Цивільний захист в сучасних умовах

План лекції з дисципліни

Цивільний захист

 

для студентів очної та заочної форми навчання

підготовка спеціалістів, магістрів за напрямами підготовки:

 

- маркетинг 7.03050701 8.03050701

- фінанси і кредит 7.03050801 8.03050801

- облік і аудит 7.03050901 8.03050901

- менеджмент 7.03060101 8.03060101

- екологія та охорона навколишнього середовища 7.04010601 8.04010601

- технологія зберігання і переробки зерна 7.05170101 8.05170101

- гідромеліорація 7.06010301 8.06010301

- агрономія 7.09010101 8.09010101

- технологія виробництва і переробки продукції тваринництва 7.09010201 8.09010201

- садово-паркове господарство7.09010303 

- процеси, машини та обладнання агропромислових підприємств 7.10010201 8.10010201

- ветеринарна медицини 7.11010102 8.11010102

 

Тема 1

 

Цивільний захист в сучасних умовах

 

 

Дніпропетровськ 2013

План лекції з дисципліни Цивільний захист для студентів усіх факультетів очної та заочної форми навчання. ДДАУ, Дніпропетровськ, 2013.

    

 

План лекцій може бути використаний при викладанні та вивченні дисципліни Цивільний захист.

 

 

Матеріали тексту лекцій можуть бути використані для проведення практичних і семінарських занять, а також для самостійного вивчення студентами.

 

 

Склав: ст. викладач                                                         Ю.Ф. Стаценко

 

Рецензенти: к.т.н., доцент                                                 В.А. Шаломов

                к.т.н.                                                              Г.Г. Капленко

                ст. викладач                                                  А.Є. Самусєв

 

 

Методичні вказівки розглянуті та схвалені на засіданні кафедри «Безпека життєдіяльності»

 

Протокол № ___від___________2013р.

 

Зав. кафедри БЖД, професор                                    А.С. Бєліков  

 

 

Вступ

 

Історія виникнення Цивільної оборони (ЦО) бере свій початок з Радянського Союзу, коли рішенням Ради Народних Комісарів (РНК) СССР від 1932 р. була створена протиповітряна оборона (ППО).                      

З появою зброї масового ураження, яке здатне завдавати ударів по усій території країни і створювати масові осередки ураження на великих площах, існуюча на той час система захисту населення виявилася недостатньою.                                                        

 Виникла необхідність створення єдиної загальнодержавної системи, яка б займалася захистом населення, об'єктів і територій в цілому, в масштабі країни і в кожній республіці, області, місті, районі, селі, на кожному, об'єкті із залученням зусиль усього населення. Такою системою стала цивільна оборона СРСР, яка була створена в 1961 р.

До середини 80-х рр. минулого століття ЦО маючи суто військовий характер, була системою загальнодержавних оборонних заходів, яка спрямовувалася на захист населення від зброї масового ураження (ЗМУ) вірогідного супротивника. З виникненням великих катастроф природного характеру (землетруси у Вірменії) і техногенних (Чорнобильська катастрофа) надзвичайних ситуацій, стало очевидним, що держава не має необхідних сил і засобів, здатних попереджати виникненню ніяких надзвичайних ситуацій, а у разі виникнення - ліквідовувати їх наслідки. З цією метою було прийнято рішення реорганізувати систему ГО, основним завданням якої з 1987 р. став захист населення і територій від небезпечних наслідків аварій і катастроф природного, техногенного, екологічного і військового характеру.                    

На міжнародній конференції з проблем цивільного захисту (3-5 квітня 1994 р. в Аммані (Йорданія) держави - учасниці прийняли Універсальну Декларацію по цивільному захисту, в якому призвали уряди розглядати концепцію і визначення "Цивільна оборона" ширше, а не тільки у рамках військових конфліктів (воєн).

Концепція визначила використання терміну "Цивільний захист" для проведення усіх гуманітарних заходів, спрямованих на захист життя людей, матеріальних цінностей (майна) і довкілля від усіх катастроф і надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

Резолюція ООН № 2034 призвала уряди усіх країн світу створити службу цивільного захисту по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і надання допомоги населенню (с/х тваринам і рослинам) такі служби вже створені у багатьох країнах світу.

Таким чином внутрішні проблеми і рекомендації міжнародних організацій призвали, у тому числі, і нашу крану до необхідності реформувания цивільної оборони.

