Оцінка умов праці оператора автоматизованої системи управління зв'язку



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Оцінка умов праці оператора автоматизованої системи управління зв'язку



Виробнича діяльність оператора автоматизованої системи, змушує його зазнавати недолік у рухливості й активній фізичній діяльності. При виконанні роботи сидячи велику роль грає плечовий пояс. Переміщення рук у просторі впливає не тільки на роботу м'язів плечового пояса і спини, але і на положення хребта, таза і навіть ніг.

Щоб виключити виникнення захворювань необхідно мати можливість вільної зміни поз. Необхідно дотримувати режим праці і відпочинку з перервами, заповнюваними “відволікаючими” м'язовими навантаженнями на ті ланки опорно-рухового апарату, що не включені в підтримку основної робочої пози.

Антропологічні характеристики людини визначають габаритні і компоновані параметри його робочого місця, а також вільні параметри окремих його елементів.

За умовами роботи робоче місце оператора автоматизованої системи відноситься до індивідуального робочого місця для роботи сидячи.

Робоче місце оператора автоматизованих систем повинне займати площу не менш 6 м² , висота приміщення повинна бути не менш 4 м, а обсяг - не менш 20 м3 на одну людину. Після проведення аналізу робочого місця оператора ПЕОМ в лабораторії було з'ясовано, що площа даного робочого місця складає 4 м2, а обсяг 12 м3, що не відповідає приведеним вимогам. Також у результаті аналізу були виявлені порушення в організації безпосередньо самого робочого місця оператора автоматизованих систем. У зв'язку з цим я пропоную організувати робоче місце оператора автоматизованих систем, у такий спосіб. Висота над рівнем підлоги робочої поверхні, на якій працює оператор, повинна складати 720 мм. Бажано, щоб робочий стіл оператора при необхідності можна було регулювати по висоті в межах 680 - 780 мм. Оптимальні розміри поверхні столу 1600 х 1000 кв. мм. Під столом повинен бути простір для ніг з розмірами по глибині 650 мм. Робочий стіл оператора повинен також мати підставку для ніг, розташовану під кутом 15(до поверхні столу. Довжина підставки 400 мм, ширина - 350 мм. Далекість клавіатури від краю столу повинна бути не більш 300 мм, що забезпечить операторові зручну опору для передпліч. Відстань між очима оператора й екраном відеодисплея повинне складати 40 - 80 см.

Робочий стілець оператора автоматизованої системи повинен бути оснащений підйомно-поворотним механізмом. Висота сидіння повинна регулюватися в межах 400 - 500 мм. Глибина сидіння повинна складати не менш 380 мм, а ширина - не менш 400 мм. Висота опорної поверхні спинки не менш 300 мм, ширина - не менш 380 мм. Кут нахилу спинки стільця до площини сидіння повинен змінюватися в межах 90 - 110 0.

Карта умов праці оператора

Гігієнічні критерії оцінки і класифікацій умов праці засновані на принципі диференціації умов праці по ступені відхилення параметрів виробничого середовища і трудового процесу від діючих гігієнічних нормативів відповідно до виявленого впливу цих відхилень на функціональний стан і здоров'я працюючих [9].

Нижче приведені таблиці з оцінкою класів умов праці оператора автоматизованої системи по факторах виробничого середовища.

Таблиця 4.2. Фактичний стан умов праці на робочому місці (фізичні фактори)

№ п/п Код фактора Найменування, од. вимірювань ПДУ, ПД, нормативне значення Дата вимірювань Дійсн. Рівень фактора Відхилення Клас умов Час дії фактора
4.62 Температура, 0С 21 – 25 10.04.00 100%
4.63 Вологість, % не більш 75 - // - 100%
4.64 Швидкість повітря, м/с не більш 0,2 - // - 0,1 100%
4.67 Природне освітлення КЕО, % - // - 1,5 0,5 3.1 100%
4.68 Освітленість, лк - // - 3.1 100%
4.70 Відбита сліпучість відзеркалення Відсутня - // - Присутня - 3.1 75%
4.50 Шум (еквівалентний рівень шуму), дБА - // - 3.1 75%
4.57 Електростатичне поле, кв/м - // - 3.1 75%
4.58 Електромагнітні поля, У/м            
5 – 2000 Гц - // - 3.1 75%
2 – 400 кгц 2,5 - // - 0,5 3.1 75%

Таблиця 4.3. Фактичний стан умов праці на робочому місці (психофізіологічні фактори)

№ п/п Код фактора Найменування Зміст роботи Клас умов праці
Складність праці
5.05 Робоча поза Поза сидячи до 50% часу 3.1
Напруженість праці
5.08 Зміст робіт Евристична (творча) діяльність, що вимагає рішення складних задач при відсутності ал-горитму. 3.2
5.08 Сприйняття сигналів Сприйняття сигналів із наступним співставленням фак-тичних значень параметрів з їхніми номінальними значеннями. Заключна оцінка фактичних значений параметрів. 3.1
5.08 Ступінь складності завдання Обробка, перевірка і контроль за виконанням завдання. 3.1
5.08 Характер виконуваної роботи Робота по установленому графіку з можливою його корекцією по ходу діяльності.
5.10 Розмір об'єкта розрізнення 1 – 0,5 мм, більш 50% часу 3.1
5.10 Спостереження за екраном відеомонітора Більш 4 годин 3.2
5.11 Значимість помилки Несе відповідальність за функціональну якість остаточної (кінцевої) продукції, роботи (завдання). Спричиняє ушкодження устаткування, зупинку технологічного процесу і можливість небезпеки для життя. 3.2
5.14 Фактична тривалість робочого дня 8 – 9 годин
5.14 Змінність робіт Однозмінна робота (без нічної зміни)

 

Загальна оцінка напруженості праці:

1. Число факторів класу 1 8

2. Число факторів класу 2 2

3. Число факторів класу 3.1 3

4. Число факторів класу 3.2 3

Загальна оцінка напруженості дорівнює 3.1.

 

 

 

 

Таблиця 4.4. Загальна оцінка умов праці

Фактор Класи умов праці
оптимальний 2 допустимий 3 – шкідливий 4 небезпечний
3.1 3.2 3.3 3.4
Мікроклімат *            
Освітленість     *        
Шум     *        
Електростатичне поле     *        
Електромагнітні поля     *        
Важкість праці     *        
Напруженість праці     *        

 

Таким чином, можна сказати, що загальна оцінка умов праці дорівнює 3.2 – тобто шкідливі умови праці другого ступеня. Це шкідливі умови праці, що характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що приводять у більшості випадків до росту захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищенням частоти захворюваності, проявом початкових ознак професійної патології.

Список використаних джерел, В РОЗДІЛІ ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

1. ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно - гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».

2. ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджені постановою головним державним санітарним лікарем України № 42 від 01.12.99.

3. ДБН В.2.5-28-2006 “Природне та штучне освітлення”, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 11 квітня 2008 р. № 153.

4. ГОСТ 12.1.003-89 “Шум. Загальні вимоги безпеки”

5. СНіП 2-12-77 «Захист від шуму. Норми проектування».

6. ДСанПіН 3.3.2-007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ), затвердженими Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 р. № 7.

7. ПУЕ. Правила устройства электроустановок. М.: Энергоатомиздат, 1987.

8. ГОСТ 12.1.030-81 Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление

9. Гігієнічні норми ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища важкості та напруженості трудового процесу”. Наказ МОЗ України від 27.12.2001 № 528.

10. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442.

11. Батлук В.А. Охорона праці в галузі телекомунікацій. Навчальний посібник - Львів: Афіша, 2003 — 320 с.

12. НПАОП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.2010 № 65.


ВИСНОВКИ

Широкосмугові бездротові мережі доступу в наш час викликають зростаючий інтерес у користувачів, в зв'язку з сервісними можливостями і високошвидкісними доступами. З початок 2013 року мережа побудована на базі технологій LTE бурхливо розвивається в усьому світі.

У роботі представлені можливості, які може нам надати мережу четвертого покоління на базі технологій LTE. Сервісні і швидкісні можливості в рази поліпшені в порівнянні з мережею 3G. Як видно з експериментальної частини завантаження каналу не перевищує 34 мс, на відстані до одного кілометра в міських умовах швидкість прийому даних змінюється від 53 Мбіт / с до 22 Мбіт / с. Зона покриття базової станцій дорівнює 2,36 км, в міських щільно заселених умовах

У розрахунковій частині розраховані режими робіт висхідній і низхідній ліній зв'язку.

Дані отримані мною говорять про відносно добру якість мережі і виправдовує масовий попит на дану технологію.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.108.188 (0.01 с.)