Прийоми удосконалення логічного мислення під час роботи з елементами тексту.

• Придумування таких назв до віршиків чи маленьких оповідань, у яких би висловлювалась основна ідея цих творів.

• Поділ тексту на логічно завершені частини з визначенням заголовків до них.

• Складання плану зовнішньої структури тексту (детального).

• Робота над планом до окремих логічно виділених частин, передача їх змісту близько до тексту.

• Виділення речень у тексті для цитатного плану.

• Проведення роботи над деформованим планом до тексту.

• Робота над усвідомленням логічної послідовності сюжетної лінії тексту за малюнковим планом з титрами.

• Перечитування та переказування частин тексту за планом.

• Переказування епізодів тексту за конкретними пунктами плану.

• Проведення гри «Блискавка» (за двома-трьома реченнями, виписаними учителем на дошці, учні починають читати продовження тексту).

• Самостійне доповнення змісту речень з тексту, записаних на дошці з недописаними частинами.

• Проведення порівняльної характеристики дійових осіб за рисами характеру, вчинками, зовнішнім прикладом.

• Знаходження в тексті речень для вираження головної думки тексту.

• Зачитування епізоду з тексту, який розкриває зміст сюжетного малюнка, поданого до нього.

• Читання тексту в дійових особах з передачею відповідної інтонації настрою героїв твору.

• Вибіркове читання речень.

• Опрацювання тестів.

• Зачитування у змісті тексту описів природи, портретів дійових осіб, діалогу, монологу, епізодів найвищого емоційного напруження.

• Передача або зачитування змісту тексту до прочитаного вчителем речення та після нього (учитель зачитує речення з тексту і просить учнів продовжити переказувати події після нього або до нього).

• Переказ окремих частин твору за опорними словами (діями або ознаками).

• Із запропонованих заголовків вибрати найбільш вдалий, пояснити своє міркування.

• Оголошення послідовної роботи на уроці за планом, представленим символами (на розсуд вчителя).

• Проведення екскурсії в природу (проведення бесіди на уроці за матеріалами спостереження).

• Читання частин тексту з поширенням речень образними словосполученнями, які учитель заздалегідь записує на дошці.

• Знаходження і переказування частин тексту з зображувально-вираженими засобами мови, а також прийомами зображення літературного героя [2, с. 18–19].

Приклади вправ, які сприяють розвитку логічного мислення молодших школярів і сприяють його корекції при певних порушеннях.

1) Визначення основної думки маленького оповідання. Дитині зачитується текст, і вона повинна із трьох представлених можливих

головних думок вибрати одну.

Наприклад:

Дощ по-різному називається в різних країнах. В Індії велику зливу називають «мусом». Коли в Ірландії мжичить, то говорять, що день «сирий». В Україні кажуть, що дощ «ллє, як з відра».

Яка головна думка цього твору?

Що в Україні кажуть про великий дощ, який ллє як із відра.

Різні назви для дощу розповідають нам про різні країни.

В Індії дуже сильний дощ, а в Ірландії тільки мжичить.

2) Вправи на тренування вміння вдумуватись у зміст. Дитині пропонується прослухати або прочитати кілька речень і сказати, і визначити, в якому з них говориться про те, що у когось щось є, тобто хтось є власником чогось.

Наприклад:

• Я думаю, що Галя не спізнилась у кіно.

Біля школи Дмитро зустрів футболістів, що поверталися із тренування.

• Кролик Оксани бігає швидше за мого. Здається, дощу не буде.

Маленький жук виліз із коробки.

3) Робота з відновленням правильної послідовності подій. Дитині читається маленька історія, в якій частинки змінили свої місця. Слід переказати зміст у правильному порядку.

Наприклад:

Вона побачила – мурашка тоне, і кинула гілку у струмок. Мурашка спустилася до струмка. Захотіла напитися, Мурашка сіла на гілку і врятувалася. Голубка несла гілку. Хвиля накотилась на неї і ледве не втопила.

Таку ж саму роботу можна проводити і за допомогою мальованих історій. Тоді перед дитиною розкладаються у хибній послідовності малюнки, і слід відновити їх правильний порядок. Після того як дитина правильно розкладе малюнки, її просять розказати історію.

4) Розвиток уміння бачити причинно-наслідкові зв’язки. Дитині читається маленьке оповідання і пропонується кілька варіантів його продовження, а вона повинна вибрати найбільш логічно вмотивоване.

Наприклад:

Марічці подарували акваріум. Але він порожній. У ньому немає ні води ні рибок. Завтра Марічка з мамою піде в зоомагазин і…

1. Марічка купить ще один акваріум.

2. Марічка купить рибок.

3. Марічка поверне пустий акваріум продавцеві.

Петрик дуже швидко бігає Він полюбляє бігати по стадіону. Він бігає майже так само швидко, як його старший брат. А то до школи зазвичай іде не поспішаючи. Сьогодні зранку він проспав і тому…

1. Побіжить до школи.

2. Повільно піде до школи.

3. Побіжить бігати на стадіон [3, с. 34].

Отже, саме цілеспрямована і систематична робота з учнями над текстом і його елементами сприяє розвитку мислення дітей, а саме таких його операцій: аналізу, синтезу, узагальненню, систематизації, порівнянню, абстрагуванню; розвитку логічного мислення молодших школярів; умінню зв’язно висловлювати власні тексти і розуміти чужі.