У наслідку з цією метою наближення до світових стандартів на Україні прийшов перехід від цивільної оборони до цивільного захисту. Головне в цьому реформування не зміна назви, сукупність завдань, які повинна була вирішувати цивільна оборона України, сьогодні і основному повязана з проблемами мирного часу, це дає можливість говорити про захист населення і території, а не про оборону.                    

Поняття "захист" ширше чим "оборона". Процес формирмування розпочався з Указів Президента України № 47 від 27.01.2003 р. "Про міроприяємства по вдосконаленню державного управління у сфері цивільної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій".

№ 1040 від 15.09.2003 р. "Про питання переходу військ цивільної оборони і державної пожежної охорони в окрему невоєнну службу".                                                                                          

№ 1467 від 19.12.2003 р. "Про державну програму перекладу військ цивільної оборони і підрозділів державною пожежною, охорона в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту".          

З метою переходу до світових стандартів, згідно Указів Президента України, на зміну військам цивільної оборони і пожежної охорони створена служба цивільного захисту на зміну військовій службі в системі МНС введений якісно новий вид служби служба цивільного захисту.

Назва служби і її склад розроблений на основі рекомендації Міжнародної організації цивільної оборони і концепції відносно надання допомоги цивільного захисту, який Україна підписала в 2000 р.

Основним правовим документом України по цій службі є закон "Про правову основу цивільного захисту" прийнятий Верховною Радою України в травні 2004 р. і підписаний Президентом України 24 червня 2004 р.

Цей закон визначив і систему цивільної оборони і єдину, державну систему попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру в єдину державну систему цивільного захисту.

Служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру пов'язана:

- із забезпеченням пожежної безпеки;

- попередження і реагування на НС техногенного, природного і військового характеру;

- ліквідацією їх наслідків;

- захистом населення і територій від їх негативного впливу.

Місце дисципліни цивільний захист в структурно-логічній схемі визначається після вивчення наступних дисциплін: основ екології, основ охорони праці, безпеки життєдіяльності, які безпосередньо формують фахівця на рівні "спеціаліст", "магістр" за відповідністю з напрямом підготовки. На вивчення дисципліни відводяться 36 академічних години (6 годин лекції, 12 годин практичне зайняття, 22 години самостійна робота студентів).

Цивільний захист є нормативною учбовою дисципліною, обов’язковим предметом навчання для студентів очних і заочних відділень вищих сільськогосподарських учбових закладів і включається в учбові плани як спеціальна і самостійна гуманітарно-технічна дисципліна, обов'язкового вибору.      

   

Питання 1

Питання 2.

Населення і територій

Для реалізації прав людини, але захисту його життя і здоров'я від небезпечних наслідків НС держава, як гарант цього права створила єдину державну систему захисту населення і територій (єдину систему цивільного захисту).

З метою забезпечення своєчасного попередження і реагування на НС техногенного і природного характеру 3 вересня 1998 р. КМУ прийняв постанову № 1198 "Про єдину державну систему попередження і реагування на НС техногенного і природного характеру на Україні".

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій -  це сукупність органів управління, сил і засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які реалізують державну політику у сфері цивільного захисту.    

Структура єдиної системи

Структура єдиного цивільного захисту здійснюється: 

-  центральними і місцевими органами виконавчої влади,

- органами місцевого самоврядування і створені ними постійнодіючі функціональні і територіальні підсистеми і чотири рівні управління:                                                                               

- загальнодержавний;

- регіональний;               

- місцевий;                                                                                          

- об'єктовий (схема 1,2) 

 

Схема 1

Єдина державна система цивільного захисту

Центральні органи виконавчої влади

Місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування

Територіальні підсистеми ЕСГЗ

Функціональні підсистеми ЕСГЗ

СТВОРЮЮТЬ

Про ці підсистеми будуть розроблені і прийняті відповідні положення.

 

Структура органів управління єдиної системи цивільного захисту населення (єдиної державної системи надзвичайних ситуацій ЕГС ЧС - ЭДС НС)

Функціональні підсистеми створюються центральними органами виконавчої влади на регіональному і місцевому рівнях для організації роботи пов'язаної з попередженням НС і захистом населення і територій у разі їх виникнення.         

Функціональні підсистеми мають:                          

-координуючі;

- постійні органи управління.

Кожен рівень єдиної державної системи попередження і реагування на НС має координаційні і постійні органи управління, для виконання завдань в сфері:

- попередження НС:

- захисту населення і територій від їх наслідків;

- системи повсякденного управління;                                         

- сил і засобів;                

- резервів матеріальних і фінансових ресурсів;                           

- системі зв'язку і інформаційного забезпечення.

 

 

Схема 2

Органи управління системи цивільного захисту ЕГС ЧС

 

      

 

Координаційні                                                                                 Постійні

Державна комісія з ТЭБ і ЧС національний радий з питань БЖД В окремих випадках для ліквідації ЧС рішенням КМУ создается специальная правительственная комиссия

На загальнодержавному рівні

КМУ, міністерства і інші центральні органи виконавчої влади, Міністерство по ЧС і ГЗН від наслідків Чорнобильської катастрофи

Комісія районної державної адміністрації і виконавчих органів радих з ТЭБ і ЧС

На місцевому рівні

Районні державні адміністрації і виконавчі органи рад відділи з питань ЧС і цивільного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

Комісії з питань ЧС об'єкту

На об'єктовому рівні

Структурні підрозділи розділені по об'єктах господарської діяльності спеціально уповноважена особа з питань ЧС - керівник объекта

Комісії ради Міністрів АРК, обласні державні адміністрації по ТЭБ і ЧС Комісія обласною державною администрации и исполнительных органов советов по ТЭБ и ЧС

На регіональному рівні

Рада Міністрів АРК, обласні, Київська і Севастопольська міські адміністрації. Управління по ЧС і громадян, захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

 

 

           

 

Територіальні підсистеми - єдиної системи захисту включають:  

- територіальні органи управління спеціально уповноваженого цен-

 

 

Територіальні органи створюються:   

- в Автономній Республіці Крим;

- містах Київ і Севастополь для ліквідації наслідків НС техногенного, природного і військового характеру в межах відповідних територій.      

- областях (24 області);                                                                            

     

 

 

Схема 3

Територіальні підсистеми

 

сили і засоби    

 

         постійній готовності

Військові і спеціалізовані аварійно-пошукові рятувальні формування

Не штатні спеціалізовані формування

Громадські об'єднання

Спеціально підготовлені сили і засоби: - Міністерство Оборони - МВС- СБУ - Пограничные войска

 

 

 

Залежно від обстановки міри прогнозування або виниклої НС техногенного і природного характеру за рішенням КМУ, обласних державних адміністрацій у межах конкретної територій встановлюється один з режимів функціонування системи захисту населення і територій.       

 

Схема 4

Режими функціонування

Повсякденній діяльності При нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрометеорологічної обстановки

Надзвичайній ситуації При реальній загрозі або виникненні ЧС і реагування на них

Воєнного стану Встановлюється в умовах воєнного стану. Порядок до підлеглості її військовому командуванню відповідно до закону "Про режим воєнного стану»

Надзвичайного стану Встановлюється на Україні або відповідно до вимог закону "Про правовий режим надзвичайного стану"

Підвищеній готовності При істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрометеорологічної обстановки

 

 

   

 

 

Загальне керівництво єдиною системою цивільного захисту здійснює Кабінет Міністрів України, начальником цивільного захисту на Україні є прем'єр-міністр України, а його заступником міністр, по питаннях НС і захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Начальники цивільного захисту виконують наступні обов'язки:

- в областях, районах, містах і населених пунктах - що їх очолюють (це глави адміністрацій);

- в міністерствах, установах, на підприємствах, в тваринницьких комплексах, сільськогосподарських підприємствах - їх керівники.

Територіальні управління, відділи областей і районів входять до складу державних адміністрацій за принципом подвійного підпорядкування. Цивільний захист на Україні будується по принципу подвійного підпорядкування. Цивільний захист на Україні будується за територіально-виробничим принципом, який означає обхват тих, що працюють по, всією територією держави, на всіх об'єктах. Управління (відділ) ЦО - основний орган управління начальника ЦЗ, через якого він здійснює керівництво, управління, організацію, проведення і контроль за виконанням завдань ЦЗ.

Начальник управління (відділу) є заступником начальника ЦЗ, він за начальника ЦЗ віддає розпорядження (накази) з питань ЦЗ усім посадовим особам. Він несе відповідальність за розробку плану ЦЗ, своєчасне його коригування, а також виконання усіх завдань, які виконує штаб.                                                                                  

Безпосереднє керівництво діяльністю ЕГС ГЗН покладається па спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань цивільного захисту - міністерства по надзвичайних ситуаціях - МНС керівником цього органу є керівництво територіальними подсис-темами єдиної системи цивільного захисту:

- в АР Крим - рада міністрів АР Крим;                 

 - в містах Київ, Севастополь - міські державні адміністрації;

- в областях - обласні державні адміністрації.     

