Визначення поняття терміносистеми

 

Термінологія - це сукупність термінів, виражаючих історично сформовані поняття будь-якої галузі науки, мистецтва чи техніки, взагалі - спеціальної сфери людських знань чи діяльності ".

Говорячи про термінологію, лінгвісти за звичай розрізняють: а) науку про терміни (в цьому відношенні все більш популярним стає термін "термінознавство"); б) спеціальну лексику у складі усіх слів певної мови (ми говоримо, наприклад, "термінологія української мови", "термінологія англійської мови" і т.д.; в) спеціальну лексику, обслуговуючу окрему галузь науки чи техніки (наприклад, "лінгвістична термінологія", "термінологія образотворчого мистецтва " і т.д.).

Така багатозначність зумовлена тим, що для кожної термінологічної одиниці визначена точка координат як в мові в цілому, так і в підмові зокрема. Термін є невід'ємним елементом системи, якщо під системою розуміти сукупність елементів цілого, між якими існує обов'язковий і невід'ємний зв'язок. Сукупність зв'язків всередині такого цілого представляє його структуру [1, c.35].

Отже, системність є однією з найбільш важливих умов існування терміну. Термін може існувати лише як елемент терміносистеми, якщо під остан-ньою розуміють впорядковану сукупність термінів, адекватно виража-ючих систему понять теорії, що описує спеціальну сферу людських знань чи діяльності.

1. Не претендуючи на вирішення питання що таке терміносистема, можна все ж таки сказати (опираючись на факти мови та існуюче в науці розуміння систем), що кожна з терміносистем має такі ознаки:

а) терміносистема являє собою більшу чи малу сукупність термінів, спільно обслуговуючи комунікативно-тематичні чи комунікативно-ситуативні задачі;

б) елементи терміносистеми прямо (безпосередньо) чи непрямо (за допомогою інших елементів) комунікативно-співвіднесені і структурно пов'язані один з одним і з системою в цілому;

в) не існує жодного терміна, котрий би не входив в ту чи іншу терміносистему;

г) межі між терміносистемами можуть бути більш чи менш чіткими, терміносистеми можуть наскладуватись одна на одну і створювати в таких випадках перетин терміносистем;

д) терміносистеми, які обслуговують окремі чи різноманітні галузі виробництва, техніки, науки, управління, можуть виділити міжгалузевий термінологічний фонд, який також являє собою терміносистему;

е) міжгалузевий термінологічний фонд може мати різну силу узагальнення галузевих терміносистем, різку ступінь відхилення від них.

2. Кожна терміносистема реальна і об'єктивна, історично формується незалежно від науки, що її вивчає [20, c.61]. Досить лише пригадати яку велику увагу було приділено зарубіжною і вітчизняною лінгвістикою терміносистемам споріднення в різних мовах, і в кожному з них ці терміносистеми виникли задовго до появи науки про мову, наміри і можливості його опису і аналізу.

Особливості і властивості реальних термінів, причини, шляхи і способи їх виникнення повинні вивчатися без заздалегідь спроектованих моделей. Лише навчившись чітко бачити властивості і особливості термінів, їх системну організацію в них самих, термінознавство може вирішувати свої теоретичні та практичні задачі, пов'язані, з описом та аналізом терміносистем, а також з досконалістю їх використання [35, c.96].

3. В існуючій термінознавчій літературі можна зустріти твердження, ніби то та чи інша сукупність термінів становить терміносистему лише тоді, коли в її "упорядкування" вмішується спеціаліст-термінолог і встановлює в ній потрібні йому порядки (створює дефініції, приписує зв'язки між термінами, будує логічні відношення). Така наукова позиція може і повинна викликати опір. Випадкового скупчення термінів, системно не пов'язаних і не організованих, не має ні одна галузь виробництва або техніки, ні одна галузь науки чи управління, тому що в любій названій сфері речі та їх ознаки співвідношенні і пов'язані, системно організовані, і поняття тої чи іншої галузі знань.

Термінологія системна, передусім, тому що системний світ, окремі сторони і галузі якого вона, термінологія, відображає і обслуговує [35, c.97].

4. Ймовірно, таким чином, що типи терміносистем можуть бути помічені наукою про терміни лише при умові пильного погляду на реальні, об'єктивні властивості, ознаки особливості того мовного матеріалу, який називають термінологією, а також при умові чіткого бачення обставин і причин її використання та розвитку. Зокрема, бажаючи побудувати більш чи менш задовільну типологію терміносистем, наука могла би звернутися до наступних властивостей (ознак) термінів:

а) співвідношення термінів з галузями трудової діяльності людей: виробництво, техніка, наука, управління, торгівля, дипломатія, політика і т.д.

б) співвідношення термінів з професіональним членуванням кожної з галузей трудової діяльності, в виробництві - металургія, текстильне виробництво і т.д.; в сільському господарстві - землеробство, тваринництво, садівництво і т.д.; в техніці - технологія суднобудування, конструювання фотоапаратури і т.д.; в науці - хімія, біологія, фізика, лінгвістика і т.д.

в) співвідношення термінів з науковими напрямками, теоретичними та технічними школами і методами.

г) співвідношення термінів з особистими системами наукових поглядів, технологічних і конструктивних концепцій: термінологія Д. Менделєєва і термінологія Н. Марра. Не можна не помітити, що перечисленні властивості (ознаки) термінів є зовнішніми для них - а саме, що ці властивості (ознаки) зумовлені зв'язком мови з позамовними системами матеріальної діяльності і свідомості [37, c.12].

5. Не менш важливі і суттєві для вибору основ типологічного членування і опису термінології тої чи іншої мови внутрішньоструктурні, зокрема, формально-семантичні властивості (ознаки) термінів:

а) понятійна сторона семантики терміна (і зв'язок терміна з поняттям), яка зближує терміни і віддаляє їх один від одного, формує термінологічні пласти, ряди, поля і т.д.

б) словотворення і дереватологія термінів, яка встановлює семантичні (а разом з тим і понятійні) зв'язки між ними, впливаючи на формування терміносистем і відношень між терміносистемами;

в) логіко-семантична, семантико-морфологічна і семантико-дериватологічна парадигматика термінів;

г) лексико-семантичні властивості термінів, які зумовлюють формування термінологічної синонімії, антонімії, семантичні зближення та вилучення термінів, перетинання та підкорення їх змісту і т.д.

Внутрішня (в межах одного термінологічного словосполучення) синтагматика термінів повинна привертати до себе увагу термінологів-лінгвістів, всередині складових термінів, між їх членами, виникають різноманітні синтагматичні зв'язки і відношення, котрі формують взаємодію слів як одиниць лексичних, морфологічних, синтаксичних і як носіїв понятійного змісту [20, c.63].

6. Кожні з наведених зовнішніх або внутрішніх властивостей (ознак) термінів можуть приймати і приймають участь в формуванні системних відношень і зв'язків між термінами. Саме тому перераховані властивості (ознаки) термінів не повинні випускатися з виду вченими в процесі вивчення, аналізу або опису термінів і терміносистем, зокрема, для утворення їх (терміносистем) типології. Так, співвідношення термінів з галузями трудової діяльності дозволяє виділяти і відрізняти терміносистеми виробництва, техніки, науки, управління, торгівлі і т.д.

7. Терміносистема, яка орієнтована на процес навчання, виявляється збіднілою в порівнянні з терміносистемою, яка орієнтована на процес наукового спілкування, але разом з тим саме потреба спілкування в процесі навчання заставляє дослідників уточнювати звичні терміни - поняття, визначати їх, тлумачити, пояснювати і т.д. і все це надає збагачувальну дію на термінологію і її використання.

8. Внутрішні зв'язки і відношення між термінами у взаємодії з зовнішніми дозволяють розрізняти великі чи малі терміносистеми - на різних ступенях руху від великих до менших.