рослини, розміщуються в їх тканинах і приводять до загибелі шкідливі організми (бур'яни, збудники хвороб, шкідники).

По хімічній будові пестициди класифікуються на:

- неорганічного (з'єднання ртуті, міді, бору, фтору, сірки, барії, хлорату);

- рослинного, бактерійного і грибкового походження (хлор, фосфороорганічні, виробничі, карбоминовой, тио і дитиокарбоминовой кислот, різними гетерацикличными сполуками, фталимиды, виробничі речовини, нитро - промислові феноли, хинаны, виробничими триозины, металоорганічні речовини, мінеральні олії).

Гігієнічна класифікація за мірою безпеки для теплокровних тварин і людей складається на розрахунку фізико-хімічних властивостей, а також параметрів токсичності і небезпеки пестицидів.

Гігієнічна класифікація оцінки дій пестицидів на організм людини:

1). По токсичності, при попаданні в шлунок, препарати діляться на:

- небезпечні хімічні речовини (СДЯВ) LD₅₀, яких менше 50 мг/кг;

- високотоксичні - LD₅₀ от 50 до 200 мг/кг;

- середньотоксичні - LD₅₀ от 200 до 1000 мг/кг;

- малотоксичні - LD₅₀ более 1000 мг/кг.

2). По рівню леткости речовини класифікуються як:

- дуже небезпечні - які насичують повітря робочої зони концентрацією більшої або такої, яка прирівнюється до токсичної;

- небезпечні - насичують повітря концентрацією, меншою від порогової;

- малонебезпечні - насичують повітря концентрацією від порогової.

3). По мірі стійкості розрізняють пестициди:

- дуже стійкі - процес руйнування починається раніше, ніж через 2 роки;

- стійкі - від півроку до 2-х років;

- середньостійкі - від 1 до 6-ти місяців;

- малостійкі - в течії місяця.

4). По загрозі попадання препарату в організм через шкіру розділяють:

- різко виражену - LD₅₀ менее 300 мг/кг;

- вередньо виражену - LD₅₀ от 300 до 1000 мг/кг;

- слабо виражену - LD₅₀ более 1000 мг/кг.

5). По здатності накопичувати в організмі, розділяють чотири групи пестицидів:

- надкумулятивні - коефіцієнт кумуляції менше одиниці;

- вираженій кумуляції - коефіцієнт кумуляції від одиниці до трьох одиниць;

- середньо виражені кумуляції - коефіцієнт від 3 до 5-ти;

- особливо виражені кумуляції - більше 5-ти.

Приведені класифікації безпеки життєдіяльності складають тільки основну їх частину. В основному, усі класифікації у рамках дисципліни створюються на основі надійного безопасносго чинника. Такий підхід дозволяє прогнозувати стан і напрям встановлення безпеки, формування відповідних рішень Під час проектування і аналізу результатів контролю і т.д.

Зміст теми

Вступ

1.Продовольча безпека України. Здатність держави задовольнити потреби населення продуктами харчування.

2.Оцінка впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на рівні продовольчої безпеки України.

3.Організація і координація роботи по ліквідації епідемій, епізоотій та епіфітотій. Класифікація пестицидів.

 

Висновок

Література