На Україні начальниками територіальних підсистем єдиної системи громадянської зашиті за посадою являються;

-председатель ради міністрів АР Крим;                            

- голови державної адміністрації міст Києва і Севастополя;                                                                                                          

- голови обласних державних адміністрацій в Днепропетровської області.

Керівники територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту за посадою є заступником відповідних начальників територіальних підсистем.                                                      

У складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту діють:

1. Урядовий орган нагляду у сфері цивільного захисту.       

2. Органи оперативного реагування на НС в сфері ЦЗ.

3. Органи мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи і інших НС.                  

У урядовий орган нагляду у сфері спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту входять:

- підрозділи державного нагляду відповідно в сферах:

- техногенній безпеці;                                             

- пожежній безпеці.      

- територіальні органи нагляду у сфері цивільного захисту;  

- місцеві органи нагляду у сфері цивільного захисту.

У органи оперативного реагування на НС у сфері цивільного захисту входять:                                                                                                       

- органи управління;                                                                          

- сили і засоби оперативного реагування на НС у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади цивільного захисту;

- органи управління, сили і засоби цивільного захисту АР Крим;

- органи управління сили і засобу міст Київ і Севастополь;

- органи управління, сили і засобу областей (24 області);      

- органи управління сили і засобу міст. У Дніпропетровській області - 13 міст обласного підпорядкування, 7 районного;                            

- органи управління сили і засобу в міських і сільських районах.   

Координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту здійснюють:                                           

- рада національної безпеки і оборони України в межах передбачених законом України "Про раду національної безпеки і оборони України(183/98-ВР) ";

- Кабінет Міністрів України.        

Для координації діяльності державних органів влади з питань цивільного захисту Кабінет Міністрів України створив відповідні  комісії (ради).                                                                  

У разі потреби для ліквідації наслідків НС створені спеціальні комісії:                                                                                   

- загального;                                                                                         

- регіонального;                                                                                        

- місцевого;                                                                                         

- об'єктового.

Забезпечення діяльності державної комісії з питань техногенно-экологічної безпеки і НС займається КМУ.                       

 

Питання 3.

Основні завдання сил Ц З

Основними завданнями сил ЦЗ являються:

- проведення робіт і заходів з попередження НС, захисту населення і територій від них;

- проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт по ліквідації НС;

- гасіння пожеж;

- ліквідації особливо небезпечних проявів НС у разі екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного і біологічного зараження, інших небезпечних проявів;

- проведення піротехнічних робіт, пов'язаних зі знешкодженням вибухонебезпечних предметів, які залишилися на території України після війни, сучасних боєприпасів і засобів підривання, окрім вибухонебезпечних пристроїв, які використовуються в терористичних цілях і тих, які знаходяться на території, яка визначена для розміщення і постійної діяльності військових частин, підприємств, установ і організації Збройних Сил України, інших військових формувань, і військових учбових закладів;

- проведення вибухонебезпечних робіт на території і в спорудах;

- проведення робіт по життєзабезпеченню постраждалого населення;

- надання невідкладної медичної допомоги потерпілим в районі НС і транспортування їх до медичних установ;

- забезпечення перевезень матеріально-технічних засобів, які призначені для ліквідації НС і гуманітарній допомозі;

- надання допомоги іншим державам по ліквідації НС;

- проведення аварійно-рятувального обслуговування на договірних основах підприємств, організацій і окремих територій, на яких існує небезпека виникнення НС техногенного або природного характеру;

- участь в проведенні відновних робіт.

Склад сил цивільного захисту

Сили ЦЗ складають:

- оперативно-рятувальна служба ЦЗ;

- аварійно-рятувальні служби і формування, основна діяльність яких спрямована на виконання завдань по попередженню і ліквідації НС;

- підприємства, основна діяльність яких спрямована або може бути спрямована на виконання завдань по попередженню і ліквідації НС;

- підрозділи відомчої, лісової і добровільної пожежної охорони;

- нештатні (невоєнізовані) формування ЦЗ;

- спеціалізовані служби ЦЗ;

Питання 4.

