Технологічна картка виготовлення вази з квітами.

1. Ваза складається з окремих в’язаних кружечків, які потім пришивають до тла. Щоб виготовити такий кружечок, треба на вказівний палець або олівець накрутити 8-10 разів нитку (мал. 26 а). Утворивши петлю, підхоплюємо гачком нитку і одержуємо нову петлю, захоплюємо нитку й протягуємо її крізь дві петлі (мал. 26 б). Таким чином пров’язуємо стовпчик без накиду по всьому колу. В кінці кола останню петлю з’єднуємо з першою глухою петлею (мал. 26 в). Ваза складається з 14 кружечків.

2. Квітка 1-ша. В’яжемо ланцюжок із 7 повітряних петель, з’єднуємо їх глухою петлею у коло. Обв’язуємо це кільце стовпчиком без накиду. Останній стовпчик з’єднуємо з першою глухою петлею (мал. 26 а, б, в) 1-ряд в’яжемо ланцюжком з 8 повітряних петель, які з’єднуємо їх глухою петлею з кожним третім стовпчиком нижнього ряду (мал. 26 г)

3. Квітка 2-га. В’яжемо так само, як першу. Кожну пелюстку обв’язуємо 19 стовпчиками без накиду (мал. 26 д).

4. Квітка 3-тя. В’яжемо ланцюжок з 8 повітряних петель. Ланцюжок з’єднуємо у кільце глухою петлею. Потім робимо 3 петлі підйому, накид, вводимо гачок під ланцюжок кружечка, підхоплюємо нитку, протягуємо її й витягуємо на висоту 2 см. На гачку утворилося 3 петлі. Знову робимо накид і вводимо гачок під ланцюжок, підхоплюємо нитку і витягуємо її на висоту 2 см. Тепер на гачку 5 петель. Підхоплюємо нитку й протягуємо її крізь усі утворені петлі на гачку. Ще раз робимо повітряну петлю (закріплюємо пишний стовпчик). Наступний пишний стовпчик починаємо з повітряної петлі, а потім повторюємо прийом, описаний раніше. Таких стовпчиків має бути десять. У кінці ряду повітряну петлю девятого стовпчика з’єднуємо з третьою петлею підйому глухою петлею.

5. Квітка 4-та. В’яжемо ланцюжок з 10-ти повітряних петель з’єднуємо глухою петлею в кільце.

2-й ряд: робимо дві повітряні петлі 1 стовпчик з накидом у другу петлю нижнього ряду, 2 повітряні петлі в ту саму петлю, далі в’яжемо так само. Утворюється 5 пелюсток (кожну пелюстку вив’язуємо у двох петлях).

6. Квітка 5-та. Ланцюжок з 5 петель з’єднуємо у коло.

1-й ряд: 1 петля підйому. Під ланцюжок кільця в’яжемо 15 стовпчиків без накиду, останній стовпчик і перший з’єднуємо глухою петлею.

2-й ряд: 2 петлі підйому, 6 повітряних петель(дужка), пропускаємо 1 петлю нижнього ряду кільця, в другу в’яжемо 1 стовпчик з накидом (так повторюємо 7 разів). У кінці кільця повітряні петлі останньої дужки з’єднуємо з другою петлею підйому глухою петлею.

3-й ряд: дві петлі підйому, 6 стовпчиків з накидом, у кожну петлю нижнього кола. Один стовпчик з накидом з’єднуємо з вершиною нижнього кола (утворилося 7 стовпчиків). Так в’яжемо по колу. Останній стовпчик з’єднуємо з другою петлею підйому глухою петлею.

7. Квітка 6-та. В’яжемо ланцюжок з 8 повітряних петель з’єднуємо його глухою петлею, утворюється кільце. Обв’язуємо кільце 16 стовпчиками без накиду. Останній з’єднуємо з першим глухою петлею.

2-й ряд: робимо 5 повітряних петель, 1 стовпчик з накидом пров’язуємо в другу петлю нижнього ряду (крізь петлю по всьому колу).Потім провязуємо 3 повітряні петлі, 1 стовпчик з накидом пров’язуємо крізь одну петлю нижнього ряду і т. д. У 16 петлях нижнього ряду має поміститися 7 стовпчиків з одним накидом. Восьмий стовпчик у нас утворюється за рахунок того, що ми на початку кола зробили петлі підйому, а тепер в’яжемо ще 3 повітряні петлі й останню петлю з’єднуємо з другою петлею підйому (з них 5, які провязали спочатку).

3-й ряд: робимо 1 петлю підйому 3 стовпчиками без накиду. 3 повітряні петлі, які з’єднуємо кільцем і утворюємо кіно з трьох петель, і знову 3 стовпчики без накиду. Так в’яжемо по колу.

Квіти пришивають до тла й вишиваємо тичинки. Для гілочок і листочків в’яжемо ланцюжок з повітряних петель, який згодом пришиваємо швом „ у перед голку", по можливості передаючи форму листків.

 

ІІІ.Підсумок заняття.

- Чи сподобалась вам робота, яку ми сьогодні виготовляли?

- Які речі ми можемо оздобити квітками та листочками?

- Якої форми може бути тло для аплікації?

- Яке буде практичне застосування нашого виробу?

Тема. Виготовлення іграшки – Левеня.

Мета: ознайомити дітей з технікою виконання іграшки; навчити дітей гачкувати.

Обладнання: готовий виріб, нитки, гачок, вата, ґудзики, викройка.

Хід заняття.

І. Вступна бесіда.

Сьогодні на нашому занятті ми будемо вчитися виготовляти іграшки, а саме Левеня.

- Чи знаєте ви історію української іграшки?

Іграшки кожного народу мають свої педагогічні, художні і технічні традиції. В Україні вони характеризуються інтернаціональністю, оскільки наша держава різноманітна за етнографічним складом.

Українська народна іграшка оригінальна і неповторна. Народна іграшка народжувалась у зв’язку з природною потребою дитини пізнати світ, творчо і самостійно його осмислити. Національна іграшка є часткою всього народу.

Українські народні іграшки є надзвичайно різноманітні, вони відрізняються регіональними та віковими особливостями. Це такі види: дерев’яні, глиняні, ганчіркові, гачковані, солом’яні та іграшки з природничого матеріалу. Іграшки відрізняються за кольором, формою, візерунком, оздоблення і технікою виготовлення відповідно до регіону.

Найвідоміші місця виготовлення іграшок – це Прикарпаття (Косів, Кути), Львівщина (Яворів, Стара Сіль), Полтавщина (Олійня, Хомутець), Дніпропетровщина (Петриківка), Волинь (Ковель).

На сьогоднішньому занятті, як я уже говорила, ми теж будемо виготовляти іграшку, але за допомогою гачка і ниток. Будемо гачкувати Левеня.

Перш ніж приступити до роботи, давайте згадаємо і розкажемо про лева.

(Діти розповідають про лева, до якої групи тварин він належить, який його зовнішній вигляд.).

Я вам розповім чому індуси, жителі Індії вважають лева царем звірів.

Індуси притримуються загальної думки про те, що лев являється царем звірів. Цікава причина, по якій жителі прекрасної Індії піднесли на царський трон одну із самих більших кішок світу. Виявляється, діло зовсім не в силі лева. Індуси стверджують, що лев являється єдиним із всіх жителів царства тварин, хто може дивитися на сонце не жмурячись.

Не будемо сперечатись з мудрими індусами, а віддамо шану тому сміливцю, який рішився настільки близько підійти до лева, щоб роздивитися, як цей сильний звір дивиться на яскраве сонце.

ІІ. Практична робота.

Перш ніж розпочати в’язати левенятко, ми повинні намалювати викройку (мал. 29 а), підібрати нитки.

Технологічна картка.

1. Починаємо в’язати з ланцюжка з п’яти повітряних петель, які з’єднуємо в кільце глухою петлею і далі в’яжемо по колу до потрібного розміру. (R-5 см). Звіряємо зі своєю викройкою. У кожну петлю пров’язуємо по 2 стовпчика без накиду. Знову пров’язуємо коло, робимо збільшення через 1 петлю попереднього нижнього кругу, тобто в першу петлю 1 стовпчик без накиду, в наступну петлю 2 стовпчики без накаду. Так по всьому колі. В’яжучи наступне коло, збільшення робимо через дві петлі, потім 3,4 і т.д. у наступних рядках збільшення робимо на око, головне, щоб круг був рівний і не стягував. Так в’яжемо доти, поки радіус круга становитиме 5 см.

2. Далі в’яжемо вгору 5 см. - тулуб левеняти не змінюючи кількості петель, потім 8 см зменшуємо кількість стовпчиків,, звіряючись з викройкою. Після цього починаємо додавати петлі (довільно) і переходимо до вив’язування голови левеняти (голову можна в’язати по частинах, а потім злити їх та прикріпити до тулуба). Коли залишається дов’язати 4 см по діаметру коло голови, щільно набиваємо тулуб і голову ватою і закінчуємо в’язати.

3. Гриву левеняти в’яжемо „довгими петлями", розмір полотна 20см х 6см. Голову деталь обшиваємо швом „через край", стягуємо і пришиваємо до голови.

4. Потім в’яжемо хвіст розміром 25х2 см, зшиваємо його, і кінці робимо китичку.

5. В’яжемо за викройкою мордочку, вуха, очі, ніс, які обшиваємо швом через край, стягуємо ниточку, набиваємо ватою й пришиваємо на зазначених місцях. Замість очей і носа можна пришити ґудзики.

6. Готовий виріб (мал.29, б).

ІІІ. Підсумок заняття.

Таким способом в’язання, можна зв’язати котика, песика...

- Що нового ви дізналися про левенятко?

- Техніку якої в’язки ви використовували при в’язанні левенятка?

Вигачкувавши різні іграшки ми подаруємо їх дітям із дитячого будинку сиріт.