ТОП 10:

Товар на ринку праці та його особливості



КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

«Ринок праці »

Виконала:

Гончарук Т.В.

студентка

групи УПЕПз-41ін

Перевірила:

Юрчик Г.М.

 

Рівне – 2014

Варіант - 4

Зміст:

Теоретична частина

1. Товар на ринку праці та його особливості…………………………………3

2. Методи регулювання зайнятості……………………………………………7

Практична частина

ІІІ. Структура та тенденції безробіття в Україні……………………………..11

Перелік використаної літератури

 

 

Товар на ринку праці та його особливості

В умовах ринкової економіки робоча сила, як і інші чинники виробництва, функціонує як товар. Робітники пропонують свою робочу силу за плату, а роботодавці пред'являють попит на робочу силу і платять за неї.

Ринок праці — це соціально-економічна система, окремими складовими (підсистемами) якої виступають ринок робочої сили і ринок робочих місць. Інакше кажучи, ринок праці — це механізм (інститут ), що регулює взаємовідносини продавців товару (робоча сила — працівники) з покупцями цього товару (роботодавцями). У науковій літературі існують і інші визначення ринку праці [1, т.10.2].

Основними складовими ринку праці є:

· товар;

· пропозиція праці;

· попит на працю;

· суб’єкти ринку праці;

· вартість та ціна робочої сили;

· ринкова інфраструктура.

Кожний вид ринку характеризується товаром, який на ньому реалізується. Питання щодо того, що вважати товаром на ринку праці є дискусійним впродовж тривалого часу. У сучасній економічній літературі відсутня однозначна відповідь що є товаром на ринку праці.

Загалом, існує три основних підходи до визначення товару на ринку праці. Прихильники першого з них (основоположники класичної політичної економії – А. Сміт та Д. Рікардо) вважали, що товаром на ринку праці є праця: «праця має свою природну і свою ринкову ціну» [3, с. 9]. В даний час підтримують твердження основоположників класичної політичної економії представники неокласичного напрямку економічної думки. На їх переконання об’єктом купівлі продажу є праця, а заробітна плата є платою за неї [4, с. 108; 5, с. 10].

Основоположники марксиської політичної економії К. Маркс і Ф. Енгельс дотримувалися іншого підходу щодо обґрунтування товару на ринку праці. Вони доводили, що об’єктом купівлі- продажу на ринку праці виступає робоча сила [3, с. 9]. Прихильники марксистської теорії ринкових відносин стверджували, що на ринку праці продається робоча сила, тобто здатність людини до праці, яку і експлуатує роботодавець. К.Маркс провів чітку межу між поняттями «робоча сила» і «праця». Він визначив робочу силу як товар, що реалізується її власником капіталістові у сфері обігу, а праця є процесом її споживання у сфері виробництва. Роботодавець купує у працівника – власника робочої сили – лише тимчасове розпорядження нею [6, с. 188]. При цьому купівля-продаж робочої сили, по Марксу, здійснюється саме на ринку праці, який він виділив в особливий підрозділ товарного ринку, безумовно, підкреслюючи специфічність товару, що продається на ньому.

Прихильники третього підходу вважають, що ринок праці є ресурсним ринком. Основними суб’єктами купівлі-продажу на ринку праці виступають роботодавець – покупець відповідного товару – та юридично вільний власник – продавець ресурсу праці. Останній є носієм і власником робочої сили, тобто всієї сукупності своїх здібностей до певних видів трудової діяльності. Відтак в рамках даного підходу об’єктом ринкової угоди доцільно вважати право на використання одиниці ресурсу праці певної якості за певних умов у визначений проміжок часу [7, с. 31]. У цьому разі можна стверджувати, що товаром на ринку праці є «юридичний капітал» [8, с. 37]. У зв’язку з цим зростає роль трудового контракту (договору) як інституту, завдяки якому право користування робочою силою передається роботодавцеві.

Звичайно, усі існуючі підходи до обґрунтування товару на ринку праці не позбавлені змісту та мають право на існування. Однак, оскільки на момент продажу товару на ринку праця як доцільна діяльність ще не існує, то товаром на ринку праці більш прийнятно вважати індивідуальну робочу силу - сукупність фізичних та духовних якостей людини, які використовуються у процесі виробництва товарів і послуг. Водночас з огляду на те, що робоча сила не може відчужуватися від її носія – людини, то товаром на ринку праці все таки у кінцевому підсумку є право на користування робочою силою. Не зважаючи на це, для означення товару на ринку праці термінологічно достатньо коректним є вживання понять «праця», «робоча сила» та «право на використання робочої сили».