Питання 5

Цивільного захисту

Підприємства, установи та організації зобов'язані:

- створювати підрозділи з питань ЦЗ або призначати спеціальних штатних або не штатних осіб з питань ЦЗ;

- створити відділення функціональних підсистем єдиної державної системи ЦЗ та здійснювати управління ними;

- забезпечувати, в разі необхідності, своїх робітників засобами індивідуального захисту;

- розміщувати інформацію про заходи безпеки та відповідного проведення у випадках виникнення аварій;

- організувати, у разі потреби, під час виникнення на підприємстві НС, проведення евакуаційних заходів;

- створити на об'єкті сили ЦЗ, підрозділи пожежної охорони та необхідну для її функціонування матеріально-технічну базу та забезпечити їх готовність до практичних дій;

- створити документацію страхового фонду;

- провести оцінку ризиків виникнення НС на об'єкті, провести заходи щодо недопущення перевищення ризиків вище прийнятних;

- здійснити навчання працівників з питань ЦЗ, в т.ч. окремо правилами пожежної безпеки, регулярно проводити їх тренування;

- здійснити ідентифікацію об'єктів щодо виявлення серед них потенційно небезпечних та об'єктів підвищеної небезпеки, паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів та контроль за станом техногенної небезпеки;

- забезпечити виконання вимог законодавства посадових осіб, органів державного контролю з питань ЦЗ;

- розробити плани локалізації та ліквідації аварій, плани заходів щодо їх запобігання, робочі документи, посадові інструкції та інші організаційно-розпорядчі документи, що стосуються забезпечення техногенної безпеки та діям в НС, проводити періодично тренування і навчання;

- складати угоди для постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування державними аварійно-рятувальними службами і формуваннями, якщо воно не передбачене законодавством;

- створювати за необхідності системи раннього виявлення НС та оповіщення персоналу і населення у разі їх виникнення;

- впроваджувати інженерно-технічні заходи ЦЗ, які знижують ступінь ризику виникнення НС, нести пов'язані з цим матеріальні та фінансові втрати;

- забезпечити вільний доступ керівних осіб, органів державного нагляду з питань ЦЗ та пожежної безпеки для здійснення державного нагляду і проведення по ЦЗ в умовах дотримання порядку;

- забезпечити вільний доступ аварійно рятувальних служб, підрозділів пожежної охорони для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією НС;

- створити, з погодженням з центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких вони належать або територіально розташовані, фонд захисних споруд ЦЗ (способів колективного захисту) для укриття працюючих і персоналу;

- забезпечити підтримання вимог і законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення та підтримання захисних споруд ЦЗ у стані готовності до використання за призначенням;

- здійснювати облік захисних споруд ЦЗ, які знаходяться на балансі (утриманні);

- дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного, протівоепіфітотичного режиму;

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх виконання;

- підтримувати у справному стані спеціальну пожежну техніку, обладнання та засоби протипожежного захисту, не допускати їх використання не за призначенням;

- виконувати інші задачі і заходи у сфері ЦЗ.

 

Додаток 5

Термінологічний словник

ОСНОВНІ ЗАСТОСОВАНІ СКОРОЧЕННЯ:

АІУС- автоматизована інформаційно-управляюча система

АРР - аварійно-рятувальні роботи

АХНР - аварійна хімічно-небезпечна речовина

ВР - вибухові речовини

ЗС - Збройні сили

ШСЗ - штучний супутник Землі

ЛА - літальний апарат

НАТО - Північноатлантичний союз

НРБ - норми радіаційної безпеки

ОР - отруйні речовини

НХР - небезпечна хімічна речовина

ПРС - пошуково-рятувальна служба

РР - радіоактивні речовини

СНІП- будівельні норми і правила

ФП - фізичні поля

ХЗ - хімічна зброя

НС - надзвичайна ситуація

 

А

АБРАЗІЯ, процес руйнування хвилями і прибоєм берегів морів, озер і водоймищ. Виникає при крутості вихідного укосу прибережної частини дна більш 0,01; спостерігається також по берегам усіх водойм і водотоків від хвиль, що піднімаються пропливаючими мимо моторними судами.

АВАРІЙНО ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНА РЕЧОВИНА ІНГАЛЯЦІЙНОЇ ДІЇ, аварійно хімічно небезпечна речовина, при викиді (розливі) якої може відбутися масова поразка людей інгаляційним шляхом.

