Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Роль мови у процесі пізнання.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа Кому з науковців належать слова: «Мова – це орган, який утворює думку»: а) І. О. Бодуену де Куртене; б) М. І. Жинкіну; в) В. фон Гумбольдту; г) О. О. Потебні.
1. Хто з мовознавців першим висловив припущення про вплив мови на мислення: а) А. Шлейхер; б) Ф. де Соссюр; в) Л. В. Щерба; г) В. фон Гумбольдт. 3. Хто є автором гіпотези лінгвальної відносності: а) Е. Сепір, Б. Уорф; б) В. фон Гумбольдт, М. Мюллер; в) А. Шлейхер, Е. Бенвеніст; г) І. М. Сєченов, С. Л. Рубінштейн.
4. Гіпотеза лінгвальної відносності має такий зміст: а) мова визначає мислення; людина в своєму мисленні йде за мовою; б) мова є основним інструментом пізнання; в) мова закріплює результати пізнавальної діяльності; г) вивчення нової мови рівнозначне набуттю нового погляду на попереднє світосприйняття.
5. Яку гіпотезу було висунуто радянськими мовознавцями на противагу гіпотезі Сепіра – Уорфа? а) гіпотезу соціального договору; б) гіпотезу лінгвістичної доповняльності; в) гіпотезу зсукосимволізму; г) яфетидологію – «нове вчення про мову».
6. Гіпотезу лінгвальної відносності підтримували: а) неогумбольдтіанці; б) структуралісти; в) молодограматики; г) компаративісти.
7. Кому належать слова: мова «…не просто передавальний інструмент для озвучених ідей, а скоріше сама творець ідей…»: а) В. фон Гумбольдту; б) Б. Уорфу; в) Є. Сепіру; г) Л. Вайсгерберу.
Основна література
Додаткова література 1. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. – 1995. – № 1. 2. Ахутина Т. В. и др. Исследование речевого мышления в психолингвистике. – М., 1985. 3. Банковская Н. П. Довербальное бытие художественного слова // Язык и культура. – К., 1994. – С. 15–21. 4. Бардина Н.В. Языковая гармонизация сознания. – Одесса, 1997. 5. Башуев А. С. Мышление и речь // Башуев А.С. Высшая нервная деятельность. – М., 1991. – С. 224–228. 6. Біланюк Л. Картина мовного світогляду в Україні // Мовознавство. – 2000. – № 4–5. 7. Вилькош Э. Терминология духовной культуры как отражение мировоззрений славян // Русский язык, литература, культура в школе и вузе. – 2005. – № 6. – С. 53. Гумбольдт В. фон Избранные труды по языкознанию. – М., 1984. 9. Гуревич В. В. О «субъективном» компоненте языковой семантики // Вопросы языкознания. – 1998. – № 1. 10. Демьянков В. З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретационного подхода // Вопросы языкознания. – 1994. – № 4. – С. 17–34. 11. Диброва К. Ю. О языковой относительности в лингвистике // НДВШ. Филологические науки. – 1992. – № 2. 12. Дурст-Андерсен П. В. Ментальная грамматика и лингвистические супертипы // Вопросы языкознания. – 1995. – № 6. 13. Ерчак Н. Т. К проблеме внутренней речи // Вопросы психологии. – 1991. – № 5. 14. Жинкин Н. И. От сигнала к знаку и образу // Жинкин Н.И. Избранные труды. Язык – речь – творчество. – М., 1998. 15. Ильенков Э. В. Соображения по вопросу об отношении мышления и языка // Вопросы философии. – 1977. – № 6. – С. 92–103. 16. Ильяшенко Г. П. О национальной самобытности языка и общечеловеческом характере мышления // Изв. АН СССР, Серия литература и язык. – 1970. – Т. 29. – Вып. 6. 17. Йолон П. Ф. Языковое сознание и разум // Йолон П.Ф., Крымский С.Б. Рациональность в науке и культуре. – К., 1993. 18. Кривоносов А. Т. Мышление – без языка? // Вопросы языкознания. – 1992. – № 2. – С. 69–84. 19. Кривоносов Б. А. О соотношении единиц языка и форм мышления // Вопросы языкознания. – 1989. – № 1. 20. Кубрякова Е.С. Начальные етапы становления когнитивизма: лингвистика – психология – когнитивная наука // Вопросы языкознания. – 1994. - № 4. 21. Лакофф Дж. Лингвистические гештальты // Новое в зарубежной лингвистике, Вып. 10. – М., 1981. 22. Лалаянц И. Э. Новейшие исследования механизмов языковой функции мозга // Вопросы языкознания. – 1992. – № 2. 23. Лисиченко Л. А. Структура мовної картини світу // Мовознавство. – 2004. – № 5–6. 24. Маковский М. М. «Картина мира» и миры образов (Лингвокультурологические этюды) // Вопросы языкознания. – 1992. – № 6. 25. Медведєв В. І. Мова і дійсність // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 3. 26. Мусиенко В.П. Введение в психолингвистику. – К. – 1996. Потебня А.А. Мысль и язык. – К., 1993. 28. Почепцов О. Г. Языковая ментальность: способ представления мира // Вопросы языкознания. – 1990. – № 6. 29. Рубашкин В. Ш. Познание и язык // Вопросы философии. – 1970. – № 9. 30. Рубинштейн С. Л. К вопросу о языке, речи и мышлении // Вопросы языкознания. – 1967. – № 2. 31. Рузин И. Т. Возможности и пределы концептуального объяснения языковых фактов // Вопросы языкознания. – 1996. – № 5; 1994. – № 6. 32. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологи [пер. с англ и под ред. А. Е. Кибрика] / Эдгар Сепир. – М.: Прогресс, 1993. – 656 с. 33. Серебренников Б. А. К проблеме язык и мышление // Изв. АН СССР, Серия литературы и языка. – 1977. – Т. 36. – № 1. 34. Сильницкий Т. Г., Славин А.В. Проблема соотношения языка и мышления и «порождающая» модель языка // Вопросы языкознания. – 1980. – № 3. 35. Скрэгг Г. Семантические сети как модели памяти // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 12. – М. 1983. – С. 228–271. 36. Соколовська Ж. П. Картина світу та ієрархія сем // Мовознавство. – 2002. – № 6. – С. 87. 37. Спивак Л. Д. Язык в условиях измененного состояния сознания // Вопросы языкознания. – 1983. – № 5. 38. Трубецкой Н. С. Общеславянские элементы в русской культуре // Вопросы языкознания. – 1990. – № 2–3. Уорф Б. Отношение норм поведения к мышлению и языку // Хрестоматия по общему языкознанию / Составитель Л. П. Иванова. – К.: Освіта України, 2008. – С. 611-645. 40. Урысон Е. В. Синтаксическая деривация и «наивная картина» мира // Вопросы языкознания. – 1996. – № 4. 41. Уфимцева М. П. К проблеме «Язык и мышление» // Изв. АН СССР, Серия литературы и языка. – 1981. – Т. 40. – № 3. 42. Хаймс Д. Этнография речи // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 7. – М., 1975. 43. Ченки А. Современные когнитивные подходы к семантике: сходства и различия в теориях и целях // Вопросы языкознания. – 1996. – № 2. 44. Чесноков П. В. Логические и семантические формы мышления как значение грамматических форм // Вопросы языкознания. – 1984. – № 5. 45. Шахнарович А.М. Когнитивный и коммуникативный аспект речевой деятельности // Вопросы языкознания. – 1986. – № 2. 46. Широкорад Є. Х. Питання про відношення думки до слова в магістерській дисертації О. О. Потебні «О некоторых символах в славянской народной поэзии» // Мовознавство. – 1995. – № 6. – С. 53–60. 47. Янко Т. Е. Когнитивная стратегия в речи // Вопросы языкознания. – 1994. – № 6.
Тест 3 Основні й проміжні рівні мови. Різні погляди мовознавців на будову мови 1. Склад і внутрішня організація єдиного цілого – це: а) система; б) структура.
2. Хто є автором теорії ізоморфізму: а) Л. Єльмслєв; б) О. С. Мельничук; в) Є. Курилович; г) Е. Бенвеніст.
3. Яка функція фонеми полягає в забезпеченості цілісності та виділеності слова, що досягається завдяки наголосу і сингармонізму: а) конститутивна; б) дистинктивна; в) делімітативна; г) кульмінативна.
4. Позиційно зумовлені звуки – це: а) фонеми; б) алофони; в) варіації; г) дифтонги.
5. Система протиставлених одна одній граматичних величин – це: а) граматична категорія; б) граматичне значення.
6. Класи слів, які виділяють на основі спільності логіко-семантичних, морфологічних і синтаксичних властивостей, називають: а) фонемами; б) морфемами; в) частинами мови; г) класифікаціями.
7. Ознака речення, яка характеризує співвіднесеність змісту речення з дійсністю, називається: а) комунікативністю; б) предикативністю; в) модальністю; г) самостійністю.
8. Як називається синтаксис, предметом вивчення якого є комплекс проблем, пов’язаних з мовцем і адресатом: а) комунікативний; б) структурний; в) прагматичний.
9. Хто з мовознавців вивчає речення в аспекті породжувальної граматики і трансформаційного синтаксису: а) Н. Хомський, Д. Ворт, Р. Ружичка; б) В. Матезіус, М. Докукіл, Н. Шведова; в) О. Єсперсен, А. гардин ер, Н. Арутюнова; г) Л. Блумфільд, Л. Теньер.
10. Пари слів, які виражають зворотні відношення, це: а) синоніми; б) антоніми; в) конверсиви; г) омоніми.
Основна література
Додаткова література 1. Алпатов В.М. Об антропоцентричном и системоцентричном подходе к языку // Вопросы языкознания. – 1993. - № 3.
Тест 4.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 769; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.7.253 (0.007 с.) |