Тема 2. Процесуальні дії на стадії досудового розслідування: поняття та види

Тема 2. Процесуальні дії на стадії досудового розслідування: поняття та види

1. Поняття процесуальних дій, які можуть проводитися на стадії досудового розслідування.

2. Класифікація процесуальних дій.

3. Співвідношення процесуальних дій із слідчими (розшуковими) та негласними слідчими (розшуковими) діями. Поняття слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.

4. Субєкти, які проводять процесуальні дії та які залучаються до проведення процесуальних дій на стадії досудового розслідування.

5. Прокурорський нагляд, відомчий та судовий контроль за проведенням процесуальних дій на стадії досудового розслідування

 

1. Поняття процесуальних дій, які можуть проводитися на стадії досудового розслідування.

Процесуальна дія – це свідомий вольовий акт суб’єкта кримінального провадження, який є засобом реалізації його прав і обов’язків або компетенції

 

Ознаки процесуальних дій:

Дуалістичність суті процесуальної дії, оскільки її можна розглядати і як юридичний факт, і як фактичний зміст певного кримінально-процесуального правовідношення

Правовий х-р – порядок здійснення і правові наслідки регламентовані КПК

Спеціальна мета (завдання) – вирішення завдань, пов’язаних з рухом кримінального провадження

Забезпеченість державним примусом (дискусійно)

Особливе коло суб’єктів провадження процесуальних дій

2. Класифікація процесуальних дій.

Виходячи з фактичного змісту, процесуальні дії можна поділити на:
– активні (витребування речей та документів, витребування висновку спеціаліста, вимога проведення документальних, відомчих, контрольних перевірок та ревізій);
– пасивні (прийняття повідомлень, заяв про вчинення злочину).

Залежно від можливості проведення до та після початку досудового розслідування процесуальні дії поділяються на ті, що:

проводяться лише внесення відомостей до ЄРДР (прийняття заяв та повідомлень про вчинення злочину), та ті, що проводяться як до, так і після внесення (огляд місця події, затримання).

За цільовим призначенням:

спрямовані на забезпечення руху кримінального провадження;

на реалізацію прав учасників провадження;

які вчиняються з метою доказування

За необхідністю присутності понятих;

Суб’єктом, який проводить

Суб’єктом, який надає дозвіл на їх проведення

Часом проведення в ході досудового розслідування.

3 У широкому значенні слідчими діями вважають усі процесуальні дії слідчого, які він учиняє під час розслідування конкретної кримінальної справи. У вузькому значенні – лише ті дії, що спрямовані на безпосереднє виконання завдань доказування

Відповідно до ч.1 ст 223 КПК це дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні

НСРД відповідно до ч. 1 ст 246 КПК це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Слід погодитися з думкою Ю. М. Чорноус, що процесуальні дії співвідносяться зі слідчими діями, як ціле і частина. Процесуальні дії охоплюють усі передбачені кримінально-процесуальним законодавством заходи, проте відрізняються від слідчих за метою, колом уповноважених суб’єктів і порядком провадження, отримуваними результатами тощо [9, с. 49].

Вивчаючи слідчі дії, Є. Ф. Куцова відмежовує їх від процесуальних, обґрунтовуючи тим, що:

1) метою слідчих дій є збирання та перевірка доказів, тобто вони слугують одержанню саме доказів, натомість усі інші інформаційні дії здійснюють з метою доказування і також створюють “фактичні дані”, проте доказами вони не є;

2) результатом слідчих дій фіксуються та співвідносяться із закріпленим у законі видом джерел доказів протоколи слідчих і судових дій. Тому віднесення до категорії слідчих певних дій, що втілюють рішення слідчого й утворюють у зв’язку з цим певні етапи розслідування, є недоцільним. Наприклад, притягнення особи як обвинуваченого протоколами, які були б джерелами доказів, не оформлює та не містить відомостей про факти [10, с. 32–33].

Як зазначають Ю. Н. Бєлозьоров та В. В. Рябоконь, розслідування вимагає від слідчого проведення процесуальних дій, що відрізняються від слідчих і спрямовані на:

1) регулювання перебігу розслідування та його закінчення;

2) забезпечення дотримання та реалізації прав і законних інтересів учасників процесу;

3) оформлення прийнятих слідчим процесуальних рішень тощо.

Таким чином, процесуальні дії, на відміну від слідчих, не є засобом реалізації завдань доказування, а лише створюють необхідні умови розслідування кримінальної справи [11, с. 3–4].