АВАРІЙНО ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНА РЕЧОВИНА (АХНР), небезпечна хімічна речовина, яка застосовується в промисловості і сільському господарстві, при аварійному викиді (розливі) якої може відбутися зараження навколишнього середовища у вражаючих живий організм концентраціях (токсодозах).

АВАРІЙНА ОБСТАНОВКА, сукупність факторів і умов, що склалися в результаті аварії, що відбулася, на стаціонарному об'єкті, на транспорті чи в населеному пункті.

АВАРІЙНА СИТУАЦІЯ НА ЯДЕРНІЙ УСТАНОВЦІ, стан ядерної установки, що характеризується порушенням меж безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію.

АВАРІЙНА СИТУАЦІЯ, 1) сполучення умов і обставин, що створюють аварійну обстановку, положення; 2) інцидент утрати процесу керування джерелом іонізуючого випромінювання, що міг привести, але не привів до незапланованош опромінення людей чи радіоактивному забрудненню навколишнього середовища.

АВАРІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, середовище, утворене дією руйнівних сил (факторів) на об'єкти в зоні НС.

АВАРІЙНИЙ ВИБУХ, вибух, що відбувся в результаті порушення технології виробництва, помилок обслуговуючого персоналу або помилок, допущених при проектуванні.

АВАРІЙНИЙ ВИКИД, ненавмисний викид забруднюючих речовин у навколишнє середовище (воду, грунт, атмосферу) у результаті аварій на технічних системах, очисних спорудженнях тощо.

АВАРІЙНИЙ ЗАХИСТ, комплекс (підсистема) спеціальних пристроїв, призначених для своєчасного реагування на відхилення від установлених параметрів роботи системи потенційно небезпечних об'єктів і швидкого (як правило, в автоматичному режимі) усунення чи недопущення причин і передумов виникнення НС.

АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНІ РОБОТИ, дії по порятунку людей, матеріальних і культурних цінностей, захисту природного середовища в зоні. НС, локалізації НС чи доведенню, до мінімально можливого, рівня впливу характерних для них небезпечних факторів. Характеризуються наявністю факторів, що загрожують життю і здоров'ю людей, які проводять роботи і вимагають спеціальної підготовки, екіпірування й оснащення.

АВАРІЯ МОРСЬКОГО (РІЧКОВОГО) ОБ'ЄКТА, небезпечна техногенна подія на морському (річковому) об'єкті, що представляє загрозу життю і здоров'ю людей або приводить до ушкодження корпуса морського (річкового) об'єкта чи його устаткування, до втрати мореплавності або до ушкодження морським (річковим) об'єктом берегового спорудження і забрудненню навколишнього природного середовища, для ліквідації чи локалізації якої потрібна допомога пошуково-рятувальних і інших спеціальних сил і засобів.

АВАРІЯ НА АЕС, порушення встановленого (штатного) режиму роботи ядерної установки, при якому відбувся вихід радіоактивних матеріалів і/чи іонізуючого випромінювання у кількостях, що призводять до значного опромінення персоналу, населення і радіаційному забрудненню навколишнього середовища.

АВАРІЯ НА МАГІСТРАЛЬНОМУ ТРУБОПРОВОДІ, аварія на трасі трубопроводу, пов'язана з викидом і виливом під тиском небезпечних хімічних чи пожежовибухонебезпечних речовин, що приводить до виникнення НС. У залежності від виду продукту, що транспортується, виділяють аварії на газопроводах, нафтопроводах і продуктопроводах.

АВАРІЯ НА ПІДЗЕМНОМУ СПОРУДЖЕННІ, небезпечна подія на підземній шахті, гірському виробленні, підземному складі чи сховищі, у транспортному тунелі чи рекреаційній печері, пов'язана з раптовим повним чи частковим руйнуванням споруджень, що створює загрозу життю і здоров'ю людей, які знаходяться в них, і/або приводить до матеріального збитку.

АВАРІЯ, руйнування споруджень і/або технічних пристроїв, неконтрольований вибух і/або викид небезпечних речовин. Велика аварія (як правило, з людськими жертвами) є катастрофою.                                                                      

АВІАЦІЙНА КАТАСТРОФА, небезпечна подія на повітряному судні, у польоті чи процесі евакуації, яка призвела до загибелі чи пропажі без звістки людей, заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень, руйнування чи пошкодження судна і розміщених на ньому матеріальних цінностей.

АВІАЦІЙНО-КОСМІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, використання, інформаційних каналів зв'язку для одержання аерофотознимків чи супутникової відеоінформації з різних географічних регіонів про виникнення й еволюцію небезпечних метеорологічних явищ і процесів.

АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА, сукупність взаємозалежних систем і засобів зв'язку, оповіщення й автоматизація керування, що забезпечують автоматизоване виконання задач, покладених на систему, і є складовою частиною місцевої підсистеми автоматизованої інформаційно-керуючої системи.

АЕРОФОТОЗНІМАННЯ, (аерофотографування, повітряне фотографування), фотографування місцевості й окремих об'єктів з літальних апаратів.

АКУСТИЧНА ПОРАЗКА, така, що уражає об'єкти енергією акустичних випромінювань, які призводять до втрати здатності об'єктів до заданого функціонування (виконанню поставлених задач).

АКЦІЯ ТЕРОРИЗМУ (карне законодавство), здійснення вибуху, підпалу чи інших дій, що створюють загрозу загибелі людей, заподіяння значного майнового збитку, або настання інших суспільно-небезпечних наслідків, якщо ці дії зроблені з метою порушення суспільної безпеки, лякання населення або створення впливу на прийняття рішень органами влади, а також загрозу здійснення зазначених дій у тих же цілях.

АЛЬФА-ВИПРОМІНЮВАННЯ, вид іонізуючого випромінювання - потік позитивно заряджених часток (а-часток), що виникають при радіоактивному розпаді і ядерних реакціях. Проникаюча здатність А.-в. невелика (затримується паперовим аркушем). Небезпечне влучення джерел А.-в. до організму з їжею чи повітрям через ушкодження шкіри.

АНАЛІЗ НЕБЕЗПЕКИ, процедура виявлення потенційних подій, яка тягне за собою реалізацію небезпеки; аналіз механізмів подібних подій, імовірності їхнього виникнення; визначення вразливості територій і ступеня ризику для суспільства.

АНАЛІЗ РИЗИКУ, процес визначення загроз безпеки системи й окремих її компонентів, визначення їх характеристик і потенційного збитку, а також розробка мір захисту.

АНТРОПОГЕННА АВАРІЯ, небезпечна подія на об'єктах економіки із загрозою для життя і здоров'я людей, прямо чи побічно викликана недоліками (помилками) у діяльності людини.

АНТРОПОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ, забруднення, що виникає в результаті діяльності людей, у тому числі їх прямого чи непрямого впливу на інтенсивність природного забруднення.

 

Б

БАНК ДАНИХ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, інформаційно- довідкова система, що містить накопичену постійно поповнювану і підтримувану в робочому стані сукупність зведень про можливі НС або ті, що відбуваються.

БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ, стан захищеності населення, об'єктів економіки і навколишнього природного середовища від небезпек у НС. Розрізняють безпеку за видами (промислова, радіаційна, хімічна, сейсмічна, пожежна, біологічна, екологічна), за об'єктами (населення, об'єкт економіки і навколишнє природне середовище) і основним джерелам НС.

БЕЗПЕКА ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ (УСТАТКУВАННЯ), властивість виробничого процесу (устаткування) зберігати відповідність вимогам безпеки праці при виконанні заданих функцій в умовах, установлених нормативно - технічною документацією.

БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ, стан процесу дорожнього руху, що відбиває ступінь захищеності його учасників і суспільства від дорожньо- транспортних випадків і їх наслідків.

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, 1) сприятливий, нормальний стан навколишнього середовища життя людини - умов праці і навчання, харчування і відпочинку, при яких знижена можливість виникнення небезпечних факторів, що загрожують його здоров'ю, життю, майну, законним інтересам; 2) навчальна дисципліна, що дає знання, навички й уміння забезпечення власної безпеки і виживання в несприятливих чи загрозливих умовах.

БЕЗПЕКА ІНФОРМАЦІЇ, стан захищеності інформації від випадкового чи навмисного доступу людей, що не мають на це права, її одержання, розкриття, модифікація чи руйнування.

БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ, стан захищеності людини як індивідуума і члена суспільства, його права на життя і здоров'я.

БЕЗПЕКА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, стан захищеності навколишнього середовища від шкідливих антропогенних і природних впливів.

БЕЗПЕКА НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ, стан захищеності життя і здоров'я людей, їх майна і середовища від небезпек у НС.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ, стан умов праці, при якому виключ