Новообраний глава держави публічно приймає присягу і дає клятву на

вірність служіння “СУВЕРЕННІЙ УКРАЇНІ” і українському народу. Після обрання, Глава держави подає до розгляду і затвердження Народним Віче “ СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ ” програму розвитку України і план дій та укладає договір з ним на виконання своїх обов’язків Глави держави;

ПРИСЯГА ТА КЛЯТВА ГЕТЬМАТА (ПРЕЗИДЕНТА) “СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ”

Текст присяги та клятви:

“Я, ПІБ, новообраний (ГЛАВА ДЕРЖАВИ), отримавши найвищу довіру народу..“СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ”, перед лицем всього українського народу та перед Народними Делегатами Народного Віче СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ публічно присягаю на Конституції, що на протязі всієї своєї діяльності у якості ГЛАВИ ДЕРЖАВИ “СУВЕРЕННОЇ України”, я буду самовіддано служити Батьківщині та народу України.

Буду чесним і наполегливим у своїй діяльності і ніколи не зраджу Вашої довіри та надії.

Присягаю, що на протязі своєї діяльності у якості ГЛАВИ ДЕРЖАВИ, я ніколи не буду допускати ніякої несправедливості, нерівності громадян перед законом. судом та суспільством.

Присягаю, що я не буду байдужим до людських долей, до їхніх проблем, допомагатиму народу СУВЕРЕННОЇ України усіма доступними мені засобами та методами.

Присягаю бути чесним, справедливим, законослухняним громадянином і вимагати цього від інших.

Присягаю, що ніколи і ні за яких обставин я не використаю своє становище у власних корисливих цілях чи у корисливих цілях моєї родини, ніколи не привласню майно чи кошти, які належать державі, народу чи окремому громадянинові, і не дозволю це зробити своїм підлеглим чи державним службовцям виконавчої служби.

Присягаю, що вся моя діяльність буде цілеспрямована на удосконалення правової истеми та законодавчого поля в “СУВЕРЕННІЙ УКРАЇНІ”.

Присягаю, що я ніколи не буду поривати зв’язок зі своїм народом та з його представника-ми на якому б рівні Народного Віче “СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ” вони не перебували.

Присягаючи на Конституції, я запевняю увесь народ СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ, що накази своїх виборців, я виконаю за будь-яких обставин у силу своїх можливостей та наполегливості.

Всі стосунки з бізнесом я і моя родина припиняємо.

При цьому урочисто клянусь: якщо ж я по малодушності або через заздрість, жадібність, чи з якоїсь іншої підлої причини не виконаю своєї присяги, зазіхну на чуже або державне майно, обкраду людей чи державу, підпишу закон, рішення чи постанову, які по своїй суті є антина-родними або антидержавними, якщо скривджу хоч одну людину, або відмовлюсь їй допомогти у тяжку чи скрутну хвилину, то нехай справедливий закон, який я підписав своїми руками ста-не над моєю головою “Домокловим мечем”, впаде на мою голову важким тягарем, стане каме-нем спотикання усій моїй родині, нехай я буду проклятим усім народом «СУВЕРЕННОЇ України» і прикутий до ганебного стовпа на цій же площі, і нехай ганьба не буде покидати мене до кінця мого життя”.

Гетьман (Президент) України від народу ПІБ

 

ПРОВІД НППАУкраїни визнав за доцільне, щоб уся влада у державі була сконцентрована у одних руках (в руках глави держави), але під суворим контро-лем народу та Народного Віче “СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ,” і в разі порушення ним присяги та/або невиконання умов договору, він негайно звільняється і притягує-ться до відповідальність.Так простіше і шукати крайнього, і управляти державою

ТОМУ ПРОПОНУЄТЬСЯ: з урахуванням зміни структури влади підпорядкувати Главі держави політичну, економічну і військову влади;

Безпосередньо підпорядкувати Главі “СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ” (Гетьману (Президенту)) структури:

Військовий Оборонний Комплекс “ СУВЕРЕННОЇ України” (усі роди військ) ВОК “СУВЕРЕННОЇ України”;

Війська Внутрішніх Служб (теперішня МВС) ВВС “СУВЕРЕННОЇ України”;

Судовий і Юстиційний Комплекс “СУВЕРЕННОЇ України” (нинішні: Конституційний Суд України, Верховний Суд України разом з усіма судовими органами та судово-виконавчими службами, Міністерство юстиції) С і ЮК Суверенної України;

Прокуратура Суверенної України;

Комплекс Служб національної безпеки та надзвичайних ситуацій Суверенної України КСНБ Суверенної України (нинішні СБУ, РНБО, МНС);

Відомство зовнішніх зв’язків Суверенної України (теперішнє Міністерство закордонних справ України) ВЗЗ Суверенної України;

Опосередковано Главі держави підпорядковані всі структури влади, які є у державі, політичні та громадські організації, виробничі комплекси та бізнесові структури.

