Л. 1. 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити НС.

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ (для всіх напрямів)

Л.1.1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити НС.

Моніторинг – система спостережень, збирання, обробки, передачі, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково – обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. У систему моніторингу повинні входити наступні основні процедури:

· Виділення (визначення) об’єкта спостереження;

· Обстеження виділеного об’єкта спостереження;

· Складання інформаційної моделі для об’єкта спостереження;

· Планування спостережень;

· Оцінка стану об’єкта спостереження й ідентифікація його інформаційної моделі;

· Прогнозування зміни стану об’єкта спостереження;

· Представлення інформації в зручній для використання формі і доведення її до споживача.

НС, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.

Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, становлять стабільну загрозу для людства впродовж всього його існування.

Причини виникнення НС поділяються на природні та антропогенні. З усього виду небезпек природні причини належать до розряду найбільш стабільних. За причиною виникнення вони поділяються на: 1. Тектонічні – пов’язані з процесами, що виникають з процесами Землі. 2. Топологічні – причиною їх є процеси, що виникають на поверхні Землі. 3. Метеорологічні – пов’язані з процесами в атмосфері.

Антропогенні причини діляться на соціальні та економічні.

Соціальні:

§ Ріст народонаселення;

§ Урбанізація;

§ Непідготовленість населення;

§ Корупція;

§ Тероризм;

§ Відсутність інформації про обстановку у НС;

§ Відсутність нормативно – правової бази;

§ Недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень.

Економічні:

§ Недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;

§ Зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення, вичерпність ресурсів);

§ Бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику).

Урядова інформаційно – аналітична система з НС, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації. Україна є найбільш критичним регіоном Європи за техногенним навантаженням та потенційною небезпекою шкідливих виробництв для населення і навколишнього природного середовища. Екологічна небезпека поглиблює соціально – політичну напругу. Це стає об’єктивними причинами збільшення кількості аварій і катастроф природного і техногенного характеру.

Успішне запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідація їх наслідків неможливі без урахування екологічних, соціально – економічних та інших передумов. Створення в Україні єдиної Урядової інформаційно – аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (далі УІАС НС) здійснене згідно Програми створення.

 

Основні цілі та завдання Програми

Цілі:

- Забезпечення керівництва Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони України, центральних органів виконавчої влади, обласних, міських, районних держадміністрацій достовірною інформацією, пов’язаною з екологічною безпекою, в тому числі ядерною;

- Забезпечення сумісності інформації щодо запобігання виникненню НС чи ліквідації їх наслідків на основі використання єдиних принципів побудови баз даних, єдиної сертифікованої картографічної інформації, єдиних класифікаторів стандартів;

- Забезпечення оперативного доступу до інформаційних ресурсів УІАС НС;

- Науково – обґрунтоване прогнозування можливого виникнення НС та їх наслідків;

- Забезпечення інформаційної взаємодії та координації роботи органів виконавчої влади щодо запобігання виникненню НС чи ліквідації їх наслідків.

Завдання Програми:

- Провести аналіз технології інформаційної взаємодії органів виконавчої влади щодо запобігання виникненню НС та ліквідації їх наслідків;

- Визначити вимоги до створення УІАС НС;

- Визначити джерела надходження інформації до УІАС НС;

- Опрацювати механізми інформаційної взаємодії у рамках УІАС НС;

- Визначити основні функції УІАС НС;

- Розробити специфікації та програмно – апаратне забезпечення УІАС та провести інсталяцію загальносистемних програмних засобів, налагодити зв'язок між її структурними елементами;

- Розробити комплекс функціональних завдань, розв’язання яких буде здійснюватися на різних рівнях УІАС НС;

- Створити службу для забезпечення УІАС НС;

- Розробити нормативно – правове забезпечення.

 

Автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО) призначена для ведення автоматичного безперервного контролю радіаційної, хімічної, екологічної обстановки на об’єкті (локальна система) або в регіоні (територіальна система). Система забезпечує:

· Автоматичний збір і аналіз даних у реальному масштабі часу.

· Оперативне представлення моніторингової інформації на електронній карті регіону.

· Установку з центра в пости контролю уставок і необхідних параметрів.

· Автоматичну подачу тривожного сигналу в центрі при перевищенні уставок контрольованих параметрів.

· Підготовку вихідних документів і звітів.

· Ведення бази даних за весь період роботи.

