Економічна ефективність спеціалізованих підприємств

 

Економічна ефективність спеціалізованих підприємств обумовлена тим, що вона сприяє застосуванню нової техніки, передових технологічних процесів, найбільш досконалих методів організації виробництва, кращому використанню обладнання, формуванню штату висококваліфікованих працівників.

Економічну ефективність спеціалізації виробництва можна визначити шляхом співставлення показників трудомісткості й собівартості виробів, виготовлених на спеціалізованих та неспеціалізованих підприємствах.

У зв'язку із цим суттєвою проблемою стає визначення оптимального розміру підприємства як бази для встановлення рівня його спеціалізації. Оптимальність розміру підприємства залежить від обраного критерію. Зазвичай під оптимальним розміром розуміють такий обсяг виробництва, за якого забезпечується повне завантаження потужностей, а середні витрати досягають свого мінімуму.

Як правило, усі економічні показники визначаються для мінімального розміру підприємства, за якого існує повне завантаження обладнання в умовах існуючого технологічного процесу. Оптимальний же розмір визначається зміною в кратну кількість разів відносно мінімального розміру. Як показав досвід конструювання й експлуатації автоматичних ліній та іншого високопродуктивного обладнання для багатосерійного й масового виробництва, економічні показники підприємства при цьому майже не змінюються [14, 32].

Наприклад, підприємству для комплектації своєї продукції необхідно отримувати щозміни 4000 деталей. Підприємство-поста-чальник має п'ять одиниць обладнання, продуктивність кожної одиниці якого - 500 деталей за зміну. Розраховано: щоб забезпечити безперебійне постачання продукції споживачам, необхідно мати один комплект обладнання в резерві.

Оптимальний розмір підприємства визначається за допомогою формули:

 

 

де Qo - оптимальна кількість обладнання;

N_n - потреба в продукції, шт.;

N_p - продуктивність однієї одиниці обладнання, шт.

Показник рівня спеціалізації Кс визначається так:

 

де Qc - обсяг випуску виробів або обсяг виконання комплексу одноразових операцій;

Qo - мінімальний допустимий або оптимальний розмір виробництва виробів (операцій).

Для підприємства, яке випускає декілька виробів, рівень спеціалізації визначається коефіцієнтом спеціалізації по всіх виробах і питомою вагою кожного з них у загальному обсязі. Так само розраховується рівень спеціалізації і по об'єднанню.

Крім зазначених, використовуються й інші показники, наприклад: питома вага профілюючої (основної) продукції в загальному випуску підприємства; питома вага спеціалізованих підприємств у виготовленні певних виробів і напівфабрикатів, питома вага купованих комплектних виробів і напівфабрикатів у загальному обсязі виготовленої продукції тощо.

Для більш повної характеристики стану спеціалізації виробництва можна використовувати показники технічного й організаційного рівня виробництва: питому вагу автоматичного й спеціалізованого обладнання; питому вагу уніфікованих деталей, вузлів та інших напівфабрикатів; питому вагу поточно-масового виробництва в загальному обсязі випущеної продукції.

Умовно річну економію Еу спеціалізації визначають за формулою:

 

 

де С1 і С2 - повна собівартість продукції відповідно до і після запровадження заходів щодо спеціалізації;

Т1 і Т₂ - транспортні витрати, пов'язані з доставкою готової продукції до і після спеціалізації;

В2 - плановий річний випуск продукції після проведення спеціалізації.

Загальний річний економічний ефект від проведення спеціалізації обчислюється таким чином:

 

 

де Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;

K_1, К₂ - питомі капіталовкладення відповідно до й після проведення спеціалізації;

В₂ - фактичний річний випуск продукції після проведення спеціалізації.

Термін окупності капіталовкладень Т на проведення спеціалізації визначається за формулою [14, 33]:

 

 

де К - обсяг капіталовкладень на проведення спеціалізації, грн.,

Ф - вартість основних фондів, які виділяються після проведення спеціалізації і які можуть реалізовуватися або спрямовуватися на інші підприємства об'єднання.

 

 

Практична частина

 

Задача 1

Визначити додатковий обсяг продукції, який можна отримати в майбутньому періоді за рахунок покращення інтенсивного та екстенсивного використання виробничої потужності. Якщо виробнича потужність підприємства 600 т за зміну, режимний фонд робочого часу 500 змін, коефіцієнт інтенсивного використання потужності 0,95 і інтенсивний - 0,9.