Глава держави є підзвітним і підконтрольним Народному Віче Суверенної України і несе відповідальність перед ним, перед державою та перед народом України;

Глава держави обирається і звільняється Народним Віче Суверенної України;

Глава держави щорічного (двічі на рік) звітує перед Народним Віче України та перед народом Суверенної України. У разі, якщо діяльність Глави Держави буде визнана Народним Віче Суверенної України та народом Суверенної України задовільною, його повноваження подовжуються на наступний рік Народним Віче “СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ”. І так проводиться щорічно і до безкінечності. Якщо ж діяльність глави Держави буде визнана Народним Віче Суверенної України або народом Суверенної України незадовільною або він скоїв якісь протизаконні чи злочинні дії проти волі народу або проти Держави – тоді він негайно переобирається і обов’язково притягується до відповідальності;

Повноваження Глави СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ:

Здійснювати всі дії від імені народу Суверенної України, щодо зовнішніх політичних, економічних, правових, військових та інших відносин з іншими державами, на міжнародних форумах, у ООН та інших міжнародних інституціях при вирішенні питань стосовно інтересів Суверенної України та її народу. З інших питань він діє від свого імені.

Глава держави Суверенної України уповноважується цією Конституцію бути гарантом збереження миру в державі, суверенітету Суверенної України, її територіальної цілісності і недоторканності;

Глава держави Суверенної України уповноважується народом Суверенної України бути гарантом виконання вимог Конституції Суверенної України, її дії та виконання вимог Конституції усіма державними владними структурами, судами, Інституціями, службовцями, чиновниками, юридичними та фізичними особами;

Глава держави Суверенної України уповноважується Конституцією бути гарантом забезпечення прав, свобод та інтересів народу Суверенної України, безпосереднім захисником прав людини, гарантом створення умов у державі, спрямованих на задоволення життєвого рівня та добробуту всього українського народу;

Народ Суверенної України уповноважує Главу держави здійснювати контроль за діяльністю підпорядкованих йому структур, усіх інших державних структур управління державою, інституцій, партійних та громадських органів, які мають повноваження на управління державними справами, приймати рішення щодо притягнення до відповідальності винних представників влади, державних службовців, чиновників різних рангів за порушення вимог Конституції Суверенної України;

У разі виникнення в Суверенній Україні, окремих краях,, регіонах чи населених пунктах стихійного лиха, загрозливих ситуацій чи інших випадків, Глава держави вправі визнати даний стан в Суверенній Україні, у краї чи у окремих районах, зоною лиха і вжити необхідні заходи по відновленню становища.

У разі виникнення ситуацій в Суверенній Україні, які дестабілізують порядок, у зв’язку з чим може бути нанесено шкоду державі, або несуть загрозу посягання на суверенітет Суверенної України, розкол держави, підкорення Суверенної України іноземними агресорами, виникнення політичної нестабільності в державі, через чвари

між владними структурами, політичними угрупуваннями, що може призвести до громадянської війни, Глава держави має право оголосити в Суверенній Україні надзвичайний стан чи воєнне положення і взяти на себе повновладдя управління державою, мобілізувати всі сили і засоби, прийняти необхідні заходи щодо забезпечення захисту Суверенної України від непередбачуваних ситуацій. Одночасно

скликати Народне Віче Суверенної УКРАЇНИ і спільно вирішувати питання по відновленню стабілізації в Суверенній Україні;

Глава держави несе відповідальність за стан справ в цілому в Суверенній Україні: за політичну, економічну, правову і соціальну стабільність у державі та надійну обороноздатність Суверенної України; за забезпечення безпеки в державі та її захист від посягань інших держав на суверенітет Суверенної України та на її цілісність, за захист від військової інтервенції та інвазію; за діяльність усіх державних структур влади; за охорону здоров’я народу, за соціальне забезпечення народу та екологічний стан в Суверенній Україні;

Глава держави, у разі порушення ним присяги та клятви на вірність служіння Суверенній Україні і українському народу, за невиконання покладених на нього обов’язків, визначених Угодою, укладеною між Народним Віче Суверенної України та Главою держави,допущення погіршення життєвих умов громадян Суверенної України,

погіршення загальнодержавної ситуації, зниження економічних показників в цілому в Суверенній Україні, погіршення роботи підвладних йому органів та їхніх посадових осіб, зниження обороноздатності Суверенної України, допущення порушень прав та свобод громадян, погіршення охорони здор’я громадян, погіршення екологічного стану в державі, привласнення державного, народного, комунального майна, грошей, землі, природних ресурсів та інших об’єктів, самочинну зміну структури влади та інших дій, які призведуть до втрат національного доходу, майна чи власності, повної або часткової залежності Суверенної України від будь-кого або будь-чого, інші дії, які можуть звузити права народовладдя в Суверенній Україні несе моральну відповідальність перед народом України, майнову (власним майном та майном його рідні) та/або кримінальну відповідальність перед державою (позбавлення волі або навіть життя);

 

6. Прийняти Закон про Адміністративно – територіальний поділ

СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ

С успільство в Суверенній Україні є консолідованим і поділяється лише за територіальним місцезнаходженням.

Народною Конституцією Суверенної Україні визначено шість самостійних адміністра-тивно-територіальних одиниць (Країв):

- Східний Край, Західний Край, Північний Край, Південний Край, Кримський Край.

- Центральний Край,

Ці адміністративно-територіальні одиниці складають неподільну цілісність Суверенної України; Ні за яких обставинах, ні під яким приводом жоден Край чи регіон не може бути відокремлений від держави. Спроби відокремлення будь-якої адміністративно-територіальної одиниці від України, розглядається як посягання на територіальну цілісність держави і винні в цьому підлягають притягненню до кримінальної відповідальності аж до смертної кари;

Кожний край та регіон України самостійно, шляхом відкритого голосування громадян, визначає місто–центр управління краєм, регіоном, територією, повітом. Усі міста та населені пункти, які названі іменами будь-яких діячів мають бути перейменовані;

Кожний край поділяється на кілька регіонів з їх центрами:

Центральний край поділяється на Полтавський, Черкаський, нинішній Кіровоградський, Вінницький, регіони та правобережна частина нинішнього Дніпропетровського регіону;

Східний край поділяється на Луганський, Харківський, Донецький регіони та лівобережна частина нинішнього Дніпропетровського регіону;

Західний край поділяється на Закарпатський, нинішній Івано-Франківський,

Львівський, Луцький, Рівненський, Тернопільський, Хмельницький та Чернівецький регіони;

Північний край поділяється на Житомирський,

Київський, Чернігівський та Сумський регіони;

Південний край поділяється на Запорізький, Миколаївський, Херсонський та Одеський регіони;

Кримський край поділяється на Північний та Південний регіони;

Кожний регіон поділяється на дрібніші адміністративно-територіальні одиниці – території. Кількість територій, їх назву та центри управління територій визначає Народне Віче Краю за згодою Народного Віче Регіону і затверджується Народним Віче Території зі згоди та дозволу Народних Віче нижчого рівня аж до громадськості секторів;

Кожна Територія поділяється на Повіти. Кількість повітів на території, їх назву та центри управління повітами визначає Народне Віче краю зі згоди Народного Віче регіону і затверджується Народним Віче території зі згоди та дозволу Народних Віче нижчого рівня аж до громадськості секторів;

Повіти поділяються на найдрібніші адміністративно-територіальні одиниці: - селищні та сільські місцевості. Кількість Повітів на Території визначають Народні Віче Територій зі згоди Народних Віче нижчого рівня аж до громадськості секторіві затверджуються Народним Віче Території;

У кожному Краї, міста, в залежності від їхнього промислового потенціалу, мають бути підпорядковані певній адміністративно-територіальній одиниці (Територіального, Регіональ-ного, Крайового підпорядкування), з тим, щоб рівномірно розподіляти прибутки від усіх видів

підприємницької, господарської, сільськогосподарської та інших видів діяльності до бюджетів кожної адміністративно-територіальній одиниці даного Краю (районного в місті, міського, сели-щного, сільського, Повітового, Територіального, Регіонального бюджетів). Підпорядкування міст вирішуються Народними Віче Краю, Регіону, Території, Повіту та секторними (окружними) громадами;

Усі адмітістративно-територіальні одиниці Країв узаконюються рішеннями Народних Віче Країв і затверджуються Народним Віче України.

Зміни назв та переділ адмітістративно-територіальних одиниць у державі здійснюються за ініціативою Народних Віче нижчого рівня аж до громадськості секторів(округів) тієї адмініст-ративно-територіальної одиниці якою керує дане Народне Віче і узаконюються Народним Віче Суверенної України.