На противагу цьому, Н. А. Громов стверджує, що деякі процесуальні дії спрямовані на отримання доказів і можуть доповнити систему слідчих дій. До них учений відносить такі: 1) затримання підозрюваного; 2) одержання зразків для порівняльного дослідження; Тут важливо мати на увазі, що при затриманні підозрюваного, наприклад, коли його дії пов’язані з безпосереднім виявленням ознак злочину, підстави, час і місце затримання набувають доказового значення. Отримуючи зразки, тобто ототожнюючи ознаки об’єкта або його частин з речовим доказом, слідчий одержує нову інформацію, яку потім використовує для встановлення істини [12, с. 218].

Очевидно, що певна різниця між слідчими та процесуальними діями все ж таки є. Тому деякі вчені визначають ознаки, за якими вони різняться. Так, Ю. М. Грошевий, З. О. Єнікеєв та С. М. Стахівський дотримуються думки, що до ознак, які розмежовують слідчі дії від процесуальних, належать:

1) детальна регламентація в законі процесуального порядку проведення слідчих дій, на відміну від процесуальних дій;

2) слідчі дії здійснюють лише вповноважені державні органи, а процесуальні можуть здійснювати учасники кримінального процесу;

3) слідчі дії спрямовані на одержання та перевірку доказів, а процесуальні дії не мають такої мети;

4) на відміну від процесуальних, слідчим діям характерний процесуальний примус (наприклад, допит підозрюваного, під час якого здійснюють втручання в його особисте життя та життя його родичів; обшук, виїмка, освідування);

5) під час здійснення слідчих дій можливе обмеження конституційних та інших прав і законних інтересів громадян, процесуальні ж дії спрямовані на захист цих прав [1, с. 8–9; 13, с. 57; 14, с. 48].

4 До субєктів, які проводять процесуальні дії належать:

Сторони кримінального провадження, потерпілий, слідчий суддя. Все залежить від того про яку саме процесуальну дію йде мова. В одному випадку особа може проводити процесуальну дію а в іншому – залучатися до проведення процесуальних дій.

Окрім того, до процесуальних дій залучаються потерпілий підозрюваний, захисник, представник,, спеціаліст, експерт, поняті… В цілому з положень ч.3 ст 223 КПК можна зробити висновок. Що до їх проведення залучаються особи, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені

Якщо особа клопотала про проведення слідчої дій, то вона проводиться за її участю та(або) її захисника чи представника крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Ст 226 КПК Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.

СТ 238 Огляд трупа - за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Що стосується НСРД, то відповідно до ІНСТРУКЦІЇ про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні

Суб'єкти, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: слідчі органів прокуратури (на час дії п. 1 розділу XI "Перехідних положень" КПК України), органів внутрішніх справ, органів безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань (з дня початку його діяльності), а також уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які проводять негласні слідчі (розшукові) дії за письмовим дорученням слідчого, прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів слідчими під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

КПК передбачений механізм запобігання конкуренції між наглядом прокурора та відомчим процесуальним контролем. Суть його полягає в тому, що вказівки керівника органу досудового розслідування слідчому не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора (п. З ч. 2 ст. 39 КПК).

Керівник органу досудового розслідування зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі, невиконання яких тягне за собою передбачену законом відповідальність (ч. З ст. 39 КПК).

Закон не наділяє керівника органу досудового розслідування правом брати участь у проведенні слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, а також особисто проводити такі дії, якщо справа перебуває у провадженні слідчого. Досудове розслідування керівник органу досудового розслідування вправі проводити тільки у випадках, якщо він прийняв справу до свого провадження та користується всіма повноваженнями слідчого (ч. 2 ст. 38, п. 6 ч. 2 ст. 39 КПК).

Судовий контроль – це д-ть слідчого судді щодо надання дозволів на проведення слідчих дій та НСРД, застосування заходів забезпечення, розгляд і вирішення скарг та рішення, дії та бездіяльність органів д/р, прокурора

Тема 2. Процесуальні дії на стадії досудового розслідування: поняття та види

1. Поняття процесуальних дій, які можуть проводитися на стадії досудового розслідування.

2. Класифікація процесуальних дій.

3. Співвідношення процесуальних дій із слідчими (розшуковими) та негласними слідчими (розшуковими) діями. Поняття слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.

4. Субєкти, які проводять процесуальні дії та які залучаються до проведення процесуальних дій на стадії досудового розслідування.

5. Прокурорський нагляд, відомчий та судовий контроль за проведенням процесуальних дій на стадії досудового розслідування

 

1. Поняття процесуальних дій, які можуть проводитися на стадії досудового розслідування.

Процесуальна дія – це свідомий вольовий акт суб’єкта кримінального провадження, який є засобом реалізації його прав і обов’язків або компетенції

 

Ознаки процесуальних дій: