The North Atlantic Treaty Organization

The North Atlantic Treaty Organization (NATO[΄neɪtoʊ]) is a military alliance established by the signing of the North Atlantic Treaty on 4 April 1949. The NATO headquarters are in Brussels, Belgium, the organization constitutes a system of collective defence whereby its member states agree to mutual defence in response to an attack by any external party.

For its first few years, NATO was not much more than a political association. However, the Korean War galvanized the member states, and an integrated military structure was built up under the direction of two U.S. supreme commanders. Throughout the Cold War doubts over the strength of the relationship between the European states and the United States ebbed and flowed, along with doubts over the credibility of the NATO defence against a prospective Soviet invasion - doubts that led to the development of the independent French nuclear deterrent and the withdrawal of the French from NATO's military structure from 1966.

On 30 May 1978, NATO countries officially defined two complementary aims of the Alliance, to maintain security and pursue détente. This was supposed to mean matching defences at the level rendered necessary by the Warsaw [΄wo:so:] Pact's offensive capabilities without spurring a further arms race.

After the fall of the Berlin Wall in 1989, the organization became drawn into the Balkans [΄bo:lkənz] while building better links with former potential enemies to the east, which culminated with several former Warsaw Pact states joining the alliance in 1999 and 2004. Since the September 11, 2001 terrorist attacks, NATO has attempted to refocus itself to new challenges and has deployed troops to Afghanistan and trainers to Iraq [i΄ra:k].

The creation of NATO brought about some standardisation of allied military terminology, procedures, and technology, which in many cases meant European countries adopting U.S. practices. The roughly 1300 Standardization Agreements (STANAGs) codifies the standardisation that NATO has achieved. Hence, the 7.62×51 NATO rifle cartridge was introduced in the 1950s as a standard firearm cartridge among many NATO countries. Fabrique Nationale's FAL became the most popular 7.62 NATO rifle in Europe and served into the early 1990s. Other standards such as the NATO phonetic alphabet have made their way beyond NATO into civilian use.

NATO has added new members six times since first forming in 1949. NATO is comprised of twenty-six members: Belgium, Bulgaria, Canada, the Czech Republic, Denmark, Estonia, France, Germany, Greece, Hungary, Iceland, Italy, Latvia, Lithuania, Luxembourg, the Netherlands, Poland, Portugal, Romania, Slovakia, Slovenia, Spain, the United Kingdom, and the United States.

The NATO website divides the internal NATO organization into political structures, military structures, and agencies & organizations immediately subordinate to NATO headquarters. The main headquarters of NATO is located on Boulevard Léopold III, B-1110 BRUSSELS, which is in Haren, part of the City of Brussels.

Like any alliance, NATO is ultimately governed by its 26 member states. However, the North Atlantic Treaty and other agreements, outline how decisions are to be made within NATO. Each of the 26 members sends a delegation or mission to NATO’s headquarters in Brussels, Belgium. The senior permanent member of each delegation is known as the Permanent Representative and is generally a senior civil servant or an experienced ambassador (and holding that diplomatic rank).

Together the Permanent Members form the North Atlantic Council (NAC), a body which meets together at least once a week and has effective political authority and powers of decision in NATO. From time to time the Council also meets at higher levels involving Foreign Ministers, Defence Ministers or Heads of State or Government (HOSG) and it is at these meetings that major decisions regarding NATO’s policies are generally taken. However, it is worth noting that the Council has the same authority and powers of decision-making and its decisions have the same status and validity, at whatever level it meets. NATO summits also form a further venue for decisions on complex issues, such as enlargement.

The meetings of the North Atlantic Council are chaired by the Secretary General of NATO and, when decisions have to be made, action is agreed upon on the basis of unanimity and common accord. There is no voting or decision by majority. Each nation represented at the Council table or on any of its subordinate committees retains complete sovereignty and responsibility for its own decisions.

The NATO website lists forty-three different agencies and organizations and five project committees/offices. They include:

· nine logistics bodies (including five pipeline and one medical), which include the:

o NATO Maintenance and Supply Agency

o Central European Pipeline System

o NATO Pipeline System

· five production logistics bodies, including the:

o NATO Eurofighter and Tornado Management Agency

· four standardisation bodies, including the NATO Standardization Agency

· three civil emergency planning bodies

· five Air Defence & Air Traffic Control bodies, including the:

o NATO ACCS Management Agency (NACMA), based in Brussels, manages around a hundred persons in charge of the Air Control and Command System (ACCS) due for 2009.

o NATO Programming Centre

· one AEW body, the NATO Airborne Early Warning & Control Programme Management Organization

· eight communications & information systems bodies, including the:

o NATO Consultation, Command and Control Agency (NC3A),[52] reporting to the NATO Consultation, Command and Control Organization (NC3O). The SHAPE Technical Centre (STC) in The Hague (Netherlands) merged in 1996 with the NATO Communications and Information Systems Operating and Support Agency (NACOSA) based in Brussels (Belgium), forming the NATO Consultation, Command and Control Agency (NC3A). The agency comprises around 650 staff, of which around 400 are located in The Hague and 250 in Brussels. It reports to the NATO Consultation, Command and Control Board (NC3B).

o NATO Communications and Information Systems Agency (NCSA),[53] based in Mons (BEL), was established in August 2004 from the former NATO Communications and Information Systems Operating and Support Agency (NACOSA).

· one electronic warfare agency

· one meteorological body, the Military Committee Meteorological Group (MCMG)

· one oceanography body, the Military Oceanography (MILOC) Group

· the Research and Technology Agency (RTA),[54] reporting to the NATO Research and Technology Organization (RTO);

· four education & training bodies, including the NATO School and NATO Defence College

· five project committees and offices:

o Alliance Ground Surveillance Capability Provisional Project Office (AGS/PPO)

o Battlefield Information Collection and Exploitation System (BICES)

o NATO Continuous Acquisition and Life Cycle Support Office (CALS)

o NATO FORACS Office

Munitions Safety Information Analysis Center (MSIAC)

3. Give the Ukrainian equivalents to the following words and phrases.

to agree to mutual defence; to galvanize the member states; under the direction of two U.S. supreme commanders; the strength of the relationship ebbed and flowed; the development of the independent French nuclear deterrent; to define two complementary aims; to match defences at the level rendered necessary by the Warsaw Pact's offensive capabilities; to deploy troops to Afghanistan; senior permanent member; senior civil servant; to have the same status and validity; to retain complete sovereignty and responsibility for its own decisions

4. Find the English equivalents to the following words and phrases.

штаб-квартира НАТО система колективної безпеки у відповідь на напад зовнішньої сторони; сумніви щодо довіри; вихід французів з НАТО; добиватися розрядки; розгнуздувати подальшу гонку озброєння; будувати кращі зв’язки з майбутніми потенційними ворогами на сході; вступити в альянс; спробувати перелаштуватися на нові проблеми; здійснити деяку стандартизацію військової термінології альянсу; підпорядкований штаб-квартирі НАТО; рішення по складним питанням, таких як розширення; на основі одностайності та спільної згоди

5. Match the definition in the right column to the word in the left.

1. offensive	a. all in agreement;
2. challenge	b. a gun, esp. a pistol or a rifle;
3. troop	c. union or agreement to cooperate, esp. of states by treaty or families by marriage;
4. firearm	d. close observation, esp. of a suspected person;
5. venue	e. a unit of artillery and armoured formation;
6. unanimity	f. military weapons, ammunition, etc.
7. logistics	g. an appointed site or meeting place;
8. surveillance	h. used for attack; connected with attack;
9. alliance	j. the management of the flow of goods, information and other resources, including energy and people, between the point of origin and the point of consumption;
10. munitions	k. a demanding or difficult task;

6. Fill in the gaps with the suitable word. A:

Credibility; render; challenge (2); alliance; invasion; matched; accord; withdrawal; spur; deterrent; surveillance (2); pursuing; détente; retain; venue;

1. The police are currently __________ several lines of inquiry into the case. 2. They ________ their best horse against my poor Dopey in a race. 3. The villagers were expected to _______ part of their crops to the lord. 4. Even a small success would ______ me on to greater effort. 5. It was a ________ just to survive. 6. Her lawyer requested a change of ________. 7. Old enemies can become new friends even if all their national interests are not in complete ________. 8. The Bank of England has taken further steps to _______ control over the value of the pound. 9. An __________ is an agreement between two or more parties, made in order to advance common goals and to secure common interests. 10. ___________ refers to the objective and subjective components of the believability of a source or message. 11. Military operations that occur within the territory of a single geopolitical entity can sometimes be termed an _______ if armed forces enter into a well defined part of that territory. 12. A nuclear _________ is the phrase used to refer to a country's nuclear weapons arsenal. 13. A _________ is a type of military operation, generally meaning retreating forces back while maintaining contact with the enemy. 14. _________ is a French term, meaning a relaxing or easing; the term has been used in international politics since the early 1970s. 15. A ________ is a general term referring to things that are imbued with a sense of difficulty and victory. 16. ___________ is the monitoring of the behaviour, activities, or other changing information, usually of people. It most usually refers to observation of individuals or groups by government organizations, but disease ____________, for example, is monitoring the progress of a disease in a community.

 

B: Fill in the appropriate proposition or adverb where necessary.

1. No one would match his own self _____ the crazy bastard. 2. It was a challenge ___ our very existence. 3. They came ___ an accord that profits would be shared equally. 4. Doubts ____ the strength ___ the relationship _____ the European states and the United States increased _________ the Cold War. There were also doubts ____ the credibility ___ the NATO defence _______ a prospective Soviet invasion. 5. NATO attempted to refocus itself ___ new challenges and deployed troops ___ Afghanistan. 6. The internal NATO organization is divided ____ political structures and military structures. 7. The Council meets ___ higher levels ____ time ___ time. 8. NATO’s action is agreed ____ ___ the basis ___ unanimity. 9. There is voting ___ majority.

7. Answer the questions.

1. What is the North Atlantic Treaty Organization? 2. What events spurred to organize military structure? 3. What are the two complementary aims of the North Atlantic Treaty Organization? What did they mean? 4. What happened after the fall of the Berlin Wall in 1989? 5. What has NATO done since the September 11, 2001? 6. Who is NATO governed by? 7. Who is the North Atlantic Council represented by? 8. What body is in charge of decision-making? 9. Who chairs the meetings of the North Atlantic Council? 10. What is the basis of agreement while making decisions? 11. What agencies and organizations does NATO comprise?

8. Translate into English.

Організація Північноатлантичного договору (НАТО) – військово-політичний блок. Він був заснований 4 квітня 1949 року. Тоді державами членами стали США, Канада, Ісландія, Велика Британія, Франція, Бельгія, Люксембург, Норвегія, Данія, Італія та Португалія. Це «трансатлантичний форум» для проведення країнами-союзниками консультацій по будь-яким питанням, які стосуються життєво важливих інтересів його членів, включаючи події, які ставлять під загрозу їх безпеку; забезпечують стримування будь-якої агресії по відношенню до території будь-якої держави члена НАТО або захисту від неї.

Головна ціль НАТО – гарантувати свободу та безпеку всіх своїх членів в Європі та Північній Америці відповідно до Статуту ООН. Для досягнення цієї мети НАТО використовує свій політичний вплив та військовий потенціал у відповідності до задачі, з якою стикаються його держави члени.

Таким чином, першочергові завдання НАТО наступні:

- виступати основою стабільності в Євроатлантичному регіоні;

- слугувати форумом для проведення консультацій з проблем безпеки;

- здійснювати стримування та захист від будь-якої загрози агресії проти будь-якої держави члена НАТО;

- сприяти ефективному попередженню конфліктів та активно приймати участь у кризисному урегулюванні;

- сприяти розвитку всебічного партнерства, співробітництва та діалогу з іншими країнами Євроатлантичного регіону.

9. Write the annotation of the following article.

НАТО

Організація Північноатлантичного договору, НАТО або Північноатлантичний Альянс — міжнародна політично-військова організація, створена 4 квітня 1949. На даний час налічує 28 держав. Головним принципом організації є система колективної оборони, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони.

НАТО народилася, як результат нездатності ООН того часу забезпечити мир у світі, тоді, коли СРСР ветувало багато постанов Ради безпеки цієї організації. Для легітимізації нової організації скористалися 51-м пунктом Статуту ООН, у частині 5 у рамках легітимного колективного захисту.

Створений у 1955 році так званий Варшавський договір став фактично геополітичною противагою НАТО і конфронтація між цими блоками сформувала упереджене ставлення населення як України, так і інших пострадянських країн до цілей і засобів діяльності організації Північноатлантичного договору.

Головні органи – Рада НАТО (на рівні глав держав і урядів, або міністрів), Генеральний секретар, Комітет планування оборони (міністри оборони), Військовий комітет (начальники штабів), Регіональні командування.

Індивідуальні плани дій щодо членства започатковані на Празькій зустрічі у Відносини між Україною та НАТО мають вагоме значення для гарантування миру і стабільності на євроатлантичному просторі. Географічно Україна посідає ключове місце на перетині Східної та Західної Європи. Україна має спільний кордон з чотирма країнами НАТО — Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною. У політичному плані, після набуття державного суверенітету у 1991 році, Україна завжди була відданою справі підтримання міжнародної безпеки та розвитку добросусідських відносин у регіоні.

Починаючи з 1994 р., Україна бере активну участь у програмі «Партнерство заради миру», в рамках якої українські військові були залучені до кількох десятків спільних з країнами-членами та партнерами НАТО миротворчих навчань як на території країни, так і за кордоном.

Подальше поглиблення співпраці відбулось у 1997 році внаслідок підписання Хартії про Особливе партнерство в Мадриді, яка відкрила шлях для проведення консультацій та співпраці з питань євроатлантичної безпеки. Відповідно до Хартії була створена Комісія Україна — НАТО. Цей орган ухвалює рішення та здійснює управління заходами співробітництва.

У листопаді 2002 року з метою поглиблення та розширення відносин Україна — НАТО був підписаний у Празі План дій Україна — НАТО, який має на меті сприяти реформаторським зусиллям України на шляху до цілковитої інтеграції до євроатлантичних структур безпеки. В рамках нього реалізується щорічний Цільовий план Україна — НАТО.

Інтенсифікований діалог з НАТО з питань набуття членства та відповідних реформ було започатковано 21 квітня 2005 року у Вільнюсі. Процес Інтенсифікованого діалогу пропонується країнам, що висловили зацікавленість стати членами Альянсу, і є першим етапом офіційного процесу підготовки країн-претендентів до членства в НАТО (ПДЧ). Виконання ПДЧ є останнім етапом на шляху до отримання країною-претендентом запрошення приєднатися до Альянсу.

Майбутнє членство України в НАТО не є загрозою для будь-якої країни, зокрема межуючих держав, та одного з стратегічних партнерів — Росії, бо цілковито спрямовано на укріплення системи міжнародної безпеки на сході Європи. Переговори щодо створення єдиної системи безпеки також ведуться з 2006 року між Росією та США як провідним членом НАТО.

4 квітня 2008 на підсумковій прес-конференції по результатах самміту у Бухаресті генеральний секретар Яаап де Хооп Схеффер проголосив, що поза усякими сумнівами Україна і Грузія приєднаються до НАТО. Також у рамках робочої Комісії Україна-НАТО українські керівники були завірені, що НАТО хоче запросити Україну приєднатися до альянсу.

21 серпня 2009 в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі була підписана Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство між Україною і Організацією Північноатлантичного Договору від 9 липня 1997 р. У документі відображені зміни у відносинах між Україною і НАТО, що відбулися з часу підписання Хартії про особливе партнерство в 1997 році, зокрема, в контексті рішень, прийнятих в 2008 році про майбутнє членство України в Альянсі та практичні механізми наближення до цієї мети.

Консультації та співпраця між Україною та НАТО охоплюють широке коло питань, які були визначені Хартією від 1997 року та Планом дій від 2002 року. Заходами керує Комісія Україна — НАТО (КУН), яку було засновано відповідно до Хартії і яка має на меті розвивати відносини Україна — НАТО та забезпечувати належне виконання положень Хартії.

Співпраця у галузі безпеки: Україна та НАТО активно співпрацюють у плані підтримання безпеки та стабільності на євроатлантичному просторі. Протягом останніх років Україна по черзі виділила піхотний батальйон, батальйон механізованої піхоти та вертолітний загін для участі у діяльності керованих НАТО миротворчих сил НАТО на Балканах, у Боснії та Герцеговині, а в операціях у Косові брав участь український вертолітний загін та значна кількість особового складу з української частини українсько-польського батальйону. Іншим кроком, що засвідчив готовність України сприяти зміцненню міжнародної стабільності та боротьбі з тероризмом, стало надання Україною права прольоту над її територією авіації НАТО, яка перевозила війська до складу Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) на території Афганістану та особовий склад коаліційних сил під проводом США, залучених до операції «Нездоланна свобода». Україна також відрядила 1600 військовослужбовців до польського сектора міжнародних багатонаціональних стабілізаційних сил в Іраку, де представлені миротворці з кількох країн НАТО та країн-партнерів.

Оборонна реформа: Програма співробітництва у галузі оборонної реформи між Україною та НАТО більш широкомасштабна, ніж з будь-якою іншою країною-партнером і надає змогу Україні використовувати накопичений роками досвід та фахові знання країн — членів Альянсу у галузі оборонної реформи. Україна звернулася до НАТО за допомогою у здійсненні трансформації своїх надлишкових збройних сил, що комплектуються за призовом, у меншу за чисельністю, професійну та більш мобільну армію, яка відповідала б потребам країни у галузі безпеки, а також була здатною відігравати активну роль у підтриманні європейської безпеки і стабільності. Ключовими кроками мали стати розробка нової Стратегічної концепції та Військової доктрини, а також надання Україні допомоги у проведенні та завершенні комплексного оборонного огляду. Першорядним завданням НАТО було допомогти Україні зміцнити демократичний та цивільний контроль над збройними силами та підвищити рівень оперативної сумісності з військами країн НАТО.

Озброєння: Технічне співробітництво між Україною та НАТО у галузі озброєнь передусім зосереджено на підвищенні рівня сумісності систем озброєнь з метою сприяння участі України у спільних операціях з підтримання миру. Співпрацю у цій галузі було розпочато, коли Україна вступила до програми НАТО «Партнерство заради миру» та почала брати дедалі активнішу участь у діяльності різних груп з питань озброєнь під егідою Наради національних директорів з питань озброєнь – найвищого органу НАТО, який визначає можливості співпраці між країнами — членами стосовно закупівлі військової техніки та встановлює технічні стандарти. У березні 2004 року відбулося перше засідання Спільної робочої групи Україна — НАТО з питань озброєнь, яка відтоді сприяє розвиткові контактів у цій галузі.

Планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру: Країни — члени НАТО та країни-партнери надали Україні допомогу у ліквідації наслідків сильних повеней, що сталися у 1995, 1998 та 2001 роках. До того ж, починаючи з 1997-го, відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння у галузі планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру та готовності до катастроф, у цій галузі було започатковано широкомасштабну співпрацю, яка принесла Україні безпосередню практичну користь. Основну увагу було приділено намаганням допомогти Україні, насамперед її західним регіонам, уразливим перед повенями, краще підготуватися до подібних надзвичайних станів та подолання їх наслідків. В Україні проводилися навчання ПЗМ, які мали на меті випробувати в дії процедури реагування на повені та надання допомоги цивільному населенню. Такі тренування пройшли на Закарпатті у вересні 2000 року. А у 2001 році було розпочато проект за участю сусідніх країн з метою розвитку у басейні річки Тиси ефективної системи запобігання та реагування на повені.

Наука і охорона довкілля: Наукова співпраця з Україною розпочалася у 1991 році. Відтоді за рівнем участі у Науковій програмі НАТО Україна поступається лише Росії. її розвиткові також сприяло створення Спільної робочої групи з питань наукової співпраці та у галузі охорони довкілля. НАТО співфінансувало кілька проектів з метою забезпечення українських науково-дослідницьких колективів мінімально необхідною інфраструктурою комп'ютерних мереж та доступом до Інтернету. Окрім застосування наукових розробок у галузі захисту від тероризму та нових загроз – відповідно до нового спрямування Наукової програми НАТО — Україна визначила для себе такі пріоритети співпраці у науковій галузі: інформаційні технології, біологія клітини та біотехнології, нові матеріали, захист довкілля і раціональне використання природних ресурсів. Співпрацю у галузі довкілля переважно зосереджено на екологічних проблемах, спричинених оборонною діяльністю.

Суспільно-політичне ставлення до вступу: Станом на 2007 рік у деяких прошарків населення України існує успадковане від радянських стереотипів 20-річної давнини упереджене ставлення до НАТО.

Соцопитування вказують на згоду близько 40 % населення на вступ до НАТО, а ще близько 20 % не визначились (дані Центру «Українське демократичне коло» та фірми «Юкрейніан соціолоджі сервіс»).

Питання вступу до НАТО було використано у власних цілях окремими політиками та політичними партіями під час президентських виборів в Україні 2004 року і парламентських виборів 2006 року. Але після створення у 2006 р. антикризової коаліції з «супротивників» вступу було заявлено, що новий Уряд України підтримує курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Таким чином, є усі підстави до приєднання держави впродовж 2-3 років до ПДЧ.

 

10. Additional text. Translate into English in writing.