Виробнича потужність підприємства становить: 600*500 = 300000 т

Коефіцієнт інтегрального використання обладнання буде:

 

Кінтег = Кекс*Кінт = 0,95*0,9 = 0,855

 

Тоді додатковий обсяг продукції, який можна отримати в майбутньому періоді за рахунок покращення інтенсивного та екстенсивного використання виробничої потужності буде:

 

- (300000*0,855) = 43500 т.

 

Задача 2

У попередньому році обсяг товарної продукції становив 338 млн. грн. Фондовіддача 5,2 грн. У звітному році обсяг товарної продукції збільшився на 10%, вартість основних виробничих фондів склала 60,6 млн. грн. Визначити додатковий обсяг товарної продукції отриманої у звітному році порівняно з попереднім за рахунок кращого використання основних виробничих фондів.

Обсяг товарної продукції у звітному році становить:

 

338 + 10% = 371,8 млн. грн.

 

Фондовіддача обчислюється за формулою: Фв = Q/ОФ, де

Q - обсяг продукції підприємства;

ОФ - середньорічна вартість основних фондів.

Тоді фондовіддача у звітному році буде: Фв зв. = 371,8/60,6 = 6,14 грн.

Отже, фондовіддача у звітному році порівняно з попереднім збільшилася на 6,14 - 5,2 = 0,94 грн.

А додатковий обсяг товарної продукції отриманої у звітному році порівняно з попереднім за рахунок кращого використання основних виробничих фондів становить: 371,8 - 338 = 33,8 млн. грн.

Задача 3

Випуск продукції підприємства "Рокс" за рік становить 10000 шт. Собівартість виробу 8 тис. грн., ціна виробу на 25% перевищує його собівартість. Загальна потреба в оборотних коштах - 5000 тис. Грн. Тривалість виробничого циклу виготовлення - 7 днів. Коефіцієнт наростання витрат в незавершеному виробництві - 0,5,

Визначити:

1) норматив оборотних засобів в незавершеному виробництві;

2) коефіцієнт оборотності та тривалість одного оберту оборотних засобів.

Норматив оборотних засобів визначається за формулою:

 

Ннзв = (Ср*Тц*Кнз)/360,

 

де Ср - собівартість річного випуску продукції;

Тц - циклу виготовлення продукції;

Кнз - коефіцієнт наростання затрат.

Отже, Ннзв = (10000*8*7*0,5)/360 = 777,8 тис. грн.

Коефіцієнт оборотності визначається: Коб = РП/Ос, де

РП - реалізована за рік продукція;

Ос - середньорічний залишок оборотних кошьтів.

Отже, Коб = 10000*(8+25%) / 5000 = 20 обертів/рік

Тоді тривалість одного оберту буде: 360 / 20 = 18 днів.

Таким чином, норматив оборотних засобів в незавершеному виробництві становить 777,8 тис. грн., коефіцієнт оборотності - 20 обертів за рік, а тривалість одного оберту оборотних засобів - 18 днів.

Задача 4

На основі даних, наведених в таблиці обчисліть величину економічного ефекту від виробництва нового верстата з програмним управлінням, якщо ця модель буде виготовлятись протягом трьох років.

 

Таблиця

Показники
Річний обсяг випуску верстатів, шт.	900
Собівартість верстата, грн.	5200
Гуртова ціна верстата, грн.	6150
Ставка оподаткування прибутку, %	30

 

Результати від використання верстата за рік дорівнюють:

 

*6150 = 5535 тис. грн.

 

Тоді за весь термін експлуатації: Рт = 5535 + 5535*0,9 + 5535*0,83 = 10516,5 + 4594,05 = 15110,55 тис. грн.

Річні витрати становитимуть: 900*5200 = 4680 тис. грн.

Тоді комерційний ефект за весь термін становитиме:

 

Вт = 4680 + 4680/(1+0,1) + 4680 /(1+0,1) = 8934,5 + 3867,8 = 12802,3 тис. грн.

Економічний ефект від виробництва нового верстата з програмним управлінням буде:

 

Ет = Рт - Вт = 15110,55 - 12802,3 = 2308, 25 тис. грн.

 

Задача 5

У минулому році було виготовлено продукції на суму 2210 млн. грн. У році, що планується, її випуск збільшиться на 5 %. Чисельність працюючих у минулому році складала 2500 осіб, але ж планом передбачено скоротити її на 50 осіб. Визначити, яке заплановане зростання продуктивності праці на підприємстві.

Продуктивність праці розраховується за формулою: П = Q/Ч, де

Q - обсяг випуску продукції;

Ч - чисельність промислово-виробничого персоналу.

Тоді продуктивність праці базова (у минулому році) складає:

 

Пб = 2210/2500 = 884 тис.грн./чол.

 

Для розрахунку планової продуктивності праці використаємо метод прямого рахунку:

 

Ппл = 2210*1,05 / 2500 - 50 = 947 тис. грн.. /чол.

 

Приріст продуктивності праці: П = 947/884*100 - 100 = 7,1%.

Отже, заплановане зростання продуктивності праці на підприємстві 7,1%.

Задача 6

Транспортний робітник обслуговує 26 основних робітників-верстатників. Його годинна тарифна ставка 1,31 грн.; відпрацьований за місяць час - 184 год. Робітники, які обслуговуються транспортним робітником, виконали обсяг робіт 5693 н-год. і відпрацювали 4784 год., при нормі 1. Визначити заробітну плату транспортного робітника, якщо його праця оплачується за непрямою відрядною системою оплати праці залежно від середнього процента виконання норм основними робітниками.

Система оплати праці транспортного робітника - непряма відрядна. Його заробіток за день складається із сум, зароблених ним при обслуговуванні кожного із 26 основних робітників-верстатників:

 

 

Непрямий відрядний розцінок можна знайти за формулою:

 

 

де, Сзм - змінні тарифна ставка транспортного робітника;

n - кількість основних робітників;

N пл.і - плановий випуск продукції основним робітником

 

Тоді, Рнві = = 9,27 грн.

 

Тоді фактичний заробітна плата транспортного робітника становитиме:

 

З_{нв.підс}= 9,27 х (26 х (5693/4784) = 286,85 грн.

 

Задача 7

За звітними даними собівартість товарної продукції становила 74000 грн., питома вага основної заробітної плати виробничих робітників у ній 26%, матеріальних затрат - 48%. На плановий період передбачено досягти росту продуктивності праці одного працюючого на 2%, середньої заробітної плати - на 1%, а зниження матеріальних витрат на - 4%. Вияснити, як зміниться собівартість товарної продукції у плановому періоді?

Для визначення зміни собівартості товарної продукції можна використати індексний метод. Спочатку обчислимо вплив на зниження собівартості росту продуктивності праці і середньої заробітної плати:

 

= 0,26%

 

Вплив зниження рівня матеріальних затрат можна обчислити:

 

См = (1 - Ізм)*Пзм = (1 - 0,96) * 48 = 1,92%

 

Загальне зниження собівартості товарної продукції у плановому році становитиме: 0,26 + 1,92 = 2,18 %, тобто, планова собівартість дорівнює:

 

= 72386,8 грн.

 

Задача 8

Відомі такі дані про роботу підприємства у звітному періоді: обсяг реалізованої протягом року продукції становить 356 тис. грн. загальною собівартістю 210 тис. грн.; протягом року було реалізовано продукції підсобного господарства на суму 15 тис. грн. при собівартості 14,9 тис. грн.; одержано грошових коштів у вигляді сплачених штрафів за порушення договірної дисципліни на суму 4,5 тис. грн.; мали місце збитки від інших позареалізаційних операцій на суму 4,95 тис. грн.; погашено проценти за банківський кредит у сумі 1,5 тис. грн.; погашено заборгованість за енергоносії в сумі 8,5 тис. грн.; прибуток оподатковувався за ставкою 15%.

Визначити чистий прибуток підприємства та величину прибутку, що підлягає розподілу на підприємстві.

Собівартість в обсязі випущеної продукції (Свп) становить:

 

Свп = 210/356*100% = 82%,

 

тоді собівартість реалізованої продукції (Срп) дорівнює:

 

Срп = 356*0,82 = 291,92 тис.грн.

 

Прибуток від операційної діяльності розраховується за формулою:

 

По = ВР- ПДВ - А3 - Св + Доп.ін - АВ - Вз - Воп.ін.,

 

де ВР - виручка від реалізації продукції підприємства;

ПДВ - податок на додану вартість;- акцизний збір;

Св - виробнича собівартість реалізованої продукції;

Доп.ін - інші операційні доходи;

АВ - адміністративні витрати;

Вз - витрати на збут;

Воп.ін - інші операційні витрати.

За умов нашого прикладу формула матиме вигляд:

 

По = ВР - Be + Доп.ін

 

Тоді:

 

По = 356 - 291,92 + (15 - 14,9) + 4,5 = 68,68 тис. грн.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування розраховується за формулою:

 

Пзо = По + Дк + Дф + Дін - Вф - Вк - Він,

 

де Дк - доход від участі в капіталі; Дф - інші фінансові доходи; Дін - інші доходи; Вф - фінансові витрати; Вк - втрати від участі в капіталі; Він- інші витрати.

За умов нашого прикладу формула має вигляд:

 

Пзо = По-Вф- Він

Пзо = 68,68 - (1,5 + 8,5) - 4,95 = 53,73 тис. грн.

 

Прибуток від звичайної діяльності (за умовами нашого прикладу він буде дорівнюватиме чистому прибутку) розраховується за формулою:

 

Пз = Пзо - ПП,

 

де ПП - сума податку на прибуток.

Тоді Пз = 53,73 - (53,73*0,15) = 45,67 тис. грн.

Ця сума підлягає розподілу на підприємстві.

Отже, чистий прибуток підприємства становить 45, 67 грн. і підлягає розподілу на підприємстві.

 

 

Висновки

 

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної економіки підприємства - поняття, види і показники рівня концентрації та спеціалізації виробництва. Дослідження та аналіз низки літературних джерел дали змогу зробити такі висновки і узагальнення.

Концентрація виробництва - зосередження виробництва одного чи декількох аналогічних видів продукції чи послуг у великих організаціях, у межах невеликого регіону.

Розрізняють концентрацію внутрішню (заводську) і галузеву. Внутрішня (заводська) концентрація виробництва - це процес збільшення потужностей окремих підприємств, а галузева - збільшення питомої ваги продукції, що виготовляється на великих підприємствах, у загальному її виробництві.

У практиці господарювання використовують такі основні види концентрації:

агрегатна - зростання одиничної потужності або продуктивності устаткування (машин, установок, агрегатів, технологічних ліній тощо);

- технологічна - збільшення розмірів підприємства;

- функціональна - зростання обсягів виробництва продукції основного, допоміжного і побічного виробництва;

- заводська (фабрична) - процес збільшення розміру окремих підприємств - заводів, фабрик, комбінатів, об'єднань.

Розрізняють абсолютний і відносний рівні концентрації виробництва. Абсолютний рівень характеризує розміри підприємств тієї чи іншої галузі народного господарства. Відносний рівень характеризується розподілом загального обсягу виробництва в галузі між підприємствами різного розміру (частка окремого підприємства з випуску якоїсь продукції до обсягу її виробництва загалом по галузі; частка підприємства на ринку продаж та ін.).

Рівень концентрації характеризується: питомою вагою великих підприємств у випуску продукції та в загальній виробничій потужності даної галузі; обсягом продукції та величиною потужності в середньому на одне підприємство; середнім розміром виробничих фондів, що випадає на одне підприємство. Великі підприємства мають істотні переваги перед підприємствами малих розмірів, бо дають змогу підвищувати економічну ефективність виробництва, мають кращі умови для впровадження механізації та автоматизації виробництва.

У період переходу до ринкових відносин в економіці України почався зворотний процес деконцентрації виробництва, який має здійснюватися в напрямі утворення широкої мережі малих та середніх підприємств і поділу існуючих великих підприємств.

Спеціалізація виробництва - відособлення і створення підприємств і галузей для випуску однорідної продукції. Полягає в уніфікації вироблюваної продукції та посиленні технічної однорідності виробництва.

Розрізняють три основні форми спеціалізації: предметну, подетальну й технологічну. Предметна є найбільш простою і поширеною. Полягає в зосередженні виробництва окремих видів готової продукції на мінімальній кількості підприємств і галузей промисловості. Скажімо, автомобільні заводи спеціалізуються на виробництві певних видів автомобілів (легкових, вантажних, автобусів). Подетальна спеціалізація виробництва передбачає, що підприємства виготовляють лише окремі частини, агрегати, вузли або деталі виробів. Технологічна спеціалізація виробництва полягає в тому, що на підприємстві виконують лише окремий технологічний процес.