Кожний Край України має право на самовизначення свого Крайового розвитку, мати своє правове поле, яке не суперечить Конституції Суверенної України та основним принципам суверенітету Суверенної України, вимогам Законів Суверенної Україна, прав та інтересів населення Краю. Розвиток кожного Краю здійснюється за рахунок економічної діяльності регіонів, територій та місцевих територіальних громад даного Краю, а також інших надходжень коштів до казни Краю. Кожний Край має право створювати свій бюджет і використовувати його на утримання усіх служб, закладів, установ, житлового сектору, доріг, споруд, земельних та природних ресурсів, угідь і т.д. (після відрахувань відповідної частки надходжень від своїх бюджетів) Державі на її утримання та розвиток певних державних структук (армії, робітників Державної виконавчої служби, медицини та освіти, розвиток науки і інших портеб, необхідних на виконання певних умов розвитку держави та державних інституцій).

Кожний Край Суверенної України має право, за вимогою громадян Суверенної України даного Краю, регіону чи території цього Краю, законодавчо вирішувати мовне питання у своєму Краї, в регіоні чи на території свого краю. Якщо у Краї компактно мешкає населення, переважна більшість яких не є українцями або мова спілкування серед населення є мовою певної нації (російська, болгарська, гуцульська і т.д.), то Народне Віче даного Краю може провести референдум на визначення вживання певної мови на рівні з державною (українською) мовою, якщо за це проголосує не менше 80% мешканців Краю і постановити закон (Крайового значення), яким дозволити вільно вживати (розмовляти у побуті, у державних установах, навчатись в школах чи у будь-яких інших учбових закладах свого Краю і т.д.) свою рідну мову чи мову, яка подобається громадянину, який мешкає у даному Краї. При цьому, усі державні службовці, які працюють у державних установах та у владних органах зобов’язані користуватись лише державною мовою.

На будь-яку вакансію державних закладів та установ першочергове право має україно -

мовний громадянин (а не за національною ознакою). Роботодавці також можуть застосо-вувати цей закон, тобто, на вакансії чи на робочі місця, які мають важливе значення для підприємства, першочергове право надавати україномовному населенню (а не українцям).

Постановити Рішення (Постанову), якою зобов’язати Росію повернути “СУВЕРЕННІЙ УКРАЇНІ” увесь арсенал збройних сил України (ракети, літаки, атомну зброю ракетні установки і іншу військову зброю), або відшкодувати її вартість, яку вони отримали від Кучми, як дарунок та як гарантію захисту України, якої вони не виконали.

Доручити відповідним органам України зайнятись розслідуванням причин, які створені для розвалу і захоплення Росією Україну. Адже Янукович у цій “Грі” був лише куклою, а кукловодом був Л.Кучма зі своїм позашлюбним сином Ахметовим та зятем Пінчуком, які фінансували цей злочинний проект. Чому пре це ніхто ні словом не омовився?

9. Прийняти закон, яким усіх учасників “Євромайдану”, і зокрема членів “Всеукраїнського об’єднання “Майдан”” прирівняти до учасників бойових дій. Вони цього заслужили! А загиблим – присвоїти посмертно звання “Героя України”

10. Прийняти Закон, яким зобов’язати усіх олігархів України:

а) Перевести усі свої грошові кошти з іноземних банків з усіх держав світу у Національний Банк України, - цим самим грошові вклади цих капіталістів будуть працювати на Україну, а не на інші держави, а це – сотні мільярдів доходу у бюджет держави. Цих коштів вистачить на відновлення економіки України без усяких позичок;

б) Зобов’язати усіх мільярдерів, незалежно від того є вони власниками підприємств отриманих (прихватизованих) від України, чи власником цих підприємств став громадянин іншої держави (у офшорних зонах), половину коштів надати Україні (хай, навіть, на умовах довгострокової позики) для відновлення економічного стану на період виходу України з економічної кризи.

ВАМ, шановні народно-партійні депутати (О. ТУРЧИНОВ, О. ТЯГНИБОК, А. ГРИЦЕНКО і іншим) на “ЄВРОМАЙДАНІ” було вручено диски з записами “ВИТЯГУ з ПРОГРАМИ ВИХОДУ України із КРИЗИ, у якій дещо ширше виписано як все це слід зробити, то прочитайте хоча б за для збагачення своїх знань.

У разі ігнорування даними пропозиціями, хаос в Україні не зменшиться, а навпаки підсилиться. Народ більше чекати не зможе, довше не витримає такої напруги, а тому відбудеться друга хвиля народного гніву (бунту), яка змиє і цю владу. ТОДІ – жорстока громадянська війна. То добряче подумайте, перш ніж проігнорувати даною пропозицією І кинути народ під танки ворога!!!

Інакше Народпо-Патріотична Партизанська Армія У країни вимушена буде втрутитись у збройний конфлікт. ЩЕ раз подумайте!!!

Сьогодні ВАШІ дії, у більшій мірі схожі на дії боягузів, а не поміркованих державних діячів. То виправтесь.

В-к НППА У _________________ Богдан Булава