Гамма – спектрометр СПИН – 2000 призначений для автоматичного моніторингу радіаційної обстановки. Спектрометр СПИН – 2000 дозволяє визначити концентрації окремих радіонуклідів у досліджуваному середовищі. Гамма – спектрометр СПИН – 2000 може експлуатуватися в польових, цехових і лабораторних умовах.

На даний час гамма – спектрометр СПИН – 2000 використовується в складі:

· Спектрометричного поста контролю аерозолів;

· Поста контролю радіоактивності води.

Спектрометричний пост контролю (СПК) побудований на базі спектрометра СПИН – 2000 і представляє собою пристрій, здатний в автоматичному або керованому ззовні режимі накопичувати, аналізувати і передавати в центр по телефонному каналу як самі спектри, так і результат їхнього попереднього аналізу. Внутрішня пам'ять спектрометра дозволяє зберігати до 128 спектрів при стандартному часі набору 1 година. Час набору може бути оперативно змінений з центра. СПК може поставлятися з фільтрувально – вентиляційною установкою (ФВУ). В цьому випадку він являє собою високочутливий аналізатор аерозолів. Датчик спектрометра, що знаходиться в центрі фільтр, що концентрує аерозолі, дозволяє в реальному масштабі часу вимірювати енергетичний розподіл радіонуклідів, що утримуються в аерозолях. Програма оперативної обробки спектра дозволяє ідентифікувати як природні, так і техногенні нукліди.

Пост контролю забруднення повітряного середовища

Використовує блок ПЗПД (пристрій збору і передачі даних). У даному випадку, до порту RS-232 блоку ПЗПД підключаються або відповідні виходи газоаналізатора, або комплексу з набором вимірників.

Побудова постів контролю

Структурна схема

Базовим пристроєм для побудови постів контролю (ПК) служить блок ПЗПД (пристрій збору і передачі даних). Разом з радіаційним датчиком типу УДРГ-50, датчиком вітру типу М-127м (М-128), автоматизованими датчиками контролю забруднення атмосфери, інформаційним табло "біжучий рядок" і іншими пристроями в різних їхніх сполученнях ПЗПД дозволяє створювати пости контролю різноманітного призначення. Можливість прийому ПЗПД із високою вірогідністю команд керування (інформації) з центра дозволяє будувати на його базі системи з дистанційним керуванням. Найбільш розповсюдженим і дешевим є пост з 1 датчика УДРГ, блоку ПЗПД, встановленого в приміщенні без контейнера і підключеного до каналу зв'язку АТС. Приймаючи в увагу складність виділення окремого номера на місцях, ПЗПД може підключатися паралельно (крім факсів і модемів) до існуючого номера, не ущемляючи основного користувача.

Л.1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту.

Цивільний захист – система державних органів управління, сил і засобів, які створюються для забезпечення захисту населення від негативного впливу вражаючих факторів НС.

Загальні принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів НС.

Організаційні та правові основи захисту громадян України, об’єктів виробничого та соціального призначення, довкілля від НС техногенного і природного характеру визначаються Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», виданий Президентом України 8 червня 2000 року. Згідно даного Закону, захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру здійснюється на принципах:

· Пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я людей і довкілля;

· Безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

· Вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від НС техногенного і природного характеру;

· Особистої відповідальності та піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у НС техногенного і природного характеру;

· Відповідальність у межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог цього Закону;

· Обов’язковості завчасної реалізації заходів. Спрямованих на запобігання виникненню НС техногенного і природного характеру та мінімізацію їх негативних соціальних наслідків;

· Урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення НС техногенного і природного характеру;

Максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання НС техногенного і природного характеру і реагування на них.

До плану дій (реагування) додаються:

- Схема (План) управління, зв’язку, оповіщення і взаємодії з пояснювальною запискою;

- План – календар дій органів управління, сил і структурних підрозділів об’єкта, при раптовому нападі противника за сигналом «ПОВІТРЯНА НЕБЕЗПЕКА» та за сигналом «ПОВІТРЯНА НЕБЕЗПЕКА МИНУЛА»; в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, НС, надзвичайного і воєнного стану;

- Карта (Схема) регіону з позначеними на ній (нанесеними) місцями розташування об’єкта цивільного захисту, піднятими частками (місцями) можливої техногенної, природної, екологічної небезпеки на наслідків використання воєнних засобів враження, графічними елементами рішення Начальника цивільного захисту об’єкта на організацію дій і захисту особового складу та підпорядкованих структурних підрозділів в НС, графічними елементами плану евакуації (розосередження) та необхідними розрахунками;

- План евакуації об’єкта в заміську зону (план розосередження в безпечні від НС райони, якщо евакуаційні заходи об’єкта не плануються);

- Особисті плани дій (папки з робочими документами у першому примірнику) керівного складу об’єкта та командирів (начальників) служб і невоєнізованих формувань цивільного захисту. Другий примірник особистого плану (робочих документів) дій – на робочому місці посадової особи.

- необхідні довідкові документи з питань управління, зв’язку, оповіщення, взаємодії, організації захисту, матеріально – технічного забезпечення цивільного захисту (ЦЗ), тощо.

З метою забезпечити достатній рівень готовності цивільного захисту об’єкта до дій у НС розробляються довгострокові документи і документи підготовки цивільного захисту в поточному році. Довгостроковими документами є: План цивільного захисту об’єкта; наказ про організацію і ведення цивільного захисту; Перспективний план розвитку і удосконалення цивільного захисту; План підготовки та підвищення кваліфікації керівного складу цивільного захисту об’єкта, науково – педагогічного складу викладачів нормативних дисциплін «Цивільний захист», <<Безпека життєдіяльності людини».

Наказом Начальника цивільного захисту про організацію і ведення цивільного захисту на об’єкті визначаються посадові особи і керівні органи; служби і невоєнізовані формування цивільного захисту, їх призначення і функції, організаційна структура, кількісний склад і матеріально – технічне забезпечення; організація підготовки керівного складу та навчання за тематикою цивільного захисту працівників підприємств, контроль організації підготовки і стану цивільного захисту в структурних підрозділах і звітність.

Планом розвитку і вдосконалення цивільного захисту об’єкта (установи, підприємства) передбачається:

- розвиток і вдосконалення системи управління, зв’язку, оповіщення, взаємодії і інформування особового складу щодо загрози, виникнення, характеру НС та вжитих заходах;

- оновлення, вдосконалення збереження і порядку видачі засобів індивідуального протирадіаційного, протихімічного, медичного захисту і спеціальних приладів об’єктового резерву;

- забезпечення особового складу об’єкта засобами колективного захисту за місцем постійної дислокації, в заміській зоні і в безпечних районах розосередження;

- розвиток і вдосконалення матеріально – технічного забезпечення за місцем постійної дислокації, в заміській зоні і в безпечних районах розосередження;

Щорічно розробляються: наказ про стан цивільного захисту в минулому році та основні завдання на наступний рік; план (основні заходи) підготовки цивільного захисту об’єкта в наступному році; навчальний план і розклад занять з постійним складом працівників підприємств за тематикою цивільного захисту.

ЛОКАЛІЗАЦІЯ І ЛІКВІДАЦІЯ

Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спеціальних формувань, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом’якшення їх наслідків.

Оперативні частини ПЛАС розробляються для аварій на рівнях «А» і «Б» і «В».

На рівні «А» аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства.

На рівні «Б» аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства.

На рівні «В» аварія характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу вражаючих чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші підприємства (об’єкти), а також на довкілля.

Розробка ПЛАС може виконуватися власником самостійно або із залученням спеціалізованих організацій, за умови, що вони мають дозвіл на виконання такої роботи, отриманий у встановленому порядку.

ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановлені в процесі аналізу небезпек.

ПЛАС розробляється з урахуванням усіх станів підприємства: пуск, робота, зупинка і ремонт.

ПЛАС ґрунтується:

· На прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій.

· На поетапному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків.

· На оцінці достатності існуючих заходів, які перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій.

· На аналізі дій виробничого персоналу та спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних ста діях їх розвитку.

 

ПЛАС повинен містити:

· Титульний лист.

· Аналітичну частину, в якій міститься аналіз небезпек, можливих аварій та їхніх наслідків.

· Оперативну частину, яка регламентує порядок взаємодії та дій персоналу, формувань і населення в умовах аварії. Зміст оперативної частини змінюється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється.

· Додатки, які складаються з документів: копії наказу по підприємству про призначення посадової особи (осіб), які виконують функції відповідального керівника робіт щодо локалізації та ліквідації аварій при аваріях на рівнях «А» і «Б», та рішення органів місцевого самоврядування про призначення посадової особи (осіб), які виконують функції відповідального керівника робіт щодо локалізації та ліквідації аварій при аваріях на рівні «В».

ПЛАС має бути пронумерований, зброшурований, затверджений і узгоджений відповідними організаціями, а також скріплений печатками підприємств і організацій, які узгодили його.

ПЛАС повинен бути узгоджений з територіальними управліннями Державного нагляду охорони праці, з територіальними органами МНС, територіальними установами державної санітарно епідемічної служби та, при потребі, з органами місцевого самоврядування.

ПЛАС затверджується власником підприємства. Оперативна частина ПЛАС для аварій рівня «В» затверджується органами місцевого самоврядування.

ПЛАС у повному обсязі повинен знаходитись у керівника і диспетчера підприємства, в територіальному управлінні Державного нагляду охорони праці, а також територіальному органі МНС. Витяги з ПЛАС у обсязі, який є достатнім для якісного виконання відповідних дій, мають знаходитись у керівників (начальників) виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць), в оперативно – координаційних центрах територіальних органів МНС України, Державних аварійно – рятувальних службах, які обслуговують відповідний потенційно – небезпечний об’єкт, а також на робочих місцях.

ПЛАС належить переглядати через кожні п’ять років. Позачерговий перегляд ПЛАС здійснюється за розпорядженням (приписом) органів Державного нагляду охорони праці, а також при змінах у технології, апаратурному оформленні метрологічному забезпеченні технологічних процесів, змінах в організації виробництва, за наявності даних про аварії на аналогічних підприємствах.

Ліквідації аварій НС включає:

· Розвідку осередків НА;

· Аварійно-рятувальні і лікувально-евакуаційні заходи;

· Локалізацію і гасіння пожеж;

· Відбудову споруд і шляхів сполучення;

· Проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;

· Проведення спеціальної обробки населення;

· Дезактивації, дегазації техніки, доріг, місцевості тощо.

Л. 2. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.

 

ЗАХИСНИХ СПОРУД (ЗС).

Всі захисні споруди повинні бути постійно готові до невідкладного використання за прямим призначенням, забезпечені необхідним обладнанням і приладдям, утримуватись у чистому вигляді і мати вільний прохід (під'їзди).

Експлуатація захисних споруд на об'єкті, запроваджується службою сховищ і укриттів ЦЗ.

Для експлуатації захисних споруд в період перебування в них людей і евакуації інженерно-технічного обладнання, в залежності від їх місткості створюються ланки і групи.

При місткості укриття до 150 осіб створюються ланки у складі: контролер – 1, електрик – 1, слюсар по вентиляції –1, слюсар по водопроводу і каналізації – 1, розвідник – хімік –1, розвідник - дозиметрист – 1, комірник – роздавальник – 1, сандружинниці – 2 усього –9 осіб.

При місткості укриття більше 150 до 600 осіб створюється група у складі: ланка зв'язку і розвідки – 2-3 особи, ланка заповнення і розміщення – 3особи, ланка по електропостачанню, обслуговуванню ФВО, водопостачання і каналізації – 5 осіб, медична ланка – 4 особи, усього – 20 осіб.

При місткості більше 600 осіб створюється група у складі 35 осіб.

Групи і ланки з обслуговування захисних споруд (ЗС) створюються для кожної робітничої зміни об'єкта.

Командиром групи (ланки) з обслуговування ЗС назначаються службовці з керівного складу підприємства. Замісником командирів груп (ланок) з експлуатації інженерно-технічного обладнання назначаються відповідальні особи в обов'язок яких входить здійснення контролю за правилами утримання приміщень ЗС та інженерно – технічного обладнання.

1) Підготовка ЗС до прийому робітників і службовців.

Переведення приміщень ЗС, які використовуються для господарських потреб на режим захисту здійснюється за розпорядженням начальника ЦЗ об'єкту групою (ланкою) з обслуговування захисної споруди. При необхідності, у розпорядження командира групи (ланки) виділяється спеціальна команда для скорочення строків переводу приміщень під ЗС.