Купівля товару на ринку праці називається найманням на роботу. При цьому робоча сила відповідного працівника називається найманою. Найманий працівник і підприємець юридично рівноправні і користуються правами людини й громадянина однаковою мірою. Відносини між найманим працівником та роботодавцем оформлюються трудовим договором (контрактом), в якому вказуються взаємні права й обов'язки щодо виконання умов купівлі-продажу робочої сили. Згідно з трудовим договором найманий працівник повинен працювати у роботодавця за певною професією, кваліфікацією й дотримуватися відповідного режиму праці. Роботодавець зобов'язаний виплачувати найманому працівникові заробітну плату відповідно до його кваліфікації і виконаної роботи, забезпечувати умови праці, які передбачені законодавством про працю, колективним і трудовим договором (контрактом).

До специфічних характерник товару на ринку праці можна віднести:

· власником і носієм цього товару є працівник з усіма його правами людини і громадянина (роботодавець не може використовувати працівника як йому забажається, він повинен дотримуватись суспільних норм права, міжнародних конвенцій, які регулюють соціально-трудові відносини);

· робоча сила не відчужується від свого власника – найманого працівника в процесі купівлі-продажу. Працівник продає підприємцю право на користування своєю робочою силою на певний час, залишаючись носієм і власником цього своєрідного товару [9, с.70];

· на відміну від інших товарів робоча сила створює вартість більшу, ніж вона сама. Надлишок вартості, створений працею найманого працівника понад вартість його робочої сили, становить додану вартість;

· вартість робочої сили оплачується через певний строк з моменту її купівлі (через тиждень, місяць після того, як роботодавець протягом якогось часу вже використав робочу силу);

· робоча сила не зникає в процесі її використання, а має здатність до самовідновлення;

· передбачає продовження соціально-трудових відносин між роботодавцем і найманим працівником з моменту найму працівника до його звільнення;

· не може бути абсолютно однаковим у різних осіб (якщо навіть вони відносяться до однієї і тієї ж професії, спеціальності), на відміну від інших товарів та послуг, вироблених за одним стандартом та технологією;

· має обмежену мобільність (для його територіального і професійного переміщення, між галузями чи підприємствами слід створити відповідні умови);

· навіть після залучення у суспільне виробництво може претендувати на інше робоче місце, повторно виходячи на ринок праці (вторинна зайнятість) [2, т.2].

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

«Ринок праці »

Виконала:

Гончарук Т.В.

студентка

групи УПЕПз-41ін

Перевірила:

Юрчик Г.М.

 

Рівне – 2014

Варіант - 4

Зміст:

Теоретична частина

1. Товар на ринку праці та його особливості…………………………………3

2. Методи регулювання зайнятості……………………………………………7

Практична частина

ІІІ. Структура та тенденції безробіття в Україні……………………………..11

Перелік використаної літератури

 

 

Товар на ринку праці та його особливості

В умовах ринкової економіки робоча сила, як і інші чинники виробництва, функціонує як товар. Робітники пропонують свою робочу силу за плату, а роботодавці пред'являють попит на робочу силу і платять за неї.

Ринок праці — це соціально-економічна система, окремими складовими (підсистемами) якої виступають ринок робочої сили і ринок робочих місць. Інакше кажучи, ринок праці — це механізм (інститут ), що регулює взаємовідносини продавців товару (робоча сила — працівники) з покупцями цього товару (роботодавцями). У науковій літературі існують і інші визначення ринку праці [1, т.10.2].

Основними складовими ринку праці є:

· товар;

· пропозиція праці;

· попит на працю;

· суб’єкти ринку праці;

· вартість та ціна робочої сили;

· ринкова інфраструктура.

Кожний вид ринку характеризується товаром, який на ньому реалізується. Питання щодо того, що вважати товаром на ринку праці є дискусійним впродовж тривалого часу. У сучасній економічній літературі відсутня однозначна відповідь що є товаром на ринку праці.

Загалом, існує три основних підходи до визначення товару на ринку праці. Прихильники першого з них (основоположники класичної політичної економії – А. Сміт та Д. Рікардо) вважали, що товаром на ринку праці є праця: «праця має свою природну і свою ринкову ціну» [3, с. 9]. В даний час підтримують твердження основоположників класичної політичної економії представники неокласичного напрямку економічної думки. На їх переконання об’єктом купівлі продажу є праця, а заробітна плата є платою за неї [4, с. 108; 5, с. 10].

Основоположники марксиської політичної економії К. Маркс і Ф. Енгельс дотримувалися іншого підходу щодо обґрунтування товару на ринку праці. Вони доводили, що об’єктом купівлі- продажу на ринку праці виступає робоча сила [3, с. 9]. Прихильники марксистської теорії ринкових відносин стверджували, що на ринку праці продається робоча сила, тобто здатність людини до праці, яку і експлуатує роботодавець. К.Маркс провів чітку межу між поняттями «робоча сила» і «праця». Він визначив робочу силу як товар, що реалізується її власником капіталістові у сфері обігу, а праця є процесом її споживання у сфері виробництва. Роботодавець купує у працівника – власника робочої сили – лише тимчасове розпорядження нею [6, с. 188]. При цьому купівля-продаж робочої сили, по Марксу, здійснюється саме на ринку праці, який він виділив в особливий підрозділ товарного ринку, безумовно, підкреслюючи специфічність товару, що продається на ньому.

Прихильники третього підходу вважають, що ринок праці є ресурсним ринком. Основними суб’єктами купівлі-продажу на ринку праці виступають роботодавець – покупець відповідного товару – та юридично вільний власник – продавець ресурсу праці. Останній є носієм і власником робочої сили, тобто всієї сукупності своїх здібностей до певних видів трудової діяльності. Відтак в рамках даного підходу об’єктом ринкової угоди доцільно вважати право на використання одиниці ресурсу праці певної якості за певних умов у визначений проміжок часу [7, с. 31]. У цьому разі можна стверджувати, що товаром на ринку праці є «юридичний капітал» [8, с. 37]. У зв’язку з цим зростає роль трудового контракту (договору) як інституту, завдяки якому право користування робочою силою передається роботодавцеві.

Звичайно, усі існуючі підходи до обґрунтування товару на ринку праці не позбавлені змісту та мають право на існування. Однак, оскільки на момент продажу товару на ринку праця як доцільна діяльність ще не існує, то товаром на ринку праці більш прийнятно вважати індивідуальну робочу силу - сукупність фізичних та духовних якостей людини, які використовуються у процесі виробництва товарів і послуг. Водночас з огляду на те, що робоча сила не може відчужуватися від її носія – людини, то товаром на ринку праці все таки у кінцевому підсумку є право на користування робочою силою. Не зважаючи на це, для означення товару на ринку праці термінологічно достатньо коректним є вживання понять «праця», «робоча сила» та «право на використання робочої сили».

Купівля товару на ринку праці називається найманням на роботу. При цьому робоча сила відповідного працівника називається найманою. Найманий працівник і підприємець юридично рівноправні і користуються правами людини й громадянина однаковою мірою. Відносини між найманим працівником та роботодавцем оформлюються трудовим договором (контрактом), в якому вказуються взаємні права й обов'язки щодо виконання умов купівлі-продажу робочої сили. Згідно з трудовим договором найманий працівник повинен працювати у роботодавця за певною професією, кваліфікацією й дотримуватися відповідного режиму праці. Роботодавець зобов'язаний виплачувати найманому працівникові заробітну плату відповідно до його кваліфікації і виконаної роботи, забезпечувати умови праці, які передбачені законодавством про працю, колективним і трудовим договором (контрактом).

До специфічних характерник товару на ринку праці можна віднести:

· власником і носієм цього товару є працівник з усіма його правами людини і громадянина (роботодавець не може використовувати працівника як йому забажається, він повинен дотримуватись суспільних норм права, міжнародних конвенцій, які регулюють соціально-трудові відносини);

· робоча сила не відчужується від свого власника – найманого працівника в процесі купівлі-продажу. Працівник продає підприємцю право на користування своєю робочою силою на певний час, залишаючись носієм і власником цього своєрідного товару [9, с.70];

· на відміну від інших товарів робоча сила створює вартість більшу, ніж вона сама. Надлишок вартості, створений працею найманого працівника понад вартість його робочої сили, становить додану вартість;

· вартість робочої сили оплачується через певний строк з моменту її купівлі (через тиждень, місяць після того, як роботодавець протягом якогось часу вже використав робочу силу);

· робоча сила не зникає в процесі її використання, а має здатність до самовідновлення;

· передбачає продовження соціально-трудових відносин між роботодавцем і найманим працівником з моменту найму працівника до його звільнення;

· не може бути абсолютно однаковим у різних осіб (якщо навіть вони відносяться до однієї і тієї ж професії, спеціальності), на відміну від інших товарів та послуг, вироблених за одним стандартом та технологією;

· має обмежену мобільність (для його територіального і професійного переміщення, між галузями чи підприємствами слід створити відповідні умови);

· навіть після залучення у суспільне виробництво може претендувати на інше робоче місце, повторно виходячи на ринок праці (вторинна зайнятість) [2, т.2].

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.225.194.144 (0.008 с.)