В приміщені ЗС встановлюються нари, меблі, прилади та інше необхідне обладнання і майно згідно з інструкцією. В ЗС зачиняються і герметизуються технологічні отвори, які не використовуються для вентиляції ЗС, відключається опалення приміщень. Перевіряється гідність ДЕС, засобів аварійного освітлення, очисне вентиляційне обладнання, водопостачання, каналізація, електропостачання, двері, все це приводиться в готовність, а також аварійні виходи сховищ. Ємності заповнюються водою, баки запасу –ГЗМ для ДЕС. Готується місце (якщо немає продовольчих складів) для розміщення і збереження харчів, ЗС комплектується медичними аптечками.

В приміщеннях ЗС проводиться протипожежні заходи, вивішуються плакати з сигналами оповіщення ЦЗ, правилами користування ЗІЗ, показники входів і виходів. Перевіряється наявність документів з експлуатації ЗС; паспорт сховища інструкції з експлуатації ЗС ЦЗ в надзвичайних ситуаціях, журнал перевірок становища сховища, інструменту, майна, експлуатаційна схема системи вентиляції ЗС, схема електропостачання ЗС, інструкції по обслуговуванню ДЕС, ФПУ, інструкції з експлуатації ЗІЗ, сигнали оповіщення ЦЗ, перелік номерів телефонів, журнал реєстрації показників мікроклімату і газового складу повітря у сховищі, таблиця прогнозування можливості мешкання в ЗС в залежності від величини параметрів повітря, схеми евакуації з осередку ураження, журналу звернень за медичною допомогою.

Уточнюється закріплення ЗС за підрозділами.

 

2) Заповнення захисних споруд і правила поведінки в них.

Заповнення ЗС проводиться за сигналом ЦЗ. Зачинення захисно-герметичних, герметичних і зовнішніх дверей ПРУ, робиться по команді начальника ЦЗ об'єкту або за рішенням командира групи (ланки) з обслуговування ЗС. Коли у сховищі є тамбур-шлюз, заповнення може продовжуватися способом шлюзування і після їхнього зачинення.

Люди прибувають в захисні споруди з ЗІЗ. Склад невоїнізованих формувань повинен мати при собі необхідне, згідно табелю майно.

Населення, яке укривається в ЗС за місцем мешкання, повинно мати при собі харчі.

Люди в ЗС розміщуються на нарах групами по виробничому або територіальному принципу (цех, бригада, дім).

Місця розміщення груп позначаються табличками. У кожній групі назначається старший. Ті хто має дітей, розміщується в окремих частинах ЗС або спеціально відведених місцях.

В ЗС повинен здійснюватися контроль за параметрами повітря, температурою, вологістю, концентрацією в повітрі СО₂, СО і О₂, а у сховищах крім того, контролюється надлишок повітря (підпір).

При цьому встановлюються наступні вимоги до параметрів:

- Температура повітря від 0^о до 30^оС;

- Концентрація СО₂ –3%, О₂ –до 17%, СО – до 30 мг/м³

При цьому допускається:

- Температура повітря 31-33^оС;

- Концентрація СО₂ –4%, О₂ – 16%. СО – до 50-70 мг/м³

Потребує обмеження фізичного навантаження, посилення медичного нагляду.

Параметри повітря у ЗС небезпечні для перебування людей:

- температура повітря 34^оС і вище;

- концентрація СО₂ – 5% і вище;

- наявність О₂ у повітрі – 14% і вище;

- наявність СО – 100 мг/м³ і вище.

При досягненні такого рівня одного чи декількох факторів потрібно прийняти можливі заходи для покращення повітряного середовища у ЗС, або вивести людей із захисної споруди.

Оповіщення населення у захисних спорудах:

- швидко без метушні зайняти своє місце у приміщенні;

- виконувати правила внутрішнього розпорядку, всі розпорядження керівного складу групи (ланки);

- зберігати спокій, уникати паніки і порушень громадського порядку;

- надавати допомогу старим людям, дітям, інвалідам і хворим;

- підтримувати у готовності ЗІЗ;

- виконувати всі розпорядження командира групи (ланки);

- виконувати правила техніки безпеки;

 

У захисних спорудах ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- палити, вживати спиртні напої;

- приводити (приносити) в ЗС свійських тварин;

- приносити легкозаймисті, вибухонебезпечні та громіздкі речі;

- шуміти, голосно розмовляти, ходити по ЗС без потреби;

- відчиняти двері і виходити з ЗС;

- вмикати радіоприймачі, магнітофони і радіоприлади;

- застосовувати джерела освітлення з відкритим полум'ям (газові лампи, свічі та інше). Їх можна застосовувати тільки за розпорядженням командира групи (ланки) на малий термін в разі необхідності.

 

3) Експлуатація інженерно-технологічного обладнання захисних споруд.

Викорисання інженерно-технологічного обладнання ЗС виконується у відповідності з вимогами технічних описів, інструкцій експлуатації і експлуатаційними схемами розробленими для кожного конкретного становища і затвердженими начальником ЦЗ об'єкту.

До НС у сховища подається повітря за режимом 1 (режим подачі чистого повітря) під час загазованості повітря СДОР і продуктами горіння, система сполучення з зовнішнім середовищем на термін до однієї години. Потім з'ясовується обстановка поза сховищем і ЗС переводиться на режим вентиляції, який потрібен в залежності від обстановки. На період випадання радіоактивного пилу, сховище переводиться на режим 1.

При хімічній і бактеріологічній небезпеці сховища переводиться на режим 2.

На режим 3 сховища переводяться під час виникнення масових пожеж чи під час виникнення в районі сховища небезпечних концентрацій СДОР.

Під час зупинки подачі в ЗС зовнішнього повітря, в разі зупинення електропостачання, поломці електродвигуна, електричних вентиляторів подача повітря забезпечується ручними вентиляторами.

В разі наявності СДОР і виході з ладу систем вентиляції організується радіаційна і хімічна розвідка. Якщо у зовнішньому повітрі не виявлені СДОР і БЗ, то подача повітря тимчасово здійснюється за рахунок природної вентиляції, для чого відчиняється люк (двері) аварійного виходу і двері виходів. При наявності у повітрі СДОР, в укритті надіваються протигази.

Вивід з ЗС може здійснюватися:

- за сигналом “Повітряна небезпека минула” і після уточнення радіаційної обстановки в районі ЗС;

- після того, як пройшов встановлений термін находження у ЗС, а також під час вимушеної необхідності залишити ЗС, при цьому порядок черговості встановлює командир групи (ланки) з обслуговування захисної споруди.

Стан ЗС перевіряється під час щорічних і спеціальних (позачергових) оглядів. Ці огляди проводяться у порядку встановленому керівниками підприємства, організацій, установ, експлуатуючих ЗС до НС. Спеціальні огляди проводяться після пожеж, землетрусів, ураганів, затоплень. Результати огляду занотовуються в журнал перевірки стану ЗС.

Комплексна перевірка ЗС повинна проводитися один раз у п'ять років в ході навчань (тренувань). При цьому перевіряється герметичність (сховища), працездатність усіх систем інженерно-технічного обладнання в ЗС, можливість приведення у готовність, експлуатація за 6 годин з перевіркою на 1 і 2 режимах фільтровентиляції.

Захисно-герметичні двері до НС при використанні ЗС, повинні знаходитися у відчиненому стані на підставах. Для зачинення дверних прорізів, встановлюються прості двері.

Приміщення ЗС повинні бути сухими.

Працездатність системи вентиляції, подачі води і каналізації слід перевіряти не менше одного разу на рік.

Аварійні ємкості питної води заповнюються під час переходу ЗС на режим укриття.

Санвузли до НС можуть бути зачинені або використовуватися допоміжні. Для захисту входів в ПРУ на 1 поверсі слід передбачати стіни-екрани не менше 1,7м. від підлоги. Вага 1м.куб. екрана повинна бути не менше 1м.куб. зовнішньої стіни укриття.

 

 

Осередком ураження при повені називається територія, в межах якої виникли затоплення місцевості, псування і руйнування будинків, споруд та інших об’єктів, з ураженням і загибеллю людей, тварин і рослин, псуванням продуктів харчування, добрив і т.п.

Масштаби затоплень залежать від висоти і терміну стояння небезпечних рівнів води, площі затоплення, часу затоплення (весна, літо, зима) та ін.

Визначення розмірів зон затоплень при проривах гребель і затоплень при руйнуванні гідротехнічних споруд прослідкуємо на прикладі.

Хай об’єм водосховища W=70млн.м.куб., ширина прориву (руйнування) В=100м, глибина води перед греблею (глибина прориву) Н=50м., середня швидкість просування хвилі пропуску V=5м/с.

Визначити параметри хвилі пропуску на відстанях (зонах) 25,50 і 100 км. від греблі при її руйнуванні

 

 

Н=50м. В=100м W=70млн. м. куб.

 

V=5м/c

 

Рішення

1.По формулі

T пр.= R/V г

Де R- задана відстань від греблі, км

Визначаємо термін (T) приходу хвилі пропуску на задану відстань:

T 25 =25/5*3,6=1,4г;

T 50 =50/5*3,6=2,8г

T100 =100/5*3,6=5,6г.

 

2. По таблиці №1.Визначимо висоту хвилі (h) на заданих від греблі відстанях.

h 25 =0,2*Н=0,2*50=10м

h 50=0,15*Н=0,15*50,75=7.5м

h 100=0,75*Н=0,075*50=3,75м

 

Таблиця № 1.

 

Параметри	Відстань від греблі, км
Висота хвилі h(м)	0,25*Н	0,2*Н	0,15*Н	0,075*Н	0,05*Н	0,03*Н	0,02*Н
Термін проходження хвилі на зад відстань	1,5 Т	1,7*Т	2,6*Т	4*Т	5*Т	6*Т	7*Т

 

 

3. Визначаємо термін проходження хвилі (Т) на заданих відстанях по формулі:

 

Т= W /N *B *3600

де W- об’єм водосховища, м куб.

B - ширина прорану або частки греблі переливу води через гребень не зруйнованої греблі, м.

N - максимальний вилив води на 1 м ширини прорану (частки греблі перелив води через гребень греблі), м. куб./ c. м, орієнтовно рівний, дивись таблицю №2.

Таблиця № 2.

 

Н.(м.)
N, м куб./c.м

 

4. Визначимо термін виливу всього об’єму води з водосховища.

 

Т=70000000/350 *100*3600= 0,55 г.

 

Тоді t 25= 1,7 Т =1,7 *0,55=1 г.

t 50= 2,6 Т =2,6 *0,55=1,5г.

t 100= 4 Т =4 * 0,55=2,2г.

Економіка катастроф.

При розробці сценаріїв розвитку НС, стратегічних, тактичних і оперативних планів підвищення безпеки й організації протидії НС необхідно використовувати нові економічні механізми ринку. У таблиці 1 приведений ряд нових економічних методів і механізми їхньої реалізації. Необхідно відзначити, що страхування і грошова компенсація зм'якшують очікувані негативні економічні наслідки, але не впливають на імовірність несприятливих подій.

Платежі за ризик, з яких можна створювати фонди для попередження причин HС и боротьби з наслідками аварій і катастроф, можуть ефективно впливати на зниження ризику. Однак відсутність небажаних подій може порозуміватися не стільки стимулюючою дією платежів, скільки неправильною оцінкою ризику. Тому, якщо аварій не буває протягом тривалого часу, частину грошей бажано повертати підприємству.

Доцільно також уводити платні квоти на ризик, що підприємства могли б перекуповувати друг у друга. Наприклад, заводові необхідно розширити виробництво, а це зв'язано зі збільшенням ризику. Щоб загальний ризик у регіоні не зріс, такий завод може субсидіювати заходи з підвищення безпеки на одному з прилеглих підприємств, здобуваючи тим самим у нього необхідні квоти на передбачуване збільшення ризику [12].

Щоб зацікавити персонал у безаварійній роботі, можна вводити надбавки до зарплати за реалізацію зобов'язань колективу по зниженню рівня ризику. При порушенні зобов'язань працівники повинні повертати частина грошей підприємству. Найбільш ефективними є прямі інвестиції держави підприємствам і організаціям на проведення заходів для зменшення ризику.

Таким чином, для зниження рівня сукупного ризику і зменшення масштабів наслідків НС необхідний комплекс заходів від удосконалювання технічних систем і систем керування безпекою до введення нових економічних механізмів.

 

Таблиця 1

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ (для всіх напрямів)

Л.1.1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити НС.

Моніторинг – система спостережень, збирання, обробки, передачі, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково – обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. У систему моніторингу повинні входити наступні основні процедури:

· Виділення (визначення) об’єкта спостереження;

· Обстеження виділеного об’єкта спостереження;

· Складання інформаційної моделі для об’єкта спостереження;

· Планування спостережень;

· Оцінка стану об’єкта спостереження й ідентифікація його інформаційної моделі;

· Прогнозування зміни стану об’єкта спостереження;

· Представлення інформації в зручній для використання формі і доведення